HabakkukChapter 2 |
|
1 I WILL stand upon my place and set me upon the rock tower, and I will watch to see what he will say to me and what I shall answer because of my chastisement. |
|
2 And the LORD answered me and said, Write the vision, and make it plain upon tablets, that he who reads it may understand it clearly. |
|
3 For the vision will come to pass at its appointed time, and it shall be fulfilled at the end, it shall not lie; and if it should delay, do not be impatient, because it will surely come, it will not delay. |
|
4 For his soul does not delight in iniquity, but the righteous man shall live by faith. |
|
5 The arrogant and greedy man is never satisfied, because he has enlarged his appetite like Sheol; and like death, he has never enough, but gathers to him all peoples, and draws near to him all the nations. |
|
6 Shall not all these take up a parable against him, and a taunting proverb against him, and say, Woe to him who gathers and increases that which is not his! How long will he load himself with earthly goods? |
|
7 Behold, they shall rise up suddenly, those who shall bite you, and awake those who shall cause you trouble, and you shall be for spoil to them. |
|
8 Because you have plundered many nations, so the remnant of the people shall plunder you; because of men's blood and the violence of the land, of the city, and of all that dwell therein. |
|
9 Woe to him who defrauds and heaps up evil for himself, who sets his nest on high that he may be delivered from evil! |
|
10 You have devised shame to your house, you have plundered many peoples and caused your soul to sin. |
|
11 For the stone shall cry out from the wall, and the nail in the wood shall answer it. |
|
12 Woe to him who builds a city with bloodshed and establishes a town by iniquity! |
|
13 All these things are from the LORD of hosts that the people shall labor in fire, and the nations shall labor in vain. |
|
14 For the earth shall be filled with the knowledge of the glory of the LORD, as the waters cover the sea. |
|
15 Woe to him who makes his neighbors drink the dregs of fury, and makes them drunk that he may look on their nakedness! |
|
16 You are filled with dishonor instead of glory; drink yourself also and stagger, for the cup of the LORD'S right hand shall come round to you, and shame shall cover your glory. |
|
17 For the violence of Lebanon shall cover you, and the plundering of the beasts shall trouble you because of the blood of men, and for the violence of the land, of the city, and of all who dwell therein. |
|
18 What profit is a graven image that its maker has fashioned? The molten image is a false doctrine, for the heart of its maker trusts in it, to fashion a dumb idol |
|
19 Woe to him who says to the wood, Awake! to the dumb stone, Arise! They are vain; even though they are overlaid with gold, there is no breath at all in them. |
|
20 But the LORD is in his holy temple; let all the earth tremble before him. |
АвакумРозділ 2 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться. |
|
4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю. |
|
5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує. |
|
6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“ |
|
7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них? |
|
8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому. |
|
9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути! |
|
10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́. |
|
11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева. |
|
12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род! |
|
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність? |
|
14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є. |
|
15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́! |
|
16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою! |
|
17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому. |
|
18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих? |
|
19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема! |
|
20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“ |
HabakkukChapter 2 |
АвакумРозділ 2 |
|
1 I WILL stand upon my place and set me upon the rock tower, and I will watch to see what he will say to me and what I shall answer because of my chastisement. |
1 |
|
2 And the LORD answered me and said, Write the vision, and make it plain upon tablets, that he who reads it may understand it clearly. |
2 |
|
3 For the vision will come to pass at its appointed time, and it shall be fulfilled at the end, it shall not lie; and if it should delay, do not be impatient, because it will surely come, it will not delay. |
3 Бо ще на умо́влений час це виді́ння, і приспішає кінець, і не обма́не. Якщо б протягну́лось, чекай ти його, бо воно конче при́йде, не спі́зниться. |
|
4 For his soul does not delight in iniquity, but the righteous man shall live by faith. |
4 Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю. |
|
5 The arrogant and greedy man is never satisfied, because he has enlarged his appetite like Sheol; and like death, he has never enough, but gathers to him all peoples, and draws near to him all the nations. |
5 І що ж, — як зрадли́ве вино, так го́рда люди́на споко́ю не знає: він роззя́влює па́щу свою, як шео́л, і не наси́чується, як та смерть, і всіх людей він до се́бе збирає, і всі наро́ди до себе згрома́джує. |
|
6 Shall not all these take up a parable against him, and a taunting proverb against him, and say, Woe to him who gathers and increases that which is not his! How long will he load himself with earthly goods? |
6 Чи ж усі вони не складуть припові́стки на нього та зага́дки насмі́шливої йому не прока́жуть: „Горе тому́, хто для себе розмно́жує те, що не його́! Аж до́ки це бу́де? Горе тому́, хто чинить тяжко́ю заставу на се́бе!“ |
|
7 Behold, they shall rise up suddenly, those who shall bite you, and awake those who shall cause you trouble, and you shall be for spoil to them. |
7 Хіба на́гло не встануть оті, хто тебе́ буде гри́зти, і збу́дяться ті, хто тебе́ попиха́є, і за здо́бич ти станеш для них? |
|
8 Because you have plundered many nations, so the remnant of the people shall plunder you; because of men's blood and the violence of the land, of the city, and of all that dwell therein. |
8 За те, що ти грабува́в був багато наро́дів, вся ре́шта наро́дів тебе пограбу́є за ту людську кров, і за наси́льство над краєм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому. |
|
9 Woe to him who defrauds and heaps up evil for himself, who sets his nest on high that he may be delivered from evil! |
9 Горе тому́, хто неправедний зиск побирає для дому свого́, щоб покласти гніздо́ своє на висоті́, і тим із рук злого врято́ваним бути! |
|
10 You have devised shame to your house, you have plundered many peoples and caused your soul to sin. |
10 Нара́див ти сором для дому свого́, щоб кінець учинити числе́нним наро́дам, і ти прогріши́вся за душу свою́. |
|
11 For the stone shall cry out from the wall, and the nail in the wood shall answer it. |
11 Бо камінь з стіни буде кли́кати, і йому́ відповість сволок із де́рева. |
|
12 Woe to him who builds a city with bloodshed and establishes a town by iniquity! |
12 Горе тому́, хто кров'ю місто будує, хто беззако́нням встановлює го́род! |
|
13 All these things are from the LORD of hosts that the people shall labor in fire, and the nations shall labor in vain. |
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи тру́дяться для огню́, і му́чаться люди на ма́рність? |
|
14 For the earth shall be filled with the knowledge of the glory of the LORD, as the waters cover the sea. |
14 Бо пізна́нням Господньої слави напо́внена буде земля, як море вода покрива́є. |
|
15 Woe to him who makes his neighbors drink the dregs of fury, and makes them drunk that he may look on their nakedness! |
15 Горе тому, хто́ свого бли́жнього напо́ює з ке́ліху гніву свого́, і по́їть, щоб ба́чити со́ром його́! |
|
16 You are filled with dishonor instead of glory; drink yourself also and stagger, for the cup of the LORD'S right hand shall come round to you, and shame shall cover your glory. |
16 ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою! |
|
17 For the violence of Lebanon shall cover you, and the plundering of the beasts shall trouble you because of the blood of men, and for the violence of the land, of the city, and of all who dwell therein. |
17 Бо наси́лля твоє над Ліва́ном на тебе спаде́, а грабу́нок худоби зламає тебе за кров лю́дську, та за насилля над кра́єм, над містом та над усіма́, хто ме́шкає в ньому. |
|
18 What profit is a graven image that its maker has fashioned? The molten image is a false doctrine, for the heart of its maker trusts in it, to fashion a dumb idol |
18 Яки́й дасть пожи́ток бовва́н, що його ви́різьбив творець його́, і ві́длив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих? |
|
19 Woe to him who says to the wood, Awake! to the dumb stone, Arise! They are vain; even though they are overlaid with gold, there is no breath at all in them. |
19 Горе тому́, хто дереву каже: „Збуди́сь“, мовчазли́вому каменю: „Зру́шся!“ Чи він буде навчати? Ось він срі́блом та золотом ви́кладений, але жо́дного духу в ньому нема! |
|
20 But the LORD is in his holy temple; let all the earth tremble before him. |
20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся зе́мле!“ |