RomansChapter 14 |
|
1 He who is weak in the faith, assist him. And be consistent in your reasoning. |
|
2 For one believes that he may eat all things: another who is weak, eats vegetables. |
|
3 Let not him who eats despise him who eats not; and let not him who eats not judge him who eats: for God has received him also. |
|
4 Who are you to judge another man's servant? for if he is a success, he is a success to his master; and if he is a failure, he is a failure to his master. As for his success, he will succeed for it is in the power of his master to make him succeed. |
|
5 One person values one day above another: another values all days alike. Let every man be sure in his own mind. |
|
6 He who is mindful concerning a day's duty is considerate of his master; and every one who is not mindful concerning a day's duty, is inconsiderate of his master. And he who is wasteful, is detrimental to his master even though he confesses it to God; and he who is not wasteful, is not wasteful to his master, yet he likewise tells it to God. |
|
7 For none of us lives to himself, and none of us dies to himself. |
|
8 For whether we live, we live unto our LORD; and whether we die, we die unto our LORD: whether we live therefore, or die, we belong to our LORD. |
|
9 For to this end even Christ both died and came back to life, and rose to be LORD both of the dead and living. |
|
10 Why, then, do you judge your brother? or why do you despise your brother? for we must all stand before the judgment seat of Christ. |
|
11 For it is written, As I live, said the LORD, every knee shall bow to me, and every tongue shall confess me. |
|
12 So then every one of us shall answer for himself to God. |
|
13 Let us not therefore judge one another any more: but rather be mindful of this, that you should never place a stumblingblock in the way of your brother. |
|
14 For I know, and I have confidence in the LORD Jesus, that nothing unclean comes from him: but to him who believes a thing to be unclean, to him only is it unclean. |
|
15 But now if you have caused your brother to grieve on account of meat, then you are not living in harmony. Do not make food a cause to destroy a man for whose sake Christ died. |
|
16 Let not our blessings be a reproach to any one: |
|
17 For the kingdom of God is not meat and drink, but righteousness and peace and joy in the Holy Spirit. |
|
18 For he who serves Christ in these things is acceptable to God and is approved by men. |
|
19 Now let us strive after peace, and help one another. |
|
20 And let us not, because of food, destroy the work of God. All things indeed are pure; but it is wrong for the man who eats with offence. |
|
21 It is better that we neither eat meat nor drink wine nor do any other thing whereby we cause our brother to stumble. |
|
22 You who have a certain belief, keep it to yourself, before God. Blessed is he who does not condemn himself by doing those things which he believes to be wrong. |
|
23 For he who is doubtful and eats, violates his beliefs: for whatever is not of faith, is sin. The strong must help the weak. |
До римлянРозділ 14 |
|
1 |
|
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́. |
|
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його. |
|
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його. |
|
5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання. |
|
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові. |
|
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. |
|
8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні! |
|
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. |
|
10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. |
|
11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“ |
|
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові. |
|
13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси. |
|
14 |
|
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер. |
|
16 Нехай ваше добре не зневажа́ється. |
|
17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. |
|
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́. |
|
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного! |
|
20 |
|
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне. |
|
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується! |
|
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх. |
RomansChapter 14 |
До римлянРозділ 14 |
|
1 He who is weak in the faith, assist him. And be consistent in your reasoning. |
1 |
|
2 For one believes that he may eat all things: another who is weak, eats vegetables. |
2 Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́. |
|
3 Let not him who eats despise him who eats not; and let not him who eats not judge him who eats: for God has received him also. |
3 Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його. |
|
4 Who are you to judge another man's servant? for if he is a success, he is a success to his master; and if he is a failure, he is a failure to his master. As for his success, he will succeed for it is in the power of his master to make him succeed. |
4 Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його. |
|
5 One person values one day above another: another values all days alike. Let every man be sure in his own mind. |
5 Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання. |
|
6 He who is mindful concerning a day's duty is considerate of his master; and every one who is not mindful concerning a day's duty, is inconsiderate of his master. And he who is wasteful, is detrimental to his master even though he confesses it to God; and he who is not wasteful, is not wasteful to his master, yet he likewise tells it to God. |
6 Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові. |
|
7 For none of us lives to himself, and none of us dies to himself. |
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе. |
|
8 For whether we live, we live unto our LORD; and whether we die, we die unto our LORD: whether we live therefore, or die, we belong to our LORD. |
8 Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні! |
|
9 For to this end even Christ both died and came back to life, and rose to be LORD both of the dead and living. |
9 Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими. |
|
10 Why, then, do you judge your brother? or why do you despise your brother? for we must all stand before the judgment seat of Christ. |
10 А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. |
|
11 For it is written, As I live, said the LORD, every knee shall bow to me, and every tongue shall confess me. |
11 Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“ |
|
12 So then every one of us shall answer for himself to God. |
12 Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові. |
|
13 Let us not therefore judge one another any more: but rather be mindful of this, that you should never place a stumblingblock in the way of your brother. |
13 Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси. |
|
14 For I know, and I have confidence in the LORD Jesus, that nothing unclean comes from him: but to him who believes a thing to be unclean, to him only is it unclean. |
14 |
|
15 But now if you have caused your brother to grieve on account of meat, then you are not living in harmony. Do not make food a cause to destroy a man for whose sake Christ died. |
15 Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер. |
|
16 Let not our blessings be a reproach to any one: |
16 Нехай ваше добре не зневажа́ється. |
|
17 For the kingdom of God is not meat and drink, but righteousness and peace and joy in the Holy Spirit. |
17 Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім. |
|
18 For he who serves Christ in these things is acceptable to God and is approved by men. |
18 Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́. |
|
19 Now let us strive after peace, and help one another. |
19 Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного! |
|
20 And let us not, because of food, destroy the work of God. All things indeed are pure; but it is wrong for the man who eats with offence. |
20 |
|
21 It is better that we neither eat meat nor drink wine nor do any other thing whereby we cause our brother to stumble. |
21 Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне. |
|
22 You who have a certain belief, keep it to yourself, before God. Blessed is he who does not condemn himself by doing those things which he believes to be wrong. |
22 Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується! |
|
23 For he who is doubtful and eats, violates his beliefs: for whatever is not of faith, is sin. The strong must help the weak. |
23 А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх. |