Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 16

1 И подойдя, фарисеи и саддукеи, искушая Его, просили показать им знамение с неба.

2 Он же ответил им: вечером вы говорите: «вёдро, потому что небо пылает»;

3 и утром: «сегодня ненастье, потому что небо багрово». О лице неба вы знаете, как судить, а о знамениях времен не можете?

4 Род лукавый и прелюбодейный знамения ищет, и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы. И оставив их, отошел.

5 И переправляясь на другую сторону, ученики забыли взять хлебы.

6 Иисус же сказал им: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и саддукейской.

7 И они рассуждали про себя, говоря: мы хлебов не взяли.

8 Иисус узнал это и сказал: что рассуждаете про себя, маловерные, что нет у вас хлебов?

9 Еще ли не понимаете и не помните о пяти хлебах для пяти тысяч, и сколько коробов вы набрали?

10 Ни о семи хлебах для четырех тысяч, и сколько корзин вы набрали?

11 Как вы не понимаете, что Я не о хлебах сказал: «берегитесь закваски фарисейской и саддукейской»?

12 Тогда они уразумели, что Он сказал беречься не закваски хлебной, но учения фарисейского и саддукейского.

13 А Иисус, придя в пределы Кесарии Филипповой, спрашивал учеников Своих говоря: за кого почитают люди Сына Человеческого?

14 Они сказали: одни за Иоанна Крестителя, другие за Илию, а иные за Иеремию или одного из пророков.

15 Он говорит им: а вы за кого Меня почитаете?

16 И ответил Симон Петр: Ты Христос, Сын Бога Живого.

17 И Иисус ему ответил: блажен ты, Симон Вариона, потому что не плоть и кровь открыли тебе это, но Отец Мой, Который на небесах.

18 И Я тебе говорю: ты Петр, и на этой скале Я построю Мою Церковь, и врата ада не одолеют Ее.

19 Я дам тебе ключи Царства Небесного; и что ты свяжешь на земле, будет связано на небесах; и что ты разрешишь на земле, будет разрешено на небесах.

20 Тогда Он повелел ученикам Своим никому не говорить, что Он Христос.

21 С того времени начал Иисус Христос объяснять ученикам Своим, что надлежит Ему идти в Иерусалим и многое претерпеть от старейшин и первосвященников и книжников, и быть убитым, и в третий день восстать.

22 И отозвав Его, Петр начал Ему выговаривать: Бог милостив к Тебе, Господи! Не будет этого с Тобой.

23 Он же, обернувшись, сказал Петру: прочь! За Мною, сатана! Ты соблазн Мне, потому что думаешь не о Божьем, но о человеческом.

24 Тогда Иисус сказал ученикам Своим: если кто хочет за Мною пойти, да отречется от самого себя и возьмет крест свой и следует за Мною.

25 Ибо кто хочет душу свою спасти, тот погубит ее; кто же погубит душу свою ради Меня, тот найдет ее.

26 Ибо что выгадает человек, если он весь мир приобретет, душе же своей повредит? Или что даст человек в обмен за душу свою?

27 Ибо придет Сын Человеческий во славе Отца Своего с ангелами Своими, и тогда воздаст каждому по делу его.

28 Истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, доколе не увидят Сына Человеческого, грядущего в Царстве Своем.

Вiд Матвiя

Розділ 16

1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.

3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!

4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.

5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.

6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!

7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.

8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?

9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?

10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?

11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“

12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.

13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“

14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.

15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“

16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“

17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.

18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.

19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!

20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.

21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.

22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“

23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“

24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.

26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?

27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.

28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Евангелие от Матфея Глава 16	Вiд Матвiя Розділ 16
1 И подойдя, фарисеи и саддукеи, искушая Его, просили показать им знамение с неба.	1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробо́вуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.
2 Он же ответил им: вечером вы говорите: «вёдро, потому что небо пылает»;	2 А Він відповів і промовив до них: „Ви зве́чора кажете: „Буде пого́да, — червоні́є бо небо“.
3 и утром: «сегодня ненастье, потому что небо багрово». О лице неба вы знаете, как судить, а о знамениях времен не можете?	3 А ра́нком: „Сьогодні него́да, — червоніє бо небо похмуре“. Розпізна́ти небесне обличчя ви вмієте, ознак ча́су ж не можете!
4 Род лукавый и прелюбодейный знамения ищет, и не будет дано ему знамения, кроме знамения Ионы. И оставив их, отошел.	4 Рід лукавий і перелю́бний шукає озна́ки, та ознаки йому не дадуть, окрім озна́ки пророка Йони“. І, їх полишивши, Він відійшов.
5 И переправляясь на другую сторону, ученики забыли взять хлебы.	5 А учні Його, перейшовши на то́й бік, забули взяти хліба.
6 Иисус же сказал им: смотрите, берегитесь закваски фарисейской и саддукейской.	6 Ісус же промовив до них: „Стережіться ува́жливо фарисе́йської та саддуке́йської ро́зчини“!
7 И они рассуждали про себя, говоря: мы хлебов не взяли.	7 Вони ж міркува́ли собі й говорили: „Ми ж хлібі́в не взяли́“.
8 Иисус узнал это и сказал: что рассуждаете про себя, маловерные, что нет у вас хлебов?	8 А Ісус, знавши те, запита́в: „Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібі́в не взяли́?
9 Еще ли не понимаете и не помните о пяти хлебах для пяти тысяч, и сколько коробов вы набрали?	9 Чи ж ви ще́ не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, — і скільки коші́в ви зібрали?
10 Ни о семи хлебах для четырех тысяч, и сколько корзин вы набрали?	10 Ані про сім хлібів на чотири тисячі, — і скільки кошиків ви назбирали?
11 Как вы не понимаете, что Я не о хлебах сказал: «берегитесь закваски фарисейской и саддукейской»?	11 Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но ро́зчини фарисейської та саддукейської!“
12 Тогда они уразумели, что Он сказал беречься не закваски хлебной, но учения фарисейского и саддукейского.	12 Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм ро́зчини хлібної, але фарисе́йської та саддуке́йської науки.
13 А Иисус, придя в пределы Кесарии Филипповой, спрашивал учеников Своих говоря: за кого почитают люди Сына Человеческого?	13 Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“
14 Они сказали: одни за Иоанна Крестителя, другие за Илию, а иные за Иеремию или одного из пророков.	14 Вони ж відповіли́: „Одні за Івана Христителя, одні за Іллю́, інші ж за Єремі́ю або за одного з пророків“.
15 Он говорит им: а вы за кого Меня почитаете?	15 Він каже до них: „А ви за ко́го Мене маєте?“
16 И ответил Симон Петр: Ты Христос, Сын Бога Живого.	16 А Си́мон Петро відповів і сказав: „Ти — Христос, Син Бога Живого!“
17 И Иисус ему ответил: блажен ты, Симон Вариона, потому что не плоть и кровь открыли тебе это, но Отец Мой, Который на небесах.	17 А Ісус відповів і до ньо́го промовив: „Блаженний ти, Си́моне, сину Йо́нин, бо не тіло і кров тобі оце ви́явили, але Мій Небесний Отець.
18 И Я тебе говорю: ты Петр, и на этой скале Я построю Мою Церковь, и врата ада не одолеют Ее.	18 I кажу Я тобі, що Петро ти, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, — і сили а́дові не переможуть її.
19 Я дам тебе ключи Царства Небесного; и что ты свяжешь на земле, будет связано на небесах; и что ты разрешишь на земле, будет разрешено на небесах.	19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що́ на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що́ на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі“!
20 Тогда Он повелел ученикам Своим никому не говорить, что Он Христос.	20 Тоді наказав Своїм учням, щоб ніко́му не казали, що Він — Христо́с.
21 С того времени начал Иисус Христос объяснять ученикам Своим, что надлежит Ему идти в Иерусалим и многое претерпеть от старейшин и первосвященников и книжников, и быть убитым, и в третий день восстать.	21 Із того ча́су Ісус став виказувати Своїм у́чням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, — і воскреснути третього дня.
22 И отозвав Его, Петр начал Ему выговаривать: Бог милостив к Тебе, Господи! Не будет этого с Тобой.	22 І, на́бік відвівши Його, Петро став Йому́ докоря́ти й казати: „Змилуйся, Господи, — такого Тобі хай не бу́де!“
23 Он же, обернувшись, сказал Петру: прочь! За Мною, сатана! Ты соблазн Мне, потому что думаешь не о Божьем, но о человеческом.	23 А Він обернувся й промовив Петрові: „Відступися від Мене, сатано́, — ти спокуса Мені, бо ду́маєш не про Боже, а про лю́дське!“
24 Тогда Иисус сказал ученикам Своим: если кто хочет за Мною пойти, да отречется от самого себя и возьмет крест свой и следует за Мною.	24 Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
25 Ибо кто хочет душу свою спасти, тот погубит ее; кто же погубит душу свою ради Меня, тот найдет ее.	25 Бо хто хоче спасти́ свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той зна́йде її.
26 Ибо что выгадает человек, если он весь мир приобретет, душе же своей повредит? Или что даст человек в обмен за душу свою?	26 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапа́стить? Або що́ дасть люди́на взамін за душу свою?
27 Ибо придет Сын Человеческий во славе Отца Своего с ангелами Своими, и тогда воздаст каждому по делу его.	27 Бо при́йде Син Лю́дський у славі Свого Отця з ангола́ми Своїми, і тоді „віддасть кожному згідно з діла́ми його“.
28 Истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, доколе не увидят Сына Человеческого, грядущего в Царстве Своем.	28 Поправді кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скушту́ють смерти, аж поки не побачать Сина Лю́дського, що йде в Царстві Своїм“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Евангелие от Матфея

Глава 16

Вiд Матвiя

Розділ 16

Ветхий
завет

Новый
завет