Der Prophet Jesaja

Kapitel 33

1 Wehe1945 aber dir, du898 Verstörer7703! Meinest du898, du898 werdest nicht verstöret werden8552? Und du Verächter898! meinest du, man werde dich nicht verachten? Wenn du das Verstören7703 vollendet hast5239, so wirst du auch verstöret werden7703; wenn du des Verachtens ein Ende gemacht hast, so wird man dich wieder verachten.

2 HErr3068, sei uns gnädig2603, denn auf dich harren6960 wir; sei ihr Arm2220 frühe1242, dazu unser Heil3444 zu der Zeit6256 der Trübsal6869!

3 Laß fliehen5074 die Völker5971 vor dem großen Getümmel1995, und6963 die Heiden1471 zerstreuet werden5310, wenn du dich erhöhest!

4 Da wird man euch aufraffen als einen Raub7998, wie man die Heuschrecken2625 aufrafft625, und wie die Käfer1357 zerscheucht werden622, wenn man sie überfällt8264.

5 Der HErr3068 ist4390 erhaben7682, denn er wohnet in der Höhe4791. Er hat7931 Zion6726 voll Gerichts4941 und Gerechtigkeit6666 gemacht.

6 Und1847 wird zu deiner Zeit6256 Glaube530 sein, und Herrschaft, Heil3444, Weisheit2451, Klugheit, Furcht3374 des HErrn3068 werden sein Schatz214 sein.

7 Siehe, ihre Boten schreien6817 draußen2351, die Engel4397 des Friedens7965 weinen1058 bitterlich4751 (und sprechen):

8 Die Steige sind wüste8074, es734 gehet5674 niemand mehr auf7673 der Straße4546. Er2803 hält weder6565 Treue noch Glauben1285; er verwirft3988 die Städte5892 und achtet der Leute582 nicht.

9 Das Land776 liegt kläglich und jämmerlich56, der Libanon3844 stehet schändlich2659 zerhauen7060, und Saron8289 ist wie535 ein Gefilde6160, und Basan1316 und Karmel3760 ist öde5287.

10 Nun will ich mich aufmachen, spricht559 der HErr3068, nun will ich mich erheben5375, nun will ich hoch kommen6965.

11 Mit Stroh7179 gehet ihr3205 schwanger2029, Stoppeln2842 gebäret ihr; Feuer784 wird euch mit euren Mut7307 verzehren398.

12 Denn die Völker5971 werden zu Kalk7875 verbrannt4955 werden, wie man abgehauene3683 Dornen6975 mit Feuer784 ansteckt3341.

13 So höret8085 nun ihr3045, die ihr ferne7350 seid, was ich getan6213 habe; und die ihr nahe7138 seid, merket meine Stärke1369!

14 Die Sünder2400 zu Zion6726 sind erschrocken6342, Zittern7461 ist398 die Heuchler2611 ankommen (und sprechen): Wer ist1481 unter uns270, der bei einem verzehrenden Feuer784 wohnen1481 möge? Wer ist unter uns, der bei der ewigen5769 Glut4168 wohne?

15 Wer in Gerechtigkeit6666 wandelt1980 und redet1696, was recht4339 ist; wer Unrecht4642 hasset samt dem Geiz1215 und seine Hände3709 abzeucht, daß er nicht3988 Geschenke7810 nehme8551; wer seine Ohren241 zustopft331, daß er nicht7451 Blutschulden1818 höre8085, und seine Augen5869 zuhält6105, daß er nicht Arges sehe7200,

16 der wird in der Höhe4791 wohnen7931, und Felsen5553 werden seine Feste und Schutz4869 sein539. Sein Brot3899 wird ihm gegeben5414, sein Wasser4325 hat er gewiß.

17 Deine Augen5869 werden7200 den König4428 sehen2372 in seiner Schöne3308, du wirst das Land776 erweitert4801 sehen,

18 daß sich dein Herz sehr verwundern1897 wird3820 und sagen: Wo sind nun die Schriftgelehrten5608? Wo sind die Räte? Wo sind die Kanzler?

19 Dazu wirst du8085 das starke3267 Volk5971 nicht sehen7200, das Volk5971 von tiefer6012 Sprache8193, die man nicht vernehmen kann998, und von undeutlicher3932 Zunge3956, die man nicht verstehen kann.

20 Schaue, Zion6726, die Stadt7151 unsers Stifts4150! Deine Augen5869 werden7200 Jerusalem3389 sehen2372, eine sichere7600 Wohnung5116, eine Hütte168, die nicht weggeführt wird6813, welcher Nägel3489 sollen nimmermehr5331 ausgezogen5265, und ihrer Seile2256 keins zerrissen werden5423.

21 Denn der HErr3068 wird mächtig daselbst bei uns117 sein3212, und5104 werden3027 weite Wassergraben sein, daß darüber kein Schiff590 mit Rudern fahren noch1077 Galeeren6716 dahin schiffen werden5674.

22 Denn der HErr3068 ist unser Richter8199, der HErr3068 ist unser Meister2710, der HErr3068 ist unser König4428, der hilft3467 uns.

23 Laßt5203 sie2388 ihre Stricke2256 spannen, sie962 werden7998 doch nicht3653 halten; also werden2505 sie auch das Fähnlein5251 nicht6566 auf den Mastbaum8650 ausstecken. Dann wird viel4766 köstliches Raubs ausgeteilet werden, daß auch die Lahmen6455 rauben957 werden.

24 Und kein Einwohner7934 wird sagen559: Ich5375 bin schwach2470. Denn das Volk5971, so drinnen wohnet, wird Vergebung der Sünden5771 haben3427.

Iсая

Розділ 33

1 Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.

Der Prophet Jesaja

Kapitel 33

Iсая

Розділ 33

1 Wehe1945 aber dir, du898 Verstörer7703! Meinest du898, du898 werdest nicht verstöret werden8552? Und du Verächter898! meinest du, man werde dich nicht verachten? Wenn du das Verstören7703 vollendet hast5239, so wirst du auch verstöret werden7703; wenn du des Verachtens ein Ende gemacht hast, so wird man dich wieder verachten.

1 Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

2 HErr3068, sei uns gnädig2603, denn auf dich harren6960 wir; sei ihr Arm2220 frühe1242, dazu unser Heil3444 zu der Zeit6256 der Trübsal6869!

2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

3 Laß fliehen5074 die Völker5971 vor dem großen Getümmel1995, und6963 die Heiden1471 zerstreuet werden5310, wenn du dich erhöhest!

3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

4 Da wird man euch aufraffen als einen Raub7998, wie man die Heuschrecken2625 aufrafft625, und wie die Käfer1357 zerscheucht werden622, wenn man sie überfällt8264.

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

5 Der HErr3068 ist4390 erhaben7682, denn er wohnet in der Höhe4791. Er hat7931 Zion6726 voll Gerichts4941 und Gerechtigkeit6666 gemacht.

5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

6 Und1847 wird zu deiner Zeit6256 Glaube530 sein, und Herrschaft, Heil3444, Weisheit2451, Klugheit, Furcht3374 des HErrn3068 werden sein Schatz214 sein.

6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

7 Siehe, ihre Boten schreien6817 draußen2351, die Engel4397 des Friedens7965 weinen1058 bitterlich4751 (und sprechen):

7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

8 Die Steige sind wüste8074, es734 gehet5674 niemand mehr auf7673 der Straße4546. Er2803 hält weder6565 Treue noch Glauben1285; er verwirft3988 die Städte5892 und achtet der Leute582 nicht.

8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

9 Das Land776 liegt kläglich und jämmerlich56, der Libanon3844 stehet schändlich2659 zerhauen7060, und Saron8289 ist wie535 ein Gefilde6160, und Basan1316 und Karmel3760 ist öde5287.

9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

10 Nun will ich mich aufmachen, spricht559 der HErr3068, nun will ich mich erheben5375, nun will ich hoch kommen6965.

10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

11 Mit Stroh7179 gehet ihr3205 schwanger2029, Stoppeln2842 gebäret ihr; Feuer784 wird euch mit euren Mut7307 verzehren398.

11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

12 Denn die Völker5971 werden zu Kalk7875 verbrannt4955 werden, wie man abgehauene3683 Dornen6975 mit Feuer784 ansteckt3341.

12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

13 So höret8085 nun ihr3045, die ihr ferne7350 seid, was ich getan6213 habe; und die ihr nahe7138 seid, merket meine Stärke1369!

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

14 Die Sünder2400 zu Zion6726 sind erschrocken6342, Zittern7461 ist398 die Heuchler2611 ankommen (und sprechen): Wer ist1481 unter uns270, der bei einem verzehrenden Feuer784 wohnen1481 möge? Wer ist unter uns, der bei der ewigen5769 Glut4168 wohne?

14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

15 Wer in Gerechtigkeit6666 wandelt1980 und redet1696, was recht4339 ist; wer Unrecht4642 hasset samt dem Geiz1215 und seine Hände3709 abzeucht, daß er nicht3988 Geschenke7810 nehme8551; wer seine Ohren241 zustopft331, daß er nicht7451 Blutschulden1818 höre8085, und seine Augen5869 zuhält6105, daß er nicht Arges sehe7200,

15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

16 der wird in der Höhe4791 wohnen7931, und Felsen5553 werden seine Feste und Schutz4869 sein539. Sein Brot3899 wird ihm gegeben5414, sein Wasser4325 hat er gewiß.

16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

17 Deine Augen5869 werden7200 den König4428 sehen2372 in seiner Schöne3308, du wirst das Land776 erweitert4801 sehen,

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

18 daß sich dein Herz sehr verwundern1897 wird3820 und sagen: Wo sind nun die Schriftgelehrten5608? Wo sind die Räte? Wo sind die Kanzler?

18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

19 Dazu wirst du8085 das starke3267 Volk5971 nicht sehen7200, das Volk5971 von tiefer6012 Sprache8193, die man nicht vernehmen kann998, und von undeutlicher3932 Zunge3956, die man nicht verstehen kann.

19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

20 Schaue, Zion6726, die Stadt7151 unsers Stifts4150! Deine Augen5869 werden7200 Jerusalem3389 sehen2372, eine sichere7600 Wohnung5116, eine Hütte168, die nicht weggeführt wird6813, welcher Nägel3489 sollen nimmermehr5331 ausgezogen5265, und ihrer Seile2256 keins zerrissen werden5423.

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 Denn der HErr3068 wird mächtig daselbst bei uns117 sein3212, und5104 werden3027 weite Wassergraben sein, daß darüber kein Schiff590 mit Rudern fahren noch1077 Galeeren6716 dahin schiffen werden5674.

21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

22 Denn der HErr3068 ist unser Richter8199, der HErr3068 ist unser Meister2710, der HErr3068 ist unser König4428, der hilft3467 uns.

22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

23 Laßt5203 sie2388 ihre Stricke2256 spannen, sie962 werden7998 doch nicht3653 halten; also werden2505 sie auch das Fähnlein5251 nicht6566 auf den Mastbaum8650 ausstecken. Dann wird viel4766 köstliches Raubs ausgeteilet werden, daß auch die Lahmen6455 rauben957 werden.

23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

24 Und kein Einwohner7934 wird sagen559: Ich5375 bin schwach2470. Denn das Volk5971, so drinnen wohnet, wird Vergebung der Sünden5771 haben3427.

24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“ І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.