ВторозакониеГлава 3 |
1 |
2 ГОСПОДЬ же сказал мне: „Не бойся его: Я отдал его в твои руки вместе со всеми его людьми и землею его. Сделай с ним то же, что сделал ты с Сихоном, царем амореев, жившим в Хешбоне“. |
3 ГОСПОДЬ, Бог наш, действительно отдал в наши руки Ога, царя Башана, и всех воинов его — мы разбили их наголову. И опять — ни одного уцелевшего. |
4 Тогда мы захватили все его города. Не осталось ни одного, который бы мы не взяли, — шестьдесят городов и всю область Аргов, владение Ога в Башане. |
5 А ведь города те были укреплены: со стенами высокими и воротами крепкими с засовами надежными, — не говоря уже о многих неукрепленных селениях. |
6 Мы предали те города заклятию, как сделали то с городами Сихона, царя Хешбона. Истребили мы там всех жителей: и мужчин, и женщин, и детей. |
7 Только скот и взятую в тех городах военную добычу оставили себе. |
8 |
9 (сидоняне называют эту гору Сирионом, амореи — Сениром), |
10 взяли все города на равнине, и весь Гилад, и Башан тоже весь до Салхи и Эдреи — городов в царстве Ога, в Башане. |
11 (Этот Ог, царь Башана, был последним из рефаимов. Примечательно, что ложе его из железа, длиною оно в девять обычных мужских локтей, шириною — в четыре. Его и теперь еще можно увидеть в Раббе Аммонской.) |
12 |
13 Другую же часть Гилада, а также весь Башан, где прежде правил Ог, отдал я половине колена Манассии. (Всю область Аргов в Башане называли землей рефаимов. |
14 Эту область Аргов — до границы земель потомков Маахата и Гешура — получил Яир, один из потомков Манассии. Башан он назвал своим именем: с тех пор и поныне это Селения Яира.) |
15 Другим же потомкам Манассии, что из рода Махира, я отдал часть Гиладского нагорья, оставшуюся после того, |
16 как потомкам Рувима и Гада была отдана первая половина Гилада до долины Арнона (по середине этой реки шла граница) и до реки Яввок, границы владений потомков Аммона. |
17 Другою границей их земель — от Киннерета до Аравы, то есть Соленого моря, и предгорий Фасги на востоке — была река Иордан с ее долиной. |
18 |
19 А в городах, что вы получили, пусть остаются только ваши жены и дети и скот, которого, знаю, много у вас, |
20 пока ГОСПОДЬ не дарует вашим братьям пристанище, как то было дано вам, пока они не возьмут за Иорданом себе в собственность ту землю, которую им определил ГОСПОДЬ, Бог ваш. Только тогда вы сможете вернуться в свои владения, которые я закрепил за вами“. |
21 В ту пору дал я наказ и Иисусу Навину: „Ты видел своими глазами, что сделал ГОСПОДЬ, Бог ваш, с обоими царями аморейскими. То же сотворит Он со всеми царствами там, за рекой, куда ты направляешься. |
22 Не бойтесь их! Ведь Сам ГОСПОДЬ, Бог ваш, будет сражаться за вас!“ |
23 |
24 „Владыка, ГОСПОДИ! Теперь, когда Ты начал являть мне, рабу Своему, Свое величие и силу руки Своей в деяниях столь могущественных, что соперничать с ними не сможет никакой бог ни на небе, ни на земле, |
25 не позволишь ли мне перейти через реку и увидеть дивную страну за Иорданом — эти прекрасные горы и цветущий Ливан?“ |
26 Но ГОСПОДЬ всё еще гневался на меня из-за вас и просьбе моей не внял. Сказал Он мне: „Будет тебе! Не говори Мне больше об этом! |
27 Взойди на вершину Фасги, обрати взор свой на запад, и север, и юг, и восток и рассмотри всё своими глазами, ибо за Иордан не суждено тебе перейти. |
28 Дай указания Иисусу Навину, ободри и укрепи его дух, ибо далее он поведет этих людей за Иордан и добьется того, что та земля, которую ты увидишь, станет их наследством“. |
29 |
Повторення ЗаконуРозділ 3 |
1 |
2 І сказав Господь до мене: „Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь наро́д його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні“. |
3 І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, — і побили ми його, так що нікого не позоста́лося в нього. |
4 І здобули́ ми всі міста́ його, і того ча́су не було мі́ста, що не взяли б ми від них, — шістдеся́т міст, усю арґовську околицю, ца́рство Оґа в Башані. |
5 Усі ці міста́ укріплені, — мур високий, воро́та й за́сув, окрім дуже багатьох відкритих міст. |
6 І вчинили ми їх закля́ттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, — учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей. |
7 А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здо́бич. |
8 І взяли ми того ча́су той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йорда́ну, від Арнонського пото́ку аж до гори Гермо́н, — |
9 сидо́няни кличуть на Гермо́н Сірйо́н, а амореяни кличуть на нього Сені́р, — |
10 усі міста́ на рівни́ні, і ввесь Ґілеад, і ввесь Баша́н аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані. |
11 Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ло́же, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, — дев'ять ліктів довжина́ його, і чотири лікті ширина́ його, на міру ліктем чоловіка. |
12 |
13 А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині пле́менн Манасіїного, усю околицю арґовську, — на ввесь той Башан кличеться: край рефаїв. |
14 Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм і́менем: Баша́н, се́ла Яіра, і так їх кли́чуть аж до цього дня. |
15 А Махірові дав я Ґілеад. |
16 А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського пото́ку, сере́дину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів, |
17 і степ, і Йорда́н, і границю його від Кіннерету аж до моря сте́пу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід. |
18 |
19 Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, — я знаю, що худоба ваша велика! — будуть сидіти по ваших міста́х, що я дав вам, |
20 аж Господь дасть спочи́нок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йорда́ну, — і ве́рнетесь кожен до спа́дку свого, що я дав вам“. |
21 А Ісусові наказав я того ча́су, говорячи: „Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, — так зробить Господь усім ца́рствам, куди ти переходиш. |
22 Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас“. |
23 |
24 „Владико Господи, — Ти зачав показувати рабові Своєму ве́лич Свою та міцну́ Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чи́ни Твої, як великі діла́ Твої? |
25 Нехай перейду́ ж я та побачу той хороший край, що по тім боці Йорда́ну, ту гарну гірську́ землю та Лива́н!“ |
26 Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: „До́сить тобі, — не говори більше до Мене в цій справі! |
27 Вийди на верхі́в'я Пісґі, і зведи свої очі на за́хід, і на північ, і на пі́вдень, і на схід, і побач своїми очима, — бо ти не пере́йдеш цього Йорда́ну! |
28 І напоуми́ Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він пере́йде перед цим наро́дом, і він зробить, що вони посядуть той край, який ти побачиш“. |
29 І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору. |
ВторозакониеГлава 3 |
Повторення ЗаконуРозділ 3 |
1 |
1 |
2 ГОСПОДЬ же сказал мне: „Не бойся его: Я отдал его в твои руки вместе со всеми его людьми и землею его. Сделай с ним то же, что сделал ты с Сихоном, царем амореев, жившим в Хешбоне“. |
2 І сказав Господь до мене: „Не бійся його, бо в твою руку Я дав його, і ввесь наро́д його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигонові, цареві амореян, що сидів у Хешбоні“. |
3 ГОСПОДЬ, Бог наш, действительно отдал в наши руки Ога, царя Башана, и всех воинов его — мы разбили их наголову. И опять — ни одного уцелевшего. |
3 І дав Господь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, царя башанського, та ввесь його народ, — і побили ми його, так що нікого не позоста́лося в нього. |
4 Тогда мы захватили все его города. Не осталось ни одного, который бы мы не взяли, — шестьдесят городов и всю область Аргов, владение Ога в Башане. |
4 І здобули́ ми всі міста́ його, і того ча́су не було мі́ста, що не взяли б ми від них, — шістдеся́т міст, усю арґовську околицю, ца́рство Оґа в Башані. |
5 А ведь города те были укреплены: со стенами высокими и воротами крепкими с засовами надежными, — не говоря уже о многих неукрепленных селениях. |
5 Усі ці міста́ укріплені, — мур високий, воро́та й за́сув, окрім дуже багатьох відкритих міст. |
6 Мы предали те города заклятию, как сделали то с городами Сихона, царя Хешбона. Истребили мы там всех жителей: и мужчин, и женщин, и детей. |
6 І вчинили ми їх закля́ттям, як зробили були Сигонові, цареві хешбонському, — учинили закляттям усе місто, чоловіків, жінок та дітей. |
7 Только скот и взятую в тех городах военную добычу оставили себе. |
7 А всю худобу й захоплене з міст забрали ми собі на здо́бич. |
8 |
8 І взяли ми того ча́су той край з руки обох царів амореянина, що по другому боці Йорда́ну, від Арнонського пото́ку аж до гори Гермо́н, — |
9 (сидоняне называют эту гору Сирионом, амореи — Сениром), |
9 сидо́няни кличуть на Гермо́н Сірйо́н, а амореяни кличуть на нього Сені́р, — |
10 взяли все города на равнине, и весь Гилад, и Башан тоже весь до Салхи и Эдреи — городов в царстве Ога, в Башане. |
10 усі міста́ на рівни́ні, і ввесь Ґілеад, і ввесь Баша́н аж до Салхи й Едреї, міст царства Оґа в Башані. |
11 (Этот Ог, царь Башана, был последним из рефаимов. Примечательно, что ложе его из железа, длиною оно в девять обычных мужских локтей, шириною — в четыре. Его и теперь еще можно увидеть в Раббе Аммонской.) |
11 Бо тільки Оґ, цар башанський, позостав із решти рефаїв. Оце його ло́же, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Аммонових синів, — дев'ять ліктів довжина́ його, і чотири лікті ширина́ його, на міру ліктем чоловіка. |
12 |
12 |
13 Другую же часть Гилада, а также весь Башан, где прежде правил Ог, отдал я половине колена Манассии. (Всю область Аргов в Башане называли землей рефаимов. |
13 А решту Ґілеаду та ввесь Башан, царство Оґа, віддав я половині пле́менн Манасіїного, усю околицю арґовську, — на ввесь той Башан кличеться: край рефаїв. |
14 Эту область Аргов — до границы земель потомков Маахата и Гешура — получил Яир, один из потомков Манассии. Башан он назвал своим именем: с тех пор и поныне это Селения Яира.) |
14 Яір, син Манасіїн, узяв всю Арґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, і він назвав їх своїм і́менем: Баша́н, се́ла Яіра, і так їх кли́чуть аж до цього дня. |
15 Другим же потомкам Манассии, что из рода Махира, я отдал часть Гиладского нагорья, оставшуюся после того, |
15 А Махірові дав я Ґілеад. |
16 как потомкам Рувима и Гада была отдана первая половина Гилада до долины Арнона (по середине этой реки шла граница) и до реки Яввок, границы владений потомков Аммона. |
16 А Рувимовим та Ґадовим дав я від Ґілеаду й аж до Арнонського пото́ку, сере́дину потоку та границю, і аж до потоку Яббоку, границі Аммонових синів, |
17 Другою границей их земель — от Киннерета до Аравы, то есть Соленого моря, и предгорий Фасги на востоке — была река Иордан с ее долиной. |
17 і степ, і Йорда́н, і границю його від Кіннерету аж до моря сте́пу, моря Солоного, у узбіччя Пісґі на схід. |
18 |
18 |
19 А в городах, что вы получили, пусть остаются только ваши жены и дети и скот, которого, знаю, много у вас, |
19 Тільки ваші жінки, і ваші діти та ваша худоба, — я знаю, що худоба ваша велика! — будуть сидіти по ваших міста́х, що я дав вам, |
20 пока ГОСПОДЬ не дарует вашим братьям пристанище, как то было дано вам, пока они не возьмут за Иорданом себе в собственность ту землю, которую им определил ГОСПОДЬ, Бог ваш. Только тогда вы сможете вернуться в свои владения, которые я закрепил за вами“. |
20 аж Господь дасть спочи́нок братам вашим, як вам, і посядуть також вони той край, що Господь, Бог ваш, дає вам по той бік Йорда́ну, — і ве́рнетесь кожен до спа́дку свого, що я дав вам“. |
21 В ту пору дал я наказ и Иисусу Навину: „Ты видел своими глазами, что сделал ГОСПОДЬ, Бог ваш, с обоими царями аморейскими. То же сотворит Он со всеми царствами там, за рекой, куда ты направляешься. |
21 А Ісусові наказав я того ча́су, говорячи: „Ото твої очі бачили все, що зробив був Господь, Бог ваш, обом тим царям, — так зробить Господь усім ца́рствам, куди ти переходиш. |
22 Не бойтесь их! Ведь Сам ГОСПОДЬ, Бог ваш, будет сражаться за вас!“ |
22 Не будеш боятися їх, бо Господь, Бог ваш, Він Той, що воює для вас“. |
23 |
23 |
24 „Владыка, ГОСПОДИ! Теперь, когда Ты начал являть мне, рабу Своему, Свое величие и силу руки Своей в деяниях столь могущественных, что соперничать с ними не сможет никакой бог ни на небе, ни на земле, |
24 „Владико Господи, — Ти зачав показувати рабові Своєму ве́лич Свою та міцну́ Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, як чи́ни Твої, як великі діла́ Твої? |
25 не позволишь ли мне перейти через реку и увидеть дивную страну за Иорданом — эти прекрасные горы и цветущий Ливан?“ |
25 Нехай перейду́ ж я та побачу той хороший край, що по тім боці Йорда́ну, ту гарну гірську́ землю та Лива́н!“ |
26 Но ГОСПОДЬ всё еще гневался на меня из-за вас и просьбе моей не внял. Сказал Он мне: „Будет тебе! Не говори Мне больше об этом! |
26 Та Господь розгнівався на мене через вас, і не послухав мене. І сказав Господь до мене: „До́сить тобі, — не говори більше до Мене в цій справі! |
27 Взойди на вершину Фасги, обрати взор свой на запад, и север, и юг, и восток и рассмотри всё своими глазами, ибо за Иордан не суждено тебе перейти. |
27 Вийди на верхі́в'я Пісґі, і зведи свої очі на за́хід, і на північ, і на пі́вдень, і на схід, і побач своїми очима, — бо ти не пере́йдеш цього Йорда́ну! |
28 Дай указания Иисусу Навину, ободри и укрепи его дух, ибо далее он поведет этих людей за Иордан и добьется того, что та земля, которую ты увидишь, станет их наследством“. |
28 І напоуми́ Ісуса, і зміцни його, й укріпи його, бо він пере́йде перед цим наро́дом, і він зробить, що вони посядуть той край, який ти побачиш“. |
29 |
29 І осіли ми в долині навпроти Бет-Пеору. |