RomansChapter 11 |
1 |
2 God |
3 Lord, |
4 But |
5 Even so |
6 And |
7 What |
8 (According as |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 If by any means |
15 For |
16 For |
17 |
18 Boast not against |
19 Thou wilt say |
20 Well; |
21 For |
22 Behold |
23 And |
24 For |
25 |
26 And |
27 |
28 |
29 For |
30 For |
31 Even so |
32 For |
33 O |
34 |
35 |
36 |
До римлянРозділ 11 |
1 |
2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи: |
3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“. |
4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“. |
5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті. |
6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок. |
7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли, |
8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“. |
9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату; |
10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“ |
11 |
12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня? |
13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу, |
14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них. |
15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих? |
16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе. |
17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня, |
18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе. |
19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“. |
20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. |
21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує! |
22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий. |
23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти. |
24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки? |
25 |
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова, |
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“ |
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців. |
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні. |
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух, |
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані. |
32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх. |
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його! |
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому? |
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“ |
36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь. |
RomansChapter 11 |
До римлянРозділ 11 |
1 |
1 |
2 God |
2 Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи: |
3 Lord, |
3 „Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“. |
4 But |
4 Та що каже йому Божа відповідь: „Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваа́лом колін не схилили“. |
5 Even so |
5 Також і тепе́рішнього ча́су залиши́вся останок за ви́бором благодаті. |
6 And |
6 А коли за благода́ттю, то не з учинків, інакше благода́ть не була́ б благода́ттю. А коли з учинків, то це більше не благода́ть, інакше вчи́нок не є вже вчинок. |
7 What |
7 Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не оде́ржав, та оде́ржали ви́брані, а останні затверді́ли, |
8 (According as |
8 як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“. |
9 |
9 А Дави́д каже: „Нехай станеться стіл їхній за сітку й за па́стку, і на спокусу, та їм на заплату; |
10 |
10 нехай потемні́ють їхні очі, щоб не бачили, хай наза́вжди зігне́ться хребе́т їхній!“ |
11 |
11 |
12 |
12 А коли їхній зане́пад — багатство для світу, а їхнє упоко́рення — багатство поганам, — скільки ж більш повнота́ їхня? |
13 |
13 Кажу́ бо я вам, поганам: через те, що я апо́стол поганів, я хвалю́ свою службу, |
14 If by any means |
14 може як викличу за́здрість у своїх за тілом, і спасу́ де́кого з них. |
15 For |
15 Коли ж відки́нення їх — то прими́рення світу, то що́ їхнє прийняття́, як не життя з мертвих? |
16 For |
16 А коли святий пе́рвісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й ві́ття святе. |
17 |
17 Коли ж деякі з галу́зок відломи́лися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепи́вся між них і став спільнико́м то́вщу оли́вного ко́реня, |
18 Boast not against |
18 то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе. |
19 Thou wilt say |
19 Отже скажеш: „Галу́зки відломи́лися, щоб я прищепи́вся“. |
20 Well; |
20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. |
21 For |
21 Бо коли Бог природних галу́зок не пожалував, то Він і тебе не пожа́лує! |
22 Behold |
22 Отже, бач до́брість і суво́рість Божу, — на відпалих суворість, а на тебе до́брість Божа, коли перебу́деш у до́брості, коли ж ні, то й ти бу́деш відтя́тий. |
23 And |
23 Та й вони, коли не зоста́нуться в невірстві, прище́пляться, бо має Бог силу їх знов прищепи́ти. |
24 For |
24 Бо коли ти відтя́тий з оливки, дикої з природи, і проти природи заще́плений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прище́пляться до своєї власної оливки? |
25 |
25 |
26 And |
26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: „При́йде з Сіо́ну Спаситель, і відве́рне безбожність від Якова, |
27 |
27 і це запові́т їм від Мене, коли відійму́ гріхи їхні!“ |
28 |
28 Тож вони за Єва́нгелією вороги ради вас, а за вибором — улю́блені ради отців. |
29 For |
29 Бо да́ри й покли́кання Божі невідмінні. |
30 For |
30 Бо як і ви були́ колись неслухняні Богові, а тепер поми́лувані через їхній непо́слух, |
31 Even so |
31 так і вони тепер спроти́вились для поми́лування вас, щоб і самі були помилувані. |
32 For |
32 Бо замкнув Бог усіх у непо́слух, щоб помилувати всіх. |
33 O |
33 О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його! |
34 |
34 „Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому? |
35 |
35 Або хто давніш Йому дав, і йому бу́де відда́но?“ |
36 |
36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амі́нь. |