Книга пророка Исаии

Глава 44

1 А ныне, слушай Иаков, раб Мой, и Израиль, которого Я избрал.

2 Так говорит Иегова, создавший тебя, и устроивший тебя, помогающий тебе от матернего чрева: не бойся, раб Мой Иаков, и счастливец, которого Я избрал.

3 Ибо Я излию воды на жаждущее, и источники на иссохшее; излию Дух Мой на семя твое, и благословение Мое на детей твоих.

4 И будут расти между травою, как ивы при потоках вод.

5 Один скажет: `я Иеговы`, и сей назовется именем Иакова; и другой напишет на руке своей: `я Иеговы`, и прозовется именем Израиля.

6 Так говорит Иегова, Царь Израилев, и Искупитель его, Иегова воинств: Я первый, и Я последний, и кроме Меня нет Бога.

7 Ибо кто призывает к существованию, так, как Я? пусть он расскажет все, и все в порядке представит Мне, с того времени, как Я дал бытие народу вечности; или пусть себе возвестят будущее и наступающее.

8 Не бойтесь и не страшитесь: не издавна ли Я предъизвещал тебя и предсказывал? Итак вы свидетели за Меня. Есть ли, кроме Меня, другой Бог? и нет другой скалы такой, Я не знаю.

9 Создатели идолов все остаются ни с чем, и вожделенные их не приносят никакой пользы, они сами себе свидетели в том. Но не хотят видеть и знать, чтоб посрамиться.

10 Кто делает Бога? нет, выливают только бесполезного идола.

11 Се! все участвующие в этом останутся в стыде; и художники, будучи сами из людей же, все будут собраны; станут, и устрашатся, и все вместе стыдом покроются.

12 Кузнец выделывает из железа топор, и работает подле уголья, и молотами обделывает его, и работает над ним рукою своею сильною, до того, что становится голоден и бессилен, не пьет воды и томится.

13 Плотник на одном из бревен протягивает снурок, проводит заметки на нем остроконечным орудием, потом обделывает его теслою, и циркулем чертит на нем, и выделывает из него лик человека, с человеческим благообразием, чтобы поставить в доме.

14 Нарубив себе кедров, и набрав сосны и дуба, он еще укрепляет за собой дерева в лесу, садит ясень, а дождь возращает его.

15 Все это годно человеку на отопление и он часть из этого употребляет на то, чтоб ему было тепло, и разводит огонь, и печет хлеб. И из того же делает бога, и кланяется ему, делает идола, и повергается пред ним.

16 Половину дерева сожигает в огне, на половине варит мясо в пищу себе, жарит жаркое, и ест досыта, между тем греется, и говорит: `как хорошо! я согрелся; с наслаждением вижу огонь`.

17 А из остатка его делает бога, идола своего, кланяется ему, повергается пред ним, и молится ему, и говорит: защити меня, ибо ты бог мой.

18 Невежды они, безрассудные они; ибо глаза их залеплены, чтоб не видели, и сердца их, чтобы не смыслили.

19 И не возьмет он себе на сердце, и нет столько смысла и рассудка, чтоб сказать: `половину его я сожег в огне, и на угольях его спек хлеб, сжарил мясо, и съел: как же я из остатка его делаю мерзость, куску дерева кланяюсь?`

20 За пылью гоняется, обольщенное сердце ввело его в заблуждение; и он не может освободить души своей, и не подумает: `не ложь ли в правой руке моей?`

21 Помни сие, Иаков и Израиль, что ты раб Мой; Я образовал тебя; ты Мой раб; Израиль, не забывай Меня.

22 Изглажу преступления твои, как облако, и грехи твои, как туман; обратись ко Мне: ибо Я искупил тебя.

23 Торжествуйте, небеса, ибо Иегова начал действовать. Воскликните, глубины земли; восшумите, горы, от радости, лес и всякое дерево в нем: ибо искупил Иегова Иакова, и прославился в Израиле. -

24 Так говорит Иегова, искупивший тебя, и образующий тебя от матернего чрева: Я Иегова, Который сотворил все, распростер небеса Един, Сам расстлал землю,

25 Который уничтожает знамения лжепророков, и обнаруживает безумие волшебников, мудрецов прогоняет назад со стыдом, и показывает глупость знаний их,

26 Который выполняет слово раба Своего, и совершает изречение Своих посланников, Который Иерусалиму говорит: `будешь населен`; и городам Иудиным: `будете построены, и развалины его восставлю`,

27 Который бездне говорит: `иссохни! и рекам твоим Я повелеваю иссякнуть`,

28 Который говорит Киру: `пастырь Мой, и он исполнит всю волю Мою, и скажет о Иерусалиме: `да будет построен!` и о храме: `да будет основан!`

Iсая

Розділ 44

1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я ви́брав.

2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав!

3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх,

4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках!

5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля.

6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не!

7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє.

8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної!

9 Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!

10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає?

11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом!

12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься.

13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити.

14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує.

15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є.

16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“.

17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“

18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти!

19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“

20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“

21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене!

22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив!

23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі!

24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною?

25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум,

26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“

27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“,

28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“

Книга пророка Исаии

Глава 44

Iсая

Розділ 44

1 А ныне, слушай Иаков, раб Мой, и Израиль, которого Я избрал.

1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я ви́брав.

2 Так говорит Иегова, создавший тебя, и устроивший тебя, помогающий тебе от матернего чрева: не бойся, раб Мой Иаков, и счастливец, которого Я избрал.

2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав!

3 Ибо Я излию воды на жаждущее, и источники на иссохшее; излию Дух Мой на семя твое, и благословение Мое на детей твоих.

3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх,

4 И будут расти между травою, как ивы при потоках вод.

4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках!

5 Один скажет: `я Иеговы`, и сей назовется именем Иакова; и другой напишет на руке своей: `я Иеговы`, и прозовется именем Израиля.

5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля.

6 Так говорит Иегова, Царь Израилев, и Искупитель его, Иегова воинств: Я первый, и Я последний, и кроме Меня нет Бога.

6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не!

7 Ибо кто призывает к существованию, так, как Я? пусть он расскажет все, и все в порядке представит Мне, с того времени, как Я дал бытие народу вечности; или пусть себе возвестят будущее и наступающее.

7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє.

8 Не бойтесь и не страшитесь: не издавна ли Я предъизвещал тебя и предсказывал? Итак вы свидетели за Меня. Есть ли, кроме Меня, другой Бог? и нет другой скалы такой, Я не знаю.

8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної!

9 Создатели идолов все остаются ни с чем, и вожделенные их не приносят никакой пользы, они сами себе свидетели в том. Но не хотят видеть и знать, чтоб посрамиться.

9 Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!

10 Кто делает Бога? нет, выливают только бесполезного идола.

10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає?

11 Се! все участвующие в этом останутся в стыде; и художники, будучи сами из людей же, все будут собраны; станут, и устрашатся, и все вместе стыдом покроются.

11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом!

12 Кузнец выделывает из железа топор, и работает подле уголья, и молотами обделывает его, и работает над ним рукою своею сильною, до того, что становится голоден и бессилен, не пьет воды и томится.

12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься.

13 Плотник на одном из бревен протягивает снурок, проводит заметки на нем остроконечным орудием, потом обделывает его теслою, и циркулем чертит на нем, и выделывает из него лик человека, с человеческим благообразием, чтобы поставить в доме.

13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити.

14 Нарубив себе кедров, и набрав сосны и дуба, он еще укрепляет за собой дерева в лесу, садит ясень, а дождь возращает его.

14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує.

15 Все это годно человеку на отопление и он часть из этого употребляет на то, чтоб ему было тепло, и разводит огонь, и печет хлеб. И из того же делает бога, и кланяется ему, делает идола, и повергается пред ним.

15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є.

16 Половину дерева сожигает в огне, на половине варит мясо в пищу себе, жарит жаркое, и ест досыта, между тем греется, и говорит: `как хорошо! я согрелся; с наслаждением вижу огонь`.

16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“.

17 А из остатка его делает бога, идола своего, кланяется ему, повергается пред ним, и молится ему, и говорит: защити меня, ибо ты бог мой.

17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“

18 Невежды они, безрассудные они; ибо глаза их залеплены, чтоб не видели, и сердца их, чтобы не смыслили.

18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти!

19 И не возьмет он себе на сердце, и нет столько смысла и рассудка, чтоб сказать: `половину его я сожег в огне, и на угольях его спек хлеб, сжарил мясо, и съел: как же я из остатка его делаю мерзость, куску дерева кланяюсь?`

19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“

20 За пылью гоняется, обольщенное сердце ввело его в заблуждение; и он не может освободить души своей, и не подумает: `не ложь ли в правой руке моей?`

20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“

21 Помни сие, Иаков и Израиль, что ты раб Мой; Я образовал тебя; ты Мой раб; Израиль, не забывай Меня.

21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене!

22 Изглажу преступления твои, как облако, и грехи твои, как туман; обратись ко Мне: ибо Я искупил тебя.

22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив!

23 Торжествуйте, небеса, ибо Иегова начал действовать. Воскликните, глубины земли; восшумите, горы, от радости, лес и всякое дерево в нем: ибо искупил Иегова Иакова, и прославился в Израиле. -

23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі!

24 Так говорит Иегова, искупивший тебя, и образующий тебя от матернего чрева: Я Иегова, Который сотворил все, распростер небеса Един, Сам расстлал землю,

24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною?

25 Который уничтожает знамения лжепророков, и обнаруживает безумие волшебников, мудрецов прогоняет назад со стыдом, и показывает глупость знаний их,

25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум,

26 Который выполняет слово раба Своего, и совершает изречение Своих посланников, Который Иерусалиму говорит: `будешь населен`; и городам Иудиным: `будете построены, и развалины его восставлю`,

26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“

27 Который бездне говорит: `иссохни! и рекам твоим Я повелеваю иссякнуть`,

27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“,

28 Который говорит Киру: `пастырь Мой, и он исполнит всю волю Мою, и скажет о Иерусалиме: `да будет построен!` и о храме: `да будет основан!`

28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“