Isaiah

Chapter 2

1 THE word that Isaiah the son of Amoz saw concerning Judah and Jerusalem:

2 And it shall come to pass in the last days, that the mountain of the LORD'S house shall be established above the mountains, and shall be exalted above the hills; and all nations shall look to it.

3 And many people shall go and say, Come, let us go up to the mountain of the LORD, to the house of the God of Jacob; and he will teach us of his ways, and we will walk in his paths: for out of Zion shall go forth the law, and the word of the LORD from Jerusalem.

4 And he shall judge among the nations, and shall rebuke many peoples who are far off; and they shall beat their swords into plowshares, and their spears into sickles: nation shall not lift up sword against nation, neither shall they learn war any more.

5 O house of Jacob, come, and let us walk in the light of the LORD.

6 For thou hast forsaken thy people the house of Jacob, because they are self-satisfied as in the olden days, and they practice augury like the Philistines, and they have reared many alien children.

7 Their land also is filled with silver and gold, and there is no end to their treasures; their land also is filled with horses, and there is no end to their chariots;

8 Their land also is filled with idols; they worship the work of their own hands, that which their own fingers have made:

9 And the common man is humbled, and the mighty man is brought low; therefore forgive them not.

10 Enter into the rocks, and hide in the dust, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty.

11 The lofty looks of man shall be humbled, and the haughtiness of man shall be brought low, and the LORD alone shall be exalted in that day.

12 For the day of the LORD shall be against every one that is proud and lofty, and against every one that is lifted up, that he shall be brought low;

13 And against all the cedars of Lebanon, that are high and lifted up, and against all the oaks of Bashan,

14 And against all the high mountains, and against all the hills that are lifted up,

15 And against every high tower, and against every fenced wall,

16 And against all the ships of Tarshish, and against all the pleasant sights.

17 And the loftiness of man shall be humbled, and the haughtiness of man shall be brought low: and the LORD alone shall be exalted in that day.

18 And the idols shall utterly pass away.

19 And the people shall go into the holes of the rocks, and into the caves of the earth, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty, when he arises to conquer the earth.

20 In that day a man shall cast away to the moles and to the bats his idols of gold and his idols of silver, which they made each one for themselves to worship,

21 To go into the caves of the rocks, and into the clefts of the ragged rocks, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty, when he arises to conquer the earth.

22 Shun the man who is hasty for of what account is he?

Iсая

Розділ 2

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?

Isaiah

Chapter 2

Iсая

Розділ 2

1 THE word that Isaiah the son of Amoz saw concerning Judah and Jerusalem:

1 Слово, що його бачив Іса́я, син Амо́сів, про Юдею та про Єрусалим:

2 And it shall come to pass in the last days, that the mountain of the LORD'S house shall be established above the mountains, and shall be exalted above the hills; and all nations shall look to it.

2 І ста́неться на кінці днів, мі́цно поста́влена буде гора́ дому Господнього на шпилі́ гір, і пі́днята буде вона понад згі́р'я, — і поли́нуть до неї всі люди.

3 And many people shall go and say, Come, let us go up to the mountain of the LORD, to the house of the God of Jacob; and he will teach us of his ways, and we will walk in his paths: for out of Zion shall go forth the law, and the word of the LORD from Jerusalem.

3 І пі́дуть числе́нні наро́ди та й скажуть: „Ходіть та збері́мось на го́ру Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчи́ть, і ми пі́демо стежка́ми Його! Бо ви́йде з Сіону Зако́н, і слово Господнє — з Єрусалиму“.

4 And he shall judge among the nations, and shall rebuke many peoples who are far off; and they shall beat their swords into plowshares, and their spears into sickles: nation shall not lift up sword against nation, neither shall they learn war any more.

4 І Він бу́де судити між лю́дьми, і буде числе́нні наро́ди розсу́джувати. І мечі́ свої перекую́ть вони на лемеші́, а списи́ свої — на серпи́. Не піді́йме меча народ проти наро́ду, і більше не бу́дуть навча́тись війни́!

5 O house of Jacob, come, and let us walk in the light of the LORD.

5 Доме Яковів, — ідіть, і попросту́ємо в світлі Господньому!

6 For thou hast forsaken thy people the house of Jacob, because they are self-satisfied as in the olden days, and they practice augury like the Philistines, and they have reared many alien children.

6 Бо Ти був покинув наро́да Свого, дім Яковів, — бо по́вні безла́ддя зо схо́ду вони, та ворожби́тів, немов филисти́мляни, і наклада́ють із ді́тьми чужи́нців.

7 Their land also is filled with silver and gold, and there is no end to their treasures; their land also is filled with horses, and there is no end to their chariots;

7 І напо́внився край його срі́блом та золотом, — і немає кінця́ його ска́рбам. І напо́внився край його кі́ньми, — і немає кінця колесни́цям його́.

8 Their land also is filled with idols; they worship the work of their own hands, that which their own fingers have made:

8 І напо́внився край його і́долами, — він кла́няється ділу рук своїх, тому́, що зробили були́ Його па́льці, —

9 And the common man is humbled, and the mighty man is brought low; therefore forgive them not.

9 і поклонилась люди́на, і чоловік упокори́вся. А Ти їм не дару́й!

10 Enter into the rocks, and hide in the dust, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty.

10 Іди в скелю, і сховайся у по́рох від стра́ху Господнього, і від пишноти́ Його ве́личі!

11 The lofty looks of man shall be humbled, and the haughtiness of man shall be brought low, and the LORD alone shall be exalted in that day.

11 Горді о́чі люди́ни поникнуть, і буде обни́жена лю́дська високість, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня!

12 For the day of the LORD shall be against every one that is proud and lofty, and against every one that is lifted up, that he shall be brought low;

12 Бо настане день Господа Савао́та на все горде й високе, і на все ви́сунене, — і пони́жене буде воно,

13 And against all the cedars of Lebanon, that are high and lifted up, and against all the oaks of Bashan,

13 і на всі ке́дри лива́нські, високі та ви́сунені, і на всіля́кі баша́нські дуби́,

14 And against all the high mountains, and against all the hills that are lifted up,

14 і на всі го́ри високі, і на всі згір'я підне́сені,

15 And against every high tower, and against every fenced wall,

15 і на всі ба́шти високі, і на всі му́ри стрімкі,

16 And against all the ships of Tarshish, and against all the pleasant sights.

16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що ди́вимося пожадли́во!

17 And the loftiness of man shall be humbled, and the haughtiness of man shall be brought low: and the LORD alone shall be exalted in that day.

17 І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,

18 And the idols shall utterly pass away.

18 а бо́жища зо́всім ми́нуться!

19 And the people shall go into the holes of the rocks, and into the caves of the earth, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty, when he arises to conquer the earth.

19 І вони пі́дуть до ске́льних пече́р та до по́роху в ями від стра́ху Господнього і від пишноти́ Його ве́личі, коли при́йде Він о́страх збудити на землі!

20 In that day a man shall cast away to the moles and to the bats his idols of gold and his idols of silver, which they made each one for themselves to worship,

20 Покине люди́на того дня божкі́в своїх срібних і божкі́в своїх золотих, що собі нароби́ла була́, щоб вклоня́тись крота́м і кажана́м,

21 To go into the caves of the rocks, and into the clefts of the ragged rocks, for fear of the LORD, and for the glory of his majesty, when he arises to conquer the earth.

21 щоб піти у пече́ри й розщілини ске́льні від стра́ху Господнього і від слави вели́ччя Його́, коли при́йде Він о́страх збуди́ти на землі!

22 Shun the man who is hasty for of what account is he?

22 Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?