MatthewChapter 14 |
|
1 At |
|
2 And said |
|
3 For Herod |
|
4 For John |
|
5 And when he would |
|
6 But when Herod's |
|
7 Whereupon |
|
8 And she, being before |
|
9 And the king |
|
10 And he sent, |
|
11 And his head |
|
12 And his disciples |
|
13 When Jesus |
|
14 And Jesus |
|
15 And when it was evening, |
|
16 But Jesus |
|
17 And they say |
|
18 He said, |
|
19 And he commanded |
|
20 And they did all |
|
21 And they that had eaten |
|
22 And straightway |
|
23 And when he had sent |
|
24 But the ship |
|
25 And in the fourth |
|
26 And when the disciples |
|
27 But straightway |
|
28 And Peter |
|
29 And he said, |
|
30 But when he saw |
|
31 And immediately |
|
32 And when they were come |
|
33 Then |
|
34 And when they were gone |
|
35 And when the men |
|
36 And sought |
Вiд МатвiяРозділ 14 |
|
1 |
|
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“. |
|
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа. |
|
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“ |
|
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали. |
|
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла. |
|
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. |
|
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“ |
|
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. |
|
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці. |
|
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері. |
|
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. |
|
13 |
|
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив. |
|
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“. |
|
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“ |
|
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“. |
|
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“. |
|
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові. |
|
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів. |
|
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей. |
|
22 |
|
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам. |
|
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний. |
|
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю. |
|
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали... |
|
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“ |
|
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“. |
|
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. |
|
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“ |
|
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“ |
|
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула. |
|
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“ |
|
34 |
|
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих. |
|
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був. |
MatthewChapter 14 |
Вiд МатвiяРозділ 14 |
|
1 At |
1 |
|
2 And said |
2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“. |
|
3 For Herod |
3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа. |
|
4 For John |
4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“ |
|
5 And when he would |
5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали. |
|
6 But when Herod's |
6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла. |
|
7 Whereupon |
7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. |
|
8 And she, being before |
8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“ |
|
9 And the king |
9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. |
|
10 And he sent, |
10 І послав стяти Івана в в'язни́ці. |
|
11 And his head |
11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері. |
|
12 And his disciples |
12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. |
|
13 When Jesus |
13 |
|
14 And Jesus |
14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив. |
|
15 And when it was evening, |
15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“. |
|
16 But Jesus |
16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“ |
|
17 And they say |
17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“. |
|
18 He said, |
18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“. |
|
19 And he commanded |
19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові. |
|
20 And they did all |
20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів. |
|
21 And they that had eaten |
21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей. |
|
22 And straightway |
22 |
|
23 And when he had sent |
23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам. |
|
24 But the ship |
24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний. |
|
25 And in the fourth |
25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю. |
|
26 And when the disciples |
26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали... |
|
27 But straightway |
27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“ |
|
28 And Peter |
28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“. |
|
29 And he said, |
29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. |
|
30 But when he saw |
30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“ |
|
31 And immediately |
31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“ |
|
32 And when they were come |
32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула. |
|
33 Then |
33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“ |
|
34 And when they were gone |
34 |
|
35 And when the men |
35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих. |
|
36 And sought |
36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був. |