Книга пророка ИоныГлава 2 |
1 |
2 Из чрева рыбы Иона молился Господу, Богу своему. |
3 Он сказал: |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
ЙонаРозділ 2 |
1 |
2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, |
3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! |
4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́. |
5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий. |
6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову! |
7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! |
8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого! |
9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають. |
10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“ |
11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л. |
Книга пророка ИоныГлава 2 |
ЙонаРозділ 2 |
1 |
1 |
2 Из чрева рыбы Иона молился Господу, Богу своему. |
2 І молився Йона до Господа, Бога свого, з утроби тієї риби, |
3 Он сказал: |
3 та й казав: „Я кли́кав з нещастя свого до Господа, — і відповідь дав Він мені, із ну́тра шеолу кричав я, — і почув Ти мій голос! |
4 |
4 І Ти кинув мене в глибочі́нь, у серце моря, і поті́к оточив був мене. Усі хвилі Твої та буру́ни Твої надо мною пройшли́. |
5 |
5 І сказав я: Я ви́гнаний з-перед очей Твоїх, проте́ ще побачу я храм Твій святий. |
6 |
6 Вода аж по душу мене обгорну́ла, безо́дня мене оточи́ла, очере́т обвива́є круго́м мою го́лову! |
7 |
7 Я зійшов аж до спо́ду гори, а земля — її за́суви стали за мною навіки! Та піді́ймеш із ями життя моє, Господи, Боже Ти мій! |
8 |
8 Як у мені омлівала душа моя, Господа я спогада́в, — і молитва моя ця до Тебе доли́нула, до храму святого Твого! |
9 |
9 Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають. |
10 |
10 А я голосно́ю подякою принесу́ Тобі жертву, про що присягав я, те ви́конаю. Спасі́ння — у Господа!“ |
11 |
11 І Господь звелів рибі, — і вона ви́кинула Йону на суході́л. |