CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Gen. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Genesis

Chapter 24

1 NOW Abraham was old and well advanced in years; and the LORD had blessed him in all things.

2 And Abraham called his eldest servant, the steward of his house, who was in charge of everything that he had; and he said to him, Put your hand under my girdle;

3 And I will make you swear by the LORD, the God of heaven and the God of the earth, that you shall not take to my son a wife of the daughters of the Canaanites, among whom I dwell;

4 But that you will go to my country and to my kindred, and take a wife for my son Isaac.

5 And the servant said to him, Suppose the woman will not be willing to follow me to this land; must I then take your son back to the land from whence you came?

6 And Abraham said to him, Beware that you do not take my son thither again.

7 The LORD God of heaven, who took me from thence, from my father's household and from the land of my kindred, and who spoke to me, and who made a covenant with me, saying, To your descendants will I give this land; he shall send his angel before you, and you shall take a wife to my son from there.

8 And if the woman will not be willing to follow you, then you shall be clear from this my oath; only you must not take my son there again.

9 So the servant put his hand under the girdle of Abraham his master, and swore to him concerning this matter.

10 And the servant took ten camels of the camels of his master, and departed, carrying with him all kinds of choice things of his master; and he arose, and went to Aram-nahrin (Mesopotamia), to the city of Nahor.

11 And he made his camels to kneel down outside the city by a well of water in the evening, the very time when women go out to draw water.

12 And he prayed, saying, O LORD God of my master Abraham, prosper my journey, and show kindness to my master Abraham.

13 Behold, I stand here by the well of water; and the daughters of the men of the city are coming out to draw water.

14 Let it come to pass that the damsel to whom I shall say, Let down your pitcher, that I may drink; and she shall say to me, Drink, and I will water your camels also; let the same be she that thou hast selected for thy servant Isaac; and by this token shall I know that thou hast shown kindness and faithfulness to my master.

15 And it came to pass, before he had finished speaking, that, behold, Rebekah came out, who was born to Bethuel, son of Milcah, the wife of Nahor, Abraham's brother, with her pitcher on her shoulder.

16 And the damsel was very beautiful to look upon, a virgin whom no man had known; and she went down to the well and filled her pitcher and came up.

17 And the servant ran to meet her and said, Let me drink a little water from your pitcher.

18 And she said, Drink, my lord; and she hastened and let down the pitcher upon her hands and gave him a drink.

19 And when she had finished giving him a drink, she said, I will draw water for your camels also, until they are all watered.

20 So she hastened and emptied her pitcher into the trough and ran again to the well to draw water, and she drew water for all his camels.

21 And as the man watered his camels he scrutinized her, and waited to know whether the LORD had made his journey prosperous or not.

22 And it came to pass, when the camels were through drinking, the man took golden earrings weighing a shekel and two bracelets for her wrists weighing ten shekels of gold,

23 And said to her, Whose daughter are you? tell me, is there room in your father's house for us to lodge?

24 And she said to him, I am the daughter of Bethuel the son of Milcah, whom she bore to Nahor.

25 And she said moreover to him, We have plenty of straw and hay, and room to lodge in.

26 And the man knelt on the ground and worshipped the LORD.

27 And he said, Blessed be the LORD God of my master Abraham, who has not withheld his grace and his truth from my master; while I was on the road, the LORD led me to the house of my master's brother, to take his brother's daughter to his son.

28 Then the damsel ran, and related these things to her father's household.

29 And Rebekah had a brother, and his name was Laban; so Laban ran out to the man, to the well.

30 And it came to pass, when he saw the earrings and the bracelets on his sister's hands and when he heard the words of Rebekah his sister, saying, Thus spoke the man to me, he came to the man; and, behold, he was standing by the camels at the well.

31 And he said to him, Come in, you blessed of the LORD; why do you stand in the street? For I have prepared the house and a place for the camels.

32 So the man came into the house and ungirded the camels and gave straw and hay for the camels, and was given water to wash his feet and the feet of the men who were with him.

33 And there was set food before them to eat; but Abraham's steward said, I will not eat until I have told my errand. And they said, Speak on.

34 And he said, I am Abraham's servant.

35 And the LORD has blessed my master greatly, so that he has become great; and he has given him flocks and herds, silver and gold, menservants and maidservants, and camels and asses.

36 And Sarah my master's wife bore a son to my master when she was old; and to him he has given all that he has.

37 And my master made me swear, saying, You must not take a wife to my son of the daughters of the Canaanites, in whose land I dwell;

38 But you shall go to my father's house and to my kindred, and take a wife to my son.

39 And I said to my master, Suppose the woman will be unwilling to follow me?

40 And he said to me, The LORD before whom I worship will send his angel with you, and prosper your way; and you shall take a wife for my son of my kindred and of my father's house;

41 Then you shall be clear from my oath, when you go to my kindred; and if they do not give you a bride, you shall be clear from my oath.

42 And I came today to the well, and said, O LORD God of my master Abraham, if now thou do prosper my mission for which I came,

43 Behold, I am standing by the well of water, and it shall come to pass that when the damsel comes forth to draw water, and I say to her, Let me drink a little water from your pitcher,

44 And she say to me, Drink, and I will also draw for your camels, let the same be the woman whom the LORD has appointed for my master's son.

45 And before I was through speaking in my heart, behold, Rebekah came forth with her pitcher on her shoulder; and she went down to the fountain, and drew water; and I said to her, Let me drink a little water from your pitcher.

46 And she hastened, and let down her pitcher from her shoulder, and said, Drink, and I will water your camels also; so I drank, and she watered my camels also.

47 Then I asked her, and said, Whose daughter are you? And she said, The daughter of Bethuel, the son of Nahor, whom Milcah bore to him; and I put the earrings on her ears and the bracelets on her hands.

48 And I knelt and worshipped the LORD, and blessed the LORD God of my master Abraham, who had led me in the right way to the house of my master's brother to take my master's brother's daughter to his son.

49 And now if you will deal kindly and truly with my master, tell me; and if not, tell me; so that I may know what to do.

50 Then Laban and Bethuel answered and said, The thing proceeded from the LORD; we cannot say anything to you good or bad.

51 Behold, Rebekah is before you; take her and go, and let her become the wife of your master's son, as the LORD has spoken.

52 And it came to pass that, when Abraham's servant heard their words, he worshipped the LORD, bowing himself to the earth.

53 And the servant brought forth jewels of gold and jewels of silver and raiment, and gave them to Rebekah; he also gave gifts to her brother and to her mother.

54 And he and the men who were with him ate and drank, and spent the night there; and the servant rose up in the morning, and said to them, Send me away to my master.

55 And her brother and her mother said to him, Let the damsel stay with us a month, or at least a few days; and then she shall go.

56 And he said to them, Do not delay me, seeing the LORD has prospered my errand; send me away that I may go to my master.

57 And they said, We will call the damsel, and ask her.

58 So they called Rebekah, and said to her, Will you go with this man? And she said, I will go.

59 And they sent away Rebekah their sister and her nurse and Abraham's servant and his men.

60 And they blessed Rebekah their sister, and said to her, You are our sister, be the mother of thousands and of millions, and let your descendants inherit the lands of their enemies.

61 Then Rebekah arose with her maids, and they rode upon the camels, and followed the man; and the servant took Rebekah and went his way.

62 And Isaac had returned from the well of Khaya-khezan; for he dwelt in the south country.

63 Now Isaac strolled in the field in the evening; and he lifted up his eyes and saw, and behold, the camels were coming.

64 And Rebekah lifted up her eyes, and when she saw Isaac, she leaned over the camel,

65 And she said to the servant, Who is this man who is walking in the field to meet us? And the servant said, It is my master; therefore she took a veil and covered herself.

66 And the servant told Isaac all the things that she had done.

67 And Isaac brought her into his mother Sarah's tent, and took Rebekah, and she became his wife; and he loved her; and Isaac was comforted after his mother's death.

Буття

Розділ 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Genesis

Chapter 24

Буття

Розділ 24

1 NOW Abraham was old and well advanced in years; and the LORD had blessed him in all things.

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 And Abraham called his eldest servant, the steward of his house, who was in charge of everything that he had; and he said to him, Put your hand under my girdle;

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: „Поклади свою руку під стегно́ моє,

3 And I will make you swear by the LORD, the God of heaven and the God of the earth, that you shall not take to my son a wife of the daughters of the Canaanites, among whom I dwell;

3 і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не ві́зьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 But that you will go to my country and to my kindred, and take a wife for my son Isaac.

4 Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.

5 And the servant said to him, Suppose the woman will not be willing to follow me to this land; must I then take your son back to the land from whence you came?

5 І сказав раб до нього: „Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?“

6 And Abraham said to him, Beware that you do not take my son thither again.

6 І промовив до нього Авраам: „Стережися, — щоб ти не вернув мого сина туди!

7 The LORD God of heaven, who took me from thence, from my father's household and from the land of my kindred, and who spoke to me, and who made a covenant with me, saying, To your descendants will I give this land; he shall send his angel before you, and you shall take a wife to my son from there.

7 Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: „Твої́м наща́дкам Я дам оцю землю“, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 And if the woman will not be willing to follow you, then you shall be clear from this my oath; only you must not take my son there again.

8 А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти бу́деш очищений з цієї прися́ги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай“.

9 So the servant put his hand under the girdle of Abraham his master, and swore to him concerning this matter.

9 І раб поклав свою руку під стегно́ Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю спра́ву.

10 And the servant took ten camels of the camels of his master, and departed, carrying with him all kinds of choice things of his master; and he arose, and went to Aram-nahrin (Mesopotamia), to the city of Nahor.

10 І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 And he made his camels to kneel down outside the city by a well of water in the evening, the very time when women go out to draw water.

11 І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 And he prayed, saying, O LORD God of my master Abraham, prosper my journey, and show kindness to my master Abraham.

12 та й промовив: „Господи, Боже пана мого Авраама, — подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 Behold, I stand here by the well of water; and the daughters of the men of the city are coming out to draw water.

13 Ось я стою над водним джерелом, а до́чки мешканців міста виходять воду брати.

14 Let it come to pass that the damsel to whom I shall say, Let down your pitcher, that I may drink; and she shall say to me, Drink, and I will water your camels also; let the same be she that thou hast selected for thy servant Isaac; and by this token shall I know that thou hast shown kindness and faithfulness to my master.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, — а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, — її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цьо́го пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном“.

15 And it came to pass, before he had finished speaking, that, behold, Rebekah came out, who was born to Bethuel, son of Milcah, the wife of Nahor, Abraham's brother, with her pitcher on her shoulder.

15 І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек — на плечі в неї.

16 And the damsel was very beautiful to look upon, a virgin whom no man had known; and she went down to the well and filled her pitcher and came up.

16 А дівчина та — вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і напо́внила глека свого, та й вийшла.

17 And the servant ran to meet her and said, Let me drink a little water from your pitcher.

17 І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: „Дай но напитись води з твого глека!“

18 And she said, Drink, my lord; and she hastened and let down the pitcher upon her hands and gave him a drink.

18 А та відказала: „Напийся, мій пане!“ І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, — і напоїла його.

19 And when she had finished giving him a drink, she said, I will draw water for your camels also, until they are all watered.

19 А коли закінчи́ла поїти його, то сказала: „Також для верблюдів твоїх наберу́ я води, аж поки вони не нап'ються“.

20 So she hastened and emptied her pitcher into the trough and ran again to the well to draw water, and she drew water for all his camels.

20 І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 And as the man watered his camels he scrutinized her, and waited to know whether the LORD had made his journey prosperous or not.

21 А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 And it came to pass, when the camels were through drinking, the man took golden earrings weighing a shekel and two bracelets for her wrists weighing ten shekels of gold,

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, — пів шекля вага їй, — і два на́ручні на руки її, — на десять шеклів золота вага їм, —

23 And said to her, Whose daughter are you? tell me, is there room in your father's house for us to lodge?

23 та й сказав: „Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойо́го є місце для нас ночувати?“

24 And she said to him, I am the daughter of Bethuel the son of Milcah, whom she bore to Nahor.

24 Вона відказала йому: „Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора“.

25 And she said moreover to him, We have plenty of straw and hay, and room to lodge in.

25 І сказала до нього: „І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати“.

26 And the man knelt on the ground and worshipped the LORD.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 And he said, Blessed be the LORD God of my master Abraham, who has not withheld his grace and his truth from my master; while I was on the road, the LORD led me to the house of my master's brother, to take his brother's daughter to his son.

27 та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.

28 Then the damsel ran, and related these things to her father's household.

28 І побігла дівчина, і розповіла́ в домі своєї матері про цю пригоду.

29 And Rebekah had a brother, and his name was Laban; so Laban ran out to the man, to the well.

29 А в Ревеки був брат, на ймення йому Лава́н. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 And it came to pass, when he saw the earrings and the bracelets on his sister's hands and when he heard the words of Rebekah his sister, saying, Thus spoke the man to me, he came to the man; and, behold, he was standing by the camels at the well.

30 І сталося, як він побачив сережку та на́ручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: „Отак говорив мені той чоловік“, то прибув він до того чоловіка, — а той ось стоїть при верблюдах біля джерела, —

31 And he said to him, Come in, you blessed of the LORD; why do you stand in the street? For I have prepared the house and a place for the camels.

31 і сказав: „Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів“.

32 So the man came into the house and ungirded the camels and gave straw and hay for the camels, and was given water to wash his feet and the feet of the men who were with him.

32 І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 And there was set food before them to eat; but Abraham's steward said, I will not eat until I have told my errand. And they said, Speak on.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“

34 And he said, I am Abraham's servant.

34 І той став говорити: „Я раб Авраамів.

35 And the LORD has blessed my master greatly, so that he has become great; and he has given him flocks and herds, silver and gold, menservants and maidservants, and camels and asses.

35 А Господь ще́дро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 And Sarah my master's wife bore a son to my master when she was old; and to him he has given all that he has.

36 А Сарра, жінка пана мого, бувши старо́ю, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 And my master made me swear, saying, You must not take a wife to my son of the daughters of the Canaanites, in whose land I dwell;

37 І заприсяг мене пан мій, говорячи: „Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробува́ю в його краю.

38 But you shall go to my father's house and to my kindred, and take a wife to my son.

38 Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і ві́зьмеш жінку для сина мого“.

39 And I said to my master, Suppose the woman will be unwilling to follow me?

39 І сказав я до пана свого: „Може та жінка не піде за мною?“

40 And he said to me, The LORD before whom I worship will send his angel with you, and prosper your way; and you shall take a wife for my son of my kindred and of my father's house;

40 І сказав він до мене: „Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 Then you shall be clear from my oath, when you go to my kindred; and if they do not give you a bride, you shall be clear from my oath.

41 Тоді будеш очищений ти від закля́ття мого́, як при́йдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закля́ття мого́.

42 And I came today to the well, and said, O LORD God of my master Abraham, if now thou do prosper my mission for which I came,

42 І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: „Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу́ я!

43 Behold, I am standing by the well of water, and it shall come to pass that when the damsel comes forth to draw water, and I say to her, Let me drink a little water from your pitcher,

43 Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу́: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 And she say to me, Drink, and I will also draw for your camels, let the same be the woman whom the LORD has appointed for my master's son.

44 вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу́ я води, то вона та жінка, яку призна́чив Госпо́дь для сина пана мого.“

45 And before I was through speaking in my heart, behold, Rebekah came forth with her pitcher on her shoulder; and she went down to the fountain, and drew water; and I said to her, Let me drink a little water from your pitcher.

45 І поки скінчи́в я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 And she hastened, and let down her pitcher from her shoulder, and said, Drink, and I will water your camels also; so I drank, and she watered my camels also.

46 І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 Then I asked her, and said, Whose daughter are you? And she said, The daughter of Bethuel, the son of Nahor, whom Milcah bore to him; and I put the earrings on her ears and the bracelets on her hands.

47 А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 And I knelt and worshipped the LORD, and blessed the LORD God of my master Abraham, who had led me in the right way to the house of my master's brother to take my master's brother's daughter to his son.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господе́ві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою ви́значеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 And now if you will deal kindly and truly with my master, tell me; and if not, tell me; so that I may know what to do.

49 А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, — то скажіть мені, і я звернуся право́руч або ліво́руч“.

50 Then Laban and Bethuel answered and said, The thing proceeded from the LORD; we cannot say anything to you good or bad.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: „Від Господа вийшла та річ, — ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Behold, Rebekah is before you; take her and go, and let her become the wife of your master's son, as the LORD has spoken.

51 Ось перед тобою Ревека, — візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був“.

52 And it came to pass that, when Abraham's servant heard their words, he worshipped the LORD, bowing himself to the earth.

52 І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господе́ві.

53 And the servant brought forth jewels of gold and jewels of silver and raiment, and gave them to Rebekah; he also gave gifts to her brother and to her mother.

53 І вийняв той раб срібний по́суд, і по́суд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 And he and the men who were with him ate and drank, and spent the night there; and the servant rose up in the morning, and said to them, Send me away to my master.

54 І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: „Відішліть мене до пана мого“.

55 And her brother and her mother said to him, Let the damsel stay with us a month, or at least a few days; and then she shall go.

55 І сказав її брат та мати її: „Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, — потім пі́деш“.

56 And he said to them, Do not delay me, seeing the LORD has prospered my errand; send me away that I may go to my master.

56 І сказав він до них: „Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду́ до пана свого“.

57 And they said, We will call the damsel, and ask her.

57 А вони відказали: „Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.“

58 So they called Rebekah, and said to her, Will you go with this man? And she said, I will go.

58 І покликали Ревеку, і сказали до неї: „Чи ти пі́деш з оцим чоловіком?“ А вона відказала: „Піду́“.

59 And they sent away Rebekah their sister and her nurse and Abraham's servant and his men.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 And they blessed Rebekah their sister, and said to her, You are our sister, be the mother of thousands and of millions, and let your descendants inherit the lands of their enemies.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: „Ти наша сестра, — будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай наща́дки твої́ внаслідують брами твоїх ворогів“.

61 Then Rebekah arose with her maids, and they rode upon the camels, and followed the man; and the servant took Rebekah and went his way.

61 І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшо́в.

62 And Isaac had returned from the well of Khaya-khezan; for he dwelt in the south country.

62 А Ісак був вернувся з по́дорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 Now Isaac strolled in the field in the evening; and he lifted up his eyes and saw, and behold, the camels were coming.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, — ось верблюди йдуть.

64 And Rebekah lifted up her eyes, and when she saw Isaac, she leaned over the camel,

64 І Ревека звела́ свої очі, та й Ісака побачила, — і злізла з верблюда.

65 And she said to the servant, Who is this man who is walking in the field to meet us? And the servant said, It is my master; therefore she took a veil and covered herself.

65 І сказала вона до раба: „Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч?“ А раб відповів: „То мій пан“. І вона покрива́ло взяла, та й накрилась.

66 And the servant told Isaac all the things that she had done.

66 І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 And Isaac brought her into his mother Sarah's tent, and took Rebekah, and she became his wife; and he loved her; and Isaac was comforted after his mother's death.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.