馬太福音

第17章

1 過了六天,耶穌帶著彼得、雅各,和雅各的兄弟約翰,獨獨的[apart]帶他們[bring them]上了高山,

2 就在他們面前變了形像;[his]臉面明亮如日頭,衣服潔白如光。

3 忽然,有摩西、以利亞向他們顯現,同耶穌說話。

4 那時[Then],彼得回答[answered],對耶穌說:「主啊,我們在這裏真好。你若願意,我們[us]在這裏搭三座棚:一座為你,一座為摩西,一座為以利亞。」

5 他正[while he]說話之間,忽然有一朵光明的雲彩遮蓋他們。且有聲音從雲彩裏出來,說:「這是我的愛子,我所喜悅的;你們要聽他。」

6 門徒聽見,就[face]伏在地,極其害怕。

7 耶穌進前來,摸他們,說:「起來,不要害怕。」

8 他們舉目不見一人,只見耶穌在那裏。

9 他們[they]下山的時候,耶穌囑咐[charged]他們說:「人子還沒有從死裏復活,你們不要將異象[vision]告訴人。」

10 他的[his]門徒問耶穌說:「這樣[then],文士為甚麼說以利亞必須先來?」

11 耶穌回答他們[them]說:「以利亞固然先[shall]來,[and]復興一切[all things]

12 只是我告訴你們:『以利亞已經來了,人卻不認識他,竟任意待他。』人子也將要這樣受他們的害。」

13 門徒這才明白耶穌所說的是指著施浸的約翰。

14 耶穌和門徒到了眾人那裏,有一個人來見耶穌,向他[to him]跪下,說:

15 「主啊,憐憫我的兒子。他害癲癇的病很苦;屢次跌在火裏,屢次跌在水裏。

16 我帶他到你門徒那裏,他們卻不能醫治他。」

17 當下[Then],耶穌回答說[answered and said]:「這又不信又悖謬的世代啊,我在你們這裏要到幾時呢?我忍耐你們要到幾時呢?把他帶到我這裏來吧。」

18 耶穌斥責那鬼魔[the devil][he]離開他[departed out of him]出來。正從那時候[from that very hour],孩子就痊癒了。

19 那時[Then],門徒私下[apart]到耶穌跟前,說:「我們為甚麼不能趕出[him]呢?」

20 耶穌對他們[unto them]說:「是因你們不信[unbelief]。我實在告訴你們,你們若有信心,像一粒芥菜種,就是對這座山說:『你從這邊挪到那邊。』它也必挪去;並且你們沒有一件不能作的事了。

21 至於這一類的[this kind],若不禱告禁食,牠就不出來。」

22 他們還住在加利利的時候,耶穌對門徒說:「人子將要被[betrayed]在人手裏。

23 他們要殺害他,第三天他要復活。」門徒就大大的憂愁。

24 他們[they]到了迦百農,有收丁稅稅錢[money]的人來見彼得,說:「你們的先生不納稅[tribute]嗎?」

25 彼得說:「納。」他進了屋子,耶穌先向他說:「西門,你的意思如何?世上的君王向誰徵收關稅、丁稅?是向自己的兒女[children]呢?是向外人呢?」

26 彼得對耶穌[unto him]說:「是向外人。」耶穌對他[unto him]說:「既然如此,兒女[children]就可以免稅了。

27 但恐怕我們觸犯[Notwithstanding, lest we should offend]他們,你且往海邊去釣魚,把先釣上來的魚拿起來;[thou]開了牠的口,必得一塊錢。可以拿去給他們,作你我的稅[money]。」

Вiд Матвiя

Розділ 17

1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу.

2 І Він перед ними переобрази́вся: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло.

3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним.

4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.

5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“

6 А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно.

7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“

8 Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса.

9 А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“.

10 І запитали Його учні, говорячи: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі́ перш прийти?“

11 А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є.

12 Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“.

13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

14 І як вони до наро́ду прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навко́лішки впав перед Ним,

15 і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

16 Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“.

17 А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“

18 Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

19 Тоді підійшли учні насамоті́ до Ісуса й сказали: „Чому ми́ не могли його вигнати?“

20 А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого!

21 Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“.

22 Коли пробува́ли вони в Галіле́ї, то сказав їм Ісус: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук,

23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились.

24 Як прийшли ж вони в Капернау́м, до Петра підійшли збирачі́ дидра́хм на храм, та й сказали: „Чи не запла́тить ваш Учитель дидра́хми?“

25 Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“

26 А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини!

27 Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“.

馬太福音

第17章

Вiд Матвiя

Розділ 17

1 過了六天,耶穌帶著彼得、雅各,和雅各的兄弟約翰,獨獨的[apart]帶他們[bring them]上了高山,

1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осі́бно на го́ру високу.

2 就在他們面前變了形像;[his]臉面明亮如日頭,衣服潔白如光。

2 І Він перед ними переобрази́вся: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло.

3 忽然,有摩西、以利亞向他們顯現,同耶穌說話。

3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним.

4 那時[Then],彼得回答[answered],對耶穌說:「主啊,我們在這裏真好。你若願意,我們[us]在這裏搭三座棚:一座為你,一座為摩西,一座為以利亞。」

4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“.

5 他正[while he]說話之間,忽然有一朵光明的雲彩遮蓋他們。且有聲音從雲彩裏出來,說:「這是我的愛子,我所喜悅的;你們要聽他。」

5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“

6 門徒聽見,就[face]伏在地,極其害怕。

6 А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно.

7 耶穌進前來,摸他們,說:「起來,不要害怕。」

7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“

8 他們舉目不見一人,只見耶穌在那裏。

8 Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса.

9 他們[they]下山的時候,耶穌囑咐[charged]他們說:「人子還沒有從死裏復活,你們不要將異象[vision]告訴人。」

9 А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“.

10 他的[his]門徒問耶穌說:「這樣[then],文士為甚麼說以利亞必須先來?」

10 І запитали Його учні, говорячи: „Що́ це книжники кажуть, ніби треба Іллі́ перш прийти?“

11 耶穌回答他們[them]說:「以利亞固然先[shall]來,[and]復興一切[all things]

11 А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є.

12 只是我告訴你們:『以利亞已經來了,人卻不認識他,竟任意待他。』人子也將要這樣受他們的害。」

12 Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“.

13 門徒這才明白耶穌所說的是指著施浸的約翰。

13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.

14 耶穌和門徒到了眾人那裏,有一個人來見耶穌,向他[to him]跪下,說:

14 І як вони до наро́ду прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навко́лішки впав перед Ним,

15 「主啊,憐憫我的兒子。他害癲癇的病很苦;屢次跌在火裏,屢次跌在水裏。

15 і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.

16 我帶他到你門徒那裏,他們卻不能醫治他。」

16 Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“.

17 當下[Then],耶穌回答說[answered and said]:「這又不信又悖謬的世代啊,我在你們這裏要到幾時呢?我忍耐你們要到幾時呢?把他帶到我這裏來吧。」

17 А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“

18 耶穌斥責那鬼魔[the devil][he]離開他[departed out of him]出來。正從那時候[from that very hour],孩子就痊癒了。

18 Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!

19 那時[Then],門徒私下[apart]到耶穌跟前,說:「我們為甚麼不能趕出[him]呢?」

19 Тоді підійшли учні насамоті́ до Ісуса й сказали: „Чому ми́ не могли його вигнати?“

20 耶穌對他們[unto them]說:「是因你們不信[unbelief]。我實在告訴你們,你們若有信心,像一粒芥菜種,就是對這座山說:『你從這邊挪到那邊。』它也必挪去;並且你們沒有一件不能作的事了。

20 А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого!

21 至於這一類的[this kind],若不禱告禁食,牠就不出來。」

21 Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“.

22 他們還住在加利利的時候,耶穌對門徒說:「人子將要被[betrayed]在人手裏。

22 Коли пробува́ли вони в Галіле́ї, то сказав їм Ісус: „Людський Син буде ви́даний лю́дям до рук,

23 他們要殺害他,第三天他要復活。」門徒就大大的憂愁。

23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились.

24 他們[they]到了迦百農,有收丁稅稅錢[money]的人來見彼得,說:「你們的先生不納稅[tribute]嗎?」

24 Як прийшли ж вони в Капернау́м, до Петра підійшли збирачі́ дидра́хм на храм, та й сказали: „Чи не запла́тить ваш Учитель дидра́хми?“

25 彼得說:「納。」他進了屋子,耶穌先向他說:「西門,你的意思如何?世上的君王向誰徵收關稅、丁稅?是向自己的兒女[children]呢?是向外人呢?」

25 Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“

26 彼得對耶穌[unto him]說:「是向外人。」耶穌對他[unto him]說:「既然如此,兒女[children]就可以免稅了。

26 А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини!

27 但恐怕我們觸犯[Notwithstanding, lest we should offend]他們,你且往海邊去釣魚,把先釣上來的魚拿起來;[thou]開了牠的口,必得一塊錢。可以拿去給他們,作你我的稅[money]。」

27 Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“.