ИсходГлава 5 |
|
1 |
|
2 «Кто такой ГОСПОДЬ, — возразил фараон, — чтобы я слушался Его и отпустил израильтян? Знать не знаю я вашего ГОСПОДА и израильтян не отпущу!» |
|
3 Но они стояли на своем: «Бог евреев дозволил нам встретиться с Ним, и потому мы просим отпустить нас в пустыню — три дня пути отсюда — принести жертвы ГОСПОДУ, Богу нашему, чтобы Он не поразил нас напастью какой или мечом». |
|
4 «Моисей и Аарон, — прервал их египетский царь, — чего вы добиваетесь, отвлекая людей от работы? Ступайте и делайте всё, что от рабов требуется!» |
|
5 И, подумав, добавил: «Посмотрите, сколько всякого народа теперь в стране нашей! Может быть, вы хотите, чтобы они бросили работу?!» |
|
6 |
|
7 «Не давать им больше соломы для изготовления кирпичей, как это делали до сих пор. Пусть они идут и сами собирают солому! |
|
8 А кирпичей требуйте с них, как и прежде, — ни кирпичом меньше. Совсем обленились они, потому и кричат: „Пойдем в пустыню, принесем жертвы Богу нашему!“ |
|
9 Труд их должен стать еще тяжелее. Занятые делом, они не будут столь падки на всякую ложь». |
|
10 |
|
11 Сами собирайте ее себе, где найдете, а дневную выработку вашу ни на кирпич не убавляйте!“» |
|
12 Ходили израильтяне по полям Египта и, не находя достаточно соломы, собирали вместо нее жнивье, |
|
13 а надсмотрщики заставляли их делать каждый день столько же кирпичей, как и прежде, когда у них была солома. |
|
14 Фараоновы надсмотрщики поставили приставников над сынами Израилевыми из самих же израильтян. Надсмотрщики били этих десятников и спрашивали с них: «Почему ни вчера, ни сегодня вы не сделали положенного числа кирпичей?» |
|
15 |
|
16 Соломы нам, рабам твоим, больше не дают, а кирпичей делать заставляют столько же! Посмотри, как избиты твои рабы, и виновны в том твои люди». |
|
17 «Да вы совсем обленились, — сказал им фараон. — Стали ленивы, потому и твердите: „Пойдем в пустыню, принесем жертвы ГОСПОДУ нашему!“ |
|
18 Сейчас же отправляйтесь на работу! Соломы вам больше не дадут, а положенное число кирпичей делайте!» |
|
19 |
|
20 Выйдя от фараона, они встретили ожидавших их возле дворца Моисея и Аарона |
|
21 и сказали им: «Пусть припомнит вам это ГОСПОДЬ и судит вас за то, что мы стали ненавистны фараону и слугам его, ведь вы дали им повод убивать нас!» |
|
22 Тогда Моисей излил пред ГОСПОДОМ душу свою: «ГОСПОДИ! За что Ты навел такую беду на народ сей? И для чего Ты послал меня? |
|
23 Ведь с тех пор как я пришел к фараону и стал говорить с ним от имени Твоего, он еще хуже стал поступать с этим народом. А Ты так и не спас народ Свой!» |
ВихідРозділ 5 |
|
1 |
|
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
|
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
|
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
|
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
|
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
|
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
|
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
|
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
|
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
|
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
|
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
|
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
|
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
|
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
|
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
|
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
|
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
|
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
|
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
|
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
|
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
|
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |
ИсходГлава 5 |
ВихідРозділ 5 |
|
1 |
1 |
|
2 «Кто такой ГОСПОДЬ, — возразил фараон, — чтобы я слушался Его и отпустил израильтян? Знать не знаю я вашего ГОСПОДА и израильтян не отпущу!» |
2 А фараон відказав: „Хто Господь, що послухаюсь сло́ва Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу́!“ |
|
3 Но они стояли на своем: «Бог евреев дозволил нам встретиться с Ним, и потому мы просим отпустить нас в пустыню — три дня пути отсюда — принести жертвы ГОСПОДУ, Богу нашему, чтобы Он не поразил нас напастью какой или мечом». |
3 І сказали вони: „Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми пі́демо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господе́ві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем“. |
|
4 «Моисей и Аарон, — прервал их египетский царь, — чего вы добиваетесь, отвлекая людей от работы? Ступайте и делайте всё, что от рабов требуется!» |
4 І сказав до них цар Єгипту: „Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!“ |
|
5 И, подумав, добавил: «Посмотрите, сколько всякого народа теперь в стране нашей! Может быть, вы хотите, чтобы они бросили работу?!» |
5 І сказав фараон: „Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт“. |
|
6 |
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: |
|
7 «Не давать им больше соломы для изготовления кирпичей, как это делали до сих пор. Пусть они идут и сами собирают солому! |
7 „Не давайте більше наро́дові соломи, щоб робити цеглу, як учо́ра й позавчо́ра. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. |
|
8 А кирпичей требуйте с них, как и прежде, — ни кирпичом меньше. Совсем обленились они, потому и кричат: „Пойдем в пустыню, принесем жертвы Богу нашему!“ |
8 А призна́чене число цегли, що вони робили вчо́ра й позавчо́ра, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: „Ходім, принесімо жертву нашому Богові!“ |
|
9 Труд их должен стать еще тяжелее. Занятые делом, они не будут столь падки на всякую ложь». |
9 Нехай буде тяжка́ праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова“. |
|
10 |
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: „Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи. |
|
11 Сами собирайте ее себе, где найдете, а дневную выработку вашу ни на кирпич не убавляйте!“» |
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де́ знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!“ |
|
12 Ходили израильтяне по полям Египта и, не находя достаточно соломы, собирали вместо нее жнивье, |
12 І розпоро́шився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню́ на солому. |
|
13 а надсмотрщики заставляли их делать каждый день столько же кирпичей, как и прежде, когда у них была солома. |
13 А погоничі наставали, говорячи: „Скінчі́ть вашу щоденну працю в час так, як коли б була́ солома“. |
|
14 Фараоновы надсмотрщики поставили приставников над сынами Израилевыми из самих же израильтян. Надсмотрщики били этих десятников и спрашивали с них: «Почему ни вчера, ни сегодня вы не сделали положенного числа кирпичей?» |
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: „Чому ви не скінчи́ли свого при́ділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?“ |
|
15 |
15 І прибули́ писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: „Для чого ти так робиш рабам своїм? |
|
16 Соломы нам, рабам твоим, больше не дают, а кирпичей делать заставляют столько же! Посмотри, как избиты твои рабы, и виновны в том твои люди». |
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!“ |
|
17 «Да вы совсем обленились, — сказал им фараон. — Стали ленивы, потому и твердите: „Пойдем в пустыню, принесем жертвы ГОСПОДУ нашему!“ |
17 А він відказав: „Неро́би ви, неро́би! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господе́ві. |
|
18 Сейчас же отправляйтесь на работу! Соломы вам больше не дадут, а положенное число кирпичей делайте!» |
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призна́чене число цегли ви дасте!“ |
|
19 |
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: „Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!“ |
|
20 Выйдя от фараона, они встретили ожидавших их возле дворца Моисея и Аарона |
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона, |
|
21 и сказали им: «Пусть припомнит вам это ГОСПОДЬ и судит вас за то, что мы стали ненавистны фараону и слугам его, ведь вы дали им повод убивать нас!» |
21 та й сказали до них: „Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили нена́висним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!“ |
|
22 Тогда Моисей излил пред ГОСПОДОМ душу свою: «ГОСПОДИ! За что Ты навел такую беду на народ сей? И для чего Ты послал меня? |
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: „Господи, чому Ти кривду вчинив цьому наро́дові? Чому Ти послав мені це? |
|
23 Ведь с тех пор как я пришел к фараону и стал говорить с ним от имени Твоего, он еще хуже стал поступать с этим народом. А Ты так и не спас народ Свой!» |
23 Бо відко́ли прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'я́м, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!“ |