CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ezek. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Ezekiel

Chapter 20

1 AND it came to pass in the seventh year, in the fifth month, on the tenth day of the month, that certain of the elders of Israel came in to inquire of the LORD and sat down before me.

2 Then the word of the LORD came to me, saying,

3 Son of man, speak to the elders of Israel and say to them, Thus says the LORD God: Are you come to inquire of me? As I live, says the LORD God, I will not give you an answer.

4 You judge them, you judge them, O Son of man! and declare to them the abominations of their fathers;

5 And say to them, Thus says the LORD God: In the day when I chose Israel and swore by lifting up my hand to the descendants of the house of Jacob and revealed myself to them in the land of Egypt, when I swore to them and said to them, I am the LORD your God;

6 On that day I swore to them to bring them forth out of the land of Egypt into a land that I had given to them, a land flowing with milk and honey, which is the glory of all lands;

7 And I said to them, Cast away every man his image from before his eyes, and do not defile yourselves with the idols of Egypt; I am the LORD your God.

8 But they rebelled against me and would not listen to me; they did not every man cast away the images from before their sight, nor did they forsake the idols of Egypt: then I said, I will pour out my fury upon them and accomplish my anger against them in the midst of the land of Egypt.

9 But I pitied them for my name's sake, that it should not be defiled among the Gentiles, in whose sight I revealed myself to them to bring them forth out of the land of Egypt.

10 Wherefore I brought them forth out of the land of Egypt and brought them into the wilderness.

11 And I gave them my commandments and showed them my judgments, which if a man do he shall live by them.

12 Moreover also I gave them my sabbaths to be a sign between me and them, so that they might know that I am the LORD that sanctify them.

13 But the house of Israel rebelled against me in the wilderness; they did not walk in my commandments, and they despised my judgments, which if a man would do, he would live by them; and my sabbaths they greatly polluted; then I said, I will pour out my fury upon them in the wilderness and destroy them.

14 But I pitied them for my name's sake, that it should not be polluted in the sight of the Gentiles, in whose presence I brought them out.

15 So I swore to them in the wilderness that I would not bring them into the land which I had given them, flowing with milk and honey, which is the glory of all lands;

16 Because they despised my judgments and polluted my sabbaths exceedingly; for their hearts went after their idols.

17 Nevertheless my eve spared them and I did not destroy them, neither did I make an end of them in the wilderness.

18 But I said to their children in the wilderness, Walk not in the statutes of your fathers, neither observe their judgments nor defile yourselves with their idols;

19 I am the LORD your God; walk in my statutes and keep my judgments and do them:

20 And hallow my sabbaths: and they shall be a sign between me and you, that you may know that I am the LORD your God.

21 Notwithstanding the children of Israel rebelled against me; they did not walk in my commandments, neither did they keep my judgments to do them, which if a man shall do, he shall live by them; they polluted my sabbaths: then I said, I will pour out my fury upon them and accomplish my anger against them in the wilderness.

22 But I pitied them for my name's sake, that it should not be polluted in the sight of the Gentiles, in whose presence I brought them out.

23 But I swore to them in the wilderness, that I would scatter them among the Gentiles and disperse them through the countries;

24 Because they had not executed my judgments, but had despised my commandments and had polluted my sabbaths, and their eyes were after their fathers' idols.

25 Wherefore I gave them statutes that were not good and judgments whereby they could not live;

26 And I let them defile themselves through their own gifts, when they offered their first-born as sacrifices: that I might destroy them and that they might know that I am the LORD.

27 Therefore, Son of man, speak to the house of Israel and say to them. Thus says the LORD God: Yet in this very manner your fathers have blasphemed before me in their iniquity which they dealt treacherously against me.

28 For when I had brought them into the land that I had sworn to give them, then they saw every high hill and every shady tree, and they offered there their sacrifices, and there they presented their offerings; there they also made their sweet savor and poured out there their drink offerings.

29 Then I said to them, What is the shrine to which you go? And its name is called Shrine of Idols to this day.

30 Wherefore say to the house of Israel, Thus says the LORD God: You have defiled yourselves after the manner of your fathers and you go astray after their idols;

31 And you offer your gift offerings and make your sons to pass through the fire; you have polluted yourselves with your idols, even to this day; and yet you wish to inquire of me, O house of Israel? As I live, says the LORD God, I will not give you an answer.

32 And that which is in your mind shall not come to pass at all, for you say, We will be like the Gentiles and like the families of the earth, to serve wood and stones.

33 As I live, says the LORD God, surely with a strong hand and with a stretched out arm and with fury poured out will I rule over you.

34 And I will bring you out from the Gentiles, and will gather you out of the countries wherein you are scattered, with a mighty hand and with a stretched out arm and with a fury poured out.

35 And I will bring you into the wilderness of the Gentiles, and there will I judge you face to face.

36 Just as I pleaded with your fathers in the wilderness of the land of Egypt, so will I plead with you, says the LORD God.

37 And I will cause you to be subject to my scepter, and will bring you into the discipline of the covenant;

38 And I will purge out from among you the rebels and those who transgress against me; I will bring them forth out of the land where they sojourn, and they shall not enter into the land of Israel; and you shall know that I am the LORD.

39 As for you, O house of Israel, thus says the LORD God: If you will not hearken to me, go then and serve every one his own idols, but pollute not my holy name any more with your gift offerings and with your idols.

40 For on my holy mountain, even in the mountain height of Israel, says the LORD God, there shall all the house of Israel serve me perfectly; there will I be pleased with them, and there will I require their offerings and the first fruits of their harvest and the choicest of their gift offerings with all their holy things.

41 I will accept you with a sweet savor, when I bring you out from among the Gentiles and gather you out of the cities wherein you have been scattered; and I will be sanctified in you in the sight of the Gentiles.

42 And you shall know that I am the LORD, when I shall bring you into the land of Israel, into the country which I swore to give to your fathers.

43 And there you shall remember your ways and all your doings by which you have been defiled; and you shall loathe yourselves in your own sight for all the evils that you have committed.

44 And you shall know that I am the LORD who had pity upon you for my name's sake, not according to your evil ways nor according to your corrupt doings, O house of Israel, says the LORD God,

45 Moreover the word of the LORD came unto me, saying,

46 Son of man, set your face toward the south, and look southward and prophesy against the forest which is in the south;

47 And say to the forest which is in the south, Hear the word of the LORD; Thus says the LORD God: Behold, I will kindle a fire in you, and it shall devour every green tree in you and every dry tree; the flaming fire shall not be quenched, and all faces from the south to the north shall be burned in it.

48 And all flesh shall see that I the LORD have kindled it; it shall not be quenched.

49 Then said I, Ah LORD God! Behold, they will say to me, You speak in parables.

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45

46

47

48

49

Ezekiel

Chapter 20

Єзекiїль

Розділ 20

1 AND it came to pass in the seventh year, in the fifth month, on the tenth day of the month, that certain of the elders of Israel came in to inquire of the LORD and sat down before me.

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 Then the word of the LORD came to me, saying,

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 Son of man, speak to the elders of Israel and say to them, Thus says the LORD God: Are you come to inquire of me? As I live, says the LORD God, I will not give you an answer.

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 You judge them, you judge them, O Son of man! and declare to them the abominations of their fathers;

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 And say to them, Thus says the LORD God: In the day when I chose Israel and swore by lifting up my hand to the descendants of the house of Jacob and revealed myself to them in the land of Egypt, when I swore to them and said to them, I am the LORD your God;

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 On that day I swore to them to bring them forth out of the land of Egypt into a land that I had given to them, a land flowing with milk and honey, which is the glory of all lands;

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 And I said to them, Cast away every man his image from before his eyes, and do not defile yourselves with the idols of Egypt; I am the LORD your God.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 But they rebelled against me and would not listen to me; they did not every man cast away the images from before their sight, nor did they forsake the idols of Egypt: then I said, I will pour out my fury upon them and accomplish my anger against them in the midst of the land of Egypt.

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 But I pitied them for my name's sake, that it should not be defiled among the Gentiles, in whose sight I revealed myself to them to bring them forth out of the land of Egypt.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 Wherefore I brought them forth out of the land of Egypt and brought them into the wilderness.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 And I gave them my commandments and showed them my judgments, which if a man do he shall live by them.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 Moreover also I gave them my sabbaths to be a sign between me and them, so that they might know that I am the LORD that sanctify them.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 But the house of Israel rebelled against me in the wilderness; they did not walk in my commandments, and they despised my judgments, which if a man would do, he would live by them; and my sabbaths they greatly polluted; then I said, I will pour out my fury upon them in the wilderness and destroy them.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 But I pitied them for my name's sake, that it should not be polluted in the sight of the Gentiles, in whose presence I brought them out.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 So I swore to them in the wilderness that I would not bring them into the land which I had given them, flowing with milk and honey, which is the glory of all lands;

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 Because they despised my judgments and polluted my sabbaths exceedingly; for their hearts went after their idols.

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 Nevertheless my eve spared them and I did not destroy them, neither did I make an end of them in the wilderness.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 But I said to their children in the wilderness, Walk not in the statutes of your fathers, neither observe their judgments nor defile yourselves with their idols;

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 I am the LORD your God; walk in my statutes and keep my judgments and do them:

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 And hallow my sabbaths: and they shall be a sign between me and you, that you may know that I am the LORD your God.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Notwithstanding the children of Israel rebelled against me; they did not walk in my commandments, neither did they keep my judgments to do them, which if a man shall do, he shall live by them; they polluted my sabbaths: then I said, I will pour out my fury upon them and accomplish my anger against them in the wilderness.

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 But I pitied them for my name's sake, that it should not be polluted in the sight of the Gentiles, in whose presence I brought them out.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 But I swore to them in the wilderness, that I would scatter them among the Gentiles and disperse them through the countries;

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 Because they had not executed my judgments, but had despised my commandments and had polluted my sabbaths, and their eyes were after their fathers' idols.

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 Wherefore I gave them statutes that were not good and judgments whereby they could not live;

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 And I let them defile themselves through their own gifts, when they offered their first-born as sacrifices: that I might destroy them and that they might know that I am the LORD.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Therefore, Son of man, speak to the house of Israel and say to them. Thus says the LORD God: Yet in this very manner your fathers have blasphemed before me in their iniquity which they dealt treacherously against me.

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 For when I had brought them into the land that I had sworn to give them, then they saw every high hill and every shady tree, and they offered there their sacrifices, and there they presented their offerings; there they also made their sweet savor and poured out there their drink offerings.

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 Then I said to them, What is the shrine to which you go? And its name is called Shrine of Idols to this day.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Wherefore say to the house of Israel, Thus says the LORD God: You have defiled yourselves after the manner of your fathers and you go astray after their idols;

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 And you offer your gift offerings and make your sons to pass through the fire; you have polluted yourselves with your idols, even to this day; and yet you wish to inquire of me, O house of Israel? As I live, says the LORD God, I will not give you an answer.

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 And that which is in your mind shall not come to pass at all, for you say, We will be like the Gentiles and like the families of the earth, to serve wood and stones.

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 As I live, says the LORD God, surely with a strong hand and with a stretched out arm and with fury poured out will I rule over you.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 And I will bring you out from the Gentiles, and will gather you out of the countries wherein you are scattered, with a mighty hand and with a stretched out arm and with a fury poured out.

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 And I will bring you into the wilderness of the Gentiles, and there will I judge you face to face.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 Just as I pleaded with your fathers in the wilderness of the land of Egypt, so will I plead with you, says the LORD God.

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 And I will cause you to be subject to my scepter, and will bring you into the discipline of the covenant;

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 And I will purge out from among you the rebels and those who transgress against me; I will bring them forth out of the land where they sojourn, and they shall not enter into the land of Israel; and you shall know that I am the LORD.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 As for you, O house of Israel, thus says the LORD God: If you will not hearken to me, go then and serve every one his own idols, but pollute not my holy name any more with your gift offerings and with your idols.

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 For on my holy mountain, even in the mountain height of Israel, says the LORD God, there shall all the house of Israel serve me perfectly; there will I be pleased with them, and there will I require their offerings and the first fruits of their harvest and the choicest of their gift offerings with all their holy things.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 I will accept you with a sweet savor, when I bring you out from among the Gentiles and gather you out of the cities wherein you have been scattered; and I will be sanctified in you in the sight of the Gentiles.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 And you shall know that I am the LORD, when I shall bring you into the land of Israel, into the country which I swore to give to your fathers.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 And there you shall remember your ways and all your doings by which you have been defiled; and you shall loathe yourselves in your own sight for all the evils that you have committed.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 And you shall know that I am the LORD who had pity upon you for my name's sake, not according to your evil ways nor according to your corrupt doings, O house of Israel, says the LORD God,

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45 Moreover the word of the LORD came unto me, saying,

45

46 Son of man, set your face toward the south, and look southward and prophesy against the forest which is in the south;

46

47 And say to the forest which is in the south, Hear the word of the LORD; Thus says the LORD God: Behold, I will kindle a fire in you, and it shall devour every green tree in you and every dry tree; the flaming fire shall not be quenched, and all faces from the south to the north shall be burned in it.

47

48 And all flesh shall see that I the LORD have kindled it; it shall not be quenched.

48

49 Then said I, Ah LORD God! Behold, they will say to me, You speak in parables.

49