耶利米書

第20章

1 祭司音麥的兒子巴施戶珥,他又是[who was also]作耶和華殿的總管,聽見耶利米預言這些事,

2 他就打先知耶利米,用耶和華殿[by]便雅憫高門內的枷,將他枷在那裏。

3 次日,巴施戶珥將耶利米開枷釋放。於是耶利米對他說:「耶和華不是叫你的名為巴施戶珥,乃是叫你瑪歌珥.米撒畢,

4 因耶和華如此說:『看哪[Behold],我必使你自覺驚嚇,你也必使眾朋友驚嚇;他們必倒在仇敵的刀下,你也必親眼看見;我必將猶大人全交在巴比倫王的手中,他要將他們擄到巴比倫去,也要用刀將他們殺戮。

5 並且我要將這城中的一切力量[strength]和勞碌得來的,並一切珍寶,以及猶大君王所有的寶物,都交在他們仇敵的手中;仇敵要搶掠[spoil]奪取[take]帶到巴比倫去。

6 你這巴施戶珥和一切住在你家中的人都必被擄去;你和你的眾朋友,就是你向他們預言虛謊[prophesied lies]的,都必到巴比倫去,要死在那裏,葬在那裏。』」

7 耶和華啊,你曾欺哄[deceived]我,我也受了你的欺哄[was deceived]。你比我有力量,且勝了我。我天天被人嗤笑[in derision daily],人人都戲弄我。

8自從[since]開講[spake],就發出哀聲,我喊叫說:有強暴和毀滅;因為耶和華的話天天[daily]成了我的凌辱、譏刺。

9[Then]說:我不再提耶和華,也不再奉他的名講論。然而,他的話在我心裏好像[But his word was in mine heart as]燒著的火閉塞在我骨中,我就含忍不住,不能自禁。

10 我聽見了許多人的毀謗[defaming],四圍都是驚恐[fear]他們說:告他吧,我們也要告他[Report, say they, and we will report it]凡作我知己的也都窺探我[All my familiars watched for my halting][saying]:或者他被引誘,我們就能勝他,在他身上報仇。

11 然而,耶和華與我同在,好像甚可怕的勇士。因此,逼迫我的必都絆跌,不能得勝;他們必大大蒙羞,因為他們必不亨通[for they shall not prosper]他們所受的羞辱永遠不被忘記[their everlasting confusion shall never be forgotten]

12 試驗義人、察看人肺腑心腸的大軍之耶和華啊,求你容我見你在他們身上報仇,因我將我的案件向你稟明了。

13 你們要向耶和華唱歌;讚美耶和華。因他救了窮人的性命脫離惡人的手。

14 願我生的那日受咒詛;願我母親產我的那日不蒙福。

15 給我父親報信說「你得了兒子」,使我父親甚歡喜的,願那人受咒詛。

16 願那人像耶和華所傾覆而不後悔的城邑;願他早晨聽見哀聲,正午聽見吶喊;

17 因他在我未出胎的時候不殺我,又或[or that]使我母親成了我的墳墓,胎就同我[with me]時常重大。

18 我為何出胎見勞碌愁苦,使我的年日因羞愧消滅呢?

Єремiя

Розділ 20

1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.

2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.

3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.

6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.

7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.

8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.

9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!

10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“

11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!

12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!

14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!

15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!

16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,

17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!

18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?

耶利米書

第20章

Єремiя

Розділ 20

1 祭司音麥的兒子巴施戶珥,他又是[who was also]作耶和華殿的總管,聽見耶利米預言這些事,

1 І почув Пашху́р, — Іммерів син, священик, що був ста́ршим нагля́дачем, начальник Господнього дому, — Єремію, що пророкував ці слова́.

2 他就打先知耶利米,用耶和華殿[by]便雅憫高門內的枷,將他枷在那裏。

2 І Пашхур набив пророка Єремію, і посадив його у в'язни́цю, що була в горі́шній брамі Веніяминовій, що в Господньому домі.

3 次日,巴施戶珥將耶利米開枷釋放。於是耶利米對他說:「耶和華不是叫你的名為巴施戶珥,乃是叫你瑪歌珥.米撒畢,

3 І сталося наступного дня, і вивів Пашхур Єремію з в'язни́ці, а Єремія промовив до нього: Не Пашхур Господь дав ім'я́ тобі, а тільки Маґор-Міссавів.

4 因耶和華如此說:『看哪[Behold],我必使你自覺驚嚇,你也必使眾朋友驚嚇;他們必倒在仇敵的刀下,你也必親眼看見;我必將猶大人全交在巴比倫王的手中,他要將他們擄到巴比倫去,也要用刀將他們殺戮。

4 Бо так промовляє Господь: Ось Я зроблю́ тебе жа́хом для тебе самого та для всіх твоїх при́ятелів, і вони попа́дають від меча ворогів своїх, а очі твої будуть бачити це. А всього Юду віддам у руку царя вавилонського, і він нажене їх до Вавилону, і позабиває їх мечем.

5 並且我要將這城中的一切力量[strength]和勞碌得來的,並一切珍寶,以及猶大君王所有的寶物,都交在他們仇敵的手中;仇敵要搶掠[spoil]奪取[take]帶到巴比倫去。

5 І дам увесь скарб цього міста та ввесь його здо́буток, і всю коштовність його, та всі скарби́ юдських царів, — усе це дам у руку їхніх ворогів, і вони пограбують їх, і ві́зьмуть їх та й відведу́ть їх до Вавилону.

6 你這巴施戶珥和一切住在你家中的人都必被擄去;你和你的眾朋友,就是你向他們預言虛謊[prophesied lies]的,都必到巴比倫去,要死在那裏,葬在那裏。』」

6 А ти, Пашхуре, та всі ме́шканці дому твого́ пі́дете до поло́ну. І при́йдеш ти до Вавилону, і помреш там, і будеш похований ти та всі твої при́ятелі, яким ти неправдиво пророкував.

7 耶和華啊,你曾欺哄[deceived]我,我也受了你的欺哄[was deceived]。你比我有力量,且勝了我。我天天被人嗤笑[in derision daily],人人都戲弄我。

7 Намовля́в мене, Господи, — і був я намо́влений, Ти взяв міцно мене — й перемі́г! Я став цілий день посміхо́вищем, кожен глузу́є із мене.

8自從[since]開講[spake],就發出哀聲,我喊叫說:有強暴和毀滅;因為耶和華的話天天[daily]成了我的凌辱、譏刺。

8 Бо коли тільки я говорю́, то кричу́, кличу: „Ґвалт!“ та „Грабі́ж“! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміхо́вище.

9[Then]說:我不再提耶和華,也不再奉他的名講論。然而,他的話在我心裏好像[But his word was in mine heart as]燒著的火閉塞在我骨中,我就含忍不住,不能自禁。

9 І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!

10 我聽見了許多人的毀謗[defaming],四圍都是驚恐[fear]他們說:告他吧,我們也要告他[Report, say they, and we will report it]凡作我知己的也都窺探我[All my familiars watched for my halting][saying]:或者他被引誘,我們就能勝他,在他身上報仇。

10 Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“

11 然而,耶和華與我同在,好像甚可怕的勇士。因此,逼迫我的必都絆跌,不能得勝;他們必大大蒙羞,因為他們必不亨通[for they shall not prosper]他們所受的羞辱永遠不被忘記[their everlasting confusion shall never be forgotten]

11 Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!

12 試驗義人、察看人肺腑心腸的大軍之耶和華啊,求你容我見你在他們身上報仇,因我將我的案件向你稟明了。

12 А Госпо́дь Савао́т випробо́вує праведного, бачить ни́рки та серце. Хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо Тобі я відкрив свою справу!

13 你們要向耶和華唱歌;讚美耶和華。因他救了窮人的性命脫離惡人的手。

13 Співайте пісні Господе́ві, усі хваліть Господа, бо спасає Він душу убогого від руки лиході́їв!

14 願我生的那日受咒詛;願我母親產我的那日不蒙福。

14 Прокля́тий той день, коли я народився, день, коли породила мене моя мати, хай благослове́нний не буде!

15 給我父親報信說「你得了兒子」,使我父親甚歡喜的,願那人受咒詛。

15 Прокля́тий той муж, який сповісти́в мого батька, гово́рячи: „Народи́лось тобі дитя-хло́пець“, а тим справді потішив його!

16 願那人像耶和華所傾覆而不後悔的城邑;願他早晨聽見哀聲,正午聽見吶喊;

16 І бодай стався муж той, немов ті міста́, що Господь зруйнував й не пожалував їх, і нехай чує крик він ура́нці, а ле́мент військо́вий у ча́сі полу́дня,

17 因他在我未出胎的時候不殺我,又或[or that]使我母親成了我的墳墓,胎就同我[with me]時常重大。

17 за те, що в утро́бі мене не забив, — і тоді була б стала мені моя мати за гріб мій, а утро́ба її вагітно́ю навіки була́ б!

18 我為何出胎見勞碌愁苦,使我的年日因羞愧消滅呢?

18 Чого́ то з утро́би я вийшов, щоб бачити кло́піт й скорбо́ту, і на́що кінча́ються в соромі ці мої дні?