Псалтырь

Псалом 57

1 Руководителю хора На мелодию «Не погуби» Молитва Давида

2 О вы, сильные мира сего, о правде ли печетесь? Людей справедливо ли судите?

3 О нет! В сердце вы зло вынашиваете, а руками своими путь насилию пролагаете на земле.

4 Нечестивые, сойдя с колен матери, сбиваются с пути, с самого рождения своевольны и лживы.

5 Яд у них — яд змеиный, как у кобры глухой, что уши свои закрыла

6 и не слышит голоса заклинателя, как бы искусны ни были заклинания его.

7 Боже, сокруши зубы их в самой пасти! Вырви, ГОСПОДИ, клыки львиные!

8 Да исчезнут они, как вода протекающая; когда натянут они луки свои, пусть стрелы их будут без наконечников.

9 Пусть пропадут нечестивые, как след от слизняка уползающего, как выкидыш, солнца не увидевший.

10 Прежде, чем их котлы жар ощутят терновника горящегопусть живыми они сметены будут, словно бурей яростной.

11 Увидев возмездие свершившимся, порадуется праведник. Он вброд пойдет через поток крови нечестивых.

12 И тогда люди скажут: «Несомненно, есть награда для праведника, есть Бог — Он суд и правду вершит на земле!»

Псалми

Псалом 57

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“

Псалтырь

Псалом 57

Псалми

Псалом 57

1 Руководителю хора На мелодию «Не погуби» Молитва Давида

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

2 О вы, сильные мира сего, о правде ли печетесь? Людей справедливо ли судите?

2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

3 О нет! В сердце вы зло вынашиваете, а руками своими путь насилию пролагаете на земле.

3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

4 Нечестивые, сойдя с колен матери, сбиваются с пути, с самого рождения своевольны и лживы.

4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

5 Яд у них — яд змеиный, как у кобры глухой, что уши свои закрыла

5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

6 и не слышит голоса заклинателя, как бы искусны ни были заклинания его.

6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

7 Боже, сокруши зубы их в самой пасти! Вырви, ГОСПОДИ, клыки львиные!

7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

8 Да исчезнут они, как вода протекающая; когда натянут они луки свои, пусть стрелы их будут без наконечников.

8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

9 Пусть пропадут нечестивые, как след от слизняка уползающего, как выкидыш, солнца не увидевший.

9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

10 Прежде, чем их котлы жар ощутят терновника горящегопусть живыми они сметены будут, словно бурей яростной.

10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

11 Увидев возмездие свершившимся, порадуется праведник. Он вброд пойдет через поток крови нечестивых.

11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

12 И тогда люди скажут: «Несомненно, есть награда для праведника, есть Бог — Он суд и правду вершит на земле!»

12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“