Библия - Обещанное Восстановление

Книга Иова

Глава 3

1 И когда заговорил Иов, он проклял день рождения своего.

2 И сказал Иов:

3 «Пусть бы не было того дня, когда я родился, и ночи той, возвестившей: „Зачат наследник“!

4 День тот пусть тьмою станет, да не вспомнит о нем Бог с высот, и свет над ним да не воссияет!

5 Пусть тьма и смерти тень его поглотят, пусть соберутся над ним тучи, затмение его пусть ужаснет!

6 Та ночь — да будет объята мраком, да не причтется она ко дням года, в число месяцев да не войдет!

7 Да будет бесплодной та ночь, да не услышит она крика ликованья!

8 Да проклянут ее те, что проклинают море, что способны разбудить Левиафана.

9 Пусть померкнут во мраке ночи той звезды, пусть рассвета она ждет, а его не будет, пусть ресниц зари не увидит

10 за то, что не замкнула она зева утробы матери моей и не скрыла горя от глаз моих.

11 Зачем не умер я в утробе, не погиб при родах?

12 Зачем среди колен я прошел, к груди зачем припал?

13 Теперь лежал бы я в покое, спал бы сейчас безмятежно смертным сном

14 среди царей и мудрецов земных, что руины себе возводят,

15 с владыками, что золото собирали, дома серебром наполняли;

16 не было бы меня — лишь выкидыш, тайком зарытый, младенец, что так и не увидел света.

17 Там, где жизни нет, унимаются злодеи, там отдыхают обессилевшие.

18 Все узники там находят покой и криков надсмотрщика не слышат.

19 И малый, и великий там равны, и над рабами нет владык.

20 Зачем несчастным свет дарован и жизнь — огорченной душе?

21 Ждут они смерти, а ее всё нет, жаждут ее больше утаенных сокровищ;

22 лишь найдя могилу, веселятся, радуются и ликуют.

23 Зачем жизнь тому, чей путь потерян, кому Бог поставил преграду?

24 Стоны мне теперь вместо хлеба, плачи мои льются, словно вода.

25 Тот ужас, которого я страшился, настиг меня, то, чего боялся, — ко мне пришло.

26 Нет ни отдыха мне, ни покоя, ни затишья — пришло несчастье!»

Йов

Розділ 3

1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.

2 І Йов заговорив та й сказав:

3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“

4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..

5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!

6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!

7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!

8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!

9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —

10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!

11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?

12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?

13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок

14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,

15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!

16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?

17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,

18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!

19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...

20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,

21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,

22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,

23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?

24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.

26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

Книга Иова Глава 3	Йов Розділ 3
1 И когда заговорил Иов, он проклял день рождения своего.	1 По цьому відкрив Йов уста свої та й прокляв був свій день наро́дження.
2 И сказал Иов:	2 І Йов заговорив та й сказав:
3 «Пусть бы не было того дня, когда я родился, и ночи той, возвестившей: „Зачат наследник“!	3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“
4 День тот пусть тьмою станет, да не вспомнит о нем Бог с высот, и свет над ним да не воссияет!	4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!..
5 Пусть тьма и смерти тень его поглотят, пусть соберутся над ним тучи, затмение его пусть ужаснет!	5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́!
6 Та ночь — да будет объята мраком, да не причтется она ко дням года, в число месяцев да не войдет!	6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців!
7 Да будет бесплодной та ночь, да не услышит она крика ликованья!	7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння!
8 Да проклянут ее те, что проклинают море, что способны разбудить Левиафана.	8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити!
9 Пусть померкнут во мраке ночи той звезды, пусть рассвета она ждет, а его не будет, пусть ресниц зари не увидит	9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, —
10 за то, что не замкнула она зева утробы матери моей и не скрыла горя от глаз моих.	10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх!
11 Зачем не умер я в утробе, не погиб при родах?	11 Чому́ я не згинув в утро́бі? Як вийшов, із нутра́ то чому́ я не вмер?
12 Зачем среди колен я прошел, к груди зачем припал?	12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав?
13 Теперь лежал бы я в покое, спал бы сейчас безмятежно смертным сном	13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок
14 среди царей и мудрецов земных, что руины себе возводят,	14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі,
15 с владыками, что золото собирали, дома серебром наполняли;	15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали!
16 не было бы меня — лишь выкидыш, тайком зарытый, младенец, что так и не увидел света.	16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили?
17 Там, где жизни нет, унимаются злодеи, там отдыхают обессилевшие.	17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі,
18 Все узники там находят покой и криков надсмотрщика не слышат.	18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля!
19 И малый, и великий там равны, и над рабами нет владык.	19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́...
20 Зачем несчастным свет дарован и жизнь — огорченной душе?	20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим,
21 Ждут они смерти, а ее всё нет, жаждут ее больше утаенных сокровищ;	21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані,
22 лишь найдя могилу, веселятся, радуются и ликуют.	22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба,
23 Зачем жизнь тому, чей путь потерян, кому Бог поставил преграду?	23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним?
24 Стоны мне теперь вместо хлеба, плачи мои льются, словно вода.	24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,
25 Тот ужас, которого я страшился, настиг меня, то, чего боялся, — ко мне пришло.	25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені.
26 Нет ни отдыха мне, ни покоя, ни затишья — пришло несчастье!»	26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга Иова

Глава 3

Йов

Розділ 3

Книга Иова

Глава 3

Йов

Розділ 3

Ветхий завет

Новый завет

Книга Иова

Глава 3

Йов

Розділ 3

Книга Иова

Глава 3

Йов

Розділ 3

Ветхий
завет

Новый
завет