Библия - Обещанное Восстановление

Начало

Глава 45

1 Тогда Юсуф не мог более сдержать себя перед слугами и воскликнул: – Уходите все прочь от меня! – и никого не было с Юсуфом, когда он открылся своим братьям.

2 Он так громко зарыдал, что услышали египтяне, и слух об этом дошёл до двора фараона.

3 Юсуф сказал своим братьям: – Я – Юсуф! Жив ли ещё мой отец?Но братья ничего не могли ответить, так они были ошеломлены.

4 Тогда Юсуф сказал братьям: – Подойдите же ко мне. И когда они подошли, он сказал: – Я ваш брат Юсуф, которого вы продали в Египет!

5 Но не тревожьтесь и не обвиняйте больше себя за то, что продали меня сюда: это Всевышний послал меня перед вами для спасения вашей жизни.

6 Уже два года, как в стране голод, и ещё пять лет не будет ни пахоты, ни жатвы.

7 Но Всевышний послал меня перед вами, чтобы сохранить ваш род на земле и великим избавлением спасти ваши жизни.

8 Итак, не вы послали меня сюда, но Всевышний: Он сделал меня отцом фараону, господином над всем его домом и правителем всего Египта.

9 Поспешите вернуться к моему отцу и скажите ему: «Вот что говорит твой сын Юсуф: „Всевышний сделал меня правителем всего Египта. Приходи ко мне, не медли;

10 ты будешь жить в области Гошен и будешь рядом со мной: и ты, и твои дети и внуки, и твой крупный и мелкий скот, и всё, что у тебя есть.

11 Там я смогу прокормить тебя – ведь предстоят ещё пять лет голода, – а иначе и ты, и твой дом, и все, кто принадлежат тебе, будете в нужде“».

12 Вы видите своими глазами, и вы, и мой брат Вениамин, что это действительно я говорю с вами.

13 Расскажите же моему отцу о том, как я прославлен в Египте, и обо всём, что вы видели. И поскорее приведите сюда моего отца.

14 Он обнял своего брата Вениамина и заплакал, и Вениамин плакал, обнимая его.

15 Он поцеловал всех братьев и с плачем обнимал их. Потом братья беседовали с ним.

16 Слух о том, что пришли братья Юсуфа, дошёл до двора фараона. Фараон обрадовался, и его придворные тоже,

17 и фараон сказал Юсуфу: – Скажи своим братьям: «Сделайте вот что: навьючьте своих животных, возвращайтесь в землю Ханаана

18 и приведите ко мне отца и ваши семьи. Я дам вам лучшую землю в Египте, и вы будете жить её плодами».

19 Ещё повелеваю тебе сказать им: «Сделайте вот что: возьмите в Египте колесницы для ваших детей и жён, привезите своего отца и приходите сами.

20 Не жалейте о вашем имуществе, потому что всё лучшее в Египте будет вашим».

21 Сыновья Исраила так и сделали. Юсуф дал им колесницы, как приказал фараон, и припасы в дорогу.

22 Каждому он подарил новую одежду, а Вениамину дал три с половиной килограмма серебра и пять смен одежды.

23 Отцу он послал десять ослов, нагруженных лучшим добром Египта, и десять ослиц, нагруженных зерном, хлебом и другими припасами для путешествия.

24 После этого он отпустил братьев, и когда они уходили, сказал им: – Ни о чём не тревожьтесь в пути!

25 Они отправились в путь из Египта, пришли к своему отцу Якубу в землю Ханаана

26 и сказали ему: – Юсуф жив! Юсуф – правитель всего Египта! У Якуба замерло сердце, и он не поверил им.

27 Но когда они передали ему всё, что сказал Юсуф, и когда он увидел колесницы, которые Юсуф послал, чтобы перевезти его, душа Якуба ожила.

28 И Исраил сказал: – Довольно! Мой сын Юсуф жив. Пойду и увижу его, прежде чем умру.

Буття

Розділ 45

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

Начало Глава 45	Буття Розділ 45
1 Тогда Юсуф не мог более сдержать себя перед слугами и воскликнул: – Уходите все прочь от меня! – и никого не было с Юсуфом, когда он открылся своим братьям.	1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.
2 Он так громко зарыдал, что услышали египтяне, и слух об этом дошёл до двора фараона.	2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.
3 Юсуф сказал своим братьям: – Я – Юсуф! Жив ли ещё мой отец?Но братья ничего не могли ответить, так они были ошеломлены.	3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.
4 Тогда Юсуф сказал братьям: – Подойдите же ко мне. И когда они подошли, он сказал: – Я ваш брат Юсуф, которого вы продали в Египет!	4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.
5 Но не тревожьтесь и не обвиняйте больше себя за то, что продали меня сюда: это Всевышний послал меня перед вами для спасения вашей жизни.	5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.
6 Уже два года, как в стране голод, и ещё пять лет не будет ни пахоты, ни жатвы.	6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.
7 Но Всевышний послал меня перед вами, чтобы сохранить ваш род на земле и великим избавлением спасти ваши жизни.	7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
8 Итак, не вы послали меня сюда, но Всевышний: Он сделал меня отцом фараону, господином над всем его домом и правителем всего Египта.	8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.
9 Поспешите вернуться к моему отцу и скажите ему: «Вот что говорит твой сын Юсуф: „Всевышний сделал меня правителем всего Египта. Приходи ко мне, не медли;	9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.
10 ты будешь жить в области Гошен и будешь рядом со мной: и ты, и твои дети и внуки, и твой крупный и мелкий скот, и всё, что у тебя есть.	10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.
11 Там я смогу прокормить тебя – ведь предстоят ещё пять лет голода, – а иначе и ты, и твой дом, и все, кто принадлежат тебе, будете в нужде“».	11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
12 Вы видите своими глазами, и вы, и мой брат Вениамин, что это действительно я говорю с вами.	12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.
13 Расскажите же моему отцу о том, как я прославлен в Египте, и обо всём, что вы видели. И поскорее приведите сюда моего отца.	13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.
14 Он обнял своего брата Вениамина и заплакал, и Вениамин плакал, обнимая его.	14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...
15 Он поцеловал всех братьев и с плачем обнимал их. Потом братья беседовали с ним.	15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.
16 Слух о том, что пришли братья Юсуфа, дошёл до двора фараона. Фараон обрадовался, и его придворные тоже,	16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.
17 и фараон сказал Юсуфу: – Скажи своим братьям: «Сделайте вот что: навьючьте своих животных, возвращайтесь в землю Ханаана	17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.
18 и приведите ко мне отца и ваши семьи. Я дам вам лучшую землю в Египте, и вы будете жить её плодами».	18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.
19 Ещё повелеваю тебе сказать им: «Сделайте вот что: возьмите в Египте колесницы для ваших детей и жён, привезите своего отца и приходите сами.	19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.
20 Не жалейте о вашем имуществе, потому что всё лучшее в Египте будет вашим».	20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.
21 Сыновья Исраила так и сделали. Юсуф дал им колесницы, как приказал фараон, и припасы в дорогу.	21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.
22 Каждому он подарил новую одежду, а Вениамину дал три с половиной килограмма серебра и пять смен одежды.	22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.
23 Отцу он послал десять ослов, нагруженных лучшим добром Египта, и десять ослиц, нагруженных зерном, хлебом и другими припасами для путешествия.	23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.
24 После этого он отпустил братьев, и когда они уходили, сказал им: – Ни о чём не тревожьтесь в пути!	24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“
25 Они отправились в путь из Египта, пришли к своему отцу Якубу в землю Ханаана	25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.
26 и сказали ему: – Юсуф жив! Юсуф – правитель всего Египта! У Якуба замерло сердце, и он не поверил им.	26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
27 Но когда они передали ему всё, что сказал Юсуф, и когда он увидел колесницы, которые Юсуф послал, чтобы перевезти его, душа Якуба ожила.	27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.
28 И Исраил сказал: – Довольно! Мой сын Юсуф жив. Пойду и увижу его, прежде чем умру.	28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

Ветхий
завет

Новый
завет

Начало

Глава 45

Буття

Розділ 45

Начало

Глава 45

Буття

Розділ 45

Ветхий завет

Новый завет

Начало

Глава 45

Буття

Розділ 45

Начало

Глава 45

Буття

Розділ 45

Ветхий
завет

Новый
завет