LeviticusChapter 25 |
|
1 AND the LORD spoke to Moses on mount Sinai, saying, |
|
2 Speak to the children of Israel and say to them, When you come into the land which I give you for an inheritance, then shall the land keep a sabbath to the LORD. |
|
3 Six years you shall sow your fields and six years you shall prune your vineyards and six years you shall gather in your produce; |
|
4 But the seventh year shall be a sabbath of rest to the land, and it shall be to you a sabbath for the LORD; you shall neither sow your fields nor prune your vineyards. |
|
5 That which grows of itself of your harvest you shall not reap, neither gather the grapes of your undressed vine; for it is the year of rest to the land. |
|
6 And the sabbath of the land shall be food for you, for yourself and for your servants and for your maids and for your hired laborers and for the stranger that sojourns with you |
|
7 And for your cattle and for the beasts that are in your land shall all its increase be for food to you. |
|
8 And you shall count seven sabbaths of years to you, seven times seven years; and the space of the seven sabbaths of years shall be to you forty-nine years. |
|
9 Then you shall cause the trumpet of the jubilee to sound on the tenth day of the seventh month; on the day of atonement shall you sound the trumpet throughout all your land. |
|
10 And you shall hallow the fiftieth year and proclaim liberty throughout all the land to all the inhabitants thereof; it shall be a jubilee to you; and you shall return every man to his own possession, and you shall return every man to his family. |
|
11 A jubilee shall that fiftieth year be to you; you shall not sow, neither reap that which grows of itself in it, nor gather the grapes from the undressed vine. |
|
12 For it is the jubilee; it shall be holy to you; you shall eat the produce out of the field. |
|
13 In this year of jubilee you shall return every man to his own possession. |
|
14 And if you sell to your neighbor or buy from your neighbor, you shall not defraud one another: |
|
15 According to the number of years after the jubilee you shall buy from your neighbor, and according to the number of years of the produce he shall sell to you; |
|
16 In proportion to the multitude of years you shall increase the price thereof, and in proportion to the fewness of years you shall decrease the price of it; for according to the number of the years of produce does he sell to you. |
|
17 You shall not therefore defraud one another; but you shall fear your God; for I am the LORD your God. |
|
18 Wherefore you shall do my commandments and keep my judgments and do them; and you shall dwell in the land in safety. |
|
19 And the land shall yield its fruit, and you shall eat your fill and dwell therein in safety. |
|
20 And if you shall say, What shall we eat in the seventh year? For we shall not sow, nor gather in the produce thereof; |
|
21 Then I will send my blessings upon you in the sixth year, and it shall bring forth fruit for three years. |
|
22 And you shall sow in the eighth year, and eat yet of old produce until the ninth year; until the new produce comes in, you shall eat of the old produce. |
|
23 Surely the land shall not be sold outright; for the land is mine; you are strangers and sojourners with me. |
|
24 And in all the land of your possession you shall grant a redemption for the land. |
|
25 If your brother becomes poor and sells some of his possession, then his nearest kin shall come and redeem that which his brother has sold. |
|
26 And if the man has no one to redeem it, and himself has sufficient means and is able to redeem it, |
|
27 Then let him count the years of the sale thereof and refund the overplus to the man to whom he sold it, that he may return to his possession. |
|
28 But if he cannot afford to pay him back, then that which he sold shall remain secure in the hand of him who has bought it until the year of jubilee; and in the jubilee it shall be released, and he shall return to his possession. |
|
29 If a man sells a dwelling house in a walled city, then he may redeem it within a whole year after it is sold; within a full year he may redeem it. |
|
30 And if it is not redeemed within a full year, then the house that is in the walled city shall be confirmed for ever to him who bought it throughout his generations; it shall not be released in the jubilee. |
|
31 But the houses of the villages which have no walls round about them shall be counted as the fields of the country; they may be redeemed, and they shall be released in the jubilee. |
|
32 Notwithstanding the cities of the Levites, and the houses which are in the cities of their possession, the Levites shall have the right to redeem for ever. |
|
33 And if a man purchases of the Levites, then the house that was sold, and the city of his possession, shall be released in the year of jubilee; for the houses in the cities of the Levites are their possessions among the children of Israel. |
|
34 But the field of the suburbs of their cities may not be sold; for it is their perpetual possession. |
|
35 And if your brother becomes poor and stretches out his hand for help, you shall not look upon him as a stranger or a sojourner; he shall live with you. |
|
36 You shall not take a discount of him or usury; but fear your God, that your brother may live with you. |
|
37 You shall not lend him your money with a discount nor give him your food with usury. |
|
38 I am the LORD your God, who brought you forth out of the land of Egypt to give you the land of Canaan and to be your God. |
|
39 And if your brother becomes poor and be sold to you, you shall not compel him to serve as a bondservant; |
|
40 But as a hired laborer, and as a sojourner, he shall be with you, and shall serve you until the year of jubilee; |
|
41 And then he shall depart from you, both he and his children with him, and shall return to his own family, and to the possession of his fathers shall he return. |
|
42 For they are my servants whom I brought forth out of the land of Egypt; they shall not be sold as bondmen. |
|
43 You shall not compel them to do hard work; but shall fear your God. |
|
44 But as for your male servants and your female servants whom you may have from among the people that are round about you, of them shall you buy bondmen and bondwomen. |
|
45 Moreover of the children of the strangers who have sojourned among you, of them shall you buy, and of their families that are with you, who have been born in your land; and they shall be your possession. |
|
46 And you shall bequeath them to your children after you, to inherit them as a possession; you may make slaves of them for ever; but as for your brethren the children of Israel, you shall not compel them to do hard work. |
|
47 And if a sojourner or stranger who dwells with you becomes rich, and your brother who dwells with him becomes poor and is sold to the stranger or sojourner who dwells with you or to a native born of the stranger's family who dwells with you, |
|
48 After that he is sold he may be redeemed again; one of his brethren may redeem him; |
|
49 Either his uncle or his uncle's son may redeem him, or any of his near kin belonging to his family may redeem him; or if he can afford it, he may redeem himself. |
|
50 He shall reckon with him who bought him from the year that he was sold him to the year of jubilee; and the price of his sale shall be according to the number of years, according to the time of a hired servant shall it be with him. |
|
51 If there are still many years remaining, according to them he shall give again the price of his redemption out of the money that he was bought for. |
|
52 And if there remain but a few years to the year of jubilee, then he shall count with him, and according to his years shall he give him again the price of his redemption. |
|
53 As a yearly hired servant shall he be with him; and he shall not subject him to hard labor in your sight. |
|
54 And if he is not redeemed in any of these ways, then he shall go out in the year of jubilee, both he and his children with him. |
|
55 For to me the children of Israel are servants; they are my servants whom I brought forth out of the land of Egypt; I am the LORD your God. |
ЛевитРозділ 25 |
|
1 |
|
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа. |
|
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, |
|
4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти. |
|
5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі. |
|
6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, |
|
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу. |
|
8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. |
|
9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю. |
|
10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться. |
|
11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх, |
|
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́. |
|
13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости. |
|
14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного. |
|
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. |
|
16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю. |
|
17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш! |
|
18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі. |
|
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній. |
|
20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої? |
|
21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки. |
|
22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе. |
|
23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене. |
|
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі. |
|
25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого. |
|
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його, |
|
27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости. |
|
28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї. |
|
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його. |
|
30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї. |
|
31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. |
|
32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий. |
|
33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. |
|
34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них. |
|
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою. |
|
36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. |
|
37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї. |
|
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом. |
|
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, — |
|
40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. |
|
41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він: |
|
42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба. |
|
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. |
|
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю. |
|
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість. |
|
46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко. |
|
47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька, |
|
48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його, |
|
49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений. |
|
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. |
|
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі. |
|
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа. |
|
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х. |
|
54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, |
|
55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш! |
LeviticusChapter 25 |
ЛевитРозділ 25 |
|
1 AND the LORD spoke to Moses on mount Sinai, saying, |
1 |
|
2 Speak to the children of Israel and say to them, When you come into the land which I give you for an inheritance, then shall the land keep a sabbath to the LORD. |
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Коли ви вві́йдете до землі, що Я даю вам, то святкува́тиме земля та суботу для Господа. |
|
3 Six years you shall sow your fields and six years you shall prune your vineyards and six years you shall gather in your produce; |
3 Шість літ будеш засівати своє поле, і шість літ обтина́тимеш свого виноградника, і збиратимеш урожай його, |
|
4 But the seventh year shall be a sabbath of rest to the land, and it shall be to you a sabbath for the LORD; you shall neither sow your fields nor prune your vineyards. |
4 а сьомого року — субота повного відпочинку буде для землі, повний відпочинок, субота для Господа: поля свого не будеш обсіювати, а виноградника свого не будеш обтина́ти. |
|
5 That which grows of itself of your harvest you shall not reap, neither gather the grapes of your undressed vine; for it is the year of rest to the land. |
5 Саморо́слого колосу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виногра́дин твоїх не збиратимеш, — рік повного відпочинку буде для землі. |
|
6 And the sabbath of the land shall be food for you, for yourself and for your servants and for your maids and for your hired laborers and for the stranger that sojourns with you |
6 І те, що саме́ вродиться в цім відпочинку землі, буде для вас на їжу, — для тебе, і для раба твого, і для невільниці твоєї, і для наємника твого, і для осілого твого, що мешкають з тобою, |
|
7 And for your cattle and for the beasts that are in your land shall all its increase be for food to you. |
7 і для скотини твоєї, і для звірини, що в кра́ї твоїм, — буде ввесь урожай його́ на їжу. |
|
8 And you shall count seven sabbaths of years to you, seven times seven years; and the space of the seven sabbaths of years shall be to you forty-nine years. |
8 І відлічиш собі сім субо́тніх років, по сім років сім раз, і будуть для тебе дні семи суботніх років сорок літ і дев'ять. |
|
9 Then you shall cause the trumpet of the jubilee to sound on the tenth day of the seventh month; on the day of atonement shall you sound the trumpet throughout all your land. |
9 І засу́рмите у су́рми сьомого місяця, десятого дня місяця, — в день Очи́щення засу́рмите в су́рми по цілому кра́ю. |
|
10 And you shall hallow the fiftieth year and proclaim liberty throughout all the land to all the inhabitants thereof; it shall be a jubilee to you; and you shall return every man to his own possession, and you shall return every man to his family. |
10 І освятите рік п'ятдесятріччя, і оголосите волю в краю́ для всіх ме́шканців його́, — ювіле́й він буде для вас: і ве́рнеться кожен до своєї посілости, і кожен до родини своєї ве́рнеться. |
|
11 A jubilee shall that fiftieth year be to you; you shall not sow, neither reap that which grows of itself in it, nor gather the grapes from the undressed vine. |
11 Ювіле́й цей рік п'ятдесятріччя буде для вас: не будете сіяти, і не будете жати саморо́слі коло́сся її, і не будете збирати грон з необрізаних виногра́дин їх, |
|
12 For it is the jubilee; it shall be holy to you; you shall eat the produce out of the field. |
12 бо це ювілей, святощі будуть для вас, — з поля бу́дете їсти врожай його́. |
|
13 In this year of jubilee you shall return every man to his own possession. |
13 У році того ювілею ве́рнетесь кожен до своєї посілости. |
|
14 And if you sell to your neighbor or buy from your neighbor, you shall not defraud one another: |
14 А коли продасте́ що своєму ближньому, або купите з руки свого бли́жнього, не обманюйте один о́дного. |
|
15 According to the number of years after the jubilee you shall buy from your neighbor, and according to the number of years of the produce he shall sell to you; |
15 За числом років по ювілеї купиш від ближнього свого, за числом років урожаю він продасть тобі. |
|
16 In proportion to the multitude of years you shall increase the price thereof, and in proportion to the fewness of years you shall decrease the price of it; for according to the number of the years of produce does he sell to you. |
16 За многістю літ побі́льшиш ціну́ тієї купі́влі, а за малістю літ зме́ншиш ціну́ тієї купі́влі, бо він продає тобі число літ урожаю. |
|
17 You shall not therefore defraud one another; but you shall fear your God; for I am the LORD your God. |
17 І не обманите один о́дного, і будеш боятися Бога свого́, бо Я — Господь, Бог ваш! |
|
18 Wherefore you shall do my commandments and keep my judgments and do them; and you shall dwell in the land in safety. |
18 І ви ви́конаєте постанови Мої, а уста́ви Мої будете держати, і будете виконувати їх, — і безпе́чно сидітимете на землі. |
|
19 And the land shall yield its fruit, and you shall eat your fill and dwell therein in safety. |
19 І земля дасть плід свій, а ви будете їсти доси́та, і безпечно сидітимете на ній. |
|
20 And if you shall say, What shall we eat in the seventh year? For we shall not sow, nor gather in the produce thereof; |
20 А коли ви скажете: Що́ бу́демо їсти сьо́мого року, тож не бу́демо сіяти, не бу́демо збирати врожаї свої? |
|
21 Then I will send my blessings upon you in the sixth year, and it shall bring forth fruit for three years. |
21 І зошлю Я благослове́ння Своє на вас шо́стого року, — і зродить врожай на три роки. |
|
22 And you shall sow in the eighth year, and eat yet of old produce until the ninth year; until the new produce comes in, you shall eat of the old produce. |
22 І будете сіяти во́сьмий той рік, і будете їсти з старих урожаїв аж до року дев'ятого, — аж до ви́росту врожаю його будете їсти старе. |
|
23 Surely the land shall not be sold outright; for the land is mine; you are strangers and sojourners with me. |
23 А земля не буде продаватися наза́вжди, бо Моя та земля, бо ви прихо́дьки та осілі в Мене. |
|
24 And in all the land of your possession you shall grant a redemption for the land. |
24 А ви в усій землі вашої посілости дозволяйте ви́куп землі. |
|
25 If your brother becomes poor and sells some of his possession, then his nearest kin shall come and redeem that which his brother has sold. |
25 Коли збідні́є твій брат, і продасть із своєї посілости, то при́йде вику́пник його, близьки́й йому, — і викупить про́даж брата свого. |
|
26 And if the man has no one to redeem it, and himself has sufficient means and is able to redeem it, |
26 А чоловік, коли не буде йому викупника, а рука його стане спроможна, і зна́йде потрібне на викуп його, |
|
27 Then let him count the years of the sale thereof and refund the overplus to the man to whom he sold it, that he may return to his possession. |
27 то облічить він літа́ про́дажу свого, і ве́рне позостале чоловікові, що продав йому, та й ве́рнеться до своєї посілости. |
|
28 But if he cannot afford to pay him back, then that which he sold shall remain secure in the hand of him who has bought it until the year of jubilee; and in the jubilee it shall be released, and he shall return to his possession. |
28 А якщо рука його не зна́йде потрібного на заплату йому, то буде про́даж його в руці покупця́ його аж до ювілейного року, — і ви́йде він в ювілеї, та й ве́рнеться до посілости своєї. |
|
29 If a man sells a dwelling house in a walled city, then he may redeem it within a whole year after it is sold; within a full year he may redeem it. |
29 А коли хто продасть мешкальний дім в обмуро́ваному місті, то викуп його буде до кінця року від часу про́дажу його, — рік буде на викуп його. |
|
30 And if it is not redeemed within a full year, then the house that is in the walled city shall be confirmed for ever to him who bought it throughout his generations; it shall not be released in the jubilee. |
30 А якщо він не буде ви́куплений аж до кінця року, то стане той дім, що в місті, яке має мур, наза́вжди для покупця́ його на покоління його, — не вийде він в ювілеї. |
|
31 But the houses of the villages which have no walls round about them shall be counted as the fields of the country; they may be redeemed, and they shall be released in the jubilee. |
31 А доми́ в оселях, що не мають муру навколо, до поля землі буде те прирахо́ване, — і буде йому викуп, і в ювілеї він вийде. |
|
32 Notwithstanding the cities of the Levites, and the houses which are in the cities of their possession, the Levites shall have the right to redeem for ever. |
32 А міста́ Левитів, доми́ в містах їх посілости — викуп для Леви́тів за́вжди буде можливий. |
|
33 And if a man purchases of the Levites, then the house that was sold, and the city of his possession, shall be released in the year of jubilee; for the houses in the cities of the Levites are their possessions among the children of Israel. |
33 А хто викупить від Левитів, то про́даж дому й міста посілости його вийде в ювілеї, бо то доми міст Левитів, їхня посілість серед Ізраїлевих синів. |
|
34 But the field of the suburbs of their cities may not be sold; for it is their perpetual possession. |
34 А пасови́сько навко́ло їхніх міст не буде про́дане, бо це вічна посілість для них. |
|
35 And if your brother becomes poor and stretches out his hand for help, you shall not look upon him as a stranger or a sojourner; he shall live with you. |
35 А коли збідніє твій брат, а його рука неспромо́жною стане, то підтри́маєш його, прихо́дько він чи осілий, — і житиме він із тобою. |
|
36 You shall not take a discount of him or usury; but fear your God, that your brother may live with you. |
36 Не ві́зьмеш від нього ли́хви та прибу́тку, і будеш боятися Бога свого, — і житиме брат твій з тобою. |
|
37 You shall not lend him your money with a discount nor give him your food with usury. |
37 Срібла свого не даси йому на ли́хву, і на прибуток не даси їжі своєї. |
|
38 I am the LORD your God, who brought you forth out of the land of Egypt to give you the land of Canaan and to be your God. |
38 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб дати вам ханаанську зе́млю, щоб бути вашим Богом. |
|
39 And if your brother becomes poor and be sold to you, you shall not compel him to serve as a bondservant; |
39 А коли збідніє брат твій при тобі, і буде про́даний тобі, то не будеш робити ним праці раба, — |
|
40 But as a hired laborer, and as a sojourner, he shall be with you, and shall serve you until the year of jubilee; |
40 як на́ймит, як осілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі. |
|
41 And then he shall depart from you, both he and his children with him, and shall return to his own family, and to the possession of his fathers shall he return. |
41 І вийде від тебе він та сини його з ним, і ве́рнеться він до роди́ни своєї, і до посілости батьків своїх ве́рнеться він: |
|
42 For they are my servants whom I brought forth out of the land of Egypt; they shall not be sold as bondmen. |
42 бо вони — Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського кра́ю, не будуть вони про́дані про́дажем раба. |
|
43 You shall not compel them to do hard work; but shall fear your God. |
43 Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого. |
|
44 But as for your male servants and your female servants whom you may have from among the people that are round about you, of them shall you buy bondmen and bondwomen. |
44 А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із наро́дів, що навко́ло вас, — із них купите раба й невільницю. |
|
45 Moreover of the children of the strangers who have sojourned among you, of them shall you buy, and of their families that are with you, who have been born in your land; and they shall be your possession. |
45 А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Кра́ї вашім, — і будуть вони вам на посілість. |
|
46 And you shall bequeath them to your children after you, to inherit them as a possession; you may make slaves of them for ever; but as for your brethren the children of Israel, you shall not compel them to do hard work. |
46 І передасте́ їх, як спа́дщину, вашим синам по вас на спа́док посілости навіки, ними бу́дете робити, а брата́ми вашими, синами Ізраїлевими, один о́дним, не будете володіти жорстоко. |
|
47 And if a sojourner or stranger who dwells with you becomes rich, and your brother who dwells with him becomes poor and is sold to the stranger or sojourner who dwells with you or to a native born of the stranger's family who dwells with you, |
47 А коли рука прихо́дька чи осілого при тобі спромо́жна, а брат твій збідніє при ньому, і буде про́даний прихо́дькові чи осілому в тебе, або наща́дкові племени прихо́дька, |
|
48 After that he is sold he may be redeemed again; one of his brethren may redeem him; |
48 то по́тім, як буде про́даний, викуп буде йому, — один із братів його викупить його, |
|
49 Either his uncle or his uncle's son may redeem him, or any of his near kin belonging to his family may redeem him; or if he can afford it, he may redeem himself. |
49 або дя́дько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, — і буде ви́куплений. |
|
50 He shall reckon with him who bought him from the year that he was sold him to the year of jubilee; and the price of his sale shall be according to the number of years, according to the time of a hired servant shall it be with him. |
50 І облічить він із тим, хто набув його, від року про́дажу його́ аж до ювілейного року, — і буде ціна про́дажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому. |
|
51 If there are still many years remaining, according to them he shall give again the price of his redemption out of the money that he was bought for. |
51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла́ його купівлі. |
|
52 And if there remain but a few years to the year of jubilee, then he shall count with him, and according to his years shall he give him again the price of his redemption. |
52 А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, — згідно з роками його верне свого ви́купа. |
|
53 As a yearly hired servant shall he be with him; and he shall not subject him to hard labor in your sight. |
53 Як щорічний наймит він буде при ньому, — він не буде жорсто́ко панувати над ним на твоїх оча́х. |
|
54 And if he is not redeemed in any of these ways, then he shall go out in the year of jubilee, both he and his children with him. |
54 А якщо він не буде ви́куплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним, |
|
55 For to me the children of Israel are servants; they are my servants whom I brought forth out of the land of Egypt; I am the LORD your God. |
55 бо Ізраїлеві сини — Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського кра́ю. Я — Господь, Бог ваш! |