Библия - Обещанное Восстановление

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 9

1 Иса вошёл в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в город, где Он жил.

2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на постели. Когда Иса увидел их веру, Он сказал парализованному: – Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!

3 Тогда некоторые из учителей Таурата подумали про себя: «Он кощунствует!»

4 Зная, о чём они думают, Иса сказал: – Почему у вас в сердце такие злые мысли?

5 Вы, наверное, думаете, что сказать «Прощаются тебе грехи» намного легче, чем сказать «Встань и ходи»?

6 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи…И Он обратился к парализованному: – Вставай, возьми свою постель и иди домой.

7 Человек встал и пошёл домой.

8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Всевышнего, давшего человеку такую власть.

9 Когда Иса шёл оттуда, Он увидел человека по имени Матай, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса. Тот встал и пошёл за Ним.

10 Позже, когда Иса возлежал за столом в доме у Матая, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Исой и Его учениками.

11 Когда блюстители Закона увидели это, они спросили учеников Исы: – Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?

12 Когда Иса услышал это, Он сказал: – Не здоровым нужен врач, а больным.

13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». . Я пришёл призвать не праведников, а грешников.

14 Затем пришли ученики Яхии и спросили: – Почему мы и блюстители Закона постимся, а Твои ученики – нет?

15 Иса ответил им так: – Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.

16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она, когда сядет, разорвёт дыру ещё больше.

17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то и другое будет цело.

18 Когда Иса ещё говорил, к Нему подошёл один начальник. Он поклонился Исе и сказал: – Моя дочь только что умерла, но если Ты придёшь и возложишь на неё руку, она оживёт.

19 Иса встал и пошёл с ним. Ученики тоже пошли за ними.

20 В это время к Исе сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды. .

21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».

22 Иса обернулся и увидел её. – Не бойся, дочь Моя, – сказал Он, – твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.

23 Когда Иса вошёл в дом начальника и увидел свирельщиков, приглашённых для похорон, и смятение толпы,

24 Он сказал: – Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.

25 Когда людей всё-таки удалили, Иса вошёл, взял девочку за руку, и она встала.

26 Слух об этом распространился по всей округе.

27 Когда Иса вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: – Сжалься над нами, Сын Давуда! .

28 Когда Он вошёл в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: – Вы верите, что Я могу это сделать? – Да, Повелитель, – ответили те.

29 Тогда Иса прикоснулся к их глазам и сказал: – Пусть же с вами будет по вашей вере.

30 И они тотчас прозрели. Иса же строго наказал им: – Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.

31 Но они пошли и рассказали о Нём по всей округе.

32 Не успели ещё они выйти, как к Исе привели немого человека, одержимого демоном.

33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: – Ничего подобного ещё не бывало в Исраиле.

34 Блюстители же Закона говорили: – Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.

35 Иса ходил по всем городам и селениям, учил в молитвенных домах, возвещал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.

36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.

37 Он говорил Своим ученикам: – Жатвы много, а работников мало.

38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.

Вiд Матвiя

Розділ 9

1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.

2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“

3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.

4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“

5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

7 Той устав і пішов у свій дім.

8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!

9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.

11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“

12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!

13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.

14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“

15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.

16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.

17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.

18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.

19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.

20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.

21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.

22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.

23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,

24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.

25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!

26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“

28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.

29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“

30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“

31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“

34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.

35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.

36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.

37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;

38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 9	Вiд Матвiя Розділ 9
1 Иса вошёл в лодку, переправился на другую сторону озера и вернулся в город, где Он жил.	1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
2 Несколько человек принесли к Нему парализованного, лежащего на постели. Когда Иса увидел их веру, Он сказал парализованному: – Не бойся, сын Мой, прощаются тебе твои грехи!	2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
3 Тогда некоторые из учителей Таурата подумали про себя: «Он кощунствует!»	3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
4 Зная, о чём они думают, Иса сказал: – Почему у вас в сердце такие злые мысли?	4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
5 Вы, наверное, думаете, что сказать «Прощаются тебе грехи» намного легче, чем сказать «Встань и ходи»?	5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
6 Но чтобы вы знали, что Ниспосланный как Человек имеет власть на земле прощать грехи…И Он обратился к парализованному: – Вставай, возьми свою постель и иди домой.	6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Він розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
7 Человек встал и пошёл домой.	7 Той устав і пішов у свій дім.
8 Видевшие это исполнились благоговейного ужаса и стали славить Всевышнего, давшего человеку такую власть.	8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
9 Когда Иса шёл оттуда, Он увидел человека по имени Матай, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иса. Тот встал и пошёл за Ним.	9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.
10 Позже, когда Иса возлежал за столом в доме у Матая, там собралось много сборщиков налогов и прочих грешников. Они возлегли с Исой и Его учениками.	10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
11 Когда блюстители Закона увидели это, они спросили учеников Исы: – Почему ваш Учитель ест со сборщиками налогов и грешниками?	11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
12 Когда Иса услышал это, Он сказал: – Не здоровым нужен врач, а больным.	12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
13 Попытайтесь вначале понять, что значат слова: «Милости хочу, а не жертвы». . Я пришёл призвать не праведников, а грешников.	13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
14 Затем пришли ученики Яхии и спросили: – Почему мы и блюстители Закона постимся, а Твои ученики – нет?	14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
15 Иса ответил им так: – Разве могут гости на свадьбе печалиться, когда с ними жених? Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда они и будут поститься.	15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
16 Никто не пришивает к старой одежде заплату из новой ткани: она, когда сядет, разорвёт дыру ещё больше.	16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
17 Никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе бурдюки прорвутся: и вино вытечет, и бурдюки пропадут. Нет, молодое вино наливают в новые бурдюки, тогда и то и другое будет цело.	17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
18 Когда Иса ещё говорил, к Нему подошёл один начальник. Он поклонился Исе и сказал: – Моя дочь только что умерла, но если Ты придёшь и возложишь на неё руку, она оживёт.	18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
19 Иса встал и пошёл с ним. Ученики тоже пошли за ними.	19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
20 В это время к Исе сзади подошла женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, и прикоснулась к кисточке на краю Его одежды. .	20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
21 Она думала про себя: «Если я только прикоснусь к Его одежде, то исцелюсь».	21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
22 Иса обернулся и увидел её. – Не бойся, дочь Моя, – сказал Он, – твоя вера исцелила тебя. И женщина в тот же момент выздоровела.	22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“ І одужала жінка з тієї години.
23 Когда Иса вошёл в дом начальника и увидел свирельщиков, приглашённых для похорон, и смятение толпы,	23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
24 Он сказал: – Выйдите, ведь девочка не умерла, а спит. Но они лишь посмеялись над Ним.	24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
25 Когда людей всё-таки удалили, Иса вошёл, взял девочку за руку, и она встала.	25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
26 Слух об этом распространился по всей округе.	26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
27 Когда Иса вышел оттуда, за Ним пошли двое слепых, крича: – Сжалься над нами, Сын Давуда! .	27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
28 Когда Он вошёл в дом, слепые подошли к Нему, и Он спросил их: – Вы верите, что Я могу это сделать? – Да, Повелитель, – ответили те.	28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“ Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
29 Тогда Иса прикоснулся к их глазам и сказал: – Пусть же с вами будет по вашей вере.	29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
30 И они тотчас прозрели. Иса же строго наказал им: – Смотрите, чтобы никто не узнал об этом.	30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
31 Но они пошли и рассказали о Нём по всей округе.	31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
32 Не успели ещё они выйти, как к Исе привели немого человека, одержимого демоном.	32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
33 Когда демон был изгнан, человек, который был нем, заговорил. Люди удивлялись: – Ничего подобного ещё не бывало в Исраиле.	33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
34 Блюстители же Закона говорили: – Он изгоняет демонов силой повелителя демонов.	34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
35 Иса ходил по всем городам и селениям, учил в молитвенных домах, возвещал Радостную Весть о Царстве и исцелял людей от всех болезней и немощей.	35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
36 Увидев толпы народа, Он сжалился над ними, потому что эти люди были измучены и беспомощны, как овцы без пастуха.	36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
37 Он говорил Своим ученикам: – Жатвы много, а работников мало.	37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
38 Поэтому просите Хозяина жатвы, чтобы Он выслал работников на Свою жатву.	38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Ветхий завет

Новый завет

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 9

Вiд Матвiя

Розділ 9

Ветхий
завет

Новый
завет