CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нач. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Начало

Глава 22

1 Спустя какое-то время Всевышний подверг Ибрахима испытанию. Он сказал ему: – Ибрахим! – Я здесь, – ответил Ибрахим.

2 Всевышний сказал: – Возьми сына, своего единственного обещанного Мной сына Исхака, которого ты любишь, иди в землю Мория и принеси его там в жертву всесожжения на горе, на которую Я укажу тебе.

3 На другой день рано утром Ибрахим встал, оседлал осла, взял с собой двух слуг и сына Исхака, нарубил дров для всесожжения и отправился в путь к тому месту, о котором сказал ему Всевышний.

4 На третий день Ибрахим поднял взгляд и увидел вдали то место.

5 Он сказал слугам: – Оставайтесь здесь с ослом, а мы с мальчиком пойдём туда и совершим поклонение, а потом вернёмся к вам.

6 Ибрахим взял дрова для всесожжения и положил их на спину Исхаку, а сам понёс огонь и нож, и они вдвоём отправились в путь.

7 Исхак нарушил молчание и сказал своему отцу Ибрахиму: – Отец! – Да, сын мой? – ответил Ибрахим. – У нас есть огонь и дрова, – сказал Исхак, – но где же ягнёнок для всесожжения?

8 Ибрахим ответил: – Всевышний Сам усмотрит ягнёнка для всесожжения, сын мой. И они вдвоём пошли дальше.

9 Когда они добрались до места, о котором сказал ему Всевышний, Ибрахим построил там жертвенник и сложил на нём дрова, связал своего сына Исхака и положил его на жертвенник поверх дров.

10 Он протянул руку и взял нож, чтобы заколоть сына.

11 Но Ангел Вечного воззвал к нему с неба: – Ибрахим! Ибрахим! – Я здесь, – ответил он.

12 – Не поднимай руки на мальчика, – сказал Ангел, – не делай с ним ничего. Теперь Я знаю, что ты боишься Всевышнего, потому что ты не пожалел для Меня сына, своего единственного обещанного Мной сына.

13 Ибрахим поднял взгляд и увидел барана, который запутался рогами в зарослях. Он пошёл, взял барана и принёс его в жертву всесожжения вместо сына.

14 Ибрахим назвал то место «Вечный усмотрит», . и оттого и доныне говорится: «На горе Вечного усмотрится».

15 Ангел Вечного воззвал к Ибрахиму с неба во второй раз

16 и сказал: – Клянусь Самим Собой, возвещает Вечный: раз ты сделал это и не пожалел для Меня сына, единственного, кто был обещан тебе Мной,

17 то Я непременно благословлю тебя и сделаю твоё потомство многочисленным, как звёзды на небе, как песок на морском берегу; и твоё потомство овладеет городами своих врагов,

18 и через твоё потомство получат благословение все народы на земле, потому что ты послушался Меня.

19 Ибрахим возвратился к слугам, и они вместе отправились в Беэр-Шеву; и Ибрахим остался в Беэр-Шеве.

20 Прошло время, и Ибрахиму сказали: – Милка тоже стала матерью, родила сыновей твоему брату Нахору:

21 Уца первенца, Буза, его брата, Кемуила (отца Арама),

22 Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Бетуила.

23 Бетуил стал отцом Рабиги. Этих восьмерых сыновей Милка родила Нахору, брату Ибрахима.

24 Его наложница по имени Реума, тоже родила ему сыновей: Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.

Буття

Розділ 22

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.

Начало

Глава 22

Буття

Розділ 22

1 Спустя какое-то время Всевышний подверг Ибрахима испытанию. Он сказал ему: – Ибрахим! – Я здесь, – ответил Ибрахим.

1 І сталось після цих випадків, що Бог випробо́вував Авраама. І сказав Він до нього: „Аврааме!“ А той відказав: „Ось я!“

2 Всевышний сказал: – Возьми сына, своего единственного обещанного Мной сына Исхака, которого ты любишь, иди в землю Мория и принеси его там в жертву всесожжения на горе, на которую Я укажу тебе.

2 І промовив Господь: „Візьми свого сина, свого одинака́, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопа́лення на одній із тих гір, що про неї скажу́ тобі“.

3 На другой день рано утром Ибрахим встал, оседлал осла, взял с собой двух слуг и сына Исхака, нарубил дров для всесожжения и отправился в путь к тому месту, о котором сказал ему Всевышний.

3 І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.

4 На третий день Ибрахим поднял взгляд и увидел вдали то место.

4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.

5 Он сказал слугам: – Оставайтесь здесь с ослом, а мы с мальчиком пойдём туда и совершим поклонение, а потом вернёмся к вам.

5 І сказав Авраам своїм слугам: „Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець пі́дем аж туди, і покло́нимося, і повернемося до вас“.

6 Ибрахим взял дрова для всесожжения и положил их на спину Исхаку, а сам понёс огонь и нож, и они вдвоём отправились в путь.

6 І взяв Авраам дро́ва для цілопа́лення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони ра́зом обоє.

7 Исхак нарушил молчание и сказал своему отцу Ибрахиму: – Отец! – Да, сын мой? – ответил Ибрахим. – У нас есть огонь и дрова, – сказал Исхак, – но где же ягнёнок для всесожжения?

7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я, сину мій!“ І промовив Ісак: „Ось огонь та дро́ва, а де ж ягня на цілопа́лення?“

8 Ибрахим ответил: – Всевышний Сам усмотрит ягнёнка для всесожжения, сын мой. И они вдвоём пошли дальше.

8 І відказав Авраам: „Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!“ І пішли вони ра́зом обоє.

9 Когда они добрались до места, о котором сказал ему Всевышний, Ибрахим построил там жертвенник и сложил на нём дрова, связал своего сына Исхака и положил его на жертвенник поверх дров.

9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.

10 Он протянул руку и взял нож, чтобы заколоть сына.

10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...

11 Но Ангел Вечного воззвал к нему с неба: – Ибрахим! Ибрахим! – Я здесь, – ответил он.

11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: „Аврааме, Аврааме!“ А той відізвався: „Ось я!“

12 – Не поднимай руки на мальчика, – сказал Ангел, – не делай с ним ничего. Теперь Я знаю, что ты боишься Всевышнего, потому что ты не пожалел для Меня сына, своего единственного обещанного Мной сына.

12 І Ангол промовив: „Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака́ свого“.

13 Ибрахим поднял взгляд и увидел барана, который запутался рогами в зарослях. Он пошёл, взял барана и принёс его в жертву всесожжения вместо сына.

13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав'яз у гуща́вині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана́, і приніс його на цілопа́лення замість сина свого.

14 Ибрахим назвал то место «Вечный усмотрит», . и оттого и доныне говорится: «На горе Вечного усмотрится».

14 І назвав Авраам ім'я́ місця того: „Господь нагледить“, що й сьогодні говориться: „На горі Господь з'я́виться“.

15 Ангел Вечного воззвал к Ибрахиму с неба во второй раз

15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,

16 и сказал: – Клянусь Самим Собой, возвещает Вечный: раз ты сделал это и не пожалел для Меня сына, единственного, кто был обещан тебе Мной,

16 і сказав: „Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,

17 то Я непременно благословлю тебя и сделаю твоё потомство многочисленным, как звёзды на небе, как песок на морском берегу; и твоё потомство овладеет городами своих врагов,

17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.

18 и через твоё потомство получат благословение все народы на земле, потому что ты послушался Меня.

18 І всі народи землі будуть Насінням твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу“.

19 Ибрахим возвратился к слугам, и они вместе отправились в Беэр-Шеву; и Ибрахим остался в Беэр-Шеве.

19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.

20 Прошло время, и Ибрахиму сказали: – Милка тоже стала матерью, родила сыновей твоему брату Нахору:

20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: „Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:

21 Уца первенца, Буза, его брата, Кемуила (отца Арама),

21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,

22 Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Бетуила.

22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.

23 Бетуил стал отцом Рабиги. Этих восьмерых сыновей Милка родила Нахору, брату Ибрахима.

23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмеро́х породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.

24 Его наложница по имени Реума, тоже родила ему сыновей: Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.

24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.