Размышления СулейманаГлава 6 |
|
1 |
|
2 Всевышний даёт человеку богатство, имущество и славу, так что у него есть всё, чего бы он ни пожелал, но Всевышний не даёт ему пользоваться этим – вместо него пользуется чужой. Это – пустое, это – ужасное зло. |
|
3 У человека может быть сотня детей, и он может прожить много лет, но сколько бы он ни прожил, если он не мог насладиться своим счастьем и не был даже погребён, то я сказал бы, что выкидыш счастливее его, |
|
4 |
|
5 |
|
6 который не насладился своим счастьем, хоть бы он и прожил две тысячи лет. В итоге они оба пойдут в одно и то же место. |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
ЕкклезiястРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́! |
|
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього! |
|
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, — |
|
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того! |
|
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде? |
|
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються. |
|
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити? |
|
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру... |
|
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього, |
|
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни? |
|
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній? |
Размышления СулейманаГлава 6 |
ЕкклезiястРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Всевышний даёт человеку богатство, имущество и славу, так что у него есть всё, чего бы он ни пожелал, но Всевышний не даёт ему пользоваться этим – вместо него пользуется чужой. Это – пустое, это – ужасное зло. |
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́! |
|
3 У человека может быть сотня детей, и он может прожить много лет, но сколько бы он ни прожил, если он не мог насладиться своим счастьем и не был даже погребён, то я сказал бы, что выкидыш счастливее его, |
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього! |
|
4 |
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, — |
|
5 |
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того! |
|
6 который не насладился своим счастьем, хоть бы он и прожил две тысячи лет. В итоге они оба пойдут в одно и то же место. |
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде? |
|
7 |
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються. |
|
8 |
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити? |
|
9 |
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру... |
|
10 |
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього, |
|
11 |
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни? |
|
12 |
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній? |