Послание филиппийцам

Глава 4

1 Итак, любимые мои братья и сёстры, по которым я томлюсь, не теряйте веры своей в Господа, как я говорил вам. Вы — счастье моё и венец мой!

2 Я призываю Еводию и Синтихию мыслить так же.

3 Я также прошу тебя, преданный мой соратник, пожалуйста, помогай этим женщинам, принимавшим участие в моих трудах Благовестия, вместе с Климентом и другими моими соратниками, чьи имена записаны в книге жизни.

4 Будьте всегда полны радости в Господе! Повторяю снова, возрадуйтесь!

5 Пусть ваша доброта станет известна всем. Господь близок.

6 Не беспокойтесь ни о чём, но при любых обстоятельствах через молитву и прошение с благодарностью обращайтесь с вашими просьбами к Богу.

7 И пусть мир, исходящий от Него, превосходящий ваше понимание, охраняет ваши сердца и разум во Христе Иисусе.

8 В заключение, братья и сёстры, скажу: помышляйте о том, что истинно, благородно, правильно, непорочно, достойно восхищения и приятно, обо всём достойном и похвальном,

9 о том, что узнали, получили, слышали, и о том, что, как вы видели, делаю я. Продолжайте усердствовать во всём этом, и Бог, источник мира, будет с вами.

10 Я необыкновенно возрадовался в Господе, потому что наконец-то вы стали снова заботиться обо мне. Разумеется, вы всегда беспокоились обо мне, но у вас не было возможности показать свою заботу.

11 И не по нужде я это говорю, так как научился довольствоваться тем, что у меня есть, в каком бы положении я ни находился.

12 Я знал нужду и знал изобилие, научился быть довольным в любое время и при любых обстоятельствах: голоден я или сыт, пребываю в обилии или в недостатке.

13 Я могу всё превозмочь через Того, Кто даёт мне силу.

14 Однако вы поступили хорошо, разделив со мной горести мои.

15 Вы знаете сами, филиппийцы, что на заре проповеди Благовестия, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей не поделилась со мной от щедрот своих, кроме вас.

16 И даже когда я был в Фессалониках, вы неоднократно помогали мне в нужде.

17 Не то чтобы я искал дары, скорее, я стремлюсь, чтобы прибыль была на вашем счету.

18 У меня есть всё, что мне нужно, и даже более, так как я получил от Епафродита посланные вами дары. Это приношения — благоуханные жертвы, приятные и угодные Богу.

19 Мой Бог удовлетворит все ваши нужды через славное богатство во Христе Иисусе.

20 Слава нашему Богу и Отцу во веки веков! Аминь.

21 Приветствую всех людей Божьих во Христе Иисусе. Братья и сёстры, которые находятся со мной, также приветствуют вас.

22 Все люди Божьи приветствуют вас, особенно домочадцы цезаря.

23 Пусть благодать Господа Иисуса Христа будет со всеми вами!

До филип'ян

Розділ 4

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.

Послание филиппийцам

Глава 4

До филип'ян

Розділ 4

1 Итак, любимые мои братья и сёстры, по которым я томлюсь, не теряйте веры своей в Господа, как я говорил вам. Вы — счастье моё и венец мой!

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

2 Я призываю Еводию и Синтихию мыслить так же.

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

3 Я также прошу тебя, преданный мой соратник, пожалуйста, помогай этим женщинам, принимавшим участие в моих трудах Благовестия, вместе с Климентом и другими моими соратниками, чьи имена записаны в книге жизни.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4 Будьте всегда полны радости в Господе! Повторяю снова, возрадуйтесь!

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

5 Пусть ваша доброта станет известна всем. Господь близок.

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

6 Не беспокойтесь ни о чём, но при любых обстоятельствах через молитву и прошение с благодарностью обращайтесь с вашими просьбами к Богу.

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

7 И пусть мир, исходящий от Него, превосходящий ваше понимание, охраняет ваши сердца и разум во Христе Иисусе.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

8 В заключение, братья и сёстры, скажу: помышляйте о том, что истинно, благородно, правильно, непорочно, достойно восхищения и приятно, обо всём достойном и похвальном,

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

9 о том, что узнали, получили, слышали, и о том, что, как вы видели, делаю я. Продолжайте усердствовать во всём этом, и Бог, источник мира, будет с вами.

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

10 Я необыкновенно возрадовался в Господе, потому что наконец-то вы стали снова заботиться обо мне. Разумеется, вы всегда беспокоились обо мне, но у вас не было возможности показать свою заботу.

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

11 И не по нужде я это говорю, так как научился довольствоваться тем, что у меня есть, в каком бы положении я ни находился.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

12 Я знал нужду и знал изобилие, научился быть довольным в любое время и при любых обстоятельствах: голоден я или сыт, пребываю в обилии или в недостатке.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я могу всё превозмочь через Того, Кто даёт мне силу.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

14 Однако вы поступили хорошо, разделив со мной горести мои.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

15 Вы знаете сами, филиппийцы, что на заре проповеди Благовестия, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей не поделилась со мной от щедрот своих, кроме вас.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

16 И даже когда я был в Фессалониках, вы неоднократно помогали мне в нужде.

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

17 Не то чтобы я искал дары, скорее, я стремлюсь, чтобы прибыль была на вашем счету.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

18 У меня есть всё, что мне нужно, и даже более, так как я получил от Епафродита посланные вами дары. Это приношения — благоуханные жертвы, приятные и угодные Богу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

19 Мой Бог удовлетворит все ваши нужды через славное богатство во Христе Иисусе.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 Слава нашему Богу и Отцу во веки веков! Аминь.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

21 Приветствую всех людей Божьих во Христе Иисусе. Братья и сёстры, которые находятся со мной, также приветствуют вас.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 Все люди Божьи приветствуют вас, особенно домочадцы цезаря.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

23 Пусть благодать Господа Иисуса Христа будет со всеми вами!

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.