Jeremiah

Chapter 4

1 If518 you will return,7725 O Israel,3478 said5002 the LORD,3068 return7725 to me: and if518 you will put5493 away5493 your abominations8251 out of my sight,6440 then shall you not remove.5110

2 And you shall swear,7650 The LORD3068 lives,2416 in truth,571 in judgment,4941 and in righteousness;6666 and the nations1471 shall bless1288 themselves in him, and in him shall they glory.1984

3 For thus3541 said559 the LORD3068 to the men376 of Judah3063 and Jerusalem,3389 Break5214 up your fallow5215 ground, and sow2232 not among413 thorns.6975

4 Circumcise4135 yourselves to the LORD,3068 and take5493 away5493 the foreskins6190 of your heart,3824 you men376 of Judah3063 and inhabitants3427 of Jerusalem:3389 lest6435 my fury2534 come3318 forth3318 like fire,784 and burn1197 that none369 can quench3518 it, because6440 of the evil7455 of your doings.4611

5 Declare5046 you in Judah,3063 and publish8085 in Jerusalem;3389 and say,559 Blow8628 you the trumpet7782 in the land:776 cry,7121 gather4390 together, and say,559 Assemble622 yourselves, and let us go935 into413 the defended4013 cities.5892

6 Set5375 up the standard5251 toward Zion:6726 retire,5756 stay5975 not: for I will bring935 evil7451 from the north,6828 and a great1419 destruction.7667

7 The lion738 is come5927 up from his thicket,5441 and the destroyer7843 of the Gentiles1471 is on his way;5265 he is gone3318 forth3318 from his place4725 to make7760 your land776 desolate;8047 and your cities5892 shall be laid waste,5327 without369 an inhabitant.3427

8 For this2063 gird2296 you with sackcloth,8242 lament5594 and howl:3213 for the fierce2740 anger639 of the LORD3068 is not turned7725 back7725 from us.

9 And it shall come1961 to pass at that day,3117 said5002 the LORD,3068 that the heart3820 of the king4428 shall perish,6 and the heart3820 of the princes;8269 and the priests3548 shall be astonished,8074 and the prophets5030 shall wonder.8539

10 Then said559 I, Ah,162 Lord136 GOD!3069 surely403 you have greatly deceived5377 this2088 people5971 and Jerusalem,3389 saying,559 You shall have1961 peace;7965 whereas the sword2719 reaches5060 to the soul.5315

11 At that time6256 shall it be said559 to this2088 people5971 and to Jerusalem,3389 A dry6703 wind7307 of the high8205 places in the wilderness4057 toward the daughter1323 of my people,5971 not to fan,2219 nor3808 to cleanse,1305

12 Even a full4392 wind7307 from those428 places shall come935 to me: now6258 also1571 will I give1696 sentence4941 against them.

13 Behold,2009 he shall come5927 up as clouds,6053 and his chariots4818 shall be as a whirlwind:5492 his horses5483 are swifter7043 than eagles.5404 Woe188 to us! for we are spoiled.7703

14 O Jerusalem,3389 wash3526 your heart3820 from wickedness,7451 that you may be saved.3467 How5704 long5704 shall your vain205 thoughts4284 lodge3885 within7130 you?

15 For a voice6963 declares5046 from Dan,1835 and publishes8085 affliction205 from mount2022 Ephraim.669

16 Make you mention2142 to the nations;1471 behold,2009 publish8085 against5921 Jerusalem,3389 that watchers5341 come935 from a far4801 country,776 and give5414 out their voice6963 against5921 the cities5892 of Judah.3063

17 As keepers8104 of a field,7704 are they against5921 her round5439 about; because3588 she has been rebellious4784 against me, said5002 the LORD.3068

18 Your way1870 and your doings4611 have procured6213 these428 things to you; this2063 is your wickedness,7451 because3588 it is bitter,4751 because3588 it reaches5060 to your heart.3820

19 My bowels,4578 my bowels!4578 I am pained3176 at my very7023 heart;3820 my heart3820 makes a noise1993 in me; I cannot3808 hold2790 my peace,2790 because3588 you have heard,8085 O my soul,5315 the sound6963 of the trumpet,7782 the alarm8643 of war.4421

20 Destruction7667 on destruction7667 is cried;7121 for the whole3605 land776 is spoiled:7703 suddenly6597 are my tents168 spoiled,7703 and my curtains3407 in a moment.7281

21 How5704 long5704 shall I see7200 the standard,5251 and hear8085 the sound6963 of the trumpet?7782

22 For my people5971 is foolish,191 they have not known3045 me; they are silly5530 children,1121 and they have none3808 understanding:995 they are wise2450 to do evil,7489 but to do good3190 they have no3808 knowledge.3045

23 I beheld7200 the earth,776 and, see,2009 it was without8414 form,8414 and void;922 and the heavens,8064 and they had no369 light.216

24 I beheld7200 the mountains,2022 and, see,2009 they trembled,7493 and all3605 the hills1389 moved7043 lightly.7043

25 I beheld,7200 and, see,2009 there was no369 man,120 and all3605 the birds5775 of the heavens8064 were fled.5074

26 I beheld,7200 and, see,2009 the fruitful3759 place was a wilderness,4057 and all3605 the cities5892 thereof were broken5422 down5422 at the presence6440 of the LORD,3068 and by his fierce2740 anger.639

27 For thus3541 has the LORD3068 said,559 The whole3605 land776 shall be desolate;8077 yet will I not make6213 a full end.3615

28 For this2063 shall the earth776 mourn,56 and the heavens8064 above4605 be black;6937 because5921 3588 I have spoken1696 it, I have purposed2161 it, and will not repent,5162 neither3808 will I turn7725 back7725 from it.

29 The whole3605 city5892 shall flee1272 for the noise6963 of the horsemen6571 and bowmen;7411 7198 they shall go935 into thickets,5645 and climb5927 up on the rocks:3710 every3605 city5892 shall be forsaken,5800 and not a man376 dwell3427 therein.2004

30 And when you are spoiled,7703 what4100 will you do?6213 Though3588 you clothe3847 yourself with crimson,8144 though3588 you deck5710 you with ornaments5716 of gold,2091 though3588 you rend7167 your face5869 with painting,6320 in vain7723 shall you make yourself fair;3302 your lovers5689 will despise3988 you, they will seek1245 your life.5315

31 For I have heard8085 a voice6963 as of a woman in travail,2470 and the anguish6869 as of her that brings1069 forth her first1069 child, the voice6963 of the daughter1323 of Zion,6726 that mourns3306 herself, that spreads6566 her hands,3709 saying, Woe188 is me now!4994 for my soul5315 is wearied5888 because of murderers.2026

Єремiя

Розділ 4

1 Якщо́ ти, Ізраїлю, ве́рнешся, — каже Господь, — до Ме́не ти ве́рнешся, і якщо́ ти відки́неш із-перед обличчя Мого гидо́ти свої, то не бу́деш тиня́тись!

2 I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.

3 Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині́, і не сійте в терни́ну!

4 Обрізуйтеся Господе́ві, й усу́ньте із ваших серде́ць крайні пло́ті, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лю́тість, — і буде пала́ти вона, і не буде кому погаси́ти через злі ваші вчинки!

5 Оповісті́те в Юдеї та в Єрусалимі звісті́ть та й скажіть: Засурмі́те в сурму́ у краю́! Кричіть гучни́м голосом та говоріть: Зберіться та пі́демо до міст до тверди́нних!

6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з пі́вночі зло приведу́, і велике нещастя.

7 Лев вихо́дить із своєї гуща́вини, і той, хто нищить народи, вируша́є із місця свого́, щоб твій край оберну́ти на руїну, і спусто́шені будуть міста́ твої, так що забра́кне і ме́шканця!

8 Отож, опережі́ться вере́тами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відве́рнеться!

9 І ста́неться в день той, — говорить Госпо́дь, — згине розум царя і розум князі́в, і остовпі́ють священики, а пророки здиву́ються

10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!

11 Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!

12 Та вітер сильніший від цьо́го прибу́де Мені, — і над ними Я суд прокажу́.

13 Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!

14 Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?

15 Бо голос доно́сить із Да́ну й звіщає поги́біль з Єфре́мових гір.

16 Пригадайте наро́дам оце, сповісті́ть ось про Єрусалим: Приходять з далекого кра́ю його обляга́ти, і здійма́ють свій крик на юдейські міста́!

17 Як сторо́жа полів, навко́ло ото́чать його, бо він Мені був неслухня́ний, говорить Господь!

18 Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке́, бо торкнуло воно аж до серця твого́.

19 Ой, утро́бо моя, ти утробо моя, — я тремчу́! Біль серце стиска́є мені, і трепо́че мені моє серце! Не мо́жу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми́, гук війни!

20 Біда на біду приклика́ється, вся бо земля поруйно́вана буде, спусто́шені будуть знена́цька наме́ти мої, вмить — заві́си мої.

21 Аж доки я бачити пра́пора буду, буду чути голос сурми́?

22 Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!

23 Дивлюся на землю, аж ось порожне́ча та пу́стка, і на небо — й нема його світла!

24 Дивлюся на го́ри, аж ось вони тру́сяться, і всі згі́р'я хита́ються!

25 Дивлюся, аж ось вже немає люди́ни, і порозліта́лось все пта́ство небесне.

26 Дивлюся, аж ось край родю́чий пустинею став, а міста́ його знищені всі від обличчя Господнього, від по́лум'я гніву Його́.

27 Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!

28 І буде в жало́бі земля через це, і затьма́риться небо вгорі́, бо Я говорив, що заду́мав, — і не пожалую, і не відступлю́ся від то́го.

29 Від гуркотне́чі їздця́ та стрільця́ побіжить усе місто, повтікають в гуща́вини й злізуть на скелі. Всі міста́ поки́нуті, і немає ніко́го, хто мешкав би в них.

30 А ти, поруйно́вана, дочко Сіону, що бу́деш робити? Хоч ти зодяга́єш себе в кармази́н, хоч прикра́шуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальо́вуєш фарбою, — та надаре́мно прикра́шуєшся: обриди́ли тобою коха́нці твої, — на життя твоє ва́жать вони!

31 Бо чую Я крик, немов породі́ллі, чую сто́гін, мов пе́рвістки, голос Сіонської дочки, — вона стогне, зало́млює руки свої та голо́сить: „Ой, горе мені, бо попало життя моє вби́вникам!“

Jeremiah

Chapter 4

Єремiя

Розділ 4

1 If518 you will return,7725 O Israel,3478 said5002 the LORD,3068 return7725 to me: and if518 you will put5493 away5493 your abominations8251 out of my sight,6440 then shall you not remove.5110

1 Якщо́ ти, Ізраїлю, ве́рнешся, — каже Господь, — до Ме́не ти ве́рнешся, і якщо́ ти відки́неш із-перед обличчя Мого гидо́ти свої, то не бу́деш тиня́тись!

2 And you shall swear,7650 The LORD3068 lives,2416 in truth,571 in judgment,4941 and in righteousness;6666 and the nations1471 shall bless1288 themselves in him, and in him shall they glory.1984

2 I якщо́ ти прися́гнеш „Як живий Господь“ правдою й правом та справедливістю, то бу́дуть Ним благословля́тись наро́ди, і хвалитись Ним бу́дуть.

3 For thus3541 said559 the LORD3068 to the men376 of Judah3063 and Jerusalem,3389 Break5214 up your fallow5215 ground, and sow2232 not among413 thorns.6975

3 Бо так каже Господь мужам Юди та Єрусалиму: Оріть собі на цілині́, і не сійте в терни́ну!

4 Circumcise4135 yourselves to the LORD,3068 and take5493 away5493 the foreskins6190 of your heart,3824 you men376 of Judah3063 and inhabitants3427 of Jerusalem:3389 lest6435 my fury2534 come3318 forth3318 like fire,784 and burn1197 that none369 can quench3518 it, because6440 of the evil7455 of your doings.4611

4 Обрізуйтеся Господе́ві, й усу́ньте із ваших серде́ць крайні пло́ті, юдеї та ме́шканці Єрусалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, Моя лю́тість, — і буде пала́ти вона, і не буде кому погаси́ти через злі ваші вчинки!

5 Declare5046 you in Judah,3063 and publish8085 in Jerusalem;3389 and say,559 Blow8628 you the trumpet7782 in the land:776 cry,7121 gather4390 together, and say,559 Assemble622 yourselves, and let us go935 into413 the defended4013 cities.5892

5 Оповісті́те в Юдеї та в Єрусалимі звісті́ть та й скажіть: Засурмі́те в сурму́ у краю́! Кричіть гучни́м голосом та говоріть: Зберіться та пі́демо до міст до тверди́нних!

6 Set5375 up the standard5251 toward Zion:6726 retire,5756 stay5975 not: for I will bring935 evil7451 from the north,6828 and a great1419 destruction.7667

6 Підійміте прапор до Сіону, поспішайте, не станьте, бо з пі́вночі зло приведу́, і велике нещастя.

7 The lion738 is come5927 up from his thicket,5441 and the destroyer7843 of the Gentiles1471 is on his way;5265 he is gone3318 forth3318 from his place4725 to make7760 your land776 desolate;8047 and your cities5892 shall be laid waste,5327 without369 an inhabitant.3427

7 Лев вихо́дить із своєї гуща́вини, і той, хто нищить народи, вируша́є із місця свого́, щоб твій край оберну́ти на руїну, і спусто́шені будуть міста́ твої, так що забра́кне і ме́шканця!

8 For this2063 gird2296 you with sackcloth,8242 lament5594 and howl:3213 for the fierce2740 anger639 of the LORD3068 is not turned7725 back7725 from us.

8 Отож, опережі́ться вере́тами, плачте та голосіть, бо лютість Господнього гніву від нас не відве́рнеться!

9 And it shall come1961 to pass at that day,3117 said5002 the LORD,3068 that the heart3820 of the king4428 shall perish,6 and the heart3820 of the princes;8269 and the priests3548 shall be astonished,8074 and the prophets5030 shall wonder.8539

9 І ста́неться в день той, — говорить Госпо́дь, — згине розум царя і розум князі́в, і остовпі́ють священики, а пророки здиву́ються

10 Then said559 I, Ah,162 Lord136 GOD!3069 surely403 you have greatly deceived5377 this2088 people5971 and Jerusalem,3389 saying,559 You shall have1961 peace;7965 whereas the sword2719 reaches5060 to the soul.5315

10 й скажуть: О Господи, Боже, справді обма́нений сильно наро́д цей та Єрусалим, коли казано: „Буде вам мир“, а меч доторкну́вся ось аж до душі!

11 At that time6256 shall it be said559 to this2088 people5971 and to Jerusalem,3389 A dry6703 wind7307 of the high8205 places in the wilderness4057 toward the daughter1323 of my people,5971 not to fan,2219 nor3808 to cleanse,1305

11 Того ча́су наро́дові цьому та Єрусалимові сказане бу́де: Ось вітер палки́й з лисих гір на пусти́ні, на дорозі дочки́ Мого люду, — не на ві́яння й не на очи́щення він!

12 Even a full4392 wind7307 from those428 places shall come935 to me: now6258 also1571 will I give1696 sentence4941 against them.

12 Та вітер сильніший від цьо́го прибу́де Мені, — і над ними Я суд прокажу́.

13 Behold,2009 he shall come5927 up as clouds,6053 and his chariots4818 shall be as a whirlwind:5492 his horses5483 are swifter7043 than eagles.5404 Woe188 to us! for we are spoiled.7703

13 Ось він при́йде, як хмари, й як буря — його колесни́ці, від орлі́в швидші коні його́: Горе нам, бо спусто́шені бу́демо ми!

14 O Jerusalem,3389 wash3526 your heart3820 from wickedness,7451 that you may be saved.3467 How5704 long5704 shall your vain205 thoughts4284 lodge3885 within7130 you?

14 Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?

15 For a voice6963 declares5046 from Dan,1835 and publishes8085 affliction205 from mount2022 Ephraim.669

15 Бо голос доно́сить із Да́ну й звіщає поги́біль з Єфре́мових гір.

16 Make you mention2142 to the nations;1471 behold,2009 publish8085 against5921 Jerusalem,3389 that watchers5341 come935 from a far4801 country,776 and give5414 out their voice6963 against5921 the cities5892 of Judah.3063

16 Пригадайте наро́дам оце, сповісті́ть ось про Єрусалим: Приходять з далекого кра́ю його обляга́ти, і здійма́ють свій крик на юдейські міста́!

17 As keepers8104 of a field,7704 are they against5921 her round5439 about; because3588 she has been rebellious4784 against me, said5002 the LORD.3068

17 Як сторо́жа полів, навко́ло ото́чать його, бо він Мені був неслухня́ний, говорить Господь!

18 Your way1870 and your doings4611 have procured6213 these428 things to you; this2063 is your wickedness,7451 because3588 it is bitter,4751 because3588 it reaches5060 to your heart.3820

18 Дорога твоя й твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке́, бо торкнуло воно аж до серця твого́.

19 My bowels,4578 my bowels!4578 I am pained3176 at my very7023 heart;3820 my heart3820 makes a noise1993 in me; I cannot3808 hold2790 my peace,2790 because3588 you have heard,8085 O my soul,5315 the sound6963 of the trumpet,7782 the alarm8643 of war.4421

19 Ой, утро́бо моя, ти утробо моя, — я тремчу́! Біль серце стиска́є мені, і трепо́че мені моє серце! Не мо́жу мовчати, бо вчула душа моя голос сурми́, гук війни!

20 Destruction7667 on destruction7667 is cried;7121 for the whole3605 land776 is spoiled:7703 suddenly6597 are my tents168 spoiled,7703 and my curtains3407 in a moment.7281

20 Біда на біду приклика́ється, вся бо земля поруйно́вана буде, спусто́шені будуть знена́цька наме́ти мої, вмить — заві́си мої.

21 How5704 long5704 shall I see7200 the standard,5251 and hear8085 the sound6963 of the trumpet?7782

21 Аж доки я бачити пра́пора буду, буду чути голос сурми́?

22 For my people5971 is foolish,191 they have not known3045 me; they are silly5530 children,1121 and they have none3808 understanding:995 they are wise2450 to do evil,7489 but to do good3190 they have no3808 knowledge.3045

22 Тому́, що наро́д мій безглу́здий, він не знає Мене́: вони нерозумні сини й нерозва́жні вони, — мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра́!

23 I beheld7200 the earth,776 and, see,2009 it was without8414 form,8414 and void;922 and the heavens,8064 and they had no369 light.216

23 Дивлюся на землю, аж ось порожне́ча та пу́стка, і на небо — й нема його світла!

24 I beheld7200 the mountains,2022 and, see,2009 they trembled,7493 and all3605 the hills1389 moved7043 lightly.7043

24 Дивлюся на го́ри, аж ось вони тру́сяться, і всі згі́р'я хита́ються!

25 I beheld,7200 and, see,2009 there was no369 man,120 and all3605 the birds5775 of the heavens8064 were fled.5074

25 Дивлюся, аж ось вже немає люди́ни, і порозліта́лось все пта́ство небесне.

26 I beheld,7200 and, see,2009 the fruitful3759 place was a wilderness,4057 and all3605 the cities5892 thereof were broken5422 down5422 at the presence6440 of the LORD,3068 and by his fierce2740 anger.639

26 Дивлюся, аж ось край родю́чий пустинею став, а міста́ його знищені всі від обличчя Господнього, від по́лум'я гніву Його́.

27 For thus3541 has the LORD3068 said,559 The whole3605 land776 shall be desolate;8077 yet will I not make6213 a full end.3615

27 Бо Госпо́дь так прорік: Спусто́шенням стане ввесь край, та кінця́ йому ще не вчиню́!

28 For this2063 shall the earth776 mourn,56 and the heavens8064 above4605 be black;6937 because5921 3588 I have spoken1696 it, I have purposed2161 it, and will not repent,5162 neither3808 will I turn7725 back7725 from it.

28 І буде в жало́бі земля через це, і затьма́риться небо вгорі́, бо Я говорив, що заду́мав, — і не пожалую, і не відступлю́ся від то́го.

29 The whole3605 city5892 shall flee1272 for the noise6963 of the horsemen6571 and bowmen;7411 7198 they shall go935 into thickets,5645 and climb5927 up on the rocks:3710 every3605 city5892 shall be forsaken,5800 and not a man376 dwell3427 therein.2004

29 Від гуркотне́чі їздця́ та стрільця́ побіжить усе місто, повтікають в гуща́вини й злізуть на скелі. Всі міста́ поки́нуті, і немає ніко́го, хто мешкав би в них.

30 And when you are spoiled,7703 what4100 will you do?6213 Though3588 you clothe3847 yourself with crimson,8144 though3588 you deck5710 you with ornaments5716 of gold,2091 though3588 you rend7167 your face5869 with painting,6320 in vain7723 shall you make yourself fair;3302 your lovers5689 will despise3988 you, they will seek1245 your life.5315

30 А ти, поруйно́вана, дочко Сіону, що бу́деш робити? Хоч ти зодяга́єш себе в кармази́н, хоч прикра́шуєшся золотою оздобою, хоч очі свої підмальо́вуєш фарбою, — та надаре́мно прикра́шуєшся: обриди́ли тобою коха́нці твої, — на життя твоє ва́жать вони!

31 For I have heard8085 a voice6963 as of a woman in travail,2470 and the anguish6869 as of her that brings1069 forth her first1069 child, the voice6963 of the daughter1323 of Zion,6726 that mourns3306 herself, that spreads6566 her hands,3709 saying, Woe188 is me now!4994 for my soul5315 is wearied5888 because of murderers.2026

31 Бо чую Я крик, немов породі́ллі, чую сто́гін, мов пе́рвістки, голос Сіонської дочки, — вона стогне, зало́млює руки свої та голо́сить: „Ой, горе мені, бо попало життя моє вби́вникам!“