Книга пророка ИезекииляГлава 36 |
1 |
2 Скажи, что Господь Всемогущий так говорит: „Ваши враги обрадовались, воскликнув: „Вечные горы достались нам!” |
3 Поэтому передай горам Израиля слова Господа Всемогущего: „Враги напали на тебя, разбили со всех сторон, сделав достоянием других народов, и зло шептали о тебе”. |
4 Поэтому слушайте, горы Израиля, слово Господа Всемогущего. Господь Всемогущий говорит горам, холмам, долинам и рекам, покинутым городам и руинам: „Вас ограбили, над вами смеялись другие народы”. |
5 Господь Всемогущий также говорит: „Клянусь, что Я позволю ярости Моей говорить от Моего имени, Я дам Едому и другим народам почувствовать Мой гнев. Народ Едома забрал себе Мою землю и с ненавистью глумился над ней. Они забрали землю в своё владение, чтобы уничтожить её”». |
6 |
7 Я обещаю, что народы, живущие рядом с вами, познают те же унижения. |
8 |
9 Я с вами, Я вам помогу, вы будете возделывать свою землю и засевать её. |
10 Вся многочисленная семья Израиля будет жить на этой земле; города будут снова заселены, а руины будут восстановлены. |
11 Я увеличу семьи и умножу стада. Я приведу людей, которые будут жить на этой земле, как и раньше. Я благословлю землю больше, чем в прежние времена, и тогда вы узнаете, что Я — Господь. |
12 Да, Я сделаю так, что Мой народ, будут ходить по этой земле. Она будет принадлежать только израильтянам, и никогда больше эта земля не заставит их печалиться из-за потери детей”». |
13 |
14 Ты больше не будешь уничтожать своих людей, не лишишь их больше детей». |
15 |
16 |
17 |
18 Они пролили кровь, совершив убийство, они осквернили землю своими идолами, и поэтому Я излил на них Мой гнев. |
19 Я разбросал их среди народов и рассеял по всей земле, наказав их за все их грехи. |
20 Тогда они пошли по другим землям, но и там они унижали Моё доброе имя, потому что о них говорили: „Почему народ Господний покинул Его землю?” |
21 Тогда Я пожалел Моё святое имя, которое израильтяне осквернили среди народов, куда они пошли. |
22 |
23 Я покажу тем народам, что Моё великое имя воистину свято. Вы осквернили Моё имя среди тех народов, но Я явлю вам Мою святость и вновь заставлю почитать Себя. И тогда все народы узнают, что Я — Господь”». |
24 |
25 Затем Я окроплю вас чистой водой и очищу вас от всей грязи и от ваших идолов». |
26 Бог сказал: |
27 Я вселю в вас Моего Духа и изменю вас так, что вы подчинитесь Моим законам и будете слушать все Мои повеления. |
28 И тогда вы будете жить на земле, которую Я дал вашим предкам, вы будете Моим народом, а Я буду вашим Богом». |
29 Бог сказал: |
30 Я позволю вам собрать обильный урожай с ваших деревьев и полей, и вы больше никогда не испытаете позора и голода в чужой земле. |
31 Вы будете помнить всё зло, содеянное вами, и возненавидите себя за грехи и всю мерзость, совершённую вами». |
32 Господь Всемогущий говорит: |
33 |
34 Опустошённая земля будет вспахана, и каждый человек, проходящий мимо, не увидит больше руин. |
35 Люди скажут: „В прошлом эта земля была пуста, но теперь она стала словно Эдемский сад; города были пусты и разрушены, но теперь они укреплены, и в них живёт много людей. |
36 Тогда народы, окружающие вас, узнают, что Я — Господь. Я восстановил руины и засеял пустую землю. Я — Господь! Я всё сделаю именно так, как сказал!”» |
37 |
38 Людей будет так много, как бывает овец и коз, принесённых для освящения в Иерусалим во время праздников. Города и всё разрушенное будет заполнено множеством людей, и тогда они узнают, что Я — Господь». |
ЄзекiїльРозділ 36 |
1 |
2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину, |
3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду, |
4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо. |
5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич. |
6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів. |
7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу! |
8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти. |
9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні. |
10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані. |
11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь! |
12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей. |
13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей, |
14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог! |
15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“! |
16 |
17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем! |
18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її. |
19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх. |
20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“ |
21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили. |
22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили. |
23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х. |
24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі. |
25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас. |
26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. |
27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати. |
28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом! |
29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду. |
30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами. |
31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої. |
32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме! |
33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни. |
34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого. |
35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані! |
36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив! |
37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру! |
38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 36 |
ЄзекiїльРозділ 36 |
1 |
1 |
2 Скажи, что Господь Всемогущий так говорит: „Ваши враги обрадовались, воскликнув: „Вечные горы достались нам!” |
2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину, |
3 Поэтому передай горам Израиля слова Господа Всемогущего: „Враги напали на тебя, разбили со всех сторон, сделав достоянием других народов, и зло шептали о тебе”. |
3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду, |
4 Поэтому слушайте, горы Израиля, слово Господа Всемогущего. Господь Всемогущий говорит горам, холмам, долинам и рекам, покинутым городам и руинам: „Вас ограбили, над вами смеялись другие народы”. |
4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо. |
5 Господь Всемогущий также говорит: „Клянусь, что Я позволю ярости Моей говорить от Моего имени, Я дам Едому и другим народам почувствовать Мой гнев. Народ Едома забрал себе Мою землю и с ненавистью глумился над ней. Они забрали землю в своё владение, чтобы уничтожить её”». |
5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич. |
6 |
6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів. |
7 Я обещаю, что народы, живущие рядом с вами, познают те же унижения. |
7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу! |
8 |
8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти. |
9 Я с вами, Я вам помогу, вы будете возделывать свою землю и засевать её. |
9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні. |
10 Вся многочисленная семья Израиля будет жить на этой земле; города будут снова заселены, а руины будут восстановлены. |
10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані. |
11 Я увеличу семьи и умножу стада. Я приведу людей, которые будут жить на этой земле, как и раньше. Я благословлю землю больше, чем в прежние времена, и тогда вы узнаете, что Я — Господь. |
11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь! |
12 Да, Я сделаю так, что Мой народ, будут ходить по этой земле. Она будет принадлежать только израильтянам, и никогда больше эта земля не заставит их печалиться из-за потери детей”». |
12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей. |
13 |
13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей, |
14 Ты больше не будешь уничтожать своих людей, не лишишь их больше детей». |
14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог! |
15 |
15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“! |
16 |
16 |
17 |
17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем! |
18 Они пролили кровь, совершив убийство, они осквернили землю своими идолами, и поэтому Я излил на них Мой гнев. |
18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її. |
19 Я разбросал их среди народов и рассеял по всей земле, наказав их за все их грехи. |
19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх. |
20 Тогда они пошли по другим землям, но и там они унижали Моё доброе имя, потому что о них говорили: „Почему народ Господний покинул Его землю?” |
20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“ |
21 Тогда Я пожалел Моё святое имя, которое израильтяне осквернили среди народов, куда они пошли. |
21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили. |
22 |
22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили. |
23 Я покажу тем народам, что Моё великое имя воистину свято. Вы осквернили Моё имя среди тех народов, но Я явлю вам Мою святость и вновь заставлю почитать Себя. И тогда все народы узнают, что Я — Господь”». |
23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х. |
24 |
24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі. |
25 Затем Я окроплю вас чистой водой и очищу вас от всей грязи и от ваших идолов». |
25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас. |
26 Бог сказал: |
26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті. |
27 Я вселю в вас Моего Духа и изменю вас так, что вы подчинитесь Моим законам и будете слушать все Мои повеления. |
27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати. |
28 И тогда вы будете жить на земле, которую Я дал вашим предкам, вы будете Моим народом, а Я буду вашим Богом». |
28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом! |
29 Бог сказал: |
29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду. |
30 Я позволю вам собрать обильный урожай с ваших деревьев и полей, и вы больше никогда не испытаете позора и голода в чужой земле. |
30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами. |
31 Вы будете помнить всё зло, содеянное вами, и возненавидите себя за грехи и всю мерзость, совершённую вами». |
31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої. |
32 Господь Всемогущий говорит: |
32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме! |
33 |
33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни. |
34 Опустошённая земля будет вспахана, и каждый человек, проходящий мимо, не увидит больше руин. |
34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого. |
35 Люди скажут: „В прошлом эта земля была пуста, но теперь она стала словно Эдемский сад; города были пусты и разрушены, но теперь они укреплены, и в них живёт много людей. |
35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані! |
36 Тогда народы, окружающие вас, узнают, что Я — Господь. Я восстановил руины и засеял пустую землю. Я — Господь! Я всё сделаю именно так, как сказал!”» |
36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив! |
37 |
37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру! |
38 Людей будет так много, как бывает овец и коз, принесённых для освящения в Иерусалим во время праздников. Города и всё разрушенное будет заполнено множеством людей, и тогда они узнают, что Я — Господь». |
38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |