創世記第32章 |
1 |
2 雅各看見他們就說:「這是神的軍兵」,於是給那地方起名叫瑪哈念。 |
3 |
4 吩咐他們說:「你們對我主以掃說:『你的僕人雅各這樣說:我在拉班那裏寄居,直到如今。 |
5 我有牛、驢、羊群、僕婢,現在打發人來報告我主,為要在你眼前蒙恩。』」 |
6 |
7 雅各就甚懼怕,而且愁煩,便把那與他同在的人口和羊群、牛群、駱駝分作兩隊, |
8 說:「以掃若來擊殺這一隊,剩下的那一隊還可以逃避。」 |
9 |
10 你向僕人所施的一切慈愛和誠實,我一點也不配得;我先前只拿著我的杖過這約旦河,如今我卻成了兩隊了。 |
11 求你救我脫離我哥哥以掃的手;因為我怕他來殺我,連妻子帶兒女一同殺了。 |
12 你曾說:『我必定厚待你,使你的後裔如同海邊的沙,多得不可勝數。』」 |
13 |
14 母山羊二百隻,公山羊二十隻,母綿羊二百隻,公綿羊二十隻, |
15 奶幼駱駝 |
16 每樣各分一群,交在僕人手下,就對僕人說:「你們要在我前頭過去,使群群相離,有空閒的地方」; |
17 又吩咐最前頭的 |
18 你就說:『是你僕人雅各的,是送給我主以掃的禮物;看哪 |
19 然後 |
20 並且你們要說:『請看 |
21 於是禮物先過去了;那夜,雅各在隊中住宿。 |
22 |
23 先打發他們過河,又打發所有的都過去, |
24 只剩下雅各一人。有一個人來和他摔跤,直到黎明。 |
25 那人見自己勝不過他,就將他的大腿窩摸了一把,雅各的大腿窩正在摔跤的時候就脫了節 |
26 那人說:「天黎明了,容我去吧。」雅各說:「你不給我祝福,我就不容你去。」 |
27 那人說:「你名叫甚麼?」他說:「我名叫雅各。」 |
28 那人說:「你的名不要再叫雅各,要叫以色列;因為你如同首領 |
29 雅各問他說:「請將你的名告訴我。」那人說:「何必問我的名?」於是在那裏給雅各祝福。 |
30 雅各便給那地方起名叫毗努伊勒,意思說:「我面對面見了神,我的性命仍得保全。」 |
31 日頭剛出來的時候,雅各經過毗努伊勒,他的大腿就瘸了。 |
32 故此,以色列人不吃大腿窩萎縮了 |
БуттяРозділ 32 |
1 |
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́. |
3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм. |
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського. |
5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер. |
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“. |
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“ |
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори. |
9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“. |
10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“. |
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори. |
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми. |
13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“. |
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого: |
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро, |
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро. |
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“. |
18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою? |
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“. |
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його, |
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“ |
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. |
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. |
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. |
25 |
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним. |
27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“. |
28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“. |
29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“. |
30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там. |
31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“. |
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́. |
創世記第32章 |
БуттяРозділ 32 |
1 |
1 |
2 雅各看見他們就說:「這是神的軍兵」,於是給那地方起名叫瑪哈念。 |
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́. |
3 |
3 І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм. |
4 吩咐他們說:「你們對我主以掃說:『你的僕人雅各這樣說:我在拉班那裏寄居,直到如今。 |
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського. |
5 我有牛、驢、羊群、僕婢,現在打發人來報告我主,為要在你眼前蒙恩。』」 |
5 І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер. |
6 |
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“. |
7 雅各就甚懼怕,而且愁煩,便把那與他同在的人口和羊群、牛群、駱駝分作兩隊, |
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“ |
8 說:「以掃若來擊殺這一隊,剩下的那一隊還可以逃避。」 |
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори. |
9 |
9 І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“. |
10 你向僕人所施的一切慈愛和誠實,我一點也不配得;我先前只拿著我的杖過這約旦河,如今我卻成了兩隊了。 |
10 І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“. |
11 求你救我脫離我哥哥以掃的手;因為我怕他來殺我,連妻子帶兒女一同殺了。 |
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори. |
12 你曾說:『我必定厚待你,使你的後裔如同海邊的沙,多得不可勝數。』」 |
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми. |
13 |
13 А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“. |
14 母山羊二百隻,公山羊二十隻,母綿羊二百隻,公綿羊二十隻, |
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого: |
15 奶幼駱駝 |
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро, |
16 每樣各分一群,交在僕人手下,就對僕人說:「你們要在我前頭過去,使群群相離,有空閒的地方」; |
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро. |
17 又吩咐最前頭的 |
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“. |
18 你就說:『是你僕人雅各的,是送給我主以掃的禮物;看哪 |
18 І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою? |
19 然後 |
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“. |
20 並且你們要說:『請看 |
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його, |
21 於是禮物先過去了;那夜,雅各在隊中住宿。 |
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“ |
22 |
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі. |
23 先打發他們過河,又打發所有的都過去, |
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок. |
24 只剩下雅各一人。有一個人來和他摔跤,直到黎明。 |
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було. |
25 那人見自己勝不過他,就將他的大腿窩摸了一把,雅各的大腿窩正在摔跤的時候就脫了節 |
25 |
26 那人說:「天黎明了,容我去吧。」雅各說:「你不給我祝福,我就不容你去。」 |
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним. |
27 那人說:「你名叫甚麼?」他說:「我名叫雅各。」 |
27 І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“. |
28 那人說:「你的名不要再叫雅各,要叫以色列;因為你如同首領 |
28 І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“. |
29 雅各問他說:「請將你的名告訴我。」那人說:「何必問我的名?」於是在那裏給雅各祝福。 |
29 І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“. |
30 雅各便給那地方起名叫毗努伊勒,意思說:「我面對面見了神,我的性命仍得保全。」 |
30 І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там. |
31 日頭剛出來的時候,雅各經過毗努伊勒,他的大腿就瘸了。 |
31 І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“. |
32 故此,以色列人不吃大腿窩萎縮了 |
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́. |