Der Prophet Jesaja

Kapitel 5

1 Wohlan, ich will meinem Lieben3039 ein Lied7892 meines Vetters1730 singen7891 von seinem Weinberge3754. Mein Lieber hat einen Weinberg3754 an einem fetten8081 Ort7161.

2 Und6213 er1129 hat5193 ihn verzäunet und6213 mit8432 Steinhaufen verwahret und edle Reben8321 drein gesenkt. Er bauete auch einen Turm4026 drinnen und grub2672 eine Kelter3342 drein und wartete6960, daß er Trauben6025 brächte. Aber er brachte Herlinge891.

3 Nun richtet8199, ihr3427 Bürger zu Jerusalem3389 und376 ihr Männer Judas, zwischen mir und meinem Weinberge3754!

4 Was sollte man6213 doch mehr tun6213 an meinem Weinberge3754, das ich nicht getan6213 habe6213 an ihm? Warum4069 hat er denn Herlinge891 gebracht, da ich wartete6960, daß er Trauben6025 brächte?

5 Wohlan, ich3045 will euch zeigen, was ich meinem Weinberge3754 tun6213 will. Seine Wand4881 soll weggenommen werden5493, daß er verwüstet werde, und sein Zaun1447 soll zerrissen6555 werden1197, daß er zertreten4823 werde.

6 Ich will6680 ihn wüste liegen lassen5927, daß er nicht4306 geschnitten noch gehackt werde5737, sondern Disteln und Dornen8068 drauf wachsen; und will den Wolken5645 gebieten, daß sie7896 nicht drauf regnen4305.

7 Des HErrn3068 Zebaoth6635 Weinberg3754 aber ist das Haus1004 Israel3478 und die Männer Judas seine zarte Feser. Er376 wartet6960 auf Recht4941, siehe, so ist‘s Schinderei4939; auf Gerechtigkeit6666, siehe, so ist‘s Klage6818.

8 Wehe1945 denen, die3427 ein Haus1004 an7130 das776 andere ziehen und1004 einen Acker7704 zum andern bringen7126, bis daß kein657 Raum mehr da4725 sei, daß sie5060 alleine das Land7704 besitzen!

9 Es ist vor den Ohren241 des HErrn3068 Zebaoth6635; was2896 gilt‘s, wo nicht3808 die3427 vielen Häuser1004 sollen wüste werden und8047 die großen7227 und feinen öde stehen?

10 Denn3588 zehn6235 Acker6776 Weinberges sollen nur einen Eimer1324 geben6213, und6213 ein259 Malter2563 Samens2233 soll nur einen Scheffel374 geben.

11 Wehe1945 denen, die7291 des Morgens1242 frühe5399 auf sind, des Saufens sich7925 zu fleißigen, und sitzen309 bis in die Nacht, daß sie1814 der Wein7941 erhitzt,

12 und haben6467 Harfen3658, Psalter5035, Pauken8596, Pfeifen2485 und Wein3196 in ihrem Wohlleben4960 und sehen5027 nicht auf das4639 Werk des HErrn3068 und schauen7200 nicht auf das Geschäft seiner Hände3027.

13 Darum wird mein Volk5971 müssen weggeführt werden1540 unversehens, und1847 werden seine Herrlichen3519 Hunger7458 leiden6704 und sein Pöbel1995 Durst6772 leiden.

14 Daher hat die Hölle7585 die See LE5315 weit aufgesperret und2706 den Rachen aufgetan7337 ohne alle Maße, daß6310 hinunterfahren3381 beide, ihre Herrlichen1926 und Pöbel1995, beide, ihre Reichen7588 und Fröhlichen5938,

15 daß jedermann sich bücken7817 müsse und376 jedermann gedemütiget werde8213, und1364 die Augen5869 der120 Hoffärtigen gedemütiget werden8213,

16 aber der HErr3068 Zebaoth6635 erhöhet werde1361 im Recht4941, und GOtt410, der Heilige6918, geheiliget werde6942 in Gerechtigkeit6666.

17 Da werden398 dann die Lämmer3532 sich1481 weiden7462 an jener Statt1699, und2723 Fremdlinge werden sich nähren in der Wüste der Fetten4220.

18 Wehe1945 denen5771, die sich zusammenkoppeln mit losen Stricken2256, unrecht zu tun4900, und2403 mit Wagenseilen5699, zu sündigen,

19 und6098 sprechen559: Laß3045 eilend4116 und bald2363 kommen7126 sein Werk4639, daß wir‘s sehen; laß herfahren und kommen935 den Anschlag des Heiligen6918 in Israel3478, daß wir‘s inne werden7200!

20 Wehe1945 denen, die Böses7451 gut2896 und559 Gutes2896 böse7451 heißen, die aus Finsternis2822 Licht216 und aus Licht216 Finsternis2822 machen7760, die aus sauer4751 süß4966 und aus süß4966 sauer4751 machen7760!

21 Wehe1945 denen, die bei sich5869 selbst weise2450 sind und halten sich selbst für6440 klug995!

22 Wehe1945 denen, so Helden1368 sind2428, Wein3196 zu saufen8354, und582 Krieger in Völlerei,

23 die den GOttlosen7563 rechtsprechen um6118 Geschenk7810 willen und das Recht6666 der Gerechten6663 von ihnen wenden5493.

24 Darum, wie5927 des Feuers Flamme784 Stroh verzehret und6525 die Lohe Stoppeln7179 hinnimmt7503, also wird ihre Wurzel8328 verfaulen4716 und ihre Sprossen auffahren wie Staub80. Denn sie verachten3988 das Gesetz8451 des HErrn3068 Zebaoth6635 und lästern5006 die Rede565 des Heiligen6918 in Israel3478.

25 Darum ist der Zorn639 des HErrn3068 ergrimmet über sein7725 Volk5971 und reckt5186 seine Hand3027 über sie7264 und schlägt5221 sie, daß die7130 Berge2022 beben; und ihr2734 Leichnam5038 ist wie Kot5478 auf5186 den Gassen2351. Und in dem allem läßt sein Zorn639 nicht ab, sondern seine Hand3027 ist noch ausgereckt.

26 Denn er wird ein Panier5251 aufwerfen5375 ferne7350 unter den Heiden1471 und dieselbigen locken8319 vom Ende7097 der Erde776. Und siehe, eilend4120 und schnell7031 kommen935 sie daher!

27 Und ist keiner unter ihnen müde5889 oder schwach3782, keiner schlummert5123 noch schläft3462; keinem gehet der Gürtel232 auf6605 von seinen Lenden2504, und keinem zerreißet ein Schuhriemen8288.

28 Ihre Pfeile2671 sind1869 scharf8150 und alle ihre Bogen7198 gespannet. Seiner Rosse5483 Hufe6541 sind wie Felsen6862 geachtet2803 und ihre Wagenräder1534 wie ein Sturmwind5492.

29 Sie270 brüllen7581 wie Löwen3833 und brüllen7580 wie junge Löwen3715; sie werden brausen5098 und den Raub2964 erhaschen und davonbringen, daß niemand erretten6403 wird5337.

30 Und wird über sie brausen5098 zu der Zeit3117 wie5100 das Meer3220. Wenn man dann das Land776 ansehen wird, siehe5027, so ist‘s finster2822 vor Angst6862, und das Licht216 scheinet nicht mehr2821 oben über ihnen6183.

Iсая

Розділ 5

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.

Der Prophet Jesaja

Kapitel 5

Iсая

Розділ 5

1 Wohlan, ich will meinem Lieben3039 ein Lied7892 meines Vetters1730 singen7891 von seinem Weinberge3754. Mein Lieber hat einen Weinberg3754 an einem fetten8081 Ort7161.

1 Заспіваю ж я вам про Свойо́го Улю́бленого пісню любо́вну про Його виногра́дника! На плодю́чому ве́рсі гори виноградника мав був Мій При́ятель.

2 Und6213 er1129 hat5193 ihn verzäunet und6213 mit8432 Steinhaufen verwahret und edle Reben8321 drein gesenkt. Er bauete auch einen Turm4026 drinnen und grub2672 eine Kelter3342 drein und wartete6960, daß er Trauben6025 brächte. Aber er brachte Herlinge891.

2 І обкопав Він його́, й від камі́ння очистив його, і виноградом добі́рним його засади́в, і ба́шту поставив посеред його́, і ви́тесав у ньому чави́ло, і чекав, що роди́тиме він виноград, — та він уроди́в дикі я́годи!

3 Nun richtet8199, ihr3427 Bürger zu Jerusalem3389 und376 ihr Männer Judas, zwischen mir und meinem Weinberge3754!

3 Тепер же ти, єрусалимський мешка́нче та мужу юдейський, розсудіть но між Мною й Моїм виноградником:

4 Was sollte man6213 doch mehr tun6213 an meinem Weinberge3754, das ich nicht getan6213 habe6213 an ihm? Warum4069 hat er denn Herlinge891 gebracht, da ich wartete6960, daß er Trauben6025 brächte?

4 що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?

5 Wohlan, ich3045 will euch zeigen, was ich meinem Weinberge3754 tun6213 will. Seine Wand4881 soll weggenommen werden5493, daß er verwüstet werde, und sein Zaun1447 soll zerrissen6555 werden1197, daß er zertreten4823 werde.

5 А тепер завідо́млю Я вас, що́ зроблю́ для Свого виноградника: живоплі́т його ви́кину, і він буде на зни́щення, горо́жу його розвалю́, і він на пото́птання бу́де,

6 Ich will6680 ihn wüste liegen lassen5927, daß er nicht4306 geschnitten noch gehackt werde5737, sondern Disteln und Dornen8068 drauf wachsen; und will den Wolken5645 gebieten, daß sie7896 nicht drauf regnen4305.

6 зроблю́ Я загу́бу йому, — він не буде обти́наний ані підса́пуваний, — і виросте те́рня й будя́ччя на ньому, а хма́рам звелю́, щоб дощу не давали на нього!

7 Des HErrn3068 Zebaoth6635 Weinberg3754 aber ist das Haus1004 Israel3478 und die Männer Judas seine zarte Feser. Er376 wartet6960 auf Recht4941, siehe, so ist‘s Schinderei4939; auf Gerechtigkeit6666, siehe, so ist‘s Klage6818.

7 Бо виноградник Господа Саваота — то Ізра́їлів дім, а муж Юди — коха́ний Його саджане́ць. Сподівавсь правосу́ддя, та ось кроволи́ття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк.

8 Wehe1945 denen, die3427 ein Haus1004 an7130 das776 andere ziehen und1004 einen Acker7704 zum andern bringen7126, bis daß kein657 Raum mehr da4725 sei, daß sie5060 alleine das Land7704 besitzen!

8 Горе тим, що долу́чують до́ма до до́му, а поле до поля прито́чують, аж місця бракує для інших, так ніби самі сидите́ серед кра́ю!

9 Es ist vor den Ohren241 des HErrn3068 Zebaoth6635; was2896 gilt‘s, wo nicht3808 die3427 vielen Häuser1004 sollen wüste werden und8047 die großen7227 und feinen öde stehen?

9 В мої уші сказав був Госпо́дь Савао́т: Направду, — багато домів попусто́шені бу́дуть, великі та добрі, і не буде мешка́нця для них.

10 Denn3588 zehn6235 Acker6776 Weinberges sollen nur einen Eimer1324 geben6213, und6213 ein259 Malter2563 Samens2233 soll nur einen Scheffel374 geben.

10 Бо десять заго́нів землі виноградника ба́та одно́го вро́дять, а насіння одно́го хоме́ра поро́дить ефу.

11 Wehe1945 denen, die7291 des Morgens1242 frühe5399 auf sind, des Saufens sich7925 zu fleißigen, und sitzen309 bis in die Nacht, daß sie1814 der Wein7941 erhitzt,

11 Горе тим, що встають рано вра́нці і женуть за напо́єм п'янки́м, і трива́ють при нім аж до ве́чора, щоб вином розпаля́тись!

12 und haben6467 Harfen3658, Psalter5035, Pauken8596, Pfeifen2485 und Wein3196 in ihrem Wohlleben4960 und sehen5027 nicht auf das4639 Werk des HErrn3068 und schauen7200 nicht auf das Geschäft seiner Hände3027.

12 І ста́лася ци́тра та а́рфа, бу́бон та сопі́лка й вино — за їхню гу́лянку, а на ді́ло Господнє не дивляться, не вбача́ють Його́ чину рук.

13 Darum wird mein Volk5971 müssen weggeführt werden1540 unversehens, und1847 werden seine Herrlichen3519 Hunger7458 leiden6704 und sein Pöbel1995 Durst6772 leiden.

13 Тому піде наро́д Мій на вигна́ння непередба́чено, і вельмо́жі його голодува́тимуть, а на́товп його — ви́сохне з пра́гнення.

14 Daher hat die Hölle7585 die See LE5315 weit aufgesperret und2706 den Rachen aufgetan7337 ohne alle Maße, daß6310 hinunterfahren3381 beide, ihre Herrlichen1926 und Pöbel1995, beide, ihre Reichen7588 und Fröhlichen5938,

14 Тому́ то розши́рив шео́л пожадли́вість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зі́йде до нього його пишнота́, і його на́товп, і гу́ркіт його, й ті, що тішаться в ньому.

15 daß jedermann sich bücken7817 müsse und376 jedermann gedemütiget werde8213, und1364 die Augen5869 der120 Hoffärtigen gedemütiget werden8213,

15 І люди́на пони́житься, і упоко́риться муж, а очі високих пони́кнуть,

16 aber der HErr3068 Zebaoth6635 erhöhet werde1361 im Recht4941, und GOtt410, der Heilige6918, geheiliget werde6942 in Gerechtigkeit6666.

16 а Господь Саваот возвели́читься в су́ді, і Бог Святий ви́явить святість Свою в справедливості!

17 Da werden398 dann die Lämmer3532 sich1481 weiden7462 an jener Statt1699, und2723 Fremdlinge werden sich nähren in der Wüste der Fetten4220.

17 І па́стися бу́дуть овечки, немов би на лу́ці своїй, а зоста́влене з ситих чужі поїдя́ть.

18 Wehe1945 denen5771, die sich zusammenkoppeln mit losen Stricken2256, unrecht zu tun4900, und2403 mit Wagenseilen5699, zu sündigen,

18 Горе тим, що вину притяга́ють до себе шнура́ми марно́ти, а гріх — як моту́ззям від воза,

19 und6098 sprechen559: Laß3045 eilend4116 und bald2363 kommen7126 sein Werk4639, daß wir‘s sehen; laß herfahren und kommen935 den Anschlag des Heiligen6918 in Israel3478, daß wir‘s inne werden7200!

19 та кажуть: „Хай ква́питься Він, хай прина́глить Свій чин, щоб ми бачили, а постано́ва Святого Ізраїлевого хай набли́зиться і нехай при́йде — і пізна́ємо ми“!

20 Wehe1945 denen, die Böses7451 gut2896 und559 Gutes2896 böse7451 heißen, die aus Finsternis2822 Licht216 und aus Licht216 Finsternis2822 machen7760, die aus sauer4751 süß4966 und aus süß4966 sauer4751 machen7760!

20 Горе тим, що зло називають добро́м, а добро — злом, що ставлять темно́ту за світло, а світло — за те́мряву, що ставлять гірке́ за солодке, а солодке — за гірке́!

21 Wehe1945 denen, die bei sich5869 selbst weise2450 sind und halten sich selbst für6440 klug995!

21 Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!

22 Wehe1945 denen, so Helden1368 sind2428, Wein3196 zu saufen8354, und582 Krieger in Völlerei,

22 Горе тим, що хоро́брі винце́ попива́ти, і силачі на міша́ння п'янко́го напо́ю,

23 die den GOttlosen7563 rechtsprechen um6118 Geschenk7810 willen und das Recht6666 der Gerechten6663 von ihnen wenden5493.

23 що несправедливого чи́нять в суді за хаба́р справедливим, а праведність праведного усува́ють від нього.

24 Darum, wie5927 des Feuers Flamme784 Stroh verzehret und6525 die Lohe Stoppeln7179 hinnimmt7503, also wird ihre Wurzel8328 verfaulen4716 und ihre Sprossen auffahren wie Staub80. Denn sie verachten3988 das Gesetz8451 des HErrn3068 Zebaoth6635 und lästern5006 die Rede565 des Heiligen6918 in Israel3478.

24 Тому́, як огне́нний язик пожира́є стерню́, а від по́лум'я ни́кне трава, — отак спорохня́віє корінь у них, і рознесе́ться їхній цвіт, немов ку́рява, бо від себе відкинули Зако́н Господа Савао́та, і зне́хтували вони слово Святого Ізраїлевого!

25 Darum ist der Zorn639 des HErrn3068 ergrimmet über sein7725 Volk5971 und reckt5186 seine Hand3027 über sie7264 und schlägt5221 sie, daß die7130 Berge2022 beben; und ihr2734 Leichnam5038 ist wie Kot5478 auf5186 den Gassen2351. Und in dem allem läßt sein Zorn639 nicht ab, sondern seine Hand3027 ist noch ausgereckt.

25 Тому́ запали́вся гнів Господа на наро́д Його, і на нього Він ви́тягнув ру́ку Свою, — та й ура́зив його: і захиталися го́ри, і сталось їхнього тру́пу, як сміття́ серед вулиць! При цьому всьому́ не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

26 Denn er wird ein Panier5251 aufwerfen5375 ferne7350 unter den Heiden1471 und dieselbigen locken8319 vom Ende7097 der Erde776. Und siehe, eilend4120 und schnell7031 kommen935 sie daher!

26 І піді́йме прапо́ра наро́ду здале́ка, і засви́ще йому з кінця кра́ю, і при́йде він хутко та легко, —

27 Und ist keiner unter ihnen müde5889 oder schwach3782, keiner schlummert5123 noch schläft3462; keinem gehet der Gürtel232 auf6605 von seinen Lenden2504, und keinem zerreißet ein Schuhriemen8288.

27 немає між ними уто́мленого та такого, який би спіткну́вся! Не дріма́є ніхто і не спить, а пояс із сте́гон його не здійма́ється та не зрива́ється шнур при взутті́ його.

28 Ihre Pfeile2671 sind1869 scharf8150 und alle ihre Bogen7198 gespannet. Seiner Rosse5483 Hufe6541 sind wie Felsen6862 geachtet2803 und ihre Wagenräder1534 wie ein Sturmwind5492.

28 Його стріли пого́стрені, і всі лу́ки його понатя́гувані. Копи́та у ко́ней його немов кре́мінь вважа́ються, а коле́са його — немов ви́хор.

29 Sie270 brüllen7581 wie Löwen3833 und brüllen7580 wie junge Löwen3715; sie werden brausen5098 und den Raub2964 erhaschen und davonbringen, daß niemand erretten6403 wird5337.

29 Його рик — як леви́ці, і він заричи́ть, немов ті левчуки́, і він загарчи́ть, і здо́бич ухо́пить, й її понесе́, — і ніхто не врятує!

30 Und wird über sie brausen5098 zu der Zeit3117 wie5100 das Meer3220. Wenn man dann das Land776 ansehen wird, siehe5027, so ist‘s finster2822 vor Angst6862, und das Licht216 scheinet nicht mehr2821 oben über ihnen6183.

30 І на нього реві́тиме він того дня, як те море реве́. І погляне на землю, а там густа те́мрява, і світло померкло у хмарах її.