Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第8章

1 耶穌下山、羣衆隨之、

2 有癩者就而拜曰、主肯、必能潔我、

3 耶穌手按之曰、我肯、爾可潔、癩卽潔、

4 耶穌曰、愼勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮爲衆證、〇

5 入迦百農時、有百夫長就耶穌求曰、

6 主我僕癱瘋、偃臥在窒、憊甚、

7 耶穌曰、我往醫之、

8 對曰、主臨我舍、不敢當、第發一言、僕必愈、

9 蓋我權屬人、兵權屬我、命去則去、命來則來、令僕行是、則行是、

10 耶穌聞而奇之、謂從者曰、吾誠告爾、以色列中、未見如是之信也、

11 吾譆汝、自東自西、衆其將至、與亞伯拉罕、以撒、雅各、席坐於天國、

12 而國之赤子、則逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、

13 耶穌謂百夫長曰、往哉、以爾之信、成矣、卽時僕愈、〇

14 彼得有妻之母、偃臥病瘧、耶穌至彼得家、見之、

15 按其手、瘧卽退、婦起而供事焉、〇

16 旣暮、有攜患鬼來就者、俱以一言逐之、負病者醫之、

17 應先知以賽亞言云、其任我恙、肩我病、〇

18 耶穌見羣衆環己、命門徒偕往彼岸、

19 有士子就曰、先生不論何之、我欲從爾、

20 耶穌曰、狐狸有穴、飛鳥有巢、惟人之子、無枕首之所也、

21 又一門徒曰、主容我歸葬父、

22 耶穌曰、從我、任夫死人葬其死人、〇

23 耶穌登舟、門徒從之、

24 海盪甚、浪蔽舟、耶穌寢、

25 門徒就而醒之、曰、主、救我、亡矣、

26 曰、小信者乎、何懼耶、卽起、斥風與海遂大平息、

27 衆奇曰、彼何人斯、風與海亦順之也、〇

28 旣濟、至革革沙地、遇患鬼二人、自墓出、甚猛、無敢過彼路者、

29 呼曰、上帝子耶穌、我與爾何與、時未至、爾來苦我乎、

30 遠有羣豕方食、

31 鬼求曰、若逐我、則許我入豕羣、

32 曰、往鬼出、遂入豕羣、全羣突落山坡、投海、死於水、

33 牧者奔入邑、以其事、及患鬼者之故告人、

34 舉邑出見耶穌、請離其境、

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

馬太福音第8章	Вiд Матвiя Розділ 8
1 耶穌下山、羣衆隨之、	1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
2 有癩者就而拜曰、主肯、必能潔我、	2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
3 耶穌手按之曰、我肯、爾可潔、癩卽潔、	3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
4 耶穌曰、愼勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮爲衆證、〇	4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
5 入迦百農時、有百夫長就耶穌求曰、	5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
6 主我僕癱瘋、偃臥在窒、憊甚、	6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
7 耶穌曰、我往醫之、	7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
8 對曰、主臨我舍、不敢當、第發一言、僕必愈、	8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
9 蓋我權屬人、兵權屬我、命去則去、命來則來、令僕行是、則行是、	9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
10 耶穌聞而奇之、謂從者曰、吾誠告爾、以色列中、未見如是之信也、	10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
11 吾譆汝、自東自西、衆其將至、與亞伯拉罕、以撒、雅各、席坐於天國、	11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 而國之赤子、則逐於絕域幽暗、在彼有哀哭切齒者矣、	12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
13 耶穌謂百夫長曰、往哉、以爾之信、成矣、卽時僕愈、〇	13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.
14 彼得有妻之母、偃臥病瘧、耶穌至彼得家、見之、	14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 按其手、瘧卽退、婦起而供事焉、〇	15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
16 旣暮、有攜患鬼來就者、俱以一言逐之、負病者醫之、	16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
17 應先知以賽亞言云、其任我恙、肩我病、〇	17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
18 耶穌見羣衆環己、命門徒偕往彼岸、	18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
19 有士子就曰、先生不論何之、我欲從爾、	19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
20 耶穌曰、狐狸有穴、飛鳥有巢、惟人之子、無枕首之所也、	20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
21 又一門徒曰、主容我歸葬父、	21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
22 耶穌曰、從我、任夫死人葬其死人、〇	22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
23 耶穌登舟、門徒從之、	23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
24 海盪甚、浪蔽舟、耶穌寢、	24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
25 門徒就而醒之、曰、主、救我、亡矣、	25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
26 曰、小信者乎、何懼耶、卽起、斥風與海遂大平息、	26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
27 衆奇曰、彼何人斯、風與海亦順之也、〇	27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
28 旣濟、至革革沙地、遇患鬼二人、自墓出、甚猛、無敢過彼路者、	28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
29 呼曰、上帝子耶穌、我與爾何與、時未至、爾來苦我乎、	29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
30 遠有羣豕方食、	30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
31 鬼求曰、若逐我、則許我入豕羣、	31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
32 曰、往鬼出、遂入豕羣、全羣突落山坡、投海、死於水、	32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
33 牧者奔入邑、以其事、及患鬼者之故告人、	33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
34 舉邑出見耶穌、請離其境、	34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

舊約

新約

馬太福音

第8章

Вiд Матвiя

Розділ 8

馬太福音

第8章

Вiд Матвiя

Розділ 8