ПритчиГлава 2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
ПриповiстiРозділ 2 |
1 |
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму, |
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, |
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, — |
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, — |
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум! |
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, |
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних! |
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра, |
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі! |
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме, |
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве, |
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви, |
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого, |
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, — |
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́, |
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, — |
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих, |
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, — |
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг! |
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній, |
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні! |
ПритчиГлава 2 |
ПриповiстiРозділ 2 |
1 |
1 |
2 |
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму, |
3 |
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, |
4 |
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, — |
5 |
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, — |
6 |
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум! |
7 |
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, |
8 |
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних! |
9 |
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра, |
10 |
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі! |
11 |
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме, |
12 |
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве, |
13 |
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви, |
14 |
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого, |
15 |
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, — |
16 |
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́, |
17 |
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, — |
18 |
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих, |
19 |
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, — |
20 |
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг! |
21 |
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній, |
22 |
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні! |