使徒行傳第16章 |
|
1 保羅至特庇、路士得、遇門徒、名提摩太、其母猶太之信者、其父希利尼人、 |
|
2 爲路士得以哥念諸兄弟所稱、 |
|
3 保羅欲攜之同往、西彼處猶太人知其父希利尼人、故令受割禮、 |
|
4 乃經行諸邑、以耶路撒冷使徒長老、所定之命、授門徒守之、 |
|
5 諸會信益堅、日增其數、 |
|
6 保羅諸人、經弗呂家、加拉太地、聖神禁其傳道於亞西亞、 |
|
7 遂至每西亞、欲往庇推尼、聖神不許、 |
|
8 故經每西亞、往特羅亞、 |
|
9 保羅夜見異象、有馬其頓人、立而求之曰、請涉馬其頓助我、 |
|
10 保羅旣見異象、吾儕 |
|
11 遂離特羅亞、舟行、徑至撒摩特喇、明日至尼亞波利、 |
|
12 又適腓力比、卽馬其頓一隅之首邑、乃新邑也、居數日、 |
|
13 値安息日、出邑、近河舊有祈禱處、坐而傳道於所集之婦〇 |
|
14 |
|
15 婦舉家受洗、求我曰、若以我爲信主、則入居我室、遂强留我儕、〇 |
|
16 |
|
17 婢隨保羅及我儕、呼曰、此人至高上帝僕、以救道傳我、 |
|
18 婢如此者屢矣、保羅不悅、顧謂神曰、我賴耶穌基督名、命爾離此女、神卽出、〇 |
|
19 |
|
20 解至幕府、曰、此猶太人騷擾我邑、 |
|
21 傳我羅馬人以不當守不當行之規、 |
|
22 衆羣起攻之、幕府合人褫其衣、杖焉、 |
|
23 杖甚、下之獄、命獄吏固、 |
|
24 守獄吏受命、下之內獄、以木桎其足〇 |
|
25 |
|
26 忽地大震、獄基皆動、諸門頓啓、械繫盡脫、 |
|
27 獄史醒、見獄門啓、意囚者必逃、拔刀欲自殺、 |
|
28 保羅大聲呼曰、毋自戕、我儕咸在、 |
|
29 獄吏索火、躍入、戰慄、俯伏保羅西拉前、 |
|
30 導之出曰、先生我當何爲、可得救、 |
|
31 曰當信主耶穌基督、爾與爾家得救矣、 |
|
32 遂以主道訓之、及其家人、 |
|
33 是夜、獄吏濯二人傷、舉家卽受洗、 |
|
34 延之入室、設席、旣信上帝、舉家咸喜、 |
|
35 平旦、幕府遣隸曰、釋此二人、 |
|
36 獄吏以此告保羅曰、幕府遣人釋爾、可安然去矣、 |
|
37 保羅曰、我亦羅馬赤子、未定擬、遽當衆前受撲下獄、今欲私出我乎、必不可、俟其自來引我出也、 |
|
38 隸以告幕府、幕府聞其爲羅馬赤子、則懼、遂來慰之、 |
|
39 引出、請離其邑、 |
|
40 二人出獄、入呂氐亞室、見兄弟、慰之而往、 |
ДiїРозділ 16 |
|
1 |
|
2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї. |
|
3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен. |
|
4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші. |
|
5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю. |
|
6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську. |
|
7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів. |
|
8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди. |
|
9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“ |
|
10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію. |
|
11 |
|
12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька. |
|
13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились. |
|
14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив. |
|
15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас. |
|
16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм. |
|
17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“ |
|
18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“ І того ча́су той вийшов. |
|
19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х. |
|
20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, |
|
21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“. |
|
22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти. |
|
23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг. |
|
24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди. |
|
25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх. |
|
26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли. |
|
27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені. |
|
28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“ |
|
29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. |
|
30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“ |
|
31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“. |
|
32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. |
|
33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні. |
|
34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. |
|
35 А коли настав день, то прислали начальники слугполіційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“ |
|
36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“ |
|
37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“ |
|
38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони. |
|
39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли. |
|
40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли. |
使徒行傳第16章 |
ДiїРозділ 16 |
|
1 保羅至特庇、路士得、遇門徒、名提摩太、其母猶太之信者、其父希利尼人、 |
1 |
|
2 爲路士得以哥念諸兄弟所稱、 |
2 Добре свідо́цтво про нього давали брати, що були в Лі́стрі та в Іконі́ї. |
|
3 保羅欲攜之同往、西彼處猶太人知其父希利尼人、故令受割禮、 |
3 Павло захотів його взяти з собою, — і, взявши, обрізав його через юдеїв, що були в тих місцях, бо всі знали про батька його, що був ге́ллен. |
|
4 乃經行諸邑、以耶路撒冷使徒長老、所定之命、授門徒守之、 |
4 Як міста ж перехо́дили, то їм передавали, щоб вони берегли оті постано́ви, які видали в Єрусалимі апо́столи та старші. |
|
5 諸會信益堅、日增其數、 |
5 А Церкви́ змі́цнювалися в вірі, і щоденно зростали кі́лькістю. |
|
6 保羅諸人、經弗呂家、加拉太地、聖神禁其傳道於亞西亞、 |
6 А що Дух Святий їм не звелів провіщати слово в Азії, то вони перейшли через Фрігію та через країну гала́тську. |
|
7 遂至每西亞、欲往庇推尼、聖神不許、 |
7 Дійшовши ж до Мі́зії, хотіли піти до Віті́нії, та їм не дозволив Дух Ісусів. |
|
8 故經每西亞、往特羅亞、 |
8 Обминувши ж Мі́зію, прибули́ до Троа́ди. |
|
9 保羅夜見異象、有馬其頓人、立而求之曰、請涉馬其頓助我、 |
9 І Павлові з'явилось видіння вночі: якийсь македо́нянин став перед ним і благав його, кажучи: „Прийди в Македо́нію, і нам поможи!“ |
|
10 保羅旣見異象、吾儕 |
10 Як побачив він це видіння, то ми зараз хотіли піти в Македо́нію, зрозумівши, що Госпо́дь нас покликав звіщати їм Єва́нгелію. |
|
11 遂離特羅亞、舟行、徑至撒摩特喇、明日至尼亞波利、 |
11 |
|
12 又適腓力比、卽馬其頓一隅之首邑、乃新邑也、居數日、 |
12 звідтіля ж у Фили́пи, що є перше місто-осада в тій частині Македонії. І пробули́ ми в цім місті днів кілька. |
|
13 値安息日、出邑、近河舊有祈禱處、坐而傳道於所集之婦〇 |
13 Дня ж суботнього вийшли ми з міста над річку, де, за звича́єм, було місце молитви, і, посідавши, розмовляли з жінками, що посхо́дились. |
|
14 |
14 Прислуха́лася й жінка одна, що звалася Лі́дія, купчиха кармази́ном з міста Тіяті́р, що Бога вона шанувала. Господь же їй серце відкрив, щоб уважати на те, що Павло говорив. |
|
15 婦舉家受洗、求我曰、若以我爲信主、則入居我室、遂强留我儕、〇 |
15 А коли охристилась вона й її дім, то благала нас, кажучи: „Якщо ви признали, що вірна я Господе́ві, то прийдіть до госпо́ди моєї й живіть“. І змусила нас. |
|
16 |
16 І сталось, як ми йшли на молитву, то нас перестріла служни́ця одна, що мала віщу́нського духа, яка ворожби́тством давала великий прибу́ток панам своїм. |
|
17 婢隨保羅及我儕、呼曰、此人至高上帝僕、以救道傳我、 |
17 Вона йшла слідкома́ за Павлом та за нами, і кричала, говорячи: „Оці люди — це раби Всеви́шнього Бога, що вам провіщають дорогу спасі́ння!“ |
|
18 婢如此者屢矣、保羅不悅、顧謂神曰、我賴耶穌基督名、命爾離此女、神卽出、〇 |
18 І багато днів вона це робила. І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: „У Ім'я́ Ісуса Христа велю я тобі — вийди з неї!“ І того ча́су той вийшов. |
|
19 |
19 А пани її, бачивши, що пропала надія на їхній прибу́ток, схопи́ли Павла й Силу, і потягли їх на ринок до старши́х. |
|
20 解至幕府、曰、此猶太人騷擾我邑、 |
20 Коли ж їх привели́ до начальників, то сказали: „Ці люди, юдеї, наше місто бунтують, |
|
21 傳我羅馬人以不當守不當行之規、 |
21 і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“. |
|
22 衆羣起攻之、幕府合人褫其衣、杖焉、 |
22 І на́товп піднявся на них. А начальники здерли одежу із них, та звеліли їх рі́зками сі́кти. |
|
23 杖甚、下之獄、命獄吏固、 |
23 І, завдавши багато їм ран, посадили в в'язницю, наказавши в'язничному дозо́рцеві, щоб їх пильно стеріг. |
|
24 守獄吏受命、下之內獄、以木桎其足〇 |
24 Одержавши такого нака́за, той їх повкида́в до внутрішньої в'язниці, а їхні но́ги забив у коло́ди. |
|
25 |
25 А півні́чної пори Павло й Сила молилися, і Богові співали, а ув'я́знені слухали їх. |
|
26 忽地大震、獄基皆動、諸門頓啓、械繫盡脫、 |
26 І ось на́гло повстало велике трясі́ння землі, аж основи в'язни́чні були захита́лися! І повідчинялися зараз усі двері, а кайда́ни з усіх поспада́ли. |
|
27 獄史醒、見獄門啓、意囚者必逃、拔刀欲自殺、 |
27 Як прокинувся ж сторож в'язничний, і побачив відчинені двері в'язниці, то витяг меча та й хотів себе вбити, мавши думку, що повтікали ув'я́знені. |
|
28 保羅大聲呼曰、毋自戕、我儕咸在、 |
28 А Павло́ скрикнув голосом гучни́м, говорячи: „Не чини собі жодного зла, бо всі ми ось тут!“ |
|
29 獄吏索火、躍入、戰慄、俯伏保羅西拉前、 |
29 Зажадавши ж той світла, уско́чив, і тремтячий припав до Павла та до Сили. |
|
30 導之出曰、先生我當何爲、可得救、 |
30 І вивів їх звідти й спитав: „Добро́дії! Що треба робити мені, щоб спасти́ся?“ |
|
31 曰當信主耶穌基督、爾與爾家得救矣、 |
31 А вони відказали: „Віруй в Господа Ісуса, — і будеш спасе́ний ти сам та твій дім“. |
|
32 遂以主道訓之、及其家人、 |
32 І Слово Господнє звіщали йому та й усім, хто був у домі його. |
|
33 是夜、獄吏濯二人傷、舉家卽受洗、 |
33 І сторож забрав їх того ж ча́су вночі, їхні рани обмив, — і охристився негайно він сам та його всі домашні. |
|
34 延之入室、設席、旣信上帝、舉家咸喜、 |
34 І він їх запровадив до дому свого, і поживу поставив, і радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога. |
|
35 平旦、幕府遣隸曰、釋此二人、 |
35 А коли настав день, то прислали начальники слугполіційних, наказуючи: „Відпусти тих людей!“ |
|
36 獄吏以此告保羅曰、幕府遣人釋爾、可安然去矣、 |
36 І сказав той в'язничний дозорець слова́ ці Павлові: що прислали начальники, щоб вас відпустити. „Отож, вийдіть тепер та й з ми́ром ідіть!“ |
|
37 保羅曰、我亦羅馬赤子、未定擬、遽當衆前受撲下獄、今欲私出我乎、必不可、俟其自來引我出也、 |
37 А Павло відказав їм: „Нас, римля́н, незасуджених, рі́зками сікли прилю́дно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при́йдуть, та й виведуть нас!“ |
|
38 隸以告幕府、幕府聞其爲羅馬赤子、則懼、遂來慰之、 |
38 Ці ж слова поліційні слуги доне́сли начальникам. А ті налякались, почувши, що римля́ни вони. |
|
39 引出、請離其邑、 |
39 І прийшли, та їх перепросили, а вивівши, благали, щоб із міста пішли. |
|
40 二人出獄、入呂氐亞室、見兄弟、慰之而往、 |
40 І, вийшовши з в'язниці, прибули́ вони до Лі́дії, а з братами побачившись, потішили їх та й пішли. |