Евангелие от Матфея

Глава 18

1 В тот час подошли ученики к Иисусу и спросили: кто же больше в Царстве Небесном?

2 И подозвав дитя, Он поставил его посреди них

3 и сказал: истинно говорю вам, если не обратитесь и не станете как дети, не войдете в Царство Небесное.

4 Итак, кто смирит себя и будет как это дитя, тот и больше в Царстве Небесном.

5 И кто примет одно такое дитя во имя Мое, Меня принимает.

6 А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому было бы лучше, если бы мельничный жернов повесили ему на шею, и утопили его в пучине морской.

7 Горе миру от соблазнов. Ибо нужно, чтобы пришли соблазны; но горе тому человеку, чрез которого соблазн приходит.

8 Если же рука твоя или нога твоя соблазняет тебя, отруби ее и брось ее от себя: лучше тебе войти в жизнь без руки или без ноги, чем с двумя руками или с двумя ногами быть ввергнутым в огонь вечный.

9 И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя: лучше тебе кривым войти в жизнь, чем с двумя глазами быть ввергнутым в геенну огненную.

10 Смотрите, не пренебрегайте ни одним из малых сих. Говорю вам, что ангелы их на небесах непрестанно видят лицо Отца Моего, Который на небесах.

11

12 Как вам кажется? Если будет у некоего человека сто овец, и заблудится одна из них, не оставит ли он девяноста девяти в горах, и не пойдет ли искать заблудившуюся?

13 И если случится найти ее, истинно говорю вам: он радуется о ней более, чем о девяноста девяти незаблудившихся.

14 Так нет воли Отца вашего, Который на небесах, чтобы погиб один из малых сих.

15 Если же согрешит брат твой, иди, обличи его с глазу на глаз. Если он тебя послушает, приобрел ты брата твоего.

16 Если же не послушает, возьми с собой еще одного или двух, чтобы устами двух свидетелей или трех подтвердилось каждое слово.

17 Если же их не послушается, скажи церкви: а если не послушается и церкви, да будет тебе он, как язычник и мытарь.

18 Истинно говорю вам: что свяжете на земле, будет связано на небе; и что разрешите на земле, будет разрешено на небе.

19 Еще говорю вам: если двое из вас согласятся на земле просить о чем-либо, будет им от Отца Моего, Который на небесах.

20 Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них.

21 Тогда подошел Петр и сказал Ему: Господи, сколько раз должен я прощать брату моему, если он будет грешить против меня? До семи ли раз?

22 Говорит ему Иисус: не говорю тебе: до семи, но до семидесяти раз семи.

23 Поэтому подобно Царство Небесное человеку царю, который захотел сосчитаться со слугами своими;

24 когда же начал он считаться, приведен был к нему один, который должен был десять тысяч талантов;

25 а так как у него не было чем заплатить, то повелел господин продать его, и жену, и детей, и всё, что у него было, и заплатить.

26 Но слуга, павши ниц, поклонился ему и сказал: «потерпи на мне, и всё заплачу тебе».

27 И пожалев слугу того, господин отпустил его и простил ему долг.

28 Но слуга тот, выйдя, нашел одного из товарищей своих по службе, который должен был ему сто динариев и, схватив его, душил, говоря: «заплати всё, что ты должен».

29 Но товарищ его, павши ниц, просил его: «потерпи на мне и заплачу тебе».

30 Он же не хотел, и пошел, и бросил его в тюрьму, пока не заплатит того, что должен.

31 Товарищи его, увидев происшедшее, сильно опечалились, пришли и доложили господину своему о всём происшедшем.

32 Тогда, призвав его, господин говорит ему: «слуга лукавый, весь долг тот я простил тебе, потому что ты упросил меня;

33 не надлежало ли и тебе помиловать товарища твоего, как и я тебя помиловал?»

34 И разгневавшись, господин передал его истязателям, доколе не заплатит всего, что должен ему.

35 Так и Отец Мой Небесный поступит с вами, если вы не простите каждый от сердца брату своему.

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.

Евангелие от Матфея

Глава 18

Вiд Матвiя

Розділ 18

1 В тот час подошли ученики к Иисусу и спросили: кто же больше в Царстве Небесном?

1 Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: „Хто найбільший у Царстві Небеснім?“

2 И подозвав дитя, Он поставил его посреди них

2 Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

3 и сказал: истинно говорю вам, если не обратитесь и не станете как дети, не войдете в Царство Небесное.

3 та й сказав: „Поправді кажу́ вам: коли не наве́рнетесь, і не станете, як ті діти, — не вві́йдете в Царство Небесне!

4 Итак, кто смирит себя и будет как это дитя, тот и больше в Царстве Небесном.

4 Отже, хто впоко́риться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

5 И кто примет одно такое дитя во имя Мое, Меня принимает.

5 І хто при́йме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

6 А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому было бы лучше, если бы мельничный жернов повесили ему на шею, и утопили его в пучине морской.

6 Хто ж споку́сить одне з цих мали́х, що вірують в Мене, то краще б тако́му було, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепи́ти, — і його потопи́ти в морські́й глибині́.

7 Горе миру от соблазнов. Ибо нужно, чтобы пришли соблазны; но горе тому человеку, чрез которого соблазн приходит.

7 Від споку́с горе світові, — бо мусять спокуси прийти; надто горе люди́ні, що від неї прихо́дить споку́са!

8 Если же рука твоя или нога твоя соблазняет тебя, отруби ее и брось ее от себя: лучше тебе войти в жизнь без руки или без ноги, чем с двумя руками или с двумя ногами быть ввергнутым в огонь вечный.

8 Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокуша́є тебе, — відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

9 И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его и брось от себя: лучше тебе кривым войти в жизнь, чем с двумя глазами быть ввергнутым в геенну огненную.

9 І коли твоє око тебе́ спокушає — його ви́бери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огне́нної.

10 Смотрите, не пренебрегайте ни одним из малых сих. Говорю вам, что ангелы их на небесах непрестанно видят лицо Отца Моего, Который на небесах.

10 Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із мали́х цих; кажу́ бо Я вам, що їхні Анголи́ повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

11

11 Син бо Лю́дський прийшов, щоб спасти́ загинуле.

12 Как вам кажется? Если будет у некоего человека сто овец, и заблудится одна из них, не оставит ли он девяноста девяти в горах, и не пойдет ли искать заблудившуюся?

12 Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблу́дить, то чи він не покине дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х у гора́х, і не пі́де шукати заблу́длої?

13 И если случится найти ее, истинно говорю вам: он радуется о ней более, чем о девяноста девяти незаблудившихся.

13 І коли пощасти́ть відшукати її, поправді кажу́ вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х незаблудлих.

14 Так нет воли Отца вашего, Который на небесах, чтобы погиб один из малых сих.

14 Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих мали́х.

15 Если же согрешит брат твой, иди, обличи его с глазу на глаз. Если он тебя послушает, приобрел ты брата твоего.

15 А коли прогріши́ться твій брат проти тебе, іди й йому ви́кажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, — ти придбав свого брата.

16 Если же не послушает, возьми с собой еще одного или двух, чтобы устами двух свидетелей или трех подтвердилось каждое слово.

16 А коли не послухає він, то візьми з собою ще одно́го чи двох, щоб „справа всіляка стверди́лась уста́ми двох чи трьох свідків.“

17 Если же их не послушается, скажи церкви: а если не послушается и церкви, да будет тебе он, как язычник и мытарь.

17 А коли не послухає їх, — скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, — хай бу́де тобі, як пога́нин і ми́тник!

18 Истинно говорю вам: что свяжете на земле, будет связано на небе; и что разрешите на земле, будет разрешено на небе.

18 Поправді кажу вам: Що́ тільки зв'яжете на землі, зв'я́зане буде на небі, і що тільки розв'я́жете на землі, розв'язане буде на небі.

19 Еще говорю вам: если двое из вас согласятся на земле просить о чем-либо, будет им от Отца Моего, Который на небесах.

19 Ще поправді кажу́ вам, що коли б двоє з вас на землі погоди́лись про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, — станеться їм від Мого Отця, що на небі!

20 Ибо, где двое или трое собраны во имя Мое, там Я посреди них.

20 Бо де двоє чи троє в Ім'я́ Моє зі́брані, — там Я серед них“.

21 Тогда подошел Петр и сказал Ему: Господи, сколько раз должен я прощать брату моему, если он будет грешить против меня? До семи ли раз?

21 Петро приступив тоді та запитався Його: „Господи, — скільки разів брат мій може згріши́ти проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?“

22 Говорит ему Иисус: не говорю тебе: до семи, но до семидесяти раз семи.

22 Ісус промовляє до нього: „Не кажу тобі — до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

23 Поэтому подобно Царство Небесное человеку царю, который захотел сосчитаться со слугами своими;

23 Тим то Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що захотів обраху́нок зробити з своїми рабами.

24 когда же начал он считаться, приведен был к нему один, который должен был десять тысяч талантов;

24 Коли ж він почав обрахо́вувати, то йому привели́ одно́го, що винен був десять тисяч тала́нтів.

25 а так как у него не было чем заплатить, то повелел господин продать его, и жену, и детей, и всё, что у него было, и заплатить.

25 А що він не мав із чо́го віддати, наказав пан продати його, і його дружи́ну та діти, і все, що́ він мав, — і заплатити.

26 Но слуга, павши ниц, поклонился ему и сказал: «потерпи на мне, и всё заплачу тебе».

26 Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: „Потерпи мені, — я віддам тобі все!“

27 И пожалев слугу того, господин отпустил его и простил ему долг.

27 І змилосе́рдився пан над рабом тим, — і звільнив його, і простив йому борг.

28 Но слуга тот, выйдя, нашел одного из товарищей своих по службе, который должен был ему сто динариев и, схватив его, душил, говоря: «заплати всё, что ты должен».

28 А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“

29 Но товарищ его, павши ниц, просил его: «потерпи на мне и заплачу тебе».

29 А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: „Потерпи мені, — і я віддам тобі!“

30 Он же не хотел, и пошел, и бросил его в тюрьму, пока не заплатит того, что должен.

30 Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язни́ці його, — аж поки він боргу не ве́рне.

31 Товарищи его, увидев происшедшее, сильно опечалились, пришли и доложили господину своему о всём происшедшем.

31 Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своє́му панові все, що було́.

32 Тогда, призвав его, господин говорит ему: «слуга лукавый, весь долг тот я простил тебе, потому что ты упросил меня;

32 Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: „Рабе лукавий, — я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

33 не надлежало ли и тебе помиловать товарища твоего, как и я тебя помиловал?»

33 Чи й тобі не нале́жало зми́луватись над своїм співтова́ришем, як і я над тобою був зми́лувався?“

34 И разгневавшись, господин передал его истязателям, доколе не заплатит всего, что должен ему.

34 І прогнівався пан його, — і ката́м його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

35 Так и Отец Мой Небесный поступит с вами, если вы не простите каждый от сердца брату своему.

35 Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не про́стить своєму братові з серця свого їхніх про́гріхів“.