Habakkuk

Chapter 3

1 A prayer8605 of Habakkuk2265 the prophet5030 upon5921 Shigionoth.7692

2 O LORD,3068 I have heard8085 thy speech,8088 and was afraid:3372 O LORD,3068 revive2421 thy work6467 in the midst7130 of the years,8141 in the midst7130 of the years8141 make known;3045 in wrath7267 remember2142 mercy.7355

3 God433 came935 from Teman,4480 8487 and the Holy One6918 from mount4480 2022 Paran.6290 Selah.5542 His glory1935 covered3680 the heavens,8064 and the earth776 was full4390 of his praise.8416

4 And his brightness5051 was1961 as the light;216 he had horns7161 coming out of his hand:4480 3027 and there8033 was the hiding2253 of his power.5797

5 Before6440 him went1980 the pestilence,1698 and burning coals7565 went forth3318 at his feet.7272

6 He stood,5975 and measured4128 the earth:776 he beheld,7200 and drove asunder5425 the nations;1471 and the everlasting5703 mountains2042 were scattered,6327 the perpetual5769 hills1389 did bow:7817 his ways1979 are everlasting.5769

7 I saw7200 the tents168 of Cushan3572 in8478 affliction:205 and the curtains3407 of the land776 of Midian4080 did tremble.7264

8 Was the LORD3068 displeased2734 against the rivers?5104 was thine anger639 against the rivers?5104 was thy wrath5678 against the sea,3220 that3588 thou didst ride7392 upon5921 thine horses5483 and thy chariots4818 of salvation?3444

9 Thy bow7198 was made quite naked,5783 6181 according to the oaths7621 of the tribes,4294 even thy word.562 Selah.5542 Thou didst cleave1234 the earth776 with rivers.5104

10 The mountains2022 saw7200 thee, and they trembled:2342 the overflowing2230 of the water4325 passed by:5674 the deep8415 uttered5414 his voice,6963 and lifted up5375 his hands3027 on high.7315

11 The sun8121 and moon3394 stood still5975 in their habitation:2073 at the light216 of thine arrows2671 they went,1980 and at the shining5051 of thy glittering1300 spear.2595

12 Thou didst march through6805 the land776 in indignation,2195 thou didst thresh1758 the heathen1471 in anger.639

13 Thou wentest forth3318 for the salvation3468 of thy people,5971 even for salvation3468 with854 thine anointed;4899 thou woundedst4272 the head7218 out of the house4480 1004 of the wicked,7563 by discovering6168 the foundation3247 unto5704 the neck.6677 Selah.5542

14 Thou didst strike through5344 with his staves4294 the head7218 of his villages:6518 they came out as a whirlwind5590 to scatter6327 me: their rejoicing5951 was as3644 to devour398 the poor6041 secretly.4565

15 Thou didst walk1869 through the sea3220 with thine horses,5483 through the heap2563 of great7227 waters.4325

16 When I heard,8085 my belly990 trembled;7264 my lips8193 quivered6750 at the voice:6963 rottenness7538 entered935 into my bones,6106 and I trembled7264 in8478 myself, that834 I might rest5117 in the day3117 of trouble:6869 when he cometh up5927 unto the people,5971 he will invade1464 them with his troops.

17 Although3588 the fig tree8384 shall not3808 blossom,6524 neither369 shall fruit2981 be in the vines;1612 the labor4639 of the olive2132 shall fail,3584 and the fields7709 shall yield6213 no3808 meat;400 the flock6629 shall be cut off1504 from the fold,4480 4356 and there shall be no369 herd1241 in the stalls: 7517

18 Yet I589 will rejoice5937 in the LORD,3068 I will joy1523 in the God430 of my salvation.3468

19 The LORD3068 God136 is my strength,2428 and he will make7760 my feet7272 like hinds'355 feet, and he will make me to walk1869 upon5921 mine high places.1116 To the chief singer5329 on my stringed instruments.5058

Авакум

Розділ 3

1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі:

2 „Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!

3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!

4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.

5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.

6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.

7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.

8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?

9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.

10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.

11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.

12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.

13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.

14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.

15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.

16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.

17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —

18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!

19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.

Habakkuk

Chapter 3

Авакум

Розділ 3

1 A prayer8605 of Habakkuk2265 the prophet5030 upon5921 Shigionoth.7692

1 Молитва пророка Авакума, для співу на струнному при́ладі:

2 O LORD,3068 I have heard8085 thy speech,8088 and was afraid:3372 O LORD,3068 revive2421 thy work6467 in the midst7130 of the years,8141 in the midst7130 of the years8141 make known;3045 in wrath7267 remember2142 mercy.7355

2 „Господи, зві́стку Твою я почув та й злякався! Господи, оживи Своє ді́ло в сере́дині років, у сере́дині літ об'яви́, у гніві про милість згада́й!

3 God433 came935 from Teman,4480 8487 and the Holy One6918 from mount4480 2022 Paran.6290 Selah.5542 His glory1935 covered3680 the heavens,8064 and the earth776 was full4390 of his praise.8416

3 Бог іде від Теману, і Святий від Парану гори. Се́ла. Ве́лич Його́ вкрила небо, і слави Його́ стала повна земля!

4 And his brightness5051 was1961 as the light;216 he had horns7161 coming out of his hand:4480 3027 and there8033 was the hiding2253 of his power.5797

4 А сяйво було́, наче со́няшне світло, промі́ння при боці у Нього, і там укриття́ Його поту́ги.

5 Before6440 him went1980 the pestilence,1698 and burning coals7565 went forth3318 at his feet.7272

5 Перед обличчям Його́ морови́ця іде, а по сто́пах Його пнеться по́лум'я.

6 He stood,5975 and measured4128 the earth:776 he beheld,7200 and drove asunder5425 the nations;1471 and the everlasting5703 mountains2042 were scattered,6327 the perpetual5769 hills1389 did bow:7817 his ways1979 are everlasting.5769

6 Став, — і землю Він змі́ряв, поглянув — і наро́ди затряс, — і попа́дали го́ри дові́чні, вікові́ похили́лись узгі́р'я. Путі Його вічні.

7 I saw7200 the tents168 of Cushan3572 in8478 affliction:205 and the curtains3407 of the land776 of Midian4080 did tremble.7264

7 Я бачив наме́ти Куша́на під кривдою, тремтять покрива́ла мідія́нського кра́ю.

8 Was the LORD3068 displeased2734 against the rivers?5104 was thine anger639 against the rivers?5104 was thy wrath5678 against the sea,3220 that3588 thou didst ride7392 upon5921 thine horses5483 and thy chariots4818 of salvation?3444

8 Чи на рі́ки, о Господи, Ти запала́в, чи на рі́ки Твій гнів? Чи Твоє пересе́рдя на море, що їздиш на ко́нях Своїх, на спасе́нних Своїх колесни́цях?

9 Thy bow7198 was made quite naked,5783 6181 according to the oaths7621 of the tribes,4294 even thy word.562 Selah.5542 Thou didst cleave1234 the earth776 with rivers.5104

9 Лук твій голий, наги́й, напо́внений стріл сагайда́к. Се́ла. Ти рі́чками землю розсі́к.

10 The mountains2022 saw7200 thee, and they trembled:2342 the overflowing2230 of the water4325 passed by:5674 the deep8415 uttered5414 his voice,6963 and lifted up5375 his hands3027 on high.7315

10 Тебе вгледівши, го́ри дрижали, водяна́ течія́ потекла́, безо́дня свій голос дала́, зняла ви́соко руки свої.

11 The sun8121 and moon3394 stood still5975 in their habitation:2073 at the light216 of thine arrows2671 they went,1980 and at the shining5051 of thy glittering1300 spear.2595

11 Сонце й місяць спини́лися в мешка́нні своє́му при світлі Твоїх стріл, що літають при ся́йві блискучого спи́са Твого́.

12 Thou didst march through6805 the land776 in indignation,2195 thou didst thresh1758 the heathen1471 in anger.639

12 У лю́ті ступав Ти землею, у гніві людей молоти́в.

13 Thou wentest forth3318 for the salvation3468 of thy people,5971 even for salvation3468 with854 thine anointed;4899 thou woundedst4272 the head7218 out of the house4480 1004 of the wicked,7563 by discovering6168 the foundation3247 unto5704 the neck.6677 Selah.5542

13 Ти вийшов спасти Свій наро́д, спасти Помазанця Свого́. Ти з дому безбожного го́лову збив, обнажи́в Ти основу по шию. Се́ла.

14 Thou didst strike through5344 with his staves4294 the head7218 of his villages:6518 they came out as a whirlwind5590 to scatter6327 me: their rejoicing5951 was as3644 to devour398 the poor6041 secretly.4565

14 Ти пробив його спи́сами го́лову кня́зя його́, як вони підняли́сь, щоб мене розпоро́шити; вони ті́шилися, немов мали поже́рти тає́мно убогого.

15 Thou didst walk1869 through the sea3220 with thine horses,5483 through the heap2563 of great7227 waters.4325

15 Ти кі́ньми Своїми по мо́рю топта́в, по во́дній великій грома́ді.

16 When I heard,8085 my belly990 trembled;7264 my lips8193 quivered6750 at the voice:6963 rottenness7538 entered935 into my bones,6106 and I trembled7264 in8478 myself, that834 I might rest5117 in the day3117 of trouble:6869 when he cometh up5927 unto the people,5971 he will invade1464 them with his troops.

16 Я почув — і затремтіла утро́ба моя, задзвені́ли на голос цей гу́би мої, гнили́зна ввійшла́ в мої ко́сті, і тремчу́ я на місці своїм, бо маю чекати в споко́ї день у́тиску, коли при́йде наро́д, який має на вас наступа́ти.

17 Although3588 the fig tree8384 shall not3808 blossom,6524 neither369 shall fruit2981 be in the vines;1612 the labor4639 of the olive2132 shall fail,3584 and the fields7709 shall yield6213 no3808 meat;400 the flock6629 shall be cut off1504 from the fold,4480 4356 and there shall be no369 herd1241 in the stalls: 7517

17 Коли б фі́ґове дерево не зацвіло́, і не було́ б урожа́ю в виноградниках, обмани́ло зайня́ття оливкою, а поле ї́жі не вродило б, позникала отара з коша́ри і не стало б в обо́рах худоби, —

18 Yet I589 will rejoice5937 in the LORD,3068 I will joy1523 in the God430 of my salvation.3468

18 то я Го́сподом ті́шитись буду й тоді́, раді́тиму Богом спасі́ння свого́!

19 The LORD3068 God136 is my strength,2428 and he will make7760 my feet7272 like hinds'355 feet, and he will make me to walk1869 upon5921 mine high places.1116 To the chief singer5329 on my stringed instruments.5058

19 Бог Госпо́дь — моя сила, і чи́нить Він но́ги мої, як у ла́ні, і во́дить мене по висо́тах!“ Для дириґента хору на моїх стру́нних знаря́ддях.