PsalmsPsalm 72 |
1 A Psalm |
2 He shall judge |
3 The mountains |
4 He shall judge |
5 They shall fear |
6 He shall come |
7 In his days |
8 He shall have dominion |
9 They that dwell in the wilderness |
10 The kings |
11 Yes, all |
12 For he shall deliver |
13 He shall spare |
14 He shall redeem |
15 And he shall live, |
16 There shall be an handful |
17 His name |
18 Blessed |
19 And blessed |
20 The prayers |
ПсалмиПсалом 72 |
1 |
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |
PsalmsPsalm 72 |
ПсалмиПсалом 72 |
1 A Psalm |
1 |
2 He shall judge |
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої, |
3 The mountains |
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, — |
4 He shall judge |
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло, |
5 They shall fear |
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів. |
6 He shall come |
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля, |
7 In his days |
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся, |
8 He shall have dominion |
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно: |
9 They that dwell in the wilderness |
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є! |
10 The kings |
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду |
11 Yes, all |
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість, |
12 For he shall deliver |
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“ |
13 He shall spare |
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої, |
14 He shall redeem |
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний. |
15 And he shall live, |
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх. |
16 There shall be an handful |
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх, |
17 His name |
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив: |
18 Blessed |
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх! |
19 And blessed |
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів! |
20 The prayers |
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні! |