Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第15章

1 耶路撒冷士子法利賽人就耶穌曰、

2 何爾門徒、犯古人遺傳、食時不盥手乎、

3 曰、爾何因爾遺傳、犯上帝誡乎、

4 上帝誡曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、

5 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、已獻爲禮物、

6 遂可不敬父母、是爾以爾遺傳、廢上帝誡也、

7 偽善者乎、以賽亞預言指爾者誠是、其言曰、

8 斯民以口舌附我敬我、而心則遠我、

9 所教乃人所命、故徒拜我、〇

10 耶穌召衆曰、宜聽而悟也、

11 非入諸口者污人、惟出諸口者污人、〇

12 門徒就之曰、法利賽人聞斯言、厭而棄之、爾知之乎、

13 耶穌曰、凡樹非我天父所樹者、將拔其根、

14 姑聽之、彼乃瞽相瞽者、以瞽相瞽、二者互陷於坑矣、

15 彼得曰、斯譬明以教我、

16 耶穌曰、爾尚不悟歟、

17 豈不知入口者、運於腹而遺於廁乎、

18 惟出諸口者、由心而起、斯污人也、

19 蓋惡念、兇殺、姦淫、苟合、盜竊、妄證、訕謗、皆由心而起、斯乃污人、

20 但未盥手而食者、不污人也、〇

21 耶穌去彼、往推羅、西頓境、

22 其地有迦南婦、來呼曰、主大闢之裔、矜恤我、我女患鬼、苦甚、

23 耶穌不答、門徒至、請曰、婦呼於後、可命之去、

24 曰、我奉使、特爲以色列家亡羊耳、

25 婦拜曰、主、助我、

26 曰、取兒曹餅投狗、未善也、

27 婦曰、主然、但几下遺屑、狗亦得食之、

28 耶穌曰、婦信大矣、可得如願、自是女愈、〇

29 耶穌去彼至加利利海濵、登山而坐、

30 衆就之、有攜跛者、瞽者、瘖者、殘缺者、及諸病者、置耶穌足下、耶穌醫之、

31 衆見瘖者言、殘缺者痊、跛者行、瞽者明、則奇之、歸榮以色列上帝、〇

32 耶穌召門徒曰、我憫衆、偕我三日、今無食、我不欲使之饑而去、恐途中困憊也、

33 門徒曰、在野、安得多餅、以飽衆耶、

34 耶穌曰、爾有餅幾何、曰七、及些須小魚、

35 遂命衆坐地、

36 取七餅與魚、祝而擘之、予門徒、徒子衆、

37 皆食而飽、拾餘屑、盈七籃、

38 食者、婦幼外四千人焉、〇

39 耶穌散衆、登舟至抹大拉境、

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

馬太福音第15章	Вiд Матвiя Розділ 15
1 耶路撒冷士子法利賽人就耶穌曰、	1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
2 何爾門徒、犯古人遺傳、食時不盥手乎、	2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.
3 曰、爾何因爾遺傳、犯上帝誡乎、	3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?
4 上帝誡曰、敬爾父母、又曰、詈父母者必死之、	4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.
5 惟爾則曰、若人對父母云、我所當奉親者、已獻爲禮物、	5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,
6 遂可不敬父母、是爾以爾遺傳、廢上帝誡也、	6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.
7 偽善者乎、以賽亞預言指爾者誠是、其言曰、	7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:
8 斯民以口舌附我敬我、而心則遠我、	8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!
9 所教乃人所命、故徒拜我、〇	9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
10 耶穌召衆曰、宜聽而悟也、	10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!
11 非入諸口者污人、惟出諸口者污人、〇	11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.
12 門徒就之曰、法利賽人聞斯言、厭而棄之、爾知之乎、	12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“
13 耶穌曰、凡樹非我天父所樹者、將拔其根、	13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 姑聽之、彼乃瞽相瞽者、以瞽相瞽、二者互陷於坑矣、	14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.
15 彼得曰、斯譬明以教我、	15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.
16 耶穌曰、爾尚不悟歟、	16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?
17 豈不知入口者、運於腹而遺於廁乎、	17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 惟出諸口者、由心而起、斯污人也、	18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.
19 蓋惡念、兇殺、姦淫、苟合、盜竊、妄證、訕謗、皆由心而起、斯乃污人、	19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
20 但未盥手而食者、不污人也、〇	20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“
21 耶穌去彼、往推羅、西頓境、	21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.
22 其地有迦南婦、來呼曰、主大闢之裔、矜恤我、我女患鬼、苦甚、	22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“
23 耶穌不答、門徒至、請曰、婦呼於後、可命之去、	23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“
24 曰、我奉使、特爲以色列家亡羊耳、	24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
25 婦拜曰、主、助我、	25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“
26 曰、取兒曹餅投狗、未善也、	26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.
27 婦曰、主然、但几下遺屑、狗亦得食之、	27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.
28 耶穌曰、婦信大矣、可得如願、自是女愈、〇	28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.
29 耶穌去彼至加利利海濵、登山而坐、	29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.
30 衆就之、有攜跛者、瞽者、瘖者、殘缺者、及諸病者、置耶穌足下、耶穌醫之、	30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.
31 衆見瘖者言、殘缺者痊、跛者行、瞽者明、則奇之、歸榮以色列上帝、〇	31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!
32 耶穌召門徒曰、我憫衆、偕我三日、今無食、我不欲使之饑而去、恐途中困憊也、	32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.
33 門徒曰、在野、安得多餅、以飽衆耶、	33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“
34 耶穌曰、爾有餅幾何、曰七、及些須小魚、	34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.
35 遂命衆坐地、	35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.
36 取七餅與魚、祝而擘之、予門徒、徒子衆、	36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
37 皆食而飽、拾餘屑、盈七籃、	37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...
38 食者、婦幼外四千人焉、〇	38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 耶穌散衆、登舟至抹大拉境、	39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

舊約

新約

馬太福音

第15章

Вiд Матвiя

Розділ 15

馬太福音

第15章

Вiд Матвiя

Розділ 15