Библия - Обещанное Восстановление

Притчи Соломона

Глава 17

1 Лучше сухая корка с покоем и миром, чем дом, полный заколотого скота, а в нем — вражда.

2 Мудрый слуга будет править беспутным сыном и получит долю наследства среди братьев.

3 Тигель — для серебра, и для золота — горн плавильный, а Господь испытывает сердца.

4 Нечестивый слушает уста злодея; лгун внимает пагубному языку.

5 Издевающийся над нищим оскорбляет его Создателя, радующийся несчастью не останется безнаказанным.

6 Внуки — венец старикам, а отцы — гордость своих сыновей.

7 Не пристала невеже высокая речь, а тем паче благородному — лживое слово!

8 Взятка — как волшебный камень в глазах дающего ее: куда он ни повернется, преуспеет.

9 Прощающий оскорбление ищет любви, а напоминающий о нем отталкивает близкого друга.

10 Упрек сильнее воздействует на разумного, чем сто ударов на глупца.

11 Только смуты ищет злодей, и вестник безжалостный будет послан против него.

12 Лучше встретить медведицу, лишенную медвежат, чем глупца с его глупостью.

13 Если человек воздает за добро злом, зло не покинет его дома.

14 Ссору начать — что плотину пробить; остановись, прежде чем она вспыхнет.

15 Оправдывающий виноватого и обвиняющий невиновного — Господь гнушается их обоих.

16 Зачем глупцу на премудрость деньги, если учиться он не желает?

17 Друг любит во всякое время, и брат рожден разделить беду.

18 Лишь неразумный человек дает залог, чтобы ручаться за другого.

19 Кто любит ссоры, тот любит грех ; тот, кто бахвалится, ищет падения.

20 Лукавый сердцем не преуспеет; лживый язык попадет в беду.

21 Горе тому, кто родил глупца; нет радости отцу дурня.

22 Веселое сердце исцеляет, как лекарство, а подавленный дух иссушает кости.

23 Нечестивый тайно берет взятку, чтобы извратить пути правосудия.

24 Разумный держит на мудрости взгляд, а глаза глупца блуждают на краях земли.

25 Глупый сын — горе для отца и горечь для матери.

26 Нехорошо и наказывать невиновного, и знатных бичевать за правду.

27 Человек знания осторожен в словах, и рассудительный — хладнокровен.

28 Даже глупца, когда он молчит, мудрым сочтут, и когда он удерживает язык, рассудительным.

Приповiстi

Розділ 17

1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.

2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.

3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.

4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.

5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.

6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.

7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.

8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.

9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.

10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.

11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.

13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.

14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!

15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.

16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?

17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.

18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.

19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.

21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.

22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.

23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.

24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.

25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.

26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!

27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.

28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

Притчи Соломона Глава 17	Приповiстi Розділ 17
1 Лучше сухая корка с покоем и миром, чем дом, полный заколотого скота, а в нем — вражда.	1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 Мудрый слуга будет править беспутным сыном и получит долю наследства среди братьев.	2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 Тигель — для серебра, и для золота — горн плавильный, а Господь испытывает сердца.	3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 Нечестивый слушает уста злодея; лгун внимает пагубному языку.	4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 Издевающийся над нищим оскорбляет его Создателя, радующийся несчастью не останется безнаказанным.	5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Внуки — венец старикам, а отцы — гордость своих сыновей.	6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Не пристала невеже высокая речь, а тем паче благородному — лживое слово!	7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 Взятка — как волшебный камень в глазах дающего ее: куда он ни повернется, преуспеет.	8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Прощающий оскорбление ищет любви, а напоминающий о нем отталкивает близкого друга.	9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 Упрек сильнее воздействует на разумного, чем сто ударов на глупца.	10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 Только смуты ищет злодей, и вестник безжалостный будет послан против него.	11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 Лучше встретить медведицу, лишенную медвежат, чем глупца с его глупостью.	12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 Если человек воздает за добро злом, зло не покинет его дома.	13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 Ссору начать — что плотину пробить; остановись, прежде чем она вспыхнет.	14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Оправдывающий виноватого и обвиняющий невиновного — Господь гнушается их обоих.	15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Зачем глупцу на премудрость деньги, если учиться он не желает?	16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 Друг любит во всякое время, и брат рожден разделить беду.	17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 Лишь неразумный человек дает залог, чтобы ручаться за другого.	18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 Кто любит ссоры, тот любит грех ; тот, кто бахвалится, ищет падения.	19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 Лукавый сердцем не преуспеет; лживый язык попадет в беду.	20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 Горе тому, кто родил глупца; нет радости отцу дурня.	21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 Веселое сердце исцеляет, как лекарство, а подавленный дух иссушает кости.	22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 Нечестивый тайно берет взятку, чтобы извратить пути правосудия.	23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 Разумный держит на мудрости взгляд, а глаза глупца блуждают на краях земли.	24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 Глупый сын — горе для отца и горечь для матери.	25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 Нехорошо и наказывать невиновного, и знатных бичевать за правду.	26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 Человек знания осторожен в словах, и рассудительный — хладнокровен.	27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Даже глупца, когда он молчит, мудрым сочтут, и когда он удерживает язык, рассудительным.	28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.

Ветхий
завет

Новый
завет

Притчи Соломона

Глава 17

Приповiстi

Розділ 17

Притчи Соломона

Глава 17

Приповiстi

Розділ 17

Ветхий завет

Новый завет

Притчи Соломона

Глава 17

Приповiстi

Розділ 17

Притчи Соломона

Глава 17

Приповiстi

Розділ 17

Ветхий
завет

Новый
завет