Книга Неемии

Глава 6

1 Когда дошло до слуха Санваллата, и Товии, и Гешема Аравитянина и прочих неприятелей наших, что я отстроил стену, и не оставалось в ней повреждений (впрочем до того времени я еще не ставил дверей в ворота),

2 Тогда прислал ко мне Санваллат и Гешем сказать: приходи, сойдемся вместе в одном из сел на долине Оно. Они думали сделать мне зло.

3 Но я послал к ним послов сказать: я занят важным делом, не могу идти. Зачем лежать делу, когда я оставлю его и пойду к вам?

4 Четыре раза они присылали ко мне с таким же предложением, и я отвечал им тоже.

5 В пятый раз прислал ко мне Санваллат по тому же делу слугу своего, в руке у него было открытое письмо.

6 В нем написано: носится слух у народов, и Гашму говорит, что ты и Иудеи думаете возмутиться. Для того-то ты и строишь стену. По тем же речам ты будешь у них царем.

7 Да и пророков ты поставил, чтоб проповедывали о тебе в Иерусалиме и говорили: царь Иудейский! Верно и до царя дойдет слух о таких речах. Итак приходи и посоветуемся вместе.

8 Но я послал ему сказать: не бывало таких речей, о которых ты говоришь, а ты выдумал их из своего ума.

9 Все они стращали нас, думая: они выпустят из рук своих дело, и оно не будет делаться. Но Ты, Боже, подкрепи ныне руки мои!

10 Я пришел в дом Шемаии, сына Делаии, сына Мегетавелова. Он заперся и сказал: уйдем вместе в дом Божий, внутрь храма, и запрем за собою двери храма, потому что придут убить тебя, ночью приду т убить тебя.

11 Но я сказал: как бежать такому человеку, как я? И как можно такому, как я, пойти в храм для того, чтоб остаться в живых? Не пойду.

12 Я видел, что не Бог послал его, хотя он говорит мне пророчески, а Товия и Санваллат подкупили его.

13 Он подкуплен был для того, чтоб я испугался, и сделал так, и согрешил. Это было для них поводом называть меня худым именем для того, чтоб осрамить меня.

14 Напомни, Боже мой, Товии и Санваллату такие дела их, и Ноадии пророчице и прочим пророкам, которые стращали меня!

15 Стена окончена в двадцать пятый день месяца елула в пятьдесят два дня.

16 Когда услышали о сем все неприятели наши, и увидели все народы, которые вокруг нас, тогда они много понизились в глазах своих, и узнали, что дело сие сделано Богом нашим.

17 Сверх того в те дни знатнейшие из Иудеев писали от себя много писем, которые отходили к Товии, а Товиины приходили к ним.

18 Потому что многие в Иудее были в единомыслии с ним, ибо он был тесть Шехании, сына Арахова, а сын его Иоханан взял за себя дочь Мешуллама, сына Верехиина.

19 Они даже при мне говорили об его добродетелях, и мои слова передавали ему. Письма присылал Товия, чтоб устрашить меня.

Неемія

Розділ 6

1 І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позоста́лося в ньому ви́лому, — але до цього ча́су дверей у брамах я не повставля́в, —

2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“ А вони замишляли зробити мені зло.

3 І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“

4 І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само.

5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист.

6 А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми.

7 Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“

8 І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“

9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!

10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“.

11 Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“

12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́...

13 Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене.

14 Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене!

15 І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні.

16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога!

17 Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них.

18 Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина.

19 І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́.

Книга Неемии

Глава 6

Неемія

Розділ 6

1 Когда дошло до слуха Санваллата, и Товии, и Гешема Аравитянина и прочих неприятелей наших, что я отстроил стену, и не оставалось в ней повреждений (впрочем до того времени я еще не ставил дверей в ворота),

1 І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позоста́лося в ньому ви́лому, — але до цього ча́су дверей у брамах я не повставля́в, —

2 Тогда прислал ко мне Санваллат и Гешем сказать: приходи, сойдемся вместе в одном из сел на долине Оно. Они думали сделать мне зло.

2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“ А вони замишляли зробити мені зло.

3 Но я послал к ним послов сказать: я занят важным делом, не могу идти. Зачем лежать делу, когда я оставлю его и пойду к вам?

3 І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“

4 Четыре раза они присылали ко мне с таким же предложением, и я отвечал им тоже.

4 І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само.

5 В пятый раз прислал ко мне Санваллат по тому же делу слугу своего, в руке у него было открытое письмо.

5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист.

6 В нем написано: носится слух у народов, и Гашму говорит, что ты и Иудеи думаете возмутиться. Для того-то ты и строишь стену. По тем же речам ты будешь у них царем.

6 А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми.

7 Да и пророков ты поставил, чтоб проповедывали о тебе в Иерусалиме и говорили: царь Иудейский! Верно и до царя дойдет слух о таких речах. Итак приходи и посоветуемся вместе.

7 Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“

8 Но я послал ему сказать: не бывало таких речей, о которых ты говоришь, а ты выдумал их из своего ума.

8 І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“

9 Все они стращали нас, думая: они выпустят из рук своих дело, и оно не будет делаться. Но Ты, Боже, подкрепи ныне руки мои!

9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки!

10 Я пришел в дом Шемаии, сына Делаии, сына Мегетавелова. Он заперся и сказал: уйдем вместе в дом Божий, внутрь храма, и запрем за собою двери храма, потому что придут убить тебя, ночью приду т убить тебя.

10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“.

11 Но я сказал: как бежать такому человеку, как я? И как можно такому, как я, пойти в храм для того, чтоб остаться в живых? Не пойду.

11 Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“

12 Я видел, что не Бог послал его, хотя он говорит мне пророчески, а Товия и Санваллат подкупили его.

12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́...

13 Он подкуплен был для того, чтоб я испугался, и сделал так, и согрешил. Это было для них поводом называть меня худым именем для того, чтоб осрамить меня.

13 Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене.

14 Напомни, Боже мой, Товии и Санваллату такие дела их, и Ноадии пророчице и прочим пророкам, которые стращали меня!

14 Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене!

15 Стена окончена в двадцать пятый день месяца елула в пятьдесят два дня.

15 І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні.

16 Когда услышали о сем все неприятели наши, и увидели все народы, которые вокруг нас, тогда они много понизились в глазах своих, и узнали, что дело сие сделано Богом нашим.

16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога!

17 Сверх того в те дни знатнейшие из Иудеев писали от себя много писем, которые отходили к Товии, а Товиины приходили к ним.

17 Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них.

18 Потому что многие в Иудее были в единомыслии с ним, ибо он был тесть Шехании, сына Арахова, а сын его Иоханан взял за себя дочь Мешуллама, сына Верехиина.

18 Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина.

19 Они даже при мне говорили об его добродетелях, и мои слова передавали ему. Письма присылал Товия, чтоб устрашить меня.

19 І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́.