ЧислаГлава 9 |
1 |
2 |
3 Пусть едят пасхальную еду вечером на четырнадцатый день первого месяца. Пусть делают это в назначенное время и пусть соблюдают все правила Пасхи». |
4 Тогда Моисей велел израильскому народу праздновать Пасху. |
5 Люди отметили праздник в Синайской пустыне вечером в четырнадцатый день первого месяца. Израильтяне исполнили всё так, как Господь повелел Моисею. |
6 |
7 и сказали: |
8 |
9 |
10 |
11 то и он может праздновать Пасху. Пусть отпразднует Пасху вечером в четырнадцатый день второго месяца и пусть в это время ест баранину, хлеб, испечённый без закваски, и горькие травы. |
12 Пусть человек не оставляет эту еду до утра и не дробит бараньи кости. Пусть этот человек соблюдает все правила Пасхи. |
13 |
14 Если живущий среди вас чужеземец захочет вместе с вами совершить Пасху Господнюю, то это дозволено, но тот человек должен соблюдать все правила Пасхи, правила же эти для всех». |
15 |
16 Оно всё время стояло над шатром, а ночью было подобно огню. |
17 Когда облако поднималось от священного шатра, израильтяне следовали за ним, когда же оно оста навливалось, израильтяне ставили там свой стан. |
18 Так Господь указывал израильскому народу, когда отправляться в путь и когда останавливаться. До тех пор пока облако стояло над священным шатром, народ оставался в стане на том же месте. |
19 Иногда облако стояло над священным шатром долгое время, и израильтяне, повинуясь Господу, не трогались с места. |
20 |
21 Иногда облако останавливалось только на одну ночь, а на утро начинало двигаться, тогда народ собирался и следовал за ним. Если облако двигалось, будь то день или ночь, то и народ шёл за ним. |
22 Если облако оставалось над священным шатром два дня или месяц, или год, то и народ повиновался Господу, оставаясь на месте и не двигаясь, пока не двинется облако; а когда облако поднималось, то двигался и народ. |
23 Израильтяне повиновались повелениям Господа: они ставили станы и отправлялись в путь по указанию Господа, и соблюдали это, повинуясь повелениям Господа, которые Он давал им через Моисея. |
ЧислаРозділ 9 |
1 |
2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час. |
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“. |
4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху. |
5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини. |
6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона, |
7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“ |
8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“. |
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа. |
11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її. |
12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її. |
13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік! |
14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів |
15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку. |
16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́. |
17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини. |
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли. |
19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли. |
20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли. |
21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. |
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони. |
23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея. |
ЧислаГлава 9 |
ЧислаРозділ 9 |
1 |
1 |
2 |
2 „І нехай справлять Ізраїлеві сини Па́сху в означений час. |
3 Пусть едят пасхальную еду вечером на четырнадцатый день первого месяца. Пусть делают это в назначенное время и пусть соблюдают все правила Пасхи». |
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уста́вами її спорядите́ її“. |
4 Тогда Моисей велел израильскому народу праздновать Пасху. |
4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Па́сху. |
5 Люди отметили праздник в Синайской пустыне вечером в четырнадцатый день первого месяца. Израильтяне исполнили всё так, как Господь повелел Моисею. |
5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця на́двечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини. |
6 |
6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої люди́ни, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона, |
7 и сказали: |
7 та й сказали ті люди до нього: „Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми бу́демо позбавлені ласки прине́сти жертву Господню означеного ча́су серед Ізраїлевих синів?“ |
8 |
8 І сказав до них Мойсей: „Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас“. |
9 |
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
10 |
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших наща́дків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Па́сху для Господа. |
11 то и он может праздновать Пасху. Пусть отпразднует Пасху вечером в четырнадцатый день второго месяца и пусть в это время ест баранину, хлеб, испечённый без закваски, и горькие травы. |
11 Місяця другого, чотирна́дцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірки́м зіллям будуть їсти її. |
12 Пусть человек не оставляет эту еду до утра и не дробит бараньи кости. Пусть этот человек соблюдает все правила Пасхи. |
12 Не позоставлять із неї до ра́нку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її. |
13 |
13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджа́ти Пасху, то буде винищена душа та з наро́ду її, бо Господньої жертви він не приніс означеного ча́су її. Гріх свій понесе той чоловік! |
14 Если живущий среди вас чужеземец захочет вместе с вами совершить Пасху Господнюю, то это дозволено, но тот человек должен соблюдать все правила Пасхи, правила же эти для всех». |
14 А коли перебуватиме з вами прихо́дько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уста́вом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для прихо́дька, і для тубі́льця землі. Госпо́дь у хма́рі — провідник Ізраїлів |
15 |
15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковче́гом свідо́цтва. А ввечорі було́ над скинією, як подоба огню, аж до ранку. |
16 Оно всё время стояло над шатром, а ночью было подобно огню. |
16 Так за́вжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подо́ба огню́. |
17 Когда облако поднималось от священного шатра, израильтяне следовали за ним, когда же оно оста навливалось, израильтяне ставили там свой стан. |
17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому руша́ли Ізраїлеві сини, а на тому́ місці, на якому хмара ставала, там таборува́ли Ізраїлеві сини. |
18 Так Господь указывал израильскому народу, когда отправляться в путь и когда останавливаться. До тех пор пока облако стояло над священным шатром, народ оставался в стане на том же месте. |
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній нака́з таборува́ли. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборува́ли. |
19 Иногда облако стояло над священным шатром долгое время, и израильтяне, повинуясь Господу, не трогались с места. |
19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторо́жу, — і не руша́ли. |
20 |
20 І бувало, що хмара була́ над скинією полічені дні, то вони на Господній нака́з таборува́ли, і на Господній наказ руша́ли. |
21 Иногда облако останавливалось только на одну ночь, а на утро начинало двигаться, тогда народ собирался и следовал за ним. Если облако двигалось, будь то день или ночь, то и народ шёл за ним. |
21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ра́нку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони. |
22 Если облако оставалось над священным шатром два дня или месяц, или год, то и народ повиновался Господу, оставаясь на месте и не двигаясь, пока не двинется облако; а когда облако поднималось, то двигался и народ. |
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була́ над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборува́ли, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони. |
23 Израильтяне повиновались повелениям Господа: они ставили станы и отправлялись в путь по указанию Господа, и соблюдали это, повинуясь повелениям Господа, которые Он давал им через Моисея. |
23 На Господній наказ таборува́ли вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея. |