Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Матфея

Глава 6

1 Наблюдайте за тем, чтобы праведность вашу не выставлять перед людьми напоказ: иначе нет вам награды от Отца вашего, Который на небесах.

2 Поэтому, когда творишь милостыню, не труби перед собой, как делают лицемеры в синагогах и на улицах, чтобы прославили их люди. Истинно говорю вам: они получили награду свою.

3 Когда же ты творишь милостыню, пусть левая рука твоя не знает, что творит правая,

4 чтобы милостыня твоя была втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.

5 И когда молитесь, не будьте как лицемеры, которые любят молиться в синагогах и стоя на углах улиц, чтобы показать себя людям. Истинно говорю вам, они получили награду свою.

6 Ты же, когда молишься, войди во внутренний покой твой; и затворив дверь твою, помолись Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.

7 Молясь же, не разглагольствуйте как язычники; ибо они думают, что в многословии своем будут услышаны.

8 Итак не уподобляйтесь им; ибо знает Отец ваш, в чем вы имеете нужду, прежде чем попросите у Него.

9 Вы же молитесь так: Отче наш, Который на небесах! Да святится имя Твое.

10 Да придет Царство Твое. Да будет воля Твоя и на земле, как на небе.

11 Хлеб наш насущный дай нам сегодня.

12 И прости нам долги наши, как и мы простили должникам нашим.

13 И не введи нас во искушение. Но избавь нас от лукавого. Ибо Твое есть Царство и сила и слава во веки. Аминь.

14 Ибо, если вы простите людям согрешения их, простит и вам Отец ваш Небесный;

15 если же вы не простите людям согрешений их, то и Отец ваш не простит согрешений ваших.

16 Когда же поститесь, не делайтесь как лицемеры сумрачными; ибо они искажают лица свои, чтобы показать себя людям постящимися. Истинно говорю вам, они получили награду свою.

17 Ты же, постясь, помажь твою голову и лицо твое умой,

18 чтобы показать себя постящимся не людям, но Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.

19 Не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и тля разрушают, и где воры подкапывают и крадут;

20 но собирайте себе сокровища на небе, где ни моль, ни тля не разрушают, и где воры не подкапывают и не крадут;

21 ибо, где сокровище твое, там будет и сердце твое.

22 Светильник тела есть глаз. Итак, если глаз твой будет чист, то всё тело твое светло будет.

23 Если же глаз твой плох будет, всё тело твое темно будет. Итак, если свет, который в тебе, есть тьма, то как велика эта тьма!

24 Никто не может служить двум господам: или одного возненавидит, а другого возлюбит; или к одному привяжется, а другим пренебрежет. Не можете Богу служить и богатству.

25 Поэтому говорю вам: не заботьтесь для души вашей, что вам есть или что пить, ни для тела вашего, во что вам одеться. Душа не больше ли пищи, и тело — одежды?

26 Посмотрите на птиц небесных: они не сеют, и не жнут, и не собирают в житницы; и Отец ваш Небесный питает их. Разве вы не гораздо лучше их?

27 И кто из вас, заботясь, может прибавить к сроку жизни своей малую меру?

28 И об одежде что заботитесь? Поглядите на лилии в поле, как они растут: не трудятся и не прядут;

29 но говорю вам, что и Соломон во всей славе своей никогда не одевался так, как любая из них.

30 Если же траву в поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так наряжает, не гораздо ли больше вас, маловеры?

31 Итак, не заботьтесь и не говорите: «что нам есть?» или: «что пить?» или: «во что нам одеться?»

32 Ибо всего этого ищут язычники: знает Отец ваш Небесный, что вы нуждаетесь во всём этом.

33 Ищите же прежде Царства и правды Его, и это всё приложится вам.

34 Итак, не заботьтесь о завтрашнем дне, ибо завтрашний день сам позаботится о себе: довольно для каждого дня беды его.

Вiд Матвiя

Розділ 6

1 Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.

2 Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!

3 А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,

4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

5 А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!

6 А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“ Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

7 А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.

8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!

9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,

10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

11 Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.

12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.

13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь“.

14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.

15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.

16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!

17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,

18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.

19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.

20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.

21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!

22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.

23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!

24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.

25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?

26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?

27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?

28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.

29 А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.

30 І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

31 Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?

32 Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.

33 Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.

34 Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!

Евангелие от Матфея Глава 6	Вiд Матвiя Розділ 6
1 Наблюдайте за тем, чтобы праведность вашу не выставлять перед людьми напоказ: иначе нет вам награды от Отца вашего, Который на небесах.	1 Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
2 Поэтому, когда творишь милостыню, не труби перед собой, как делают лицемеры в синагогах и на улицах, чтобы прославили их люди. Истинно говорю вам: они получили награду свою.	2 Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
3 Когда же ты творишь милостыню, пусть левая рука твоя не знает, что творит правая,	3 А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,
4 чтобы милостыня твоя была втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.	4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
5 И когда молитесь, не будьте как лицемеры, которые любят молиться в синагогах и стоя на углах улиц, чтобы показать себя людям. Истинно говорю вам, они получили награду свою.	5 А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
6 Ты же, когда молишься, войди во внутренний покой твой; и затворив дверь твою, помолись Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.	6 А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“ Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
7 Молясь же, не разглагольствуйте как язычники; ибо они думают, что в многословии своем будут услышаны.	7 А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.
8 Итак не уподобляйтесь им; ибо знает Отец ваш, в чем вы имеете нужду, прежде чем попросите у Него.	8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!
9 Вы же молитесь так: Отче наш, Который на небесах! Да святится имя Твое.	9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,
10 Да придет Царство Твое. Да будет воля Твоя и на земле, как на небе.	10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11 Хлеб наш насущный дай нам сегодня.	11 Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
12 И прости нам долги наши, как и мы простили должникам нашим.	12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13 И не введи нас во искушение. Но избавь нас от лукавого. Ибо Твое есть Царство и сила и слава во веки. Аминь.	13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь“.
14 Ибо, если вы простите людям согрешения их, простит и вам Отец ваш Небесный;	14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.
15 если же вы не простите людям согрешений их, то и Отец ваш не простит согрешений ваших.	15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.
16 Когда же поститесь, не делайтесь как лицемеры сумрачными; ибо они искажают лица свои, чтобы показать себя людям постящимися. Истинно говорю вам, они получили награду свою.	16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
17 Ты же, постясь, помажь твою голову и лицо твое умой,	17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,
18 чтобы показать себя постящимся не людям, но Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий втайне, воздаст тебе.	18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
19 Не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и тля разрушают, и где воры подкапывают и крадут;	19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.
20 но собирайте себе сокровища на небе, где ни моль, ни тля не разрушают, и где воры не подкапывают и не крадут;	20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.
21 ибо, где сокровище твое, там будет и сердце твое.	21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!
22 Светильник тела есть глаз. Итак, если глаз твой будет чист, то всё тело твое светло будет.	22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 Если же глаз твой плох будет, всё тело твое темно будет. Итак, если свет, который в тебе, есть тьма, то как велика эта тьма!	23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!
24 Никто не может служить двум господам: или одного возненавидит, а другого возлюбит; или к одному привяжется, а другим пренебрежет. Не можете Богу служить и богатству.	24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.
25 Поэтому говорю вам: не заботьтесь для души вашей, что вам есть или что пить, ни для тела вашего, во что вам одеться. Душа не больше ли пищи, и тело — одежды?	25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?
26 Посмотрите на птиц небесных: они не сеют, и не жнут, и не собирают в житницы; и Отец ваш Небесный питает их. Разве вы не гораздо лучше их?	26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
27 И кто из вас, заботясь, может прибавить к сроку жизни своей малую меру?	27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?
28 И об одежде что заботитесь? Поглядите на лилии в поле, как они растут: не трудятся и не прядут;	28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.
29 но говорю вам, что и Соломон во всей славе своей никогда не одевался так, как любая из них.	29 А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30 Если же траву в поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так наряжает, не гораздо ли больше вас, маловеры?	30 І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
31 Итак, не заботьтесь и не говорите: «что нам есть?» или: «что пить?» или: «во что нам одеться?»	31 Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?
32 Ибо всего этого ищут язычники: знает Отец ваш Небесный, что вы нуждаетесь во всём этом.	32 Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33 Ищите же прежде Царства и правды Его, и это всё приложится вам.	33 Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
34 Итак, не заботьтесь о завтрашнем дне, ибо завтрашний день сам позаботится о себе: довольно для каждого дня беды его.	34 Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Матфея

Глава 6

Вiд Матвiя

Розділ 6

Евангелие от Матфея

Глава 6

Вiд Матвiя

Розділ 6

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Матфея

Глава 6

Вiд Матвiя

Розділ 6

Евангелие от Матфея

Глава 6

Вiд Матвiя

Розділ 6

Ветхий
завет

Новый
завет