Genesis

Chapter 19

1 And there came935 two8147 angels4397 to Sodom5467 at even;6153 and Lot3876 sat3427 in the gate8179 of Sodom:5467 and Lot3876 seeing7200 them rose up6965 to meet7125 them; and he bowed himself7812 with his face639 toward the ground;776

2 And he said,559 Behold2009 now,4994 my lords,113 turn in,5493 I pray you,4994 into413 your servant's5650 house,1004 and tarry all night,3885 and wash7364 your feet,7272 and ye shall rise up early,7925 and go1980 on your ways.1870 And they said,559 Nay;3808 but3588 we will abide in the street all night.3885 7339

3 And he pressed6484 upon them greatly;3966 and they turned in5493 unto413 him, and entered935 into413 his house;1004 and he made6213 them a feast,4960 and did bake644 unleavened bread,4682 and they did eat.398

4 But before2962 they lay down,7901 the men376 of the city,5892 even the men376 of Sodom,5467 compassed5437 5921 the house1004 round, both old2205 and young,4480 5288 all3605 the people5971 from every quarter:4480 7097

5 And they called7121 unto413 Lot,3876 and said559 unto him, Where346 are the men376 which834 came in935 to413 thee this night?3915 bring them out3318 unto413 us, that we may know3045 them.

6 And Lot3876 went out3318 at the door6607 unto413 them, and shut5462 the door1817 after310 him,

7 And said,559 I pray you,4994 brethren,251 do not so wickedly.7489 408

8 Behold2009 now,4994 I have two8147 daughters1323 which834 have not3808 known3045 man;376 let me, I pray you,4994 bring them out3318 853 unto413 you, and do6213 ye to them as is good2896 in your eyes:5869 only7535 unto these411 men376 do6213 nothing;408 1697 for3588 therefore5921 3651 came935 they under the shadow6738 of my roof.6982

9 And they said,559 Stand5066 back.1973 And they said559 again, This one259 fellow came in935 to sojourn,1481 and he will needs be a judge:8199 8199 now6258 will we deal worse7489 with thee, than4480 with them. And they pressed6484 sore3966 upon the man,376 even Lot,3876 and came near5066 to break7665 the door.1817

10 But the men376 put forth7971 853 their hand,3027 and pulled935 853 Lot3876 into the house1004 to413 them, and shut to5462 the door.1817

11 And they smote5221 the men376 that834 were at the door6607 of the house1004 with blindness,5575 both small4480 6996 and great:1419 so that they wearied themselves3811 to find4672 the door.6607

12 And the men376 said559 unto413 Lot,3876 Hast thou here6311 any4310 besides5750 a son-in-law,2860 and thy sons,1121 and thy daughters?1323 and whatsoever3605 834 thou hast in the city,5892 bring3318 them out of4480 this place: 4725

13 For3588 we587 will destroy7843 853 this2088 place,4725 because3588 the cry6818 of them is waxen great1431 853 before the face6440 of the LORD;3068 and the LORD3068 hath sent7971 us to destroy7843 it.

14 And Lot3876 went out,3318 and spoke1696 unto413 his sons-in-law,2860 which married3947 his daughters,1323 and said,559 Up,6965 get you out3318 of4480 this2088 place;4725 for3588 the LORD3068 will destroy7843 853 this city.5892 But he seemed1961 as one that mocked6711 unto5869 his sons-in-law.2860

15 And when3644 the morning7837 arose,5927 then the angels4397 hastened213 Lot,3876 saying,559 Arise,6965 take3947 853 thy wife,802 and thy two8147 daughters,1323 which are here;4672 lest6435 thou be consumed5595 in the iniquity5771 of the city.5892

16 And while he lingered,4102 the men376 laid hold2388 upon his hand,3027 and upon the hand3027 of his wife,802 and upon the hand3027 of his two8147 daughters;1323 the LORD3068 being merciful2551 unto5921 him: and they brought him forth,3318 and set5117 him without4480 2351 the city.5892

17 And it came to pass,1961 when they had brought them forth3318 853 abroad,2351 that he said,559 Escape4422 for5921 thy life;5315 look5027 not408 behind310 thee, neither408 stay5975 thou in all3605 the plain;3603 escape4422 to the mountain,2022 lest6435 thou be consumed.5595

18 And Lot3876 said559 unto413 them, Oh,4994 not408 so, my Lord: 136

19 Behold2009 now,4994 thy servant5650 hath found4672 grace2580 in thy sight,5869 and thou hast magnified1431 thy mercy,2617 which834 thou hast showed6213 unto5973 me in saving2421 853 my life;5315 and I595 cannot3808 3201 escape4422 to the mountain,2022 lest6435 some evil7451 take1692 me, and I die: 4191

20 Behold2009 now,4994 this2063 city5892 is near7138 to flee5127 unto,8033 and it1931 is a little one:4705 Oh,4994 let me escape4422 thither,8033 (is it1931 not3808 a little one?)4705 and my soul5315 shall live.2421

21 And he said559 unto413 him, See,2009 I have accepted5375 6440 thee concerning this2088 thing1697 also,1571 that I will not1115 overthrow2015 853 this city,5892 for the which834 thou hast spoken.1696

22 Haste4116 thee, escape4422 thither;8033 for3588 I cannot3808 3201 do6213 any thing1697 till5704 thou be come935 thither.8033 Therefore5921 3651 the name8034 of the city5892 was called7121 Zoar.6820

23 The sun8121 was risen3318 upon5921 the earth776 when Lot3876 entered935 into Zoar.6820

24 Then the LORD3068 rained4305 upon5921 Sodom5467 and upon5921 Gomorrah6017 brimstone1614 and fire784 from4480 854 the LORD3068 out of4480 heaven;8064

25 And he overthrew2015 853 those411 cities,5892 and all3605 the plain,3603 and all3605 the inhabitants3427 of the cities,5892 and that which grew6780 upon the ground.127

26 But his wife802 looked5027 back from behind4480 310 him, and she became1961 a pillar5333 of salt.4417

27 And Abraham85 got up early7925 in the morning1242 to413 the place4725 where834 8033 he stood5975 853 before6440 the LORD: 3068

28 And he looked8259 toward5921 6440 Sodom5467 and Gomorrah,6017 and toward5921 6440 all3605 the land776 of the plain,3603 and beheld,7200 and, lo,2009 the smoke7008 of the country776 went up5927 as the smoke7008 of a furnace.3536

29 And it came to pass,1961 when God430 destroyed7843 853 the cities5892 of the plain,3603 that God430 remembered2142 853 Abraham,85 and sent7971 853 Lot3876 out of the midst4480 8432 of the overthrow,2018 when he overthrew2015 853 the cities5892 in the which2004 834 Lot3876 dwelt.3427

30 And Lot3876 went up5927 out of Zoar,4480 6820 and dwelt3427 in the mountain,2022 and his two8147 daughters1323 with5973 him; for3588 he feared3372 to dwell3427 in Zoar:6820 and he dwelt3427 in a cave,4631 he1931 and his two8147 daughters.1323

31 And the firstborn1067 said559 unto413 the younger,6810 Our father1 is old,2204 and there is not369 a man376 in the earth776 to come in935 unto5921 us after the manner1870 of all3605 the earth: 776

32 Come,1980 let us make853 our father1 drink8248 wine,3196 and we will lie7901 with5973 him, that we may preserve2421 seed2233 of our father.4480 1

33 And they made853 their father1 drink8248 wine3196 that1931 night:3915 and the firstborn1067 went in,935 and lay7901 with854 her father;1 and he perceived3045 not3808 when she lay down,7901 nor when she arose.6965

34 And it came to pass1961 on the morrow,4480 4283 that the firstborn1067 said559 unto413 the younger,6810 Behold,2005 I lay7901 last night570 with854 my father:1 let us make him drink8248 wine3196 this night3915 also;1571 and go thou in,935 and lie7901 with5973 him, that we may preserve2421 seed2233 of our father.4480 1

35 And they made853 their father1 drink8248 wine3196 that1931 night3915 also:1571 and the younger6810 arose,6965 and lay7901 with5973 him; and he perceived3045 not3808 when she lay down,7901 nor when she arose.6965

36 Thus were both8147 the daughters1323 of Lot3876 with child2029 by their father.4480 1

37 And the firstborn1067 bore3205 a son,1121 and called7121 his name8034 Moab:4124 the same1931 is the father1 of the Moabites4124 unto5704 this day.3117

38 And the younger,6810 she1931 also1571 bore3205 a son,1121 and called7121 his name8034 Ben-ammi:1151 the same1931 is the father1 of the children1121 of Ammon5983 unto5704 this day.3117

Буття

Розділ 19

1 І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.

3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.

4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.

5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“

6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!

8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.

9 А вони закричали: „Іди собі геть!“ І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“ І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,

13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.

14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.

16 А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.

18 А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!

19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.

21 І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.

22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.

23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.

25 I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!

27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.

33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.

35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.

Genesis

Chapter 19

Буття

Розділ 19

1 And there came935 two8147 angels4397 to Sodom5467 at even;6153 and Lot3876 sat3427 in the gate8179 of Sodom:5467 and Lot3876 seeing7200 them rose up6965 to meet7125 them; and he bowed himself7812 with his face639 toward the ground;776

1 І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 And he said,559 Behold2009 now,4994 my lords,113 turn in,5493 I pray you,4994 into413 your servant's5650 house,1004 and tarry all night,3885 and wash7364 your feet,7272 and ye shall rise up early,7925 and go1980 on your ways.1870 And they said,559 Nay;3808 but3588 we will abide in the street all night.3885 7339

2 та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.

3 And he pressed6484 upon them greatly;3966 and they turned in5493 unto413 him, and entered935 into413 his house;1004 and he made6213 them a feast,4960 and did bake644 unleavened bread,4682 and they did eat.398

3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.

4 But before2962 they lay down,7901 the men376 of the city,5892 even the men376 of Sodom,5467 compassed5437 5921 the house1004 round, both old2205 and young,4480 5288 all3605 the people5971 from every quarter:4480 7097

4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.

5 And they called7121 unto413 Lot,3876 and said559 unto him, Where346 are the men376 which834 came in935 to413 thee this night?3915 bring them out3318 unto413 us, that we may know3045 them.

5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“

6 And Lot3876 went out3318 at the door6607 unto413 them, and shut5462 the door1817 after310 him,

6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 And said,559 I pray you,4994 brethren,251 do not so wickedly.7489 408

7 і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!

8 Behold2009 now,4994 I have two8147 daughters1323 which834 have not3808 known3045 man;376 let me, I pray you,4994 bring them out3318 853 unto413 you, and do6213 ye to them as is good2896 in your eyes:5869 only7535 unto these411 men376 do6213 nothing;408 1697 for3588 therefore5921 3651 came935 they under the shadow6738 of my roof.6982

8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.

9 And they said,559 Stand5066 back.1973 And they said559 again, This one259 fellow came in935 to sojourn,1481 and he will needs be a judge:8199 8199 now6258 will we deal worse7489 with thee, than4480 with them. And they pressed6484 sore3966 upon the man,376 even Lot,3876 and came near5066 to break7665 the door.1817

9 А вони закричали: „Іди собі геть!“ І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“ І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 But the men376 put forth7971 853 their hand,3027 and pulled935 853 Lot3876 into the house1004 to413 them, and shut to5462 the door.1817

10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 And they smote5221 the men376 that834 were at the door6607 of the house1004 with blindness,5575 both small4480 6996 and great:1419 so that they wearied themselves3811 to find4672 the door.6607

11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 And the men376 said559 unto413 Lot,3876 Hast thou here6311 any4310 besides5750 a son-in-law,2860 and thy sons,1121 and thy daughters?1323 and whatsoever3605 834 thou hast in the city,5892 bring3318 them out of4480 this place: 4725

12 І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,

13 For3588 we587 will destroy7843 853 this2088 place,4725 because3588 the cry6818 of them is waxen great1431 853 before the face6440 of the LORD;3068 and the LORD3068 hath sent7971 us to destroy7843 it.

13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.

14 And Lot3876 went out,3318 and spoke1696 unto413 his sons-in-law,2860 which married3947 his daughters,1323 and said,559 Up,6965 get you out3318 of4480 this2088 place;4725 for3588 the LORD3068 will destroy7843 853 this city.5892 But he seemed1961 as one that mocked6711 unto5869 his sons-in-law.2860

14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 And when3644 the morning7837 arose,5927 then the angels4397 hastened213 Lot,3876 saying,559 Arise,6965 take3947 853 thy wife,802 and thy two8147 daughters,1323 which are here;4672 lest6435 thou be consumed5595 in the iniquity5771 of the city.5892

15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.

16 And while he lingered,4102 the men376 laid hold2388 upon his hand,3027 and upon the hand3027 of his wife,802 and upon the hand3027 of his two8147 daughters;1323 the LORD3068 being merciful2551 unto5921 him: and they brought him forth,3318 and set5117 him without4480 2351 the city.5892

16 А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 And it came to pass,1961 when they had brought them forth3318 853 abroad,2351 that he said,559 Escape4422 for5921 thy life;5315 look5027 not408 behind310 thee, neither408 stay5975 thou in all3605 the plain;3603 escape4422 to the mountain,2022 lest6435 thou be consumed.5595

17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.

18 And Lot3876 said559 unto413 them, Oh,4994 not408 so, my Lord: 136

18 А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!

19 Behold2009 now,4994 thy servant5650 hath found4672 grace2580 in thy sight,5869 and thou hast magnified1431 thy mercy,2617 which834 thou hast showed6213 unto5973 me in saving2421 853 my life;5315 and I595 cannot3808 3201 escape4422 to the mountain,2022 lest6435 some evil7451 take1692 me, and I die: 4191

19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 Behold2009 now,4994 this2063 city5892 is near7138 to flee5127 unto,8033 and it1931 is a little one:4705 Oh,4994 let me escape4422 thither,8033 (is it1931 not3808 a little one?)4705 and my soul5315 shall live.2421

20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.

21 And he said559 unto413 him, See,2009 I have accepted5375 6440 thee concerning this2088 thing1697 also,1571 that I will not1115 overthrow2015 853 this city,5892 for the which834 thou hast spoken.1696

21 І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.

22 Haste4116 thee, escape4422 thither;8033 for3588 I cannot3808 3201 do6213 any thing1697 till5704 thou be come935 thither.8033 Therefore5921 3651 the name8034 of the city5892 was called7121 Zoar.6820

22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.

23 The sun8121 was risen3318 upon5921 the earth776 when Lot3876 entered935 into Zoar.6820

23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 Then the LORD3068 rained4305 upon5921 Sodom5467 and upon5921 Gomorrah6017 brimstone1614 and fire784 from4480 854 the LORD3068 out of4480 heaven;8064

24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.

25 And he overthrew2015 853 those411 cities,5892 and all3605 the plain,3603 and all3605 the inhabitants3427 of the cities,5892 and that which grew6780 upon the ground.127

25 I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 But his wife802 looked5027 back from behind4480 310 him, and she became1961 a pillar5333 of salt.4417

26 А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!

27 And Abraham85 got up early7925 in the morning1242 to413 the place4725 where834 8033 he stood5975 853 before6440 the LORD: 3068

27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 And he looked8259 toward5921 6440 Sodom5467 and Gomorrah,6017 and toward5921 6440 all3605 the land776 of the plain,3603 and beheld,7200 and, lo,2009 the smoke7008 of the country776 went up5927 as the smoke7008 of a furnace.3536

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 And it came to pass,1961 when God430 destroyed7843 853 the cities5892 of the plain,3603 that God430 remembered2142 853 Abraham,85 and sent7971 853 Lot3876 out of the midst4480 8432 of the overthrow,2018 when he overthrew2015 853 the cities5892 in the which2004 834 Lot3876 dwelt.3427

29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 And Lot3876 went up5927 out of Zoar,4480 6820 and dwelt3427 in the mountain,2022 and his two8147 daughters1323 with5973 him; for3588 he feared3372 to dwell3427 in Zoar:6820 and he dwelt3427 in a cave,4631 he1931 and his two8147 daughters.1323

30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 And the firstborn1067 said559 unto413 the younger,6810 Our father1 is old,2204 and there is not369 a man376 in the earth776 to come in935 unto5921 us after the manner1870 of all3605 the earth: 776

31 І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 Come,1980 let us make853 our father1 drink8248 wine,3196 and we will lie7901 with5973 him, that we may preserve2421 seed2233 of our father.4480 1

32 Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.

33 And they made853 their father1 drink8248 wine3196 that1931 night:3915 and the firstborn1067 went in,935 and lay7901 with854 her father;1 and he perceived3045 not3808 when she lay down,7901 nor when she arose.6965

33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 And it came to pass1961 on the morrow,4480 4283 that the firstborn1067 said559 unto413 the younger,6810 Behold,2005 I lay7901 last night570 with854 my father:1 let us make him drink8248 wine3196 this night3915 also;1571 and go thou in,935 and lie7901 with5973 him, that we may preserve2421 seed2233 of our father.4480 1

34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.

35 And they made853 their father1 drink8248 wine3196 that1931 night3915 also:1571 and the younger6810 arose,6965 and lay7901 with5973 him; and he perceived3045 not3808 when she lay down,7901 nor when she arose.6965

35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 Thus were both8147 the daughters1323 of Lot3876 with child2029 by their father.4480 1

36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 And the firstborn1067 bore3205 a son,1121 and called7121 his name8034 Moab:4124 the same1931 is the father1 of the Moabites4124 unto5704 this day.3117

37 І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 And the younger,6810 she1931 also1571 bore3205 a son,1121 and called7121 his name8034 Ben-ammi:1151 the same1931 is the father1 of the children1121 of Ammon5983 unto5704 this day.3117

38 А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.