ProverbsChapter 31 |
|
1 THE words of Moael, a king and prophet, which his mother taught him, saying, |
|
2 Oh my son! Oh the son of my womb! Oh the son of my vows! |
|
3 Give not your strength to women, nor your ways to the extravagance of kings. |
|
4 Of kings, O Moael, be careful of kings who drink wine; and of princes who drink strong drink, |
|
5 Lest you drink and forget the law and forsake the judgment of the afflicted. |
|
6 Let strong drink be given to those who mourn, and wine to those who are of heavy heart, |
|
7 That they may drink, and forget their sorrows, and remember their miseries no more. |
|
8 Open your mouth with words of truth, and judge all the sons of the wicked. |
|
9 Open your mouth, judge righteously, and plead the cause of the poor and needy. |
|
10 Who can find a diligent woman? For her price is far above rubies. |
|
11 The heart of her husband safely trusts in her, and her food supplies never diminish. |
|
12 She does him good and not evil all the days of her life. |
|
13 She seeks wool and linen, and works willingly with her hands. |
|
14 She is like the merchant's ship, she brings her merchandise from afar. |
|
15 She rises also while it is yet night, and gives food to her household and work to her maids. |
|
16 She considers a field, and buys it: with the fruit of her hands she plants a vineyard. |
|
17 She girds her loins with strength, and strengthens her arms. |
|
18 She perceives that her merchandise is good; her lamp does not go out all night. |
|
19 She stretches out her arms diligently, and puts her hands to the spindle. |
|
20 She stretches out her hands to the poor; yea, she stretches forth her arms to the needy. |
|
21 The members of her household are not afraid of snow; for all of them are clothed with scarlet. |
|
22 She makes herself a covering of tapestry; her clothing is silk and purple. |
|
23 Her husband is known in cities, when he sits among the elders of the land. |
|
24 She makes fine linen, and sells it; and delivers girdles to the merchants. |
|
25 Strength and honor are her clothing; and she shall rejoice in time to come. |
|
26 She opens her mouth with wisdom; and upon her tongue is the law of kindness. |
|
27 The ways of her household are above reproach, and she does not eat the bread of idleness. |
|
28 Her children rise up and call her blessed; and her husband also praises her. |
|
29 Many daughters have become rich, but you have excelled them all. |
|
30 Comeliness is deceitful and beauty is vain; but a woman who reverences the LORD shall be praised. |
|
31 Give her of the fruit of her hands, and let her own works praise her in the gate. |
ПриповiстiРозділ 31 |
|
1 |
|
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх? |
|
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів! |
|
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м, |
|
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва! |
|
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим: |
|
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме! |
|
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним. |
|
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного. |
|
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел: |
|
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку! |
|
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя. |
|
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками. |
|
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій. |
|
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм. |
|
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника. |
|
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої. |
|
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі. |
|
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають. |
|
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. |
|
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім. |
|
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її. |
|
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю. |
|
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́. |
|
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня. |
|
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́. |
|
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть. |
|
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її: |
|
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“ |
|
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена! |
|
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“ |
ProverbsChapter 31 |
ПриповiстiРозділ 31 |
|
1 THE words of Moael, a king and prophet, which his mother taught him, saying, |
1 |
|
2 Oh my son! Oh the son of my womb! Oh the son of my vows! |
2 „Що, сину мій, і що, сину утро́би моєї, і що, сину обі́тниць моїх? |
|
3 Give not your strength to women, nor your ways to the extravagance of kings. |
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнува́льниць царів! |
|
4 Of kings, O Moael, be careful of kings who drink wine; and of princes who drink strong drink, |
4 Не царя́м, Лемуїле, вино, не царям, і на́пій той п'янки́й не князя́м, |
|
5 Lest you drink and forget the law and forsake the judgment of the afflicted. |
5 щоб не впився він та не забув про Зако́на, і щоб не змінив для всіх гно́блених пра́ва! |
|
6 Let strong drink be given to those who mourn, and wine to those who are of heavy heart, |
6 Дайте напо́ю п'янко́го тому, хто гине, а вина — гіркоду́хим: |
|
7 That they may drink, and forget their sorrows, and remember their miseries no more. |
7 він вип'є й забуде за бідність свою, і му́ки своєї вже не пам'ята́тиме! |
|
8 Open your mouth with words of truth, and judge all the sons of the wicked. |
8 Відкривай свої уста немо́ві, для суда́ всім нещасним. |
|
9 Open your mouth, judge righteously, and plead the cause of the poor and needy. |
9 Відкрива́й свої уста, й суди справедливо, і правосу́ддя зроби для убогого та для нужде́нного. |
|
10 Who can find a diligent woman? For her price is far above rubies. |
10 Хто жінку чесно́тну зна́йде? а ціна її більша від пе́рел: |
|
11 The heart of her husband safely trusts in her, and her food supplies never diminish. |
11 довіря́є їй серце її чоловіка, і йому не забра́кне прибутку! |
|
12 She does him good and not evil all the days of her life. |
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі́ дні свого життя. |
|
13 She seeks wool and linen, and works willingly with her hands. |
13 Шукає вона вовни й льо́ну, і робить охоче своїми руками. |
|
14 She is like the merchant's ship, she brings her merchandise from afar. |
14 Вона, немов кораблі́ ті купе́цькі, здале́ка спроваджує хліб свій. |
|
15 She rises also while it is yet night, and gives food to her household and work to her maids. |
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а поря́док служни́цям своїм. |
|
16 She considers a field, and buys it: with the fruit of her hands she plants a vineyard. |
16 Про поле вона намишляла, і його набула́, із пло́ду долоней своїх засадила вона виноградника. |
|
17 She girds her loins with strength, and strengthens her arms. |
17 Вона підпері́зує силою сте́гна свої та зміцня́є раме́на свої. |
|
18 She perceives that her merchandise is good; her lamp does not go out all night. |
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не пога́сне вночі. |
|
19 She stretches out her arms diligently, and puts her hands to the spindle. |
19 Вона ру́ки свої простя́гає до пря́дки, а долоні її верете́но тримають. |
|
20 She stretches out her hands to the poor; yea, she stretches forth her arms to the needy. |
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. |
|
21 The members of her household are not afraid of snow; for all of them are clothed with scarlet. |
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одя́гнений ввесь її дім. |
|
22 She makes herself a covering of tapestry; her clothing is silk and purple. |
22 Килими́ поробила собі, віссо́н та кармази́н — убра́ння її. |
|
23 Her husband is known in cities, when he sits among the elders of the land. |
23 Чоловік її зна́ний при брамах, як сидить він із старшими краю. |
|
24 She makes fine linen, and sells it; and delivers girdles to the merchants. |
24 Тонку ту́ніку робить вона й продає, і купце́ві дає пояси́. |
|
25 Strength and honor are her clothing; and she shall rejoice in time to come. |
25 Сила та пи́шність — одежа її, і сміється вона до прийде́щнього дня. |
|
26 She opens her mouth with wisdom; and upon her tongue is the law of kindness. |
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милости́ва наука їй на язиці́. |
|
27 The ways of her household are above reproach, and she does not eat the bread of idleness. |
27 Доглядає вона ходи дому свого́, і хліба з ліни́вства не їсть. |
|
28 Her children rise up and call her blessed; and her husband also praises her. |
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваля́є її: |
|
29 Many daughters have become rich, but you have excelled them all. |
29 „Багато було́ тих чесно́тних дочо́к, та ти їх усіх переви́щила!“ |
|
30 Comeliness is deceitful and beauty is vain; but a woman who reverences the LORD shall be praised. |
30 Краса — то ома́на, а врода — марно́та, жінка ж богобоя́зна — вона буде хва́лена! |
|
31 Give her of the fruit of her hands, and let her own works praise her in the gate. |
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчи́нки її вихваляють при брамах!“ |