耶利米書

第5章

1 在耶路撒冷逵衢、宜急遍行稽察、若得一人行義言真、則其餘亦必加寬宥。

2 斯民雖指耶和華而誓、適見其妄。

3 耶和華歟、爾之鑒觀不爽、加以督責、彼不哀慟、殲滅殆盡、彼不受教、彼顏堅於石、不肯歸誠。

4 我自謂、彼貧乏者流、懵然愚昧、不識厥上帝耶和華之道。

5 我必詣世家、與之語、彼庶幾灼知上帝耶和華之道、惟彼折軛斷維、不受約束。

6 彼逆主屢矣、故必死於林中之獅、斃於夤夜之狼、豹守其邑、伏視眈眈、凡出邑者、必被斷傷。

7 耶和華曰、爾之赤子、我使之果腹、尚有背予者、指他上帝而發誓、集於娼妓之室、狥欲而行、我見此、豈能宥爾、

8 維彼夙興、縱欲無度、貪人妻女、若肥馬鳴嘶、牝牡相誘、有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤哉。

9 併於上節

10 耶和華又曰、宜登邑垣、雉堞環列、非屬於我、可撤其衛、勿盡毀之。

11 蓋以色列族、猶大家、負予特甚。

12 彼違我耶和華謂我非上帝、不能使彼遭難、飲刃受饑。

13 先知有言、災必及民、民謂其言虛誕若風、未嘗奉命於上、

14 萬有之上帝耶和華告先知曰、爾傳我命、民棄之若此、我必以命爲火、以民爲柴、焚燬務盡。

15 耶和華告以色列族曰、遠方有國、歷年已久、其民強悍、其方言爾不識、其所語爾不明、我必使之攻爾。

16 所統士卒、無不英武、一啟厥弢、令人歸墓。

17 食爾餱糧、戮爾子女、宰爾牛羊、斫爾葡萄、以及無花果樹、毀爾所恃之城垣、刃擊居民。

18 耶和華又曰、當是時、我不盡滅爾。

19 如有詰先知者、謂我之上帝耶和華降災於我曷故。先知必曰。爾棄耶和華在爾故土、崇事非爾之上帝、故必在非爾之地、從事異邦人。

20 當告雅各家猶大族、

21 曰、不智之徒、無慧者流、有目而不見、有耳而不聞、宜聽斯言。

22 耶和華云、我立命不易、以沙界海、洪濤澎湃、不得越其防、爾豈不寅畏、戰慄於我前。

23 斯民思叛、中心懷惡、棄予如遺。

24 不肯自謂我之上帝耶和華春雨秋霖、無不時若、迨屆穡期、俾我能享、故當畏其威焉。

25 斯民犯罪、福祉不降。

26 中有惡人、匿於歧途、備設羅網、專務陷人、

27 籠之有鳥、以誘飛禽、斯民中藏偽詐、以致巨富亦若是。

28 體則肥胖、容有光華、作惡勝於尋常、孤貧被控不爲折中。

29 耶和華曰、有民若此、我豈不降罰、以雪我憤、

30 國中所行奇惡、深可痛疾、

31 先知傳虛詞、祭司隨聲附和、國民以此爲悅、將若之何。

Єремiя

Розділ 5

1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!

2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.

3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!

4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.

5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!

6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!

7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,

8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.

9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,

11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.

12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“

13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!

14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!

15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.

16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.

17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.

18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!

19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!

22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.

26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.

27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!

28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.

29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?

31

耶利米書

第5章

Єремiя

Розділ 5

1 在耶路撒冷逵衢、宜急遍行稽察、若得一人行義言真、則其餘亦必加寬宥。

1 Помандруйте по вулицях Єрусалиму, і розгля́ньтеся та розпізна́йте, і на майда́нах його пошукайте: чи не зна́йдете там люди́ни, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, — то Я їм проба́чу!

2 斯民雖指耶和華而誓、適見其妄。

2 Коли ж вони кажуть: „Як живий Господь“, то справді клянуться неправдою.

3 耶和華歟、爾之鑒觀不爽、加以督責、彼不哀慟、殲滅殆盡、彼不受教、彼顏堅於石、不肯歸誠。

3 Хіба ж о́чі Твої не для правди, о Господи? Ура́зив Ти їх, але їм не боли́ть, понищив Ти їх, та відмовились узяти поу́ку вони, обличчя свої поробили від скелі тверді́шими, відмо́вилися наверну́тись!

4 我自謂、彼貧乏者流、懵然愚昧、不識厥上帝耶和華之道。

4 А Я думав: Це про́сті лиш люди, безглу́зді, — вони бо не знають дороги Господньої, права Бога свого́.

5 我必詣世家、與之語、彼庶幾灼知上帝耶和華之道、惟彼折軛斷維、不受約束。

5 Піду́ но собі до вельмо́жних і з ними помо́влю, — бо знають доро́гу Господню вони, право Бога свого, — та й вони усі ра́зом зламали ярмо́, а шле́ї пірва́ли!

6 彼逆主屢矣、故必死於林中之獅、斃於夤夜之狼、豹守其邑、伏視眈眈、凡出邑者、必被斷傷。

6 Тому лев лісови́й їх поб'є, погубить їх вовк степови́й, панте́ра чига́є на їхні міста́: кожен, хто вийде із них, пошмато́ваний буде, бо помно́жились їхні гріхи́, їхні відсту́пства числе́нними стали!

7 耶和華曰、爾之赤子、我使之果腹、尚有背予者、指他上帝而發誓、集於娼妓之室、狥欲而行、我見此、豈能宥爾、

7 Хіба через це Я проба́чу тобі: твої діти Мене полишили, і присяга́ються тим, хто не Бог. Я їх нагодува́в, а вони чужоло́жать і на́товпом ходять до дому блудниці,

8 維彼夙興、縱欲無度、貪人妻女、若肥馬鳴嘶、牝牡相誘、有民若此、我豈能不加責罰、以雪我憤哉。

8 воло́чаться, мов жеребці́ відгодо́вані: кожен ірже́ до жони свого бли́жнього.

9 併於上節

9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

10 耶和華又曰、宜登邑垣、雉堞環列、非屬於我、可撤其衛、勿盡毀之。

10 Зберіться на мури його та й пони́щте, але́ не вчиня́йте кінця́ їм! Усуньте підпо́ри його, бо вони не для Господа,

11 蓋以色列族、猶大家、負予特甚。

11 бо зра́джуючи, Мене зра́див Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить Госпо́дь.

12 彼違我耶和華謂我非上帝、不能使彼遭難、飲刃受饑。

12 Вони відцура́лися Господа та говорили: „Немає Його, й зло не при́йде на нас, — ні меча, ані го́лоду ми не побачимо!“

13 先知有言、災必及民、民謂其言虛誕若風、未嘗奉命於上、

13 А пророки поро́бляться вітром, і немає в них слова Господнього, — отак їм поро́блено буде!

14 萬有之上帝耶和華告先知曰、爾傳我命、民棄之若此、我必以命爲火、以民爲柴、焚燬務盡。

14 Тому́ вирікає отак Господь Бог Савао́т: За те, що гово́рите слово таке́, ось Я в у́ста твої вкладу слово Своє за огонь, а наро́д цей — то дро́ва, — і він пожере́ їх!

15 耶和華告以色列族曰、遠方有國、歷年已久、其民強悍、其方言爾不識、其所語爾不明、我必使之攻爾。

15 Ось Я приведу́ іздале́ка наро́да на вас, о доме Ізраїлів, каже Госпо́дь, — це сильний наро́д, старода́вній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, і не зрозумієш, що він говори́тиме.

16 所統士卒、無不英武、一啟厥弢、令人歸墓。

16 Його сагайда́к, як відчи́нений гріб, усі хоро́брі вони.

17 食爾餱糧、戮爾子女、宰爾牛羊、斫爾葡萄、以及無花果樹、毀爾所恃之城垣、刃擊居民。

17 І він пожере́ твоє жни́во та хліб твій, поїсть він синів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну́ та худобу велику твою пожере́, з'їсть твого́ виноградника й фіґу твою́, понищить мече́м тверди́нні міста твої, на які ти наді́єшся.

18 耶和華又曰、當是時、我不盡滅爾。

18 Та й за тих днів, — говорить Госпо́дь, — не зроблю́ Я із вами кінця́!

19 如有詰先知者、謂我之上帝耶和華降災於我曷故。先知必曰。爾棄耶和華在爾故土、崇事非爾之上帝、故必在非爾之地、從事異邦人。

19 І буде, як скажуть: За́ що Господь, Бог наш зробив нам усе це? то ти скажеш до них: Як Мене ви покинули, і служите в вашому кра́ї бога́м чужозе́мним, так чужи́нцям служити ви будете в кра́ї не вашому!

20 當告雅各家猶大族、

20 Сповістіть в домі Якова це, та оголосіть це в Юдеї, говорить Господь.

21 曰、不智之徒、無慧者流、有目而不見、有耳而不聞、宜聽斯言。

21 Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!

22 耶和華云、我立命不易、以沙界海、洪濤澎湃、不得越其防、爾豈不寅畏、戰慄於我前。

22 Чи Мене ви боятись не бу́дете, — каже Господь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що пісок покла́в за границю для моря, за вічну межу́, якої воно не пере́йде: хоч повста́нуть, та не перемо́жуть, і шумі́тимуть хвилі його, але не пересту́плять її!

23 斯民思叛、中心懷惡、棄予如遺。

23 А серце в наро́да цього неслухня́не та непокі́рне, відпа́ли вони та й пішли.

24 不肯自謂我之上帝耶和華春雨秋霖、無不時若、迨屆穡期、俾我能享、故當畏其威焉。

24 І не сказали вони в своїм серці: Біймося ж Господа, нашого Бога, який дає дощ, дощ ранній та пізній ча́су його, стереже́ нам уста́влені тижні для жнив.

25 斯民犯罪、福祉不降。

25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи́ від вас стри́мали цеє добро́.

26 中有惡人、匿於歧途、備設羅網、專務陷人、

26 Бо в наро́ді Моєму безбожники є, — чига́ють вони, немов той птахоло́в, вони сі́тки розста́вили, хапа́ють людей.

27 籠之有鳥、以誘飛禽、斯民中藏偽詐、以致巨富亦若是。

27 Як клі́тка, напо́внена пта́хами, так доми́ їхні повні ома́ни, — тому́ повиро́стали та збагати́лись вони!

28 體則肥胖、容有光華、作惡勝於尋常、孤貧被控不爲折中。

28 Потовсті́ли вони та погла́дшали, переступа́ють також міру злого, справедливо вони не судили сирі́тського су́ду, — і мають пово́дження! — і не помагають убогим у їхній справі.

29 耶和華曰、有民若此、我豈不降罰、以雪我憤、

29 Чи ж оцьо́го Я не покараю? говорить Господь. І хіба над наро́дом, як цей, не помсти́ться душа Моя?

30 國中所行奇惡、深可痛疾、

30 Чудне́ та страшне́ стало в кра́ї: пророки віщу́ють неправду, при помочі їхній панують священики, і наро́д Мій оце так кохає! І що зробите ви, як кінець тому при́йде?

31 先知傳虛詞、祭司隨聲附和、國民以此爲悅、將若之何。

31