ProverbsChapter 17 |
|
1 BETTER is dry bread, and quietness with it, than a house full of feasting with strife. |
|
2 A wise servant shall rule over a son who causes shame, and shall share the inheritance among the brothers. |
|
3 The refining pot is for silver and the furnace for gold; but the LORD tries the heart. |
|
4 A wicked man listens to perverse lips; but a righteous man does not heed the tongues of vicious men. |
|
5 He who mocks the poor provokes his Maker; and he who is glad at calamity shall not be forgiven. |
|
6 Children's children are the crowns of old men; and the glory of children is their fathers. |
|
7 Excellent speech is unbecoming to a fool, and lying lips to a righteous man. |
|
8 A precious stone is beautiful in the eyes of him who has it; wherever it turns it is admired. |
|
9 He who forgets an offense seeks friendship; but he who hates to forget an offense estranges himself from a friend and neighbor. |
|
10 A threat breaks the heart of a wise man; but the fool instead of a rebuke receives a scourging, and yet he is not conscious of it. |
|
11 A quarrelsome man seeks mischief; therefore a cruel messenger shall be sent against him. |
|
12 Meditation and reverence are suitable for a wise man; but a fool meditates in his folly. |
|
13 He who rewards evil for good, evil shall not depart from his house. |
|
14 He who sheds blood stirs up judgment before the ruler. |
|
15 He who justifies the wicked and condemns the just is an abomination before the LORD. |
|
16 What good is wealth in the possession of a fool who has no desire to acquire wisdom? |
|
17 A friend loves at all times; but a brother is born for adversity. |
|
18 A foolish man pledges himself, for he becomes surety for his friend. |
|
19 He who loves iniquity loves deceit and strife; and he who exalts himself seeks destruction. |
|
20 He who slanders in heart will not find good; and he who has an evil tongue falls into mischief. |
|
21 He who begets a fool does it to his own shame; his father will have no joy in him. |
|
22 A merry heart makes the body healthy; but a broken spirit dries up the bones. |
|
23 He who accepts a bribe is wicked; for he perverts the way of justice. |
|
24 The face of a man of understanding is set toward wisdom; but the eyes of a fool are in the depths of the earth. |
|
25 A foolish son provokes his father, and is bitterness to her who bore him. |
|
26 To punish the just is not good, nor to scourge the righteous men who speak the truth. |
|
27 He who spares his words has knowledge; and he who is patient is a wise man. |
|
28 Even a fool when he holds his peace is considered wise; and he who shuts his lips is counted a man of understanding. |
ПриповiстiРозділ 17 |
|
1 |
|
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док. |
|
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує. |
|
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного. |
|
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини. |
|
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́. |
|
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва. |
|
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́. |
|
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів. |
|
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів. |
|
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. |
|
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його. |
|
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому. |
|
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її! |
|
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні. |
|
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема? |
|
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом. |
|
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого. |
|
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. |
|
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло. |
|
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого. |
|
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті. |
|
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя. |
|
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі. |
|
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість. |
|
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість! |
|
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на. |
|
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним. |
ProverbsChapter 17 |
ПриповiстiРозділ 17 |
|
1 BETTER is dry bread, and quietness with it, than a house full of feasting with strife. |
1 |
|
2 A wise servant shall rule over a son who causes shame, and shall share the inheritance among the brothers. |
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док. |
|
3 The refining pot is for silver and the furnace for gold; but the LORD tries the heart. |
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує. |
|
4 A wicked man listens to perverse lips; but a righteous man does not heed the tongues of vicious men. |
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного. |
|
5 He who mocks the poor provokes his Maker; and he who is glad at calamity shall not be forgiven. |
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини. |
|
6 Children's children are the crowns of old men; and the glory of children is their fathers. |
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́. |
|
7 Excellent speech is unbecoming to a fool, and lying lips to a righteous man. |
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва. |
|
8 A precious stone is beautiful in the eyes of him who has it; wherever it turns it is admired. |
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́. |
|
9 He who forgets an offense seeks friendship; but he who hates to forget an offense estranges himself from a friend and neighbor. |
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів. |
|
10 A threat breaks the heart of a wise man; but the fool instead of a rebuke receives a scourging, and yet he is not conscious of it. |
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів. |
|
11 A quarrelsome man seeks mischief; therefore a cruel messenger shall be sent against him. |
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться. |
|
12 Meditation and reverence are suitable for a wise man; but a fool meditates in his folly. |
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його. |
|
13 He who rewards evil for good, evil shall not depart from his house. |
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому. |
|
14 He who sheds blood stirs up judgment before the ruler. |
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її! |
|
15 He who justifies the wicked and condemns the just is an abomination before the LORD. |
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні. |
|
16 What good is wealth in the possession of a fool who has no desire to acquire wisdom? |
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема? |
|
17 A friend loves at all times; but a brother is born for adversity. |
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом. |
|
18 A foolish man pledges himself, for he becomes surety for his friend. |
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого. |
|
19 He who loves iniquity loves deceit and strife; and he who exalts himself seeks destruction. |
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя. |
|
20 He who slanders in heart will not find good; and he who has an evil tongue falls into mischief. |
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло. |
|
21 He who begets a fool does it to his own shame; his father will have no joy in him. |
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого. |
|
22 A merry heart makes the body healthy; but a broken spirit dries up the bones. |
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті. |
|
23 He who accepts a bribe is wicked; for he perverts the way of justice. |
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя. |
|
24 The face of a man of understanding is set toward wisdom; but the eyes of a fool are in the depths of the earth. |
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі. |
|
25 A foolish son provokes his father, and is bitterness to her who bore him. |
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість. |
|
26 To punish the just is not good, nor to scourge the righteous men who speak the truth. |
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість! |
|
27 He who spares his words has knowledge; and he who is patient is a wise man. |
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на. |
|
28 Even a fool when he holds his peace is considered wise; and he who shuts his lips is counted a man of understanding. |
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним. |