Книга пророка Исаии

Глава 46

1 Скривился Вил, согнулся Нево {главные боги Вавилонян}, истуканы их вверены зверям и скотам; носимые вами сделались ношами, бременем для усталых животных.

2 Скривились, согнулись все; не могли защитить ноши, и сами в плен пошли.

3 Послушай Меня, дом Иаковлев, и весь остаток дома Израилева, носимые Мною от чрева, поддерживаемые от утробы матерней.

4 И до старости твоей Я Тот же буду, и до седины Я же буду носить; Я создал, Я и взял на Себя; и Я ношу, и охраняю.

5 Кому уподобите Меня, и с кем сравните, и с кем сличите, чтобы мы были сходны?

6 Высыпают золото из кошелька, и весят серебро на весах; нанимают серебряника, чтобы он сделал из него бога; кланяются ему, и повергаются пред ним.

7 На плечо поднимают его, несут его и ставят его на место свое; и он стоит, с места своего не двинется и вопиют к нему, но он не отвечает, не спасает человека от беды его.

8 Вспомните это, и образумьтесь; возьмите себе, отступники, на сердце;

9 Вспомните прежнее, от начала века, ибо Я Бог, и нет Бога другого, и нет такого как Я.

10 Последующее предвозвещаю прежде, и что еще не сделалось, наперед открываю; скажу: `определение Мое должно исполниться`, и совершаю всю волю Мою.

11 Я воззвал от востока орла {Кира}, из земли дальней человека судьбы Моей. И предсказал Я, и выполняю сие; вообразил и сделал.

12 Внемлите Мне, грубые сердцем, далекие от праведности.

13 Я приближаю правду Мою, она не далеко; и спасение Мое не замедлит; и дам на Сионе спасение, Израилю славу Мою.

Iсая

Розділ 46

1 Бел упав на коліна, зігнувся Нево́, — стали і́доли їхні для звіри́ни й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тяга́р на худобу пому́чену.

2 Зігнулися й ра́зом упали вони на коліна; не могли врятува́ти тягара́, і самі до поло́ну пішли.

3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь за́лишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утро́би,

4 і Я буду Той Самий до ста́рости вашої, і до сивини вас носи́тиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я дви́гатиму й поряту́ю!

5 До ко́го Мене ви вподо́бите та прирівня́єте, до кого подібним Мене́ ви учините, щоб схожому бути?

6 Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,

7 носять його на плечі́, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого́ він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відпові́сть, і не врятує його від недолі.

8 Пам'ятайте про це та змужні́йте, візьміть це на розум, прови́нники!

9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й ніко́го, як Я,

10 що звіщаю кінець від поча́тку, і напере́д — що не сталося ще, і що говорю́: „Мій за́мір відбу́деться, і всяке жада́ння Своє Я вчиню́“,

11 що хижого пта́ха зо схо́ду прикли́кую, з кра́ю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав — те й спрова́джу, що Я задумав був — теє зроблю́!

12 Почуйте Мене, твердосе́рді, далекі від справедливости!

13 Я Свою справедливість набли́зив, — вона недале́ко, а спасі́ння Моє не припі́зниться, і дам на Сіоні спасі́ння, дам Ізраїлеві Свою ве́лич!

Книга пророка Исаии

Глава 46

Iсая

Розділ 46

1 Скривился Вил, согнулся Нево {главные боги Вавилонян}, истуканы их вверены зверям и скотам; носимые вами сделались ношами, бременем для усталых животных.

1 Бел упав на коліна, зігнувся Нево́, — стали і́доли їхні для звіри́ни й худоби. Те, що колись ви носили, накладене, мов той тяга́р на худобу пому́чену.

2 Скривились, согнулись все; не могли защитить ноши, и сами в плен пошли.

2 Зігнулися й ра́зом упали вони на коліна; не могли врятува́ти тягара́, і самі до поло́ну пішли.

3 Послушай Меня, дом Иаковлев, и весь остаток дома Израилева, носимые Мною от чрева, поддерживаемые от утробы матерней.

3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввесь за́лишку дому Ізраїлевого, яких від живота Я підняв, носив від утро́би,

4 И до старости твоей Я Тот же буду, и до седины Я же буду носить; Я создал, Я и взял на Себя; и Я ношу, и охраняю.

4 і Я буду Той Самий до ста́рости вашої, і до сивини вас носи́тиму, Я вчинив, і Я буду носити, й Я дви́гатиму й поряту́ю!

5 Кому уподобите Меня, и с кем сравните, и с кем сличите, чтобы мы были сходны?

5 До ко́го Мене ви вподо́бите та прирівня́єте, до кого подібним Мене́ ви учините, щоб схожому бути?

6 Высыпают золото из кошелька, и весят серебро на весах; нанимают серебряника, чтобы он сделал из него бога; кланяются ему, и повергаются пред ним.

6 Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,

7 На плечо поднимают его, несут его и ставят его на место свое; и он стоит, с места своего не двинется и вопиют к нему, но он не отвечает, не спасает человека от беды его.

7 носять його на плечі́, підіймають його, і ставлять його на місці його. І стоїть, і з місця свого́ він не рухається; коли ж хто до нього кричить, то він не відпові́сть, і не врятує його від недолі.

8 Вспомните это, и образумьтесь; возьмите себе, отступники, на сердце;

8 Пам'ятайте про це та змужні́йте, візьміть це на розум, прови́нники!

9 Вспомните прежнее, от начала века, ибо Я Бог, и нет Бога другого, и нет такого как Я.

9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й ніко́го, як Я,

10 Последующее предвозвещаю прежде, и что еще не сделалось, наперед открываю; скажу: `определение Мое должно исполниться`, и совершаю всю волю Мою.

10 що звіщаю кінець від поча́тку, і напере́д — що не сталося ще, і що говорю́: „Мій за́мір відбу́деться, і всяке жада́ння Своє Я вчиню́“,

11 Я воззвал от востока орла {Кира}, из земли дальней человека судьбы Моей. И предсказал Я, и выполняю сие; вообразил и сделал.

11 що хижого пта́ха зо схо́ду прикли́кую, з кра́ю далекого мужа Своєї поради! Так, Я сказав — те й спрова́джу, що Я задумав був — теє зроблю́!

12 Внемлите Мне, грубые сердцем, далекие от праведности.

12 Почуйте Мене, твердосе́рді, далекі від справедливости!

13 Я приближаю правду Мою, она не далеко; и спасение Мое не замедлит; и дам на Сионе спасение, Израилю славу Мою.

13 Я Свою справедливість набли́зив, — вона недале́ко, а спасі́ння Моє не припі́зниться, і дам на Сіоні спасі́ння, дам Ізраїлеві Свою ве́лич!