Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第27章

1 到了早晨，眾祭司長和民間的長老大家商議要治死耶穌；

2 他們既［when they］把他捆綁，便［and］領他［led him］去，交給巡撫本丟［Pontius］．彼拉多。

3 這時候，賣耶穌的猶大看見耶穌已經定了罪，就後悔，把三十塊銀子再拿來［brought again the thirty pieces of silver］給祭司長和長老，

4 說［Saying］：「我賣了無辜之人的血是有罪了。」他們說：「那與我們有甚麼相干？你自己承當吧。」

5 猶大就把銀子［silver］丟在殿裏離開［departed］，出去吊死了。

6 祭司長拾起銀子［silver］來，說：「這既［because］是血價，不可放在庫裏。」

7 他們商議，就用那銀錢買了陶匠［potter’s］的一塊田，為要埋葬外鄉人。

8 所以那塊田直到今日還叫作「血田」。

9 這就應驗了先知耶利米的話，說：「他們用那三十塊銀子［silver］，就是被估定之人的價錢，是以色列人中所估定的；

10 拿錢給他們［gave them］，買了陶匠［potter’s］的一塊田，這是照著主所派定［appointed］我的。」

11 耶穌站在巡撫面前；巡撫問他說：「你是猶太人的王嗎？」耶穌對他［unto him］說：「是你說的［Thou sayest］。」

12 他被祭司長和長老控告的時候，甚麼都不回答。

13 彼拉多就對他說：「他們作見證告你這麼多的事，你沒有聽見嗎？」

14 耶穌仍不回答一言［answered him to never a word］；以致巡撫甚覺希奇。

15 巡撫有一個常例，每逢那［that］節期，隨百姓［people］所要的釋放一個囚犯給他們。

16 當時，他們［they］有一個出名的囚犯叫巴拉巴。

17 百姓［they］聚集的時候，彼拉多就對他們說：「你們要我釋放那一個給你們？是巴拉巴呢？還是［or］稱為基督的耶穌呢？」

18 巡撫原知道他們是因為嫉妒才把他解了來。

19 他［he］坐堂的時候，他的夫人打發人來說：「這義人的事，你一點不可管；因為我今天在夢中因［because］他受了許多的苦。」

20 只是［But］祭司長和長老挑唆眾人，求釋放巴拉巴，除滅耶穌。

21 巡撫回答他們［answered and said unto them］說：「這兩個人，你們要我釋放那一個給你們呢？」他們說：「巴拉巴。」

22 彼拉多對他們［unto them］說：「這樣，那稱為基督的耶穌我怎麼辦他呢？」他們都對他［unto him］說：「把他釘十字架。」

23 巡撫說：「為甚麼呢？他作了甚麼惡事呢？」他們卻［But］越發［the more］喊著說：「把他釘十字架。」

24 彼拉多見說也無濟於事，反生了［was made］亂，就拿水在眾人面前洗手，說：「流這義人的血，罪不在我；你們承當吧。」

25 百姓［people］就［Then］都回答說：「他的血歸到我們和我們的子孫身上。」

26 於是彼拉多釋放巴拉巴給他們；他既［when he］把耶穌鞭打了，交給人釘他［him］十字架。

27 巡撫的兵就把耶穌帶進議事廳［common hall］，叫全營的兵都聚集在他那裏。

28 他們給他脫了衣服，穿上一件朱紅色袍子。

29 那時［when］，他們［they］用荊棘編作冠冕，戴在他頭上，拿一根葦子放在他右手裏；就［and］跪在他面前，戲弄他，說：「恭喜，猶太人的王啊。」

30 他們［they］又吐唾沫在他臉上，拿葦子打他的頭。

31 把他［him］戲弄完了，他們［they］就給他脫了袍子，仍穿上他自己的衣服，帶他出去，要釘他［him］十字架。

32 他們出來的時候，遇見一個古利奈人，名叫西門；他們就勉強他背著［him they compelled to bear］耶穌的十字架。

33 他們［they］到了一個地方名叫各各他，意思就是髑髏地，

34 兵丁拿苦膽調和的醋［vinegar］給耶穌喝；他嘗了，就不肯喝。

35 於是他們［And they］將他釘在十字架上，又［and］擲籤［casting lots］分了［parted］他的衣服；這是要應驗先知的話，說［that it might be fulfilled which was spoken by the prophet］：「他們分了我的外衣［They parted my garments among them］，為我的裏衣擲籤［and upon my vesture did they cast lots］。」

36 兵丁［they］又坐在那裏看守他；

37 在他頭以上安一個牌子，寫著他的罪狀，說：「這是猶太人的王耶穌。」

38 當時，有兩個盜賊［thieves］和他同釘十字架，一個在右邊，一個在左邊。

39 從那裏經過的人辱罵［reviled］他，搖著頭，

40 說［saying］：「你這拆毀聖殿、三日又建造起來的，可以救自己吧。你如果是神的兒子，就從十字架上下來吧。」

41 祭司長和文士並長老也是這樣戲弄他，說：

42 「他救了別人；不能救自己。他若［If］是以色列的王，現在可以從十字架上下來，我們就信他。

43 他倚靠神；神若喜悅他，現在可以救他。因為他曾說：『我是神的兒子。』」

44 那和他同釘的盜賊［thieves］也是這樣的譏誚他。

45 從午正到申初，遍地都黑暗了。

46 約在申初，耶穌大聲喊著說：「以利，以利，拉馬撒巴各大尼？」就是說：「我的神，我的神，你［thou］為甚麼離棄我？」

47 站在那裏的人，有的聽見就說：「這個人呼叫以利亞呢。」

48 內中有一個人趕緊跑去，拿海絨蘸滿了醋，綁在葦子上，送給他喝。

49 其餘的人說：「且等著，看以利亞來要［will］救他不來。」

50 耶穌又大聲喊叫，氣就斷了。

51 忽然，殿裏的幔子從上到下裂為兩半；地也震動，磐石也崩裂；

52 墳墓也開了；已睡聖徒的身體多有起來的，

53 到耶穌復活以後，他們從墳墓裏出來，進了聖城，向許多人顯現。

54 百夫長和一同看守耶穌的人看見地震並所經歷的那些［those］事，就大大［greatly］害怕，說：「這真是神的兒子了。」

55 有許多［many］婦女在那裏，遠遠的觀看，她們是從加利利跟隨耶穌來服事他的；

56 內中有抹大拉的馬利亞，又有雅各和約西的母親馬利亞，並有西庇太兩個兒子的母親。

57 到了晚上，有一個財主，名叫約瑟，是亞利馬太來的，他也是耶穌的門徒；

58 他［He］去見彼拉多，求耶穌的身體。彼拉多就吩咐將身體［body］給他。

59 約瑟取了身體，就［when］用乾淨細麻布裹好，

60 安放在自己的新墳墓裏，就是他鑿在磐石裏的；他又把大石頭滾到墓門口，就去了。

61 有抹大拉的馬利亞和那個馬利亞在那裏，對著墳墓坐著。

62 次日，就是預備日的第二天，祭司長和法利賽人聚集來見彼拉多，

63 說［Saying］：「大人，我們記得那迷惑人的［deceiver］還活著的時候曾說：『三日後我要復活。』

64 因此，請吩咐人將墳墓把守妥當，直到第三天，恐怕他的門徒在夜間［by night］來，把他偷了去，就告訴百姓說：『他從死裏復活了。』這樣，那後來的迷惑比先前的更利害了。」

65 彼拉多對他們［unto them］說：「你們有看守的人［watch］；你們［your］去吧，盡你們所能的把守妥當。」

66 他們就去，使墳墓把守妥當，封了石頭，且派人看守［went, and made the sepulchre sure, sealing the stone, and setting a watch］。

Вiд Матвiя

Розділ 27

1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.

3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,

4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.

5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.

6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.

7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,

8 чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.

9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.

11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.

12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.

13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“

14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.

15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.

16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.

17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“

18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.

19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.

20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.

21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.

22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“

23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“

24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.

25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“

26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.

27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.

29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“

30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.

31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.

32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.

33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,

34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.

36 І, посідавши, стерегли́ Його там.

37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.

38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.

39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,

40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“

41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:

42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!

43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.

44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.

45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!

46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“

47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.

48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.

49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.

50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.

51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,

52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,

53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.

54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“

55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.

56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.

57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.

58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,

60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.

61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.

62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.

64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.

65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.

66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.

馬太福音第27章	Вiд Матвiя Розділ 27
1 到了早晨，眾祭司長和民間的長老大家商議要治死耶穌；	1 А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2 他們既［when they］把他捆綁，便［and］領他［led him］去，交給巡撫本丟［Pontius］．彼拉多。	2 І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
3 這時候，賣耶穌的猶大看見耶穌已經定了罪，就後悔，把三十塊銀子再拿來［brought again the thirty pieces of silver］給祭司長和長老，	3 Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
4 說［Saying］：「我賣了無辜之人的血是有罪了。」他們說：「那與我們有甚麼相干？你自己承當吧。」	4 та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
5 猶大就把銀子［silver］丟在殿裏離開［departed］，出去吊死了。	5 І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
6 祭司長拾起銀子［silver］來，說：「這既［because］是血價，不可放在庫裏。」	6 А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
7 他們商議，就用那銀錢買了陶匠［potter’s］的一塊田，為要埋葬外鄉人。	7 А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
8 所以那塊田直到今日還叫作「血田」。	8 чому й зветься те поле „полем крови“ аж до сьогодні.
9 這就應驗了先知耶利米的話，說：「他們用那三十塊銀子［silver］，就是被估定之人的價錢，是以色列人中所估定的；	9 Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10 拿錢給他們［gave them］，買了陶匠［potter’s］的一塊田，這是照著主所派定［appointed］我的。」	10 і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
11 耶穌站在巡撫面前；巡撫問他說：「你是猶太人的王嗎？」耶穌對他［unto him］說：「是你說的［Thou sayest］。」	11 Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
12 他被祭司長和長老控告的時候，甚麼都不回答。	12 Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
13 彼拉多就對他說：「他們作見證告你這麼多的事，你沒有聽見嗎？」	13 Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
14 耶穌仍不回答一言［answered him to never a word］；以致巡撫甚覺希奇。	14 А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
15 巡撫有一個常例，每逢那［that］節期，隨百姓［people］所要的釋放一個囚犯給他們。	15 Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
16 當時，他們［they］有一個出名的囚犯叫巴拉巴。	16 Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
17 百姓［they］聚集的時候，彼拉多就對他們說：「你們要我釋放那一個給你們？是巴拉巴呢？還是［or］稱為基督的耶穌呢？」	17 І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
18 巡撫原知道他們是因為嫉妒才把他解了來。	18 Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
19 他［he］坐堂的時候，他的夫人打發人來說：「這義人的事，你一點不可管；因為我今天在夢中因［because］他受了許多的苦。」	19 Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
20 只是［But］祭司長和長老挑唆眾人，求釋放巴拉巴，除滅耶穌。	20 А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
21 巡撫回答他們［answered and said unto them］說：「這兩個人，你們要我釋放那一個給你們呢？」他們說：「巴拉巴。」	21 Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“ Вони ж відказали: „Варавву“.
22 彼拉多對他們［unto them］說：「這樣，那稱為基督的耶穌我怎麼辦他呢？」他們都對他［unto him］說：「把他釘十字架。」	22 Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“ Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
23 巡撫說：「為甚麼呢？他作了甚麼惡事呢？」他們卻［But］越發［the more］喊著說：「把他釘十字架。」	23 А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“ Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
24 彼拉多見說也無濟於事，反生了［was made］亂，就拿水在眾人面前洗手，說：「流這義人的血，罪不在我；你們承當吧。」	24 І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
25 百姓［people］就［Then］都回答說：「他的血歸到我們和我們的子孫身上。」	25 А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
26 於是彼拉多釋放巴拉巴給他們；他既［when he］把耶穌鞭打了，交給人釘他［him］十字架。	26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
27 巡撫的兵就把耶穌帶進議事廳［common hall］，叫全營的兵都聚集在他那裏。	27 Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28 他們給他脫了衣服，穿上一件朱紅色袍子。	28 І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
29 那時［when］，他們［they］用荊棘編作冠冕，戴在他頭上，拿一根葦子放在他右手裏；就［and］跪在他面前，戲弄他，說：「恭喜，猶太人的王啊。」	29 І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
30 他們［they］又吐唾沫在他臉上，拿葦子打他的頭。	30 І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
31 把他［him］戲弄完了，他們［they］就給他脫了袍子，仍穿上他自己的衣服，帶他出去，要釘他［him］十字架。	31 А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
32 他們出來的時候，遇見一個古利奈人，名叫西門；他們就勉強他背著［him they compelled to bear］耶穌的十字架。	32 А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33 他們［they］到了一個地方名叫各各他，意思就是髑髏地，	33 І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34 兵丁拿苦膽調和的醋［vinegar］給耶穌喝；他嘗了，就不肯喝。	34 дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35 於是他們［And they］將他釘在十字架上，又［and］擲籤［casting lots］分了［parted］他的衣服；這是要應驗先知的話，說［that it might be fulfilled which was spoken by the prophet］：「他們分了我的外衣［They parted my garments among them］，為我的裏衣擲籤［and upon my vesture did they cast lots］。」	35 А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36 兵丁［they］又坐在那裏看守他；	36 І, посідавши, стерегли́ Його там.
37 在他頭以上安一個牌子，寫著他的罪狀，說：「這是猶太人的王耶穌。」	37 І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38 當時，有兩個盜賊［thieves］和他同釘十字架，一個在右邊，一個在左邊。	38 Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39 從那裏經過的人辱罵［reviled］他，搖著頭，	39 А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40 說［saying］：「你這拆毀聖殿、三日又建造起來的，可以救自己吧。你如果是神的兒子，就從十字架上下來吧。」	40 і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41 祭司長和文士並長老也是這樣戲弄他，說：	41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42 「他救了別人；不能救自己。他若［If］是以色列的王，現在可以從十字架上下來，我們就信他。	42 „Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43 他倚靠神；神若喜悅他，現在可以救他。因為他曾說：『我是神的兒子。』」	43 Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44 那和他同釘的盜賊［thieves］也是這樣的譏誚他。	44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
45 從午正到申初，遍地都黑暗了。	45 А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
46 約在申初，耶穌大聲喊著說：「以利，以利，拉馬撒巴各大尼？」就是說：「我的神，我的神，你［thou］為甚麼離棄我？」	46 А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“ цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47 站在那裏的人，有的聽見就說：「這個人呼叫以利亞呢。」	47 Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
48 內中有一個人趕緊跑去，拿海絨蘸滿了醋，綁在葦子上，送給他喝。	48 А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
49 其餘的人說：「且等著，看以利亞來要［will］救他不來。」	49 Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
50 耶穌又大聲喊叫，氣就斷了。	50 А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
51 忽然，殿裏的幔子從上到下裂為兩半；地也震動，磐石也崩裂；	51 І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
52 墳墓也開了；已睡聖徒的身體多有起來的，	52 і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 到耶穌復活以後，他們從墳墓裏出來，進了聖城，向許多人顯現。	53 а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
54 百夫長和一同看守耶穌的人看見地震並所經歷的那些［those］事，就大大［greatly］害怕，說：「這真是神的兒子了。」	54 А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
55 有許多［many］婦女在那裏，遠遠的觀看，她們是從加利利跟隨耶穌來服事他的；	55 Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
56 內中有抹大拉的馬利亞，又有雅各和約西的母親馬利亞，並有西庇太兩個兒子的母親。	56 Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
57 到了晚上，有一個財主，名叫約瑟，是亞利馬太來的，他也是耶穌的門徒；	57 А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 他［He］去見彼拉多，求耶穌的身體。彼拉多就吩咐將身體［body］給他。	58 Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
59 約瑟取了身體，就［when］用乾淨細麻布裹好，	59 І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
60 安放在自己的新墳墓裏，就是他鑿在磐石裏的；他又把大石頭滾到墓門口，就去了。	60 і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 有抹大拉的馬利亞和那個馬利亞在那裏，對著墳墓坐著。	61 Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
62 次日，就是預備日的第二天，祭司長和法利賽人聚集來見彼拉多，	62 А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
63 說［Saying］：「大人，我們記得那迷惑人的［deceiver］還活著的時候曾說：『三日後我要復活。』	63 і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
64 因此，請吩咐人將墳墓把守妥當，直到第三天，恐怕他的門徒在夜間［by night］來，把他偷了去，就告訴百姓說：『他從死裏復活了。』這樣，那後來的迷惑比先前的更利害了。」	64 Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
65 彼拉多對他們［unto them］說：「你們有看守的人［watch］；你們［your］去吧，盡你們所能的把守妥當。」	65 Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
66 他們就去，使墳墓把守妥當，封了石頭，且派人看守［went, and made the sepulchre sure, sealing the stone, and setting a watch］。	66 І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.

舊約

新約

馬太福音

第27章

Вiд Матвiя

Розділ 27

馬太福音

第27章

Вiд Матвiя

Розділ 27