Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исаии

Глава 10

1 Горе тем, которые установляют неправедные уставы, и подписывая пишут несправедливость тяжкую,

2 Чтобы устранить бедных от правосудия, и похитить права у народа Моего малосильного, чтобы вдовы были добычею их, и чтоб сирот ограбить.

3 И что вы станете делать в день посещения и бури, издалека грядущей? К кому прибегнете за помощью? И где оставите славу свою?

4 Если кто не преклонит выи как узник, то падет убитый. При всем этом не укротится гнев Его, и рука Его еще простерта. -

5 О! Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его есть Мое негодование!

6 Я послал его против народа неверного, и указал ему идти на народ гнева Моего, чтобы взять добычу, и произвесть расхищение, и чтоб отдать его на попрание, как грязь на улицах.

7 Но он не так мыслит и не так думает сердце его; ибо губит и не мало народа истребить на уме у него.

8 Ибо он говорит: цари везде не князья ли мои?

9 Кално не то же ли что Кархамис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?

10 Если рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии;

11 То ужели не могу поступить с Иерусалимом, и кумирами его также, как поступил с Самариею и идолами ее? -

12 И будет, когда Господь кончит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, воззрю на плоды величавого сердца царя Ассирийского, и на красоту высокомерных очей его.

13 Ибо он говорит: я это сделал силою своей руки и мудростью своею: ибо умен я, и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их; и сидящих на престоле низвергаю, как исполин.

14 И рука моя захватила богатство народов, как гнездо птицы; и как собирают яйца оставленные, так я обобрал землю всю, и никто не пошевелил крылом, и не разинул рта, и не пискнул.

15 Величается ли секира пред секущим ее? Пила гордится ли пред тем, кто ее двигает? Как будто жезл движет того, кто поднимает его; как будто палка поднимает того, который не дерево!

16 За то Господь, Господь воинств пошлет чахлость на тучных его, и разгорится жар под знаменитостью его, как горит на пожаре.

17 И свет Израилев будет огнем, и Святый его пламенем, и сожжет, и пожрет терны его, и волчцы его в день один.

18 И славную дубраву его, и Кармил его, от души до тела, погубит; и он будет, как чахлый, изнемогающий.

19 И будет остаток дерев дубравы его малочислен, и дитя возможет сделать им опись. -

20 И будет в оный день оставшиеся у Израиля и спасенные дому Иакова, не будут уже опираться на того, кто разит их; но возложат упование на Иегову, Святого Израилева, в истине.

21 Остаток обратится, остаток Иакова к Богу сильному.

22 Ибо, хотя бы народу у тебя, Израиль, было столько, сколько песку у моря, остаток у него обратится. Совершение предопределенного изобилующая правда.

23 Ибо конец и решение сделает Господь Иегова воинств во всей земле.

24 Посему так говорит Господь Иегова воинств: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поражает тебя жезлом, и трость свою поднимает на тебя, как Египет.

25 Ибо еще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и гнев Мой обратится на истребление их.

26 И поднимет Иегова воинств бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как был простерт на море жезл его, и поднимет его, как на Египтян. -

27 И будет в оный день, снимется с рамен твоих бремя его; и распадется ярмо от елея.

28 Он идет на Аиаф; проходит чрез Мигрон; в Михмасе складывает вещи свои.

29 Проходят теснины; в Геве роздых ночлега их; Рама трясется; Гивея Саулова разбежалась.

30 Вой голосом твоим, дщерь Галлима, чтобы Лаис услышал. Бедный Анафоф!

31 Разбежалась Мадмена, жители Гевима рассеялись.

32 Еще день простоять в Нове. Грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.

33 Се, Господь Иегова воинств страшною силою сорвет красивые ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие положены на землю.

34 И посечет чашу дубравы железом; и Ливан оный падет от Многомощного.

Iсая

Розділ 10

1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,

2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.

3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?

4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!

5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!

6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.

7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!

8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?

9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?

10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,

11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?

12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!

14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.

15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!

16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!

18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —

19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!

20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,

23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.

24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!

26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!

27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!

28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.

29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.

32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.

34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

Книга пророка Исаии Глава 10	Iсая Розділ 10
1 Горе тем, которые установляют неправедные уставы, и подписывая пишут несправедливость тяжкую,	1 Горе законода́вцям несправедли́вим, та писаря́м, які пишуть на лихо,
2 Чтобы устранить бедных от правосудия, и похитить права у народа Моего малосильного, чтобы вдовы были добычею их, и чтоб сирот ограбить.	2 щоб від правосу́ддя усу́нути бідних, і щоб відняти права́ від убогих наро́ду Мого, щоб стали вдови́ці здоби́чею їм, і пограбува́ти сирі́т.
3 И что вы станете делать в день посещения и бури, издалека грядущей? К кому прибегнете за помощью? И где оставите славу свою?	3 А що́ ви чини́тимете в день наві́щення, і на́глої згу́би, що при́йде здале́ка, — до ко́го втече́те за по́міччю, і де́ позоста́вите славу свою?
4 Если кто не преклонит выи как узник, то падет убитый. При всем этом не укротится гнев Его, и рука Его еще простерта. -	4 Нічого́ не ли́шиться — тільки зігну́тися між полоне́ними, і попа́дати між позаби́ваними. При цьо́му всьому не відверну́всь Його гнів, і ви́тягнена ще рука Його!
5 О! Ассур, жезл гнева Моего! и бич в руке его есть Мое негодование!	5 Біда асирі́йцеві, же́злові гніву Мого, а кий у руках його — це пересе́рдя Моє!
6 Я послал его против народа неверного, и указал ему идти на народ гнева Моего, чтобы взять добычу, и произвесть расхищение, и чтоб отдать его на попрание, как грязь на улицах.	6 На люд нечести́вий пошлю́ Я його́, про наро́д Мого гніву йому накажу́, щоб набрати здоби́чі й вчинити грабу́нок, і щоб потопта́ти його́, як боло́то на ву́лицях.
7 Но он не так мыслит и не так думает сердце его; ибо губит и не мало народа истребить на уме у него.	7 Та не так він собі розуміє, а серце його не так ми́слить, бо в серці його — щоб немало наро́дів пони́щити та погуби́ти!
8 Ибо он говорит: цари везде не князья ли мои?	8 Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?
9 Кално не то же ли что Кархамис? Емаф не то же ли, что Арпад? Самария не то же ли, что Дамаск?	9 Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хама́т не такий, як Арпа́д? Хіба ж не така Самарі́я, як Дамаск?
10 Если рука моя овладела царствами идольскими, в которых кумиров более, нежели в Иерусалиме и Самарии;	10 Тому́ що рука моя ца́рства божкі́в досягла́, а в них більші бовва́ни, як в Єрусалимі та в Самарі́ї,
11 То ужели не могу поступить с Иерусалимом, и кумирами его также, как поступил с Самариею и идолами ее? -	11 то хіба не зроблю́ я так само для Єрусалиму й бовва́нів його, як зробив я був для Самарі́ї й божкі́в її?
12 И будет, когда Господь кончит все Свое дело на горе Сионе и в Иерусалиме, воззрю на плоды величавого сердца царя Ассирийского, и на красоту высокомерных очей его.	12 І станеться, як докона́є ввесь чин Свій Госпо́дь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу́ я плоди́ гордови́тости серця царя асирійського та пишно́ту чванли́вих оче́й його!
13 Ибо он говорит: я это сделал силою своей руки и мудростью своею: ибо умен я, и переставляю пределы народов, и расхищаю сокровища их; и сидящих на престоле низвергаю, как исполин.	13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, — і відміня́ю границі наро́дів, а їхній маєток грабу́ю, й як сильний, скида́ю пану́ючих!
14 И рука моя захватила богатство народов, как гнездо птицы; и как собирают яйца оставленные, так я обобрал землю всю, и никто не пошевелил крылом, и не разинул рта, и не пискнул.	14 І досягла́, мов кубло́ те, багатства наро́дів рука моя, й як збирають поки́нені я́йця, я всю зе́млю зібрав, — і ніхто не порушив крило́м, і дзюбка́ не відкрив, і не зацвірі́нькав.
15 Величается ли секира пред секущим ее? Пила гордится ли пред тем, кто ее двигает? Как будто жезл движет того, кто поднимает его; как будто палка поднимает того, который не дерево!	15 Чи бу́де сокира пиша́тися понад свого́ рубача́? Чи понад свого́ пилува́льника буде горди́тися пилка? Ніби жезло пови́щує тих, хто його́ підіймає, ніби підно́сить кий того, хто не є дерево!
16 За то Господь, Господь воинств пошлет чахлость на тучных его, и разгорится жар под знаменитостью его, как горит на пожаре.	16 Зате Госпо́дь, Бог Савао́т пошле сухорля́вість на ситих його, і під його славою — по́лум'я буде пала́ти, немов би пожар!
17 И свет Израилев будет огнем, и Святый его пламенем, и сожжет, и пожрет терны его, и волчцы его в день один.	17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його — по́лум'ям, і запа́лить воно, й пожере́ його те́рня й будя́ччя його в один день!
18 И славную дубраву его, и Кармил его, от души до тела, погубит; и он будет, как чахлый, изнемогающий.	18 І славу лісу його й його са́ду ви́губить Він від душі й аж до тіла, і бу́де, що зни́діє він, мов той хворий, —
19 И будет остаток дерев дубравы его малочислен, и дитя возможет сделать им опись. -	19 і буде оста́нок дере́в його лісу такий нечисле́нний, що й хло́пець їх спише!
20 И будет в оный день оставшиеся у Израиля и спасенные дому Иакова, не будут уже опираться на того, кто разит их; но возложат упование на Иегову, Святого Израилева, в истине.	20 І станеться в день той, оста́нок Ізраїля і врято́вані дому Якова не бу́дуть вже більш опира́тись на то́го, хто б'є їх, — й обіпру́ться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.
21 Остаток обратится, остаток Иакова к Богу сильному.	21 Останок наве́рнеться, останок Якова, до Сильного Бога.
22 Ибо, хотя бы народу у тебя, Израиль, было столько, сколько песку у моря, остаток у него обратится. Совершение предопределенного изобилующая правда.	22 Бо коли б був наро́д твій, Ізра́їль, як мо́рський пісок, тільки останок із нього наве́рнеться! Заги́бель призна́чена є, щоб ви́повнилась справедливість,
23 Ибо конец и решение сделает Господь Иегова воинств во всей земле.	23 бо ви́конає Господь, Бог Савао́т постано́влену згу́бу посеред всієї землі.
24 Посему так говорит Господь Иегова воинств: народ Мой, живущий на Сионе! не бойся Ассура. Он поражает тебя жезлом, и трость свою поднимает на тебя, как Египет.	24 Тому так промовляє Госпо́дь, Бог Савао́т: Мій наро́де, мешка́нче Сіону, не бійсь асирі́йця! Він па́лицею тебе вдарить, і кия свого піді́йме на те́бе, як колись на дорозі єгипетській.
25 Ибо еще немного, очень немного, и пройдет Мое негодование, и гнев Мой обратится на истребление их.	25 Бо мало ще, трохи побу́де, — та й скі́нчиться лють, і зве́рнеться гнів Мій на зни́щення їх!
26 И поднимет Иегова воинств бич на него, как во время поражения Мадиама у скалы Орива, или как был простерт на море жезл его, и поднимет его, как на Египтян. -	26 І збу́дить на нього бича́ Госпо́дь Савао́т, як ура́зив був Він Мадія́ма при скелі Оре́в, і кий Його буде на морі, і його Він простя́гне, як колись на Єгипет!
27 И будет в оный день, снимется с рамен твоих бремя его; и распадется ярмо от елея.	27 І станеться в день той, з твого рамена тяга́р його зді́йметься, а з-над шиї твоєї ярмо́ його, і через ситість ярмо́ буде зни́щене!
28 Он идет на Аиаф; проходит чрез Мигрон; в Михмасе складывает вещи свои.	28 Він при́йде навпроти Айя́ту, пере́йде в Мігро́н, свої речі складе до Міхма́шу.
29 Проходят теснины; в Геве роздых ночлега их; Рама трясется; Гивея Саулова разбежалась.	29 Пере́йдуть прова́лля, Гева — ночлі́г нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.
30 Вой голосом твоим, дщерь Галлима, чтобы Лаис услышал. Бедный Анафоф!	30 Заголоси́ ти, о до́чко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!
31 Разбежалась Мадмена, жители Гевима рассеялись.	31 Мадме́на розбіглась, мешка́нці Гевіму втікають.
32 Еще день простоять в Нове. Грозит рукою своею горе Сиону, холму Иерусалимскому.	32 Ще сьогодні зоста́неться він у Нові; своєю рукою грози́ть горі дочки́ Сіону, па́гірку Єрусалиму.
33 Се, Господь Иегова воинств страшною силою сорвет красивые ветви дерев, и величающиеся ростом будут срублены, высокие положены на землю.	33 Ось Господь, Бог Саваот відтина́є галу́зки застраша́льною силою, — і найвищі поста́вою будуть пости́нані, а високі бу́дуть пони́жені.
34 И посечет чашу дубравы железом; и Ливан оный падет от Многомощного.	34 І буде обтя́та навко́ло залізом гуща́вина лісу, і Ліва́н упаде́ від Могу́тнього!

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Книга пророка Исаии

Глава 10

Iсая

Розділ 10

Ветхий
завет

Новый
завет