Книга пророка Иезекииля

Глава 3

1 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 съешь,398 что перед4672 тобою, съешь398 этот свиток,4039 и иди,3212 говори1696 дому1004 Израилеву.3478

2 Тогда я открыл6605 уста6310 мои, и Он дал398 мне съесть398 этот свиток;4039

3 и сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 напитай398 чрево990 твое и наполни4390 внутренность4578 твою этим свитком,4039 который Я даю5414 тебе; и я съел,398 и было в устах6310 моих сладко,4966 как мед.1706

4 И Он сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 встань3212 и иди935 к дому1004 Израилеву,3478 и говори1696 им Моими словами;1697

5 ибо не к народу5971 с речью8193 невнятною6012 и с непонятным3515 языком3956 ты посылаешься,7971 но к дому1004 Израилеву,3478

6 не к народам5971 многим7227 с невнятною6012 речью8193 и с непонятным3515 языком,3956 которых слов1697 ты не разумел8085 бы; да если бы Я послал7971 тебя и к ним, то они послушались8085 бы тебя;

7 а дом1004 Израилев3478 не захочет14 слушать8085 тебя; ибо они не хотят14 слушать8085 Меня, потому что весь дом1004 Израилев3478 с крепким2389 лбом4696 и жестоким7186 сердцем.3820

8 Вот, Я сделал5414 и твое лице6440 крепким2389 против5980 лиц6440 их, и твое чело4696 крепким2389 против5980 их лба.4696

9 Как алмаз,8068 который крепче2389 камня,6864 сделал5414 Я чело4696 твое; не бойся3372 их и не страшись2865 перед лицом6440 их, ибо они мятежный4805 дом.1004

10 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 все слова1697 Мои, которые буду1696 говорить1696 тебе, прими3947 сердцем3824 твоим и выслушай8085 ушами241 твоими;

11 встань3212 и пойди935 к переселенным,1473 к сынам1121 народа5971 твоего, и говори1696 к ним, и скажи559 им: «так говорит559 Господь136 Бог!3069» будут8085 ли они слушать,8085 или не будут.2308

12 И поднял5375 меня дух;7307 и я слышал8085 позади310 себя великий1419 громовой7494 голос:6963 «благословенна1288 слава3519 Господа3068 от места4725 своего!»

13 и также шум6963 крыльев3671 животных,2416 соприкасающихся5401 одно802 к другому,269 и стук6963 колес212 подле5980 них, и звук6963 сильного1419 грома.7494

14 И дух7307 поднял5375 меня, и взял3947 меня. И шел3212 я в огорчении,4751 с встревоженным2534 духом;7307 и рука3027 Господня3068 была2388 крепко2388 на мне.

15 И пришел935 я к переселенным1473 в Тел-Авив,8512 живущим3427 при реке5104 Ховаре,3529 и остановился3427 там, где они жили,3427 и провел3427 среди8432 них семь7651 дней3117 в изумлении.8074

16 По прошествии7097 же семи7651 дней3117 было ко мне слово1697 Господне:3068

17 сын1121 человеческий!120 Я поставил5414 тебя стражем6822 дому1004 Израилеву,3478 и ты будешь8085 слушать8085 слово1697 из уст6310 Моих, и будешь2094 вразумлять2094 их от Меня.

18 Когда Я скажу559 беззаконнику:7563 «смертью4191 умрешь!»,4191 а ты не будешь2094 вразумлять2094 его и говорить,1696 чтобы остеречь2094 беззаконника7563 от беззаконного7563 пути1870 его, чтобы он жив2421 был,2421 то беззаконник7563 тот умрет4191 в беззаконии5771 своем, и Я взыщу1245 кровь1818 его от рук3027 твоих.

19 Но если ты вразумлял2094 беззаконника,7563 а он не обратился7725 от беззакония7562 своего и от беззаконного7563 пути1870 своего, то он умрет4191 в беззаконии5771 своем, а ты спас5337 душу5315 твою.

20 И если праведник6662 отступит7725 от правды6664 своей и поступит6213 беззаконно,5766 когда Я положу5414 пред3942 ним преткновение,4383 и он умрет,4191 то, если ты не вразумлял2094 его, он умрет4191 за грех2403 свой, и не припомнятся2142 ему праведные6666 дела6666 его, какие делал6213 он; и Я взыщу1245 кровь1818 его от рук3027 твоих.

21 Если же ты будешь2094 вразумлять2094 праведника,6662 чтобы праведник6662 не согрешил,2398 и он не согрешит,2398 то и он жив2421 будет,2421 потому что был2094 вразумлен,2094 и ты спас5337 душу5315 твою.

22 И была на мне там рука3027 Господа,3068 и Он сказал559 мне: встань6965 и выйди3318 в поле,1237 и Я буду1696 говорить1696 там с тобою.

23 И встал6965 я, и вышел3318 в поле;1237 и вот, там стояла5975 слава3519 Господня,3068 как слава,3519 которую видел7200 я при реке5104 Ховаре;3529 и пал5307 я на5921 лице6440 свое.

24 И вошел935 в меня дух,7307 и поставил5975 меня на ноги7272 мои, и Он говорил1696 со мною, и сказал559 мне: иди935 и запрись5462 в8432 доме1004 твоем.

25 И ты, сын1121 человеческий,120 — вот, возложат5414 на тебя узы,5688 и свяжут631 тебя ими, и не будешь3318 ходить3318 среди8432 них.

26 И язык3956 твой Я прилеплю1692 к гортани2441 твоей, и ты онемеешь,481 и не будешь обличителем3763198 их, ибо они мятежный4805 дом.1004

27 А когда Я буду1696 говорить1696 с854 тобою, тогда открою6605 уста6310 твои, и ты будешь559 говорить559 им: «так говорит559 Господь136 Бог!3069» кто хочет слушать,8085 слушай;8085 а кто не хочет2310 слушать,2310 не слушай:2308 ибо они мятежный4805 дом.1004

Єзекiїль

Розділ 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

Книга пророка Иезекииля

Глава 3

Єзекiїль

Розділ 3

1 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 съешь,398 что перед4672 тобою, съешь398 этот свиток,4039 и иди,3212 говори1696 дому1004 Израилеву.3478

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 Тогда я открыл6605 уста6310 мои, и Он дал398 мне съесть398 этот свиток;4039

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 и сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 напитай398 чрево990 твое и наполни4390 внутренность4578 твою этим свитком,4039 который Я даю5414 тебе; и я съел,398 и было в устах6310 моих сладко,4966 как мед.1706

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 И Он сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 встань3212 и иди935 к дому1004 Израилеву,3478 и говори1696 им Моими словами;1697

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 ибо не к народу5971 с речью8193 невнятною6012 и с непонятным3515 языком3956 ты посылаешься,7971 но к дому1004 Израилеву,3478

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не к народам5971 многим7227 с невнятною6012 речью8193 и с непонятным3515 языком,3956 которых слов1697 ты не разумел8085 бы; да если бы Я послал7971 тебя и к ним, то они послушались8085 бы тебя;

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 а дом1004 Израилев3478 не захочет14 слушать8085 тебя; ибо они не хотят14 слушать8085 Меня, потому что весь дом1004 Израилев3478 с крепким2389 лбом4696 и жестоким7186 сердцем.3820

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Вот, Я сделал5414 и твое лице6440 крепким2389 против5980 лиц6440 их, и твое чело4696 крепким2389 против5980 их лба.4696

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Как алмаз,8068 который крепче2389 камня,6864 сделал5414 Я чело4696 твое; не бойся3372 их и не страшись2865 перед лицом6440 их, ибо они мятежный4805 дом.1004

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 все слова1697 Мои, которые буду1696 говорить1696 тебе, прими3947 сердцем3824 твоим и выслушай8085 ушами241 твоими;

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 встань3212 и пойди935 к переселенным,1473 к сынам1121 народа5971 твоего, и говори1696 к ним, и скажи559 им: «так говорит559 Господь136 Бог!3069» будут8085 ли они слушать,8085 или не будут.2308

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 И поднял5375 меня дух;7307 и я слышал8085 позади310 себя великий1419 громовой7494 голос:6963 «благословенна1288 слава3519 Господа3068 от места4725 своего!»

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 и также шум6963 крыльев3671 животных,2416 соприкасающихся5401 одно802 к другому,269 и стук6963 колес212 подле5980 них, и звук6963 сильного1419 грома.7494

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 И дух7307 поднял5375 меня, и взял3947 меня. И шел3212 я в огорчении,4751 с встревоженным2534 духом;7307 и рука3027 Господня3068 была2388 крепко2388 на мне.

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 И пришел935 я к переселенным1473 в Тел-Авив,8512 живущим3427 при реке5104 Ховаре,3529 и остановился3427 там, где они жили,3427 и провел3427 среди8432 них семь7651 дней3117 в изумлении.8074

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 По прошествии7097 же семи7651 дней3117 было ко мне слово1697 Господне:3068

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 сын1121 человеческий!120 Я поставил5414 тебя стражем6822 дому1004 Израилеву,3478 и ты будешь8085 слушать8085 слово1697 из уст6310 Моих, и будешь2094 вразумлять2094 их от Меня.

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Когда Я скажу559 беззаконнику:7563 «смертью4191 умрешь!»,4191 а ты не будешь2094 вразумлять2094 его и говорить,1696 чтобы остеречь2094 беззаконника7563 от беззаконного7563 пути1870 его, чтобы он жив2421 был,2421 то беззаконник7563 тот умрет4191 в беззаконии5771 своем, и Я взыщу1245 кровь1818 его от рук3027 твоих.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Но если ты вразумлял2094 беззаконника,7563 а он не обратился7725 от беззакония7562 своего и от беззаконного7563 пути1870 своего, то он умрет4191 в беззаконии5771 своем, а ты спас5337 душу5315 твою.

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 И если праведник6662 отступит7725 от правды6664 своей и поступит6213 беззаконно,5766 когда Я положу5414 пред3942 ним преткновение,4383 и он умрет,4191 то, если ты не вразумлял2094 его, он умрет4191 за грех2403 свой, и не припомнятся2142 ему праведные6666 дела6666 его, какие делал6213 он; и Я взыщу1245 кровь1818 его от рук3027 твоих.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 Если же ты будешь2094 вразумлять2094 праведника,6662 чтобы праведник6662 не согрешил,2398 и он не согрешит,2398 то и он жив2421 будет,2421 потому что был2094 вразумлен,2094 и ты спас5337 душу5315 твою.

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 И была на мне там рука3027 Господа,3068 и Он сказал559 мне: встань6965 и выйди3318 в поле,1237 и Я буду1696 говорить1696 там с тобою.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 И встал6965 я, и вышел3318 в поле;1237 и вот, там стояла5975 слава3519 Господня,3068 как слава,3519 которую видел7200 я при реке5104 Ховаре;3529 и пал5307 я на5921 лице6440 свое.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 И вошел935 в меня дух,7307 и поставил5975 меня на ноги7272 мои, и Он говорил1696 со мною, и сказал559 мне: иди935 и запрись5462 в8432 доме1004 твоем.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 И ты, сын1121 человеческий,120 — вот, возложат5414 на тебя узы,5688 и свяжут631 тебя ими, и не будешь3318 ходить3318 среди8432 них.

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 И язык3956 твой Я прилеплю1692 к гортани2441 твоей, и ты онемеешь,481 и не будешь обличителем3763198 их, ибо они мятежный4805 дом.1004

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А когда Я буду1696 говорить1696 с854 тобою, тогда открою6605 уста6310 твои, и ты будешь559 говорить559 им: «так говорит559 Господь136 Бог!3069» кто хочет слушать,8085 слушай;8085 а кто не хочет2310 слушать,2310 не слушай:2308 ибо они мятежный4805 дом.1004

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!