耶利米書第5章 |
1 在耶路撒冷逵衢、宜急遍行稽察、若得一人行義言真、則其餘亦必加寬宥。 |
2 斯民雖指耶和華而誓、適見其妄。 |
3 耶和華歟、爾之鑒觀不爽、加以督責、彼不哀慟、殲滅殆盡、彼不受教、彼顏堅於石、不肯歸誠。 |
4 我自謂、彼貧乏者流、懵然愚昧、不識厥上帝耶和華之道。 |
5 我必詣世家、與之語、彼庶幾灼知上帝耶和華之道、惟彼折軛斷維、不受約束。 |
6 彼逆主屢矣、故必死於林中之獅、斃於夤夜之狼、豹守其邑、伏視眈眈、凡出邑者、必被斷傷。 |
7 耶和華曰、爾之赤子、我使之果腹、尚有背予者、指他上帝而發誓、集於娼妓之室、狥欲而行、我見此、豈能宥爾、 |
8 維彼夙興、縱欲無度、貪人妻女、若肥馬鳴嘶、牝牡相誘、有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤哉。 |
9 |
10 耶和華又曰、宜登邑垣、雉堞環列、非屬於我、可撤其衛、勿盡毀之。 |
11 蓋以色列族、猶大家、負予特甚。 |
12 彼違我耶和華謂我非上帝、不能使彼遭難、飲刃受饑。 |
13 先知有言、災必及民、民謂其言虛誕若風、未嘗奉命於上、 |
14 萬有之上帝耶和華告先知曰、爾傳我命、民棄之若此、我必以命爲火、以民爲柴、焚燬務盡。 |
15 耶和華告以色列族曰、遠方有國、歷年已久、其民強悍、其方言爾不識、其所語爾不明、我必使之攻爾。 |
16 所統士卒、無不英武、一啟厥弢、令人歸墓。 |
17 食爾餱糧、戮爾子女、宰爾牛羊、斫爾葡萄、以及無花果樹、毀爾所恃之城垣、刃擊居民。 |
18 耶和華又曰、當是時、我不盡滅爾。 |
19 如有詰先知者、謂我之上帝耶和華降災於我曷故。先知必曰。爾棄耶和華在爾故土、崇事非爾之上帝、故必在非爾之地、從事異邦人。 |
20 當告雅各家猶大族、 |
21 曰、不智之徒、無慧者流、有目而不見、有耳而不聞、宜聽斯言。 |
22 耶和華云、我立命不易、以沙界海、洪濤澎湃、不得越其防、爾豈不寅畏、戰慄於我前。 |
23 斯民思叛、中心懷惡、棄予如遺。 |
24 不肯自謂我之上帝耶和華春雨秋霖、無不時若、迨屆穡期、俾我能享、故當畏其威焉。 |
25 斯民犯罪、福祉不降。 |
26 中有惡人、匿於歧途、備設羅網、專務陷人、 |
27 籠之有鳥、以誘飛禽、斯民中藏偽詐、以致巨富亦若是。 |
28 體則肥胖、容有光華、作惡勝於尋常、孤貧被控不爲折中。 |
29 耶和華曰、有民若此、我豈不降罰、以雪我憤、 |
30 國中所行奇惡、深可痛疾、 |
31 先知傳虛詞、祭司隨聲附和、國民以此爲悅、將若之何。 |
ЄремiяРозділ 5 |
1 |
2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою. |
3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись! |
4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́. |
5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли! |
6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали! |
7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці, |
8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього. |
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя? |
10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа, |
11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь. |
12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“ |
13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде! |
14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх! |
15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме. |
16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони. |
17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся. |
18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́! |
19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому! |
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь. |
21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує! |
22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її! |
23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли. |
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив. |
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́. |
26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей. |
27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони! |
28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі. |
29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя? |
30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде? |
31 |
耶利米書第5章 |
ЄремiяРозділ 5 |
1 在耶路撒冷逵衢、宜急遍行稽察、若得一人行義言真、則其餘亦必加寬宥。 |
1 |
2 斯民雖指耶和華而誓、適見其妄。 |
2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою. |
3 耶和華歟、爾之鑒觀不爽、加以督責、彼不哀慟、殲滅殆盡、彼不受教、彼顏堅於石、不肯歸誠。 |
3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись! |
4 我自謂、彼貧乏者流、懵然愚昧、不識厥上帝耶和華之道。 |
4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́. |
5 我必詣世家、與之語、彼庶幾灼知上帝耶和華之道、惟彼折軛斷維、不受約束。 |
5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли! |
6 彼逆主屢矣、故必死於林中之獅、斃於夤夜之狼、豹守其邑、伏視眈眈、凡出邑者、必被斷傷。 |
6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали! |
7 耶和華曰、爾之赤子、我使之果腹、尚有背予者、指他上帝而發誓、集於娼妓之室、狥欲而行、我見此、豈能宥爾、 |
7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці, |
8 維彼夙興、縱欲無度、貪人妻女、若肥馬鳴嘶、牝牡相誘、有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤哉。 |
8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього. |
9 |
9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя? |
10 耶和華又曰、宜登邑垣、雉堞環列、非屬於我、可撤其衛、勿盡毀之。 |
10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа, |
11 蓋以色列族、猶大家、負予特甚。 |
11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь. |
12 彼違我耶和華謂我非上帝、不能使彼遭難、飲刃受饑。 |
12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“ |
13 先知有言、災必及民、民謂其言虛誕若風、未嘗奉命於上、 |
13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде! |
14 萬有之上帝耶和華告先知曰、爾傳我命、民棄之若此、我必以命爲火、以民爲柴、焚燬務盡。 |
14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх! |
15 耶和華告以色列族曰、遠方有國、歷年已久、其民強悍、其方言爾不識、其所語爾不明、我必使之攻爾。 |
15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме. |
16 所統士卒、無不英武、一啟厥弢、令人歸墓。 |
16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони. |
17 食爾餱糧、戮爾子女、宰爾牛羊、斫爾葡萄、以及無花果樹、毀爾所恃之城垣、刃擊居民。 |
17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся. |
18 耶和華又曰、當是時、我不盡滅爾。 |
18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́! |
19 如有詰先知者、謂我之上帝耶和華降災於我曷故。先知必曰。爾棄耶和華在爾故土、崇事非爾之上帝、故必在非爾之地、從事異邦人。 |
19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому! |
20 當告雅各家猶大族、 |
20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь. |
21 曰、不智之徒、無慧者流、有目而不見、有耳而不聞、宜聽斯言。 |
21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує! |
22 耶和華云、我立命不易、以沙界海、洪濤澎湃、不得越其防、爾豈不寅畏、戰慄於我前。 |
22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її! |
23 斯民思叛、中心懷惡、棄予如遺。 |
23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли. |
24 不肯自謂我之上帝耶和華春雨秋霖、無不時若、迨屆穡期、俾我能享、故當畏其威焉。 |
24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив. |
25 斯民犯罪、福祉不降。 |
25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́. |
26 中有惡人、匿於歧途、備設羅網、專務陷人、 |
26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей. |
27 籠之有鳥、以誘飛禽、斯民中藏偽詐、以致巨富亦若是。 |
27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони! |
28 體則肥胖、容有光華、作惡勝於尋常、孤貧被控不爲折中。 |
28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі. |
29 耶和華曰、有民若此、我豈不降罰、以雪我憤、 |
29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя? |
30 國中所行奇惡、深可痛疾、 |
30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде? |
31 先知傳虛詞、祭司隨聲附和、國民以此爲悅、將若之何。 |
31 |