CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luk. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 5

1 Es begab1096, sich2258 aber1161, da sich das Volk3793 zu1722 ihm846 drang, zu hören191 das Wort3056 Gottes, und er846 stund am3844 See3041 Genezareth1082

2 und2532 sah1492 zwei1417 Schiffe4143 am3844 See3041 stehen2476; die Fischer231 aber1161 waren575 ausgetreten576 und wuschen637 ihre846 Netze1350;

3 trat1684 er846 in1519 der1520 Schiffe4143 eines, welches Simons4613 war2258, und1161 bat2065 ihn, daß er‘s1321 ein wenig3641 vom575 Lande1093 führete. Und2532 er setzte sich2523 und lehrete das3739 Volk3793 aus1537 dem Schiff4143.

4 Und1161 als er hatte3973 aufgehört zu4314 reden2980, sprach2036 er zu1519 Simon4613: Fahre1877 auf1519 die Höhe899 und2532 werfet5465 eure5216 Netze1350 aus, daß5613 ihr einen Zug tut61.

5 Und2532 Simon4613 antwortete611 und1161 sprach2036 zu ihm846: Meister1988, wir haben die ganze Nacht3571 gearbeitet2872 und nichts3762 gefangen2983; aber1223 auf1909 dein4675 Wort4487 will ich das Netz1350 auswerfen5465.

6 Und2532 da sie4788 das5124 taten4160, beschlossen sie846 eine große4183 Menge4128 Fische2486; und1161 ihr4160 Netz1350 zerriß1284.

7 Und2532 sie846 winkten2656 ihren Gesellen3353, die3588 im1722 andern2087 Schiff4143 waren, daß5620 sie kämen2064 und2532 hülfen4815 ihnen ziehen. Und2532 sie kamen2064 und fülleten beide297 Schiffe4143 voll4130, also daß sie sanken1036.

8 Da das1492 Simon4613 Petrus4074 sah, fiel4363 er JEsu2424 zu den Knieen1119 und1161 sprach3004: HErr2962, gehe von575 mir1700 hinaus1831; ich bin1510 ein sündiger268 Mensch435.

9 Denn1063 es war ihn4023 ein Schrecken2285 ankommen und2532 alle3956, die3739 mit4862 ihm waren, über1909 diesen Fischzug61, den sie846 miteinander getan hatten4815;

10 desselbigengleichen auch3668 Jakobus2385 und1161 Johannes2491, die3739 Söhne des Zebedäus2199, Simons4613 Gesellen2844. Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu4314 Simon4613: Fürchte5399 dich nicht2532; denn2532 von575 nun3568 an wirst du3361 Menschen444 fangen2221.

11 Und2532 sie846 führeten die Schiffe4143 zu1909 Lande1093 und verließen863 alles537 und folgeten ihm nach190.

12 Und2532 es begab1096 sich, da er846 in1722 einer Stadt war, siehe2400, da war ein3391 Mann435 voll4134 Aussatzes. Da der JEsum sah1492, fiel4098 er auf1909 sein1511 Angesicht4383 und2532 bat1189 ihn und sprach3004: HErr2962, willst2309 du, so1437 kannst1410 du mich1722 reinigen2511.

13 Und2532 er846 streckte1614 die Hand5495 aus565 und2532 rührete ihn an680 und sprach2036: Ich will‘s2309 tun; sei gereiniget! Und alsbald ging der Aussatz3014 von575 ihm846.

14 Und2532 er846 gebot3853 ihm846 daß, er846‘s niemand3367 sagen2036 sollte; sondern235 gehe hin565 und2532 zeige1166 dich4572 dem Priester2409 und opfere4374 für4012 deine4675 Reinigung2512, wie2531 Mose3475 geboten hat4367, ihnen zum1519 Zeugnis3142.

15 Es kam1330 aber1161 die191 Sage3056 von4012 ihm846 je weiter aus575; und2532 kam1330 viel3123 Volks3793 zusammen, daß sie846 höreten und2532 durch ihn gesund2323 würden von5259 ihren Krankheiten769.

16 Er2258 aber1161 entwich in1722 die846 Wüste2048 und2532 betete4336.

17 Und2532 es begab1096, sich2258 auf1519 einen3391 Tag2250, daß er846 lehrete, und2532 saßen2521 da die3739 Pharisäer5330 und2532 Schriftgelehrten3547, die da kommen2064 waren2258 aus allen3956 Märkten2968 in1722 Galiläa1056 und2532 Judäa2449 und2532 von1537 Jerusalem2419. Und2532 die Kraft1411 des846 HErrn2962 ging von ihm und2532 half2390 jedermann.

18 Und2532 siehe2400, etliche Männer435 brachten einen Menschen444 auf1909 einem Bette2825, der3739 war2258 gichtbrüchig3886; und2532 sie5342 suchten, wie sie846 ihn846 hineinbrächten1533 und2212 vor1799 ihn legten5087.

19 Und2532 da sie846 vor1223 dem Volk3793 nicht3361 fanden2147, an1909 welchem4169 Ort sie846 ihn hineinbrächten1533, stiegen sie auf305 das Dach1430 und ließen2524 ihn durch1223 die Ziegel2766 hernieder mit4862 dem Bettlein2826, mitten3319 unter1519 sie, vor1223 JEsus2424.

20 Und2532 da er846 ihren Glauben4102 sah1492, sprach2036 er846 zu ihm: Mensch444, deine Sünden266 sind dir4675 vergeben863.

21 Und2532 die3739 Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 fingen an756 zu denken1260 und sprachen3004: Wer5101 ist2076 der, daß er3778 Gotteslästerung988 redet2980? Wer5101 kann1410 Sünden266 vergeben863 denn1508 allein3441 GOtt2316?

22 Da aber1161 JEsus2424 ihre Gedanken1261 merkte1921, antwortete611 er846 und sprach2036 zu4314 ihnen: Was5101 denket ihr846 in1722 euren5216 Herzen2588?

23 Welches5101 ist2076 leichter2123 zu sagen2036: Dir4675 sind deine Sünden266 vergeben863? oder2228 zu sagen2036: Stehe auf1453 und2532 wandle4043?

24 Auf1909 daß2443 ihr aber1161 wisset1492, daß3754 des Menschen444 Sohn Macht1849 hat2192 auf1453 Erden1093 Sünden266 zu vergeben863, sprach2036 er zu dem Gichtbrüchigen3886: Ich sage3004 dir4671, stehe auf142 und2532 hebe dein4675 Bettlein2826 auf1519; und gehe4198 heim3624.

25 Und2532 alsbald3916 stund er846 auf450 vor1799 ihren Augen und hub das3739 Bettlein auf142, darauf er gelegen2621 war1392, und ging565 heim1519 und preisete GOtt2316.

26 Und2532 sie537 entsetzten1611 sich alle und2532 preiseten GOtt2316 und2532 wurden voll4130 Furcht5401 und sprachen: Wir haben2983 heute4594 seltsame Dinge3861 gesehen1492.

27 Und2532 danach ging er846 aus1831 und2532 sah2300 einen Zöllner5057 mit1909 Namen3686 Levi3018 am Zoll5058 sitzen2521 und2532 sprach2036 zu ihm: Folge190 mir3427 nach3326!

28 Und2532 er846 verließ2641 alles537, stund auf450 und folgete ihm nach190.

29 Und2532 Levi3018 richtete4160 ihm846 ein groß3173 Mahl1403 zu in1722 seinem846 Hause3614; und2532 viel4183 Zöllner5057 und2532 andere243 saßen2258 mit3326 ihm3739 zu Tisch.

30 Und2532 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 murreten wider seine846 Jünger3101 und2532 sprachen3004: Warum1302 esset2068 und3326 trinket4095 ihr846 mit4314 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268?

31 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und sprach2036 zu4314 ihnen: Die Gesunden5198 bedürfen2192 des846 Arztes2395 nicht3756, sondern235 die Kranken2560.

32 Ich bin kommen2064, zu1519 rufen2564 die Sünder268 zur Buße3341 und235 nicht3756 die Gerechten1342.

33 Sie846 aber1161 sprachen2036 zu4314 ihm: Warum1302 fasten3522 Johannes2491 Jünger3101 so2532 oft4437 und2532 beten4160 so viel, desselbigengleichen der3668 Pharisäer5330 Jünger3588, aber1161 deine4674 Jünger essen2068 und2532 trinken4095?

34 Er2076 sprach2036 aber1161 zu4314 ihnen846: Ihr4160 möget die Hochzeitleute nicht zum Fasten3522 treiben, solange der Bräutigam3566 bei1722 ihnen ist1410.

35 Es wird2532 aber1161 die1565 Zeit2250 kommen2064, daß2250 der1722 Bräutigam3566 von575 ihnen genommen wird522; dann5119 werden sie846 fasten3522.

36 Und1161 er sagte3004 zu4314 ihnen ein Gleichnis3850: Niemand3762 flicket einen Lappen1915 vom1909 neuen2537 Kleid2440 auf ein alt Kleid; wo anders1490, so2532 reißt das neue2537, und2532 der Lappen1915 vom575 neuen2537 reimet sich4977 nicht2532 auf das alte3820.

37 Und2532 niemand3762 fasset Most3501 in1519 alte3820 Schläuche779; wo anders1490, so zerreißet der Most3501 die Schläuche779 und2532 wird verschüttet1632, und2532 die Schläuche779 kommen um622.

38 Sondern235 den Most3501 soll992 man in1519 neue2537 Schläuche779 fassen, so2532 werden sie beide297 behalten.

39 Und2532 niemand3762 ist2076, der vom alten3820 trinkt4095 und wolle2309 bald2112 des neuen3501; denn1063 er spricht3004: Der alte3820 ist milder5543.

Вiд Луки

Розділ 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

Das Evangelium nach Lukas

Kapitel 5

Вiд Луки

Розділ 5

1 Es begab1096, sich2258 aber1161, da sich das Volk3793 zu1722 ihm846 drang, zu hören191 das Wort3056 Gottes, und er846 stund am3844 See3041 Genezareth1082

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 und2532 sah1492 zwei1417 Schiffe4143 am3844 See3041 stehen2476; die Fischer231 aber1161 waren575 ausgetreten576 und wuschen637 ihre846 Netze1350;

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 trat1684 er846 in1519 der1520 Schiffe4143 eines, welches Simons4613 war2258, und1161 bat2065 ihn, daß er‘s1321 ein wenig3641 vom575 Lande1093 führete. Und2532 er setzte sich2523 und lehrete das3739 Volk3793 aus1537 dem Schiff4143.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 Und1161 als er hatte3973 aufgehört zu4314 reden2980, sprach2036 er zu1519 Simon4613: Fahre1877 auf1519 die Höhe899 und2532 werfet5465 eure5216 Netze1350 aus, daß5613 ihr einen Zug tut61.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 Und2532 Simon4613 antwortete611 und1161 sprach2036 zu ihm846: Meister1988, wir haben die ganze Nacht3571 gearbeitet2872 und nichts3762 gefangen2983; aber1223 auf1909 dein4675 Wort4487 will ich das Netz1350 auswerfen5465.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 Und2532 da sie4788 das5124 taten4160, beschlossen sie846 eine große4183 Menge4128 Fische2486; und1161 ihr4160 Netz1350 zerriß1284.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 Und2532 sie846 winkten2656 ihren Gesellen3353, die3588 im1722 andern2087 Schiff4143 waren, daß5620 sie kämen2064 und2532 hülfen4815 ihnen ziehen. Und2532 sie kamen2064 und fülleten beide297 Schiffe4143 voll4130, also daß sie sanken1036.

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 Da das1492 Simon4613 Petrus4074 sah, fiel4363 er JEsu2424 zu den Knieen1119 und1161 sprach3004: HErr2962, gehe von575 mir1700 hinaus1831; ich bin1510 ein sündiger268 Mensch435.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Denn1063 es war ihn4023 ein Schrecken2285 ankommen und2532 alle3956, die3739 mit4862 ihm waren, über1909 diesen Fischzug61, den sie846 miteinander getan hatten4815;

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 desselbigengleichen auch3668 Jakobus2385 und1161 Johannes2491, die3739 Söhne des Zebedäus2199, Simons4613 Gesellen2844. Und2532 JEsus2424 sprach2036 zu4314 Simon4613: Fürchte5399 dich nicht2532; denn2532 von575 nun3568 an wirst du3361 Menschen444 fangen2221.

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 Und2532 sie846 führeten die Schiffe4143 zu1909 Lande1093 und verließen863 alles537 und folgeten ihm nach190.

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 Und2532 es begab1096 sich, da er846 in1722 einer Stadt war, siehe2400, da war ein3391 Mann435 voll4134 Aussatzes. Da der JEsum sah1492, fiel4098 er auf1909 sein1511 Angesicht4383 und2532 bat1189 ihn und sprach3004: HErr2962, willst2309 du, so1437 kannst1410 du mich1722 reinigen2511.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 Und2532 er846 streckte1614 die Hand5495 aus565 und2532 rührete ihn an680 und sprach2036: Ich will‘s2309 tun; sei gereiniget! Und alsbald ging der Aussatz3014 von575 ihm846.

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 Und2532 er846 gebot3853 ihm846 daß, er846‘s niemand3367 sagen2036 sollte; sondern235 gehe hin565 und2532 zeige1166 dich4572 dem Priester2409 und opfere4374 für4012 deine4675 Reinigung2512, wie2531 Mose3475 geboten hat4367, ihnen zum1519 Zeugnis3142.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 Es kam1330 aber1161 die191 Sage3056 von4012 ihm846 je weiter aus575; und2532 kam1330 viel3123 Volks3793 zusammen, daß sie846 höreten und2532 durch ihn gesund2323 würden von5259 ihren Krankheiten769.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Er2258 aber1161 entwich in1722 die846 Wüste2048 und2532 betete4336.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 Und2532 es begab1096, sich2258 auf1519 einen3391 Tag2250, daß er846 lehrete, und2532 saßen2521 da die3739 Pharisäer5330 und2532 Schriftgelehrten3547, die da kommen2064 waren2258 aus allen3956 Märkten2968 in1722 Galiläa1056 und2532 Judäa2449 und2532 von1537 Jerusalem2419. Und2532 die Kraft1411 des846 HErrn2962 ging von ihm und2532 half2390 jedermann.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 Und2532 siehe2400, etliche Männer435 brachten einen Menschen444 auf1909 einem Bette2825, der3739 war2258 gichtbrüchig3886; und2532 sie5342 suchten, wie sie846 ihn846 hineinbrächten1533 und2212 vor1799 ihn legten5087.

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Und2532 da sie846 vor1223 dem Volk3793 nicht3361 fanden2147, an1909 welchem4169 Ort sie846 ihn hineinbrächten1533, stiegen sie auf305 das Dach1430 und ließen2524 ihn durch1223 die Ziegel2766 hernieder mit4862 dem Bettlein2826, mitten3319 unter1519 sie, vor1223 JEsus2424.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 Und2532 da er846 ihren Glauben4102 sah1492, sprach2036 er846 zu ihm: Mensch444, deine Sünden266 sind dir4675 vergeben863.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 Und2532 die3739 Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 fingen an756 zu denken1260 und sprachen3004: Wer5101 ist2076 der, daß er3778 Gotteslästerung988 redet2980? Wer5101 kann1410 Sünden266 vergeben863 denn1508 allein3441 GOtt2316?

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Da aber1161 JEsus2424 ihre Gedanken1261 merkte1921, antwortete611 er846 und sprach2036 zu4314 ihnen: Was5101 denket ihr846 in1722 euren5216 Herzen2588?

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Welches5101 ist2076 leichter2123 zu sagen2036: Dir4675 sind deine Sünden266 vergeben863? oder2228 zu sagen2036: Stehe auf1453 und2532 wandle4043?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Auf1909 daß2443 ihr aber1161 wisset1492, daß3754 des Menschen444 Sohn Macht1849 hat2192 auf1453 Erden1093 Sünden266 zu vergeben863, sprach2036 er zu dem Gichtbrüchigen3886: Ich sage3004 dir4671, stehe auf142 und2532 hebe dein4675 Bettlein2826 auf1519; und gehe4198 heim3624.

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 Und2532 alsbald3916 stund er846 auf450 vor1799 ihren Augen und hub das3739 Bettlein auf142, darauf er gelegen2621 war1392, und ging565 heim1519 und preisete GOtt2316.

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 Und2532 sie537 entsetzten1611 sich alle und2532 preiseten GOtt2316 und2532 wurden voll4130 Furcht5401 und sprachen: Wir haben2983 heute4594 seltsame Dinge3861 gesehen1492.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Und2532 danach ging er846 aus1831 und2532 sah2300 einen Zöllner5057 mit1909 Namen3686 Levi3018 am Zoll5058 sitzen2521 und2532 sprach2036 zu ihm: Folge190 mir3427 nach3326!

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 Und2532 er846 verließ2641 alles537, stund auf450 und folgete ihm nach190.

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 Und2532 Levi3018 richtete4160 ihm846 ein groß3173 Mahl1403 zu in1722 seinem846 Hause3614; und2532 viel4183 Zöllner5057 und2532 andere243 saßen2258 mit3326 ihm3739 zu Tisch.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Und2532 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 murreten wider seine846 Jünger3101 und2532 sprachen3004: Warum1302 esset2068 und3326 trinket4095 ihr846 mit4314 den Zöllnern5057 und2532 Sündern268?

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 Und2532 JEsus2424 antwortete611 und sprach2036 zu4314 ihnen: Die Gesunden5198 bedürfen2192 des846 Arztes2395 nicht3756, sondern235 die Kranken2560.

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Ich bin kommen2064, zu1519 rufen2564 die Sünder268 zur Buße3341 und235 nicht3756 die Gerechten1342.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Sie846 aber1161 sprachen2036 zu4314 ihm: Warum1302 fasten3522 Johannes2491 Jünger3101 so2532 oft4437 und2532 beten4160 so viel, desselbigengleichen der3668 Pharisäer5330 Jünger3588, aber1161 deine4674 Jünger essen2068 und2532 trinken4095?

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Er2076 sprach2036 aber1161 zu4314 ihnen846: Ihr4160 möget die Hochzeitleute nicht zum Fasten3522 treiben, solange der Bräutigam3566 bei1722 ihnen ist1410.

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Es wird2532 aber1161 die1565 Zeit2250 kommen2064, daß2250 der1722 Bräutigam3566 von575 ihnen genommen wird522; dann5119 werden sie846 fasten3522.

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Und1161 er sagte3004 zu4314 ihnen ein Gleichnis3850: Niemand3762 flicket einen Lappen1915 vom1909 neuen2537 Kleid2440 auf ein alt Kleid; wo anders1490, so2532 reißt das neue2537, und2532 der Lappen1915 vom575 neuen2537 reimet sich4977 nicht2532 auf das alte3820.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 Und2532 niemand3762 fasset Most3501 in1519 alte3820 Schläuche779; wo anders1490, so zerreißet der Most3501 die Schläuche779 und2532 wird verschüttet1632, und2532 die Schläuche779 kommen um622.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Sondern235 den Most3501 soll992 man in1519 neue2537 Schläuche779 fassen, so2532 werden sie beide297 behalten.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 Und2532 niemand3762 ist2076, der vom alten3820 trinkt4095 und wolle2309 bald2112 des neuen3501; denn1063 er spricht3004: Der alte3820 ist milder5543.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“