Евангелие от МатфеяГлава 17 |
1 |
2 И преобразился Он перед ними: и просияло лицо Его как солнце, а одежды Его сделались белыми как свет. |
3 И вот, явились им Моисей и Илия, беседующие с Ним. |
4 Петр же сказал Иисусу: Господи, хорошо нам здесь быть. Если хочешь, сделаю здесь три шатра: Тебе один, и Моисею один, и Илии один. |
5 Пока он еще говорил, вот, облако светлое осенило их, и вот, голос из облака говорит: это Сын Мой Возлюбленный, на Ком Мое благоволение; слушайте Его. |
6 И услышав, ученики пали на лица свои и сильно испугались. |
7 И подошел Иисус и, коснувшись их, сказал: встаньте и не бойтесь. |
8 Подняв же глаза свои, они никого не увидели, кроме только Самого Иисуса. |
9 |
10 И спросили Его ученики: что же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде? |
11 Он же ответил: Илия действительно придет и восстановит всё: |
12 но говорю вам, что Илия уже пришел, и не узнали его, но сделали с ним всё, что им захотелось. Так и Сыну Человеческому предстоит страдать от них. |
13 Тогда уразумели ученики, что Он сказал им об Иоанне Крестителе. |
14 |
15 говорит: Господи, помилуй моего сына: он лунатик, и плохо ему; часто он бросается в огонь и часто в воду. |
16 И привел я его к ученикам Твоим, и они не могли его исцелить. |
17 Иисус же ответил: о род неверный и развращенный! Доколе буду с вами? Доколе буду выносить вас? Приведите Мне его сюда. |
18 И возбранил ему Иисус, и вышел из него бес, и был исцелен отрок в час тот. |
19 Тогда ученики подошли к Иисусу отдельно от других и сказали: почему мы не смогли изгнать его? |
20 Он же говорит им: по маловерию вашему; ибо истинно говорю вам: если будете иметь веру с зерно горчичное, то скажете этой горе: «перейди отсюда туда», и она перейдет; и ничего не будет невозможного для вас. |
21 |
22 |
23 и убьют Его, и в третий день Он восстанет. И они сильно опечалились. |
24 |
25 Он говорит: вносит. И когда он вошел в дом, то Иисус предупредил его, сказав: как тебе кажется, Симон? Цари земные с кого берут пошлину или подать? С сынов ли своих, или с чужих? |
26 И когда он ответил: с чужих, то Иисус сказал ему: значит, сыны свободны. |
27 Но чтобы нам не соблазнить их, пойди на море, закинь уду, и первую рыбу, которая попадется, возьми; и открыв рот ее, найдешь статир; вынь его и дай им за Меня и за себя. |
Вiд МатвiяРозділ 17 |
1 |
2 І Він перед ними переобрази́вся: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло. |
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним. |
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“. |
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“ |
6 А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно. |
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“ |
8 Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса. |
9 А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“. |
10 |
11 А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є. |
12 Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“. |
13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. |
14 |
15 і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. |
16 Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“. |
17 А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“ |
18 Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години! |
19 |
20 А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого! |
21 Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“. |
22 |
23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились. |
24 |
25 Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“ |
26 А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини! |
27 Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“. |
Евангелие от МатфеяГлава 17 |
Вiд МатвiяРозділ 17 |
1 |
1 |
2 И преобразился Он перед ними: и просияло лицо Его как солнце, а одежды Его сделались белыми как свет. |
2 І Він перед ними переобрази́вся: обличчя Його, як те сонце, зася́ло, а одежа Його стала біла, як світло. |
3 И вот, явились им Моисей и Илия, беседующие с Ним. |
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля́, і розмовляли із Ним. |
4 Петр же сказал Иисусу: Господи, хорошо нам здесь быть. Если хочешь, сделаю здесь три шатра: Тебе один, и Моисею один, и Илии один. |
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: „Господи, до́бре бути нам тут! Коли хочеш, поста́влю оту́т три шатра: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі“. |
5 Пока он еще говорил, вот, облако светлое осенило их, и вот, голос из облака говорит: это Сын Мой Возлюбленный, на Ком Мое благоволение; слушайте Его. |
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслони́ла їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав. Його слухайтеся!“ |
6 И услышав, ученики пали на лица свои и сильно испугались. |
6 А почувши, попа́дали учні долі́лиць, і полякалися сильно. |
7 И подошел Иисус и, коснувшись их, сказал: встаньте и не бойтесь. |
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: „Уставайте й не бійтесь!“ |
8 Подняв же глаза свои, они никого не увидели, кроме только Самого Иисуса. |
8 Звівши ж очі свої, ніко́го вони не побачили, окрім Само́го Ісуса. |
9 |
9 А коли з гори схо́дили, заповів їм Ісус і сказав: „Не кажіть ніко́му про це виді́ння, аж поки Син Лю́дський із мертвих воскре́сне“. |
10 И спросили Его ученики: что же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде? |
10 |
11 Он же ответил: Илия действительно придет и восстановит всё: |
11 А Він відповів і сказав: „Ілля́, правда, при́йде, і все приготу́є. |
12 но говорю вам, что Илия уже пришел, и не узнали его, но сделали с ним всё, что им захотелось. Так и Сыну Человеческому предстоит страдать от них. |
12 Але́ кажу вам, що Ілля́ вже прийшов був, — та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли. Так і Син Лю́дський має страждати від них“. |
13 Тогда уразумели ученики, что Он сказал им об Иоанне Крестителе. |
13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя. |
14 |
14 |
15 говорит: Господи, помилуй моего сына: он лунатик, и плохо ему; часто он бросается в огонь и часто в воду. |
15 і сказав: „Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомі́сяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. |
16 И привел я его к ученикам Твоим, и они не могли его исцелить. |
16 Я його був привів до учнів Твоїх, — та вони не могли вздорови́ти його“. |
17 Иисус же ответил: о род неверный и развращенный! Доколе буду с вами? Доколе буду выносить вас? Приведите Мне его сюда. |
17 А Ісус відповів і сказав: „О роде невірний і розбе́щений, доки бу́ду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!“ |
18 И возбранил ему Иисус, и вышел из него бес, и был исцелен отрок в час тот. |
18 Пото́му Ісус погрози́в йому, і де́мон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години! |
19 Тогда ученики подошли к Иисусу отдельно от других и сказали: почему мы не смогли изгнать его? |
19 |
20 Он же говорит им: по маловерию вашему; ибо истинно говорю вам: если будете иметь веру с зерно горчичное, то скажете этой горе: «перейди отсюда туда», и она перейдет; и ничего не будет невозможного для вас. |
20 А Він їм відповів: „Через ваше невірство. Бо поправді кажу́ вам: коли будете ви мати віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і горі оцій скажете: „Перейди́ звідси туди“, то й пере́йде вона, і нічо́го не матимете неможливого! |
21 |
21 Цей же рід не вихо́дить інакше, як тільки молитвою й по́стом“. |
22 |
22 |
23 и убьют Его, и в третий день Он восстанет. И они сильно опечалились. |
23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскре́сне“. І тяжко вони зажурились. |
24 |
24 |
25 Он говорит: вносит. И когда он вошел в дом, то Иисус предупредил его, сказав: как тебе кажется, Симон? Цари земные с кого берут пошлину или подать? С сынов ли своих, или с чужих? |
25 Він відказує: „Так“. І як він увійшов до дому, то Ісус попере́див його та сказав: „Як ти ду́маєш, Си́моне: царі зе́мні з кого беру́ть мито або пода́тки: від синів своїх, чи чужих?“ |
26 И когда он ответил: с чужих, то Иисус сказал ему: значит, сыны свободны. |
26 А як той відказав: „Від чужих“, то промовив до нього Ісус: „Тож вільні сини! |
27 Но чтобы нам не соблазнить их, пойди на море, закинь уду, и первую рыбу, которая попадется, возьми; и открыв рот ее, найдешь статир; вынь его и дай им за Меня и за себя. |
27 Та щоб їх не спокуси́ти, піди над море, та ву́дку закинь, і яку першу рибу ізло́виш, візьми, і рота відкрий їй, — і зна́йдеш стати́ра; візьми ти його, — і віддай їм за Мене й за себе“. |