ProverbsChapter 7 |
|
1 My son, |
|
2 Keep |
|
3 Bind |
|
4 Say |
|
5 That they may keep |
|
6 For at the window |
|
7 And beheld |
|
8 Passing |
|
9 In the twilight, |
|
10 And, behold, |
|
11 (She is loud |
|
12 Now |
|
13 So she caught |
|
14 I have peace |
|
15 Therefore |
|
16 I have decked |
|
17 I have perfumed |
|
18 Come, |
|
19 For the manager |
|
20 He has taken |
|
21 With her much |
|
22 He goes |
|
23 Till |
|
24 Listen |
|
25 Let not your heart |
|
26 For she has cast |
|
27 Her house |
ПриповiстiРозділ 7 |
|
1 |
|
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця, |
|
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого! |
|
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“ |
|
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́. |
|
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́, |
|
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму, |
|
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, |
|
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року. |
|
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним, |
|
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають: |
|
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона. |
|
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому: |
|
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої! |
|
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе! |
|
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́, |
|
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном. |
|
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми! |
|
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу: |
|
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“. |
|
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, — |
|
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення, |
|
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка... |
|
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте: |
|
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її, |
|
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті! |
|
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. |
ProverbsChapter 7 |
ПриповiстiРозділ 7 |
|
1 My son, |
1 |
|
2 Keep |
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця, |
|
3 Bind |
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого! |
|
4 Say |
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“ |
|
5 That they may keep |
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́. |
|
6 For at the window |
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́, |
|
7 And beheld |
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму, |
|
8 Passing |
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її, |
|
9 In the twilight, |
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року. |
|
10 And, behold, |
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним, |
|
11 (She is loud |
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають: |
|
12 Now |
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона. |
|
13 So she caught |
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому: |
|
14 I have peace |
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої! |
|
15 Therefore |
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе! |
|
16 I have decked |
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́, |
|
17 I have perfumed |
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном. |
|
18 Come, |
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми! |
|
19 For the manager |
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу: |
|
20 He has taken |
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“. |
|
21 With her much |
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, — |
|
22 He goes |
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення, |
|
23 Till |
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка... |
|
24 Listen |
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте: |
|
25 Let not your heart |
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її, |
|
26 For she has cast |
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті! |
|
27 Her house |
27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. |